Рішення

від 13.02.2023 по справі 910/12427/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2023Справа № 910/12427/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Варто»

про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/12427/22 та повернення судового збору

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Варто», Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіднова», м. Київ

про стягнення 695 375,60 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Варто» (далі - ТзОВ ВКФ «Варто»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіднова» (далі - ТзОВ «Фіднова»/відповідач) про стягнення 695 375,60 грн, у тому числі: 617 724,64 грн - основного боргу, 64 678,12 грн - пені та 12 972,84 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №2808/21 від 28.08.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.11.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Господарський суд міста Києва рішенням від 24.01.2023 закрив провадження у справі за позовом ТзОВ ВКФ «Варто» в частині стягнення основного боргу у розмірі 617 724,64 грн; позовні вимоги про стягнення 64 678,12 грн - пені та 12 972,84 грн - 3% річних задовольнив повністю та присудив до стягнення з ТзОВ «Фіднова» на користь ТзОВ ВКФ «Варто» 64 678,12 грн - пені, 12 972,84 грн - 3% річних та 1 166,70 грн - судового збору.

06.02.2023 через канцелярію суду від ТзОВ ВКФ «Варто» надійшли клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн та повернення судового збору в сумі 9 265,87 грн.

Так, ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 244 ГПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до статей 233, 244 ГПК України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.01.2023 Господарським судом міста Києва прийнято рішення, яким провадження у справі за позовом ТзОВ ВКФ «Варто» в частині стягнення основного боргу у розмірі 617 724,64 грн закрито, при цьому, позовні вимоги в іншій частині задоволено повністю та стягнуто з ТзОВ «Фіднова» на користь ТзОВ ВКФ «Варто» 64 678,12 грн - пені, 12 972,84 грн - 3% річних та 1 166,70 грн - судового збору.

06.02.2023 через канцелярію суду від ТзОВ ВКФ «Варто» надійшли клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн та повернення судового збору в сумі 9 265,87 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, з виходячи з наведених вище положень законодавства, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, має бути поданий сторонами разом із першою заявою по суті спору. Вказана норма є імперативною та передбачає конкретний порядок подання відповідних доказів.

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, першою заявою по суті спору, поданою ТзОВ ВКФ «Варто», є позовна заява.

У позовній заяві ТзОВ ВКФ «Варто» зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 20 000,00 грн.

При цьому, у відзиві на позовну заяву ТзОВ «Фіднова» заявило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з 20 000,00 грн до 1 500,00 грн з підстав неспівмірності суми витрат зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги № 113 від 03.10.2022, укладений між ТзОВ ВКФ «Варто» та Адвокатським об`єднанням «Джентіум», акт надання послуг № 21406453 від 01.02.2023 на суму 24 000,00 грн та звіт від 01.02.2023 про відпрацьований час до цього акту, відповідно до якого адвокатом відпрацьовано 12 годин загальною вартістю послуг 24 000,00 грн, платіжне доручення № 8144392 від 03.02.2023 на суму 24 000,00 грн.

Так, відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг, що надаються на підставі цього договору, визначаються залежно від обсягу послуг з урахуванням вартості години надання послуг спеціалістами виконавця, залученими до надання послуг.

Згідно п. 4.2. договору вартість однієї години надання послуг спеціаліста відповідного рівня кваліфікації складає: керуючий партнер - 4 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; партнер - 2 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; помічник адвоката - 700,00 грн, в т.ч. ПДВ.

У відповідності до 4.4. договору вартість послуг наданих виконавцем вказується в акті наданих послуг. Вказаний акт складається виконавцем та надається замовнику протягом 7 (семи) робочих днів з моменту закінчення надання послуг. Замовник повинен підписати акт наданих послуг чи надати мотивовану відмову від його підписання не пізніше 3-х робочих днів з моменту надання замовнику виконавцем такого акту.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в межах цієї справи у розмірі 24 000,00 грн, що має наслідком задоволення цієї вимоги.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо неспівмірності заявленої вимоги до реально понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки з наданих ТзОВ ВКФ «Варто» доказів вбачається відповідність заявленої суми до обсягу наданих послуг адвокатом, складності справи та часу, витраченому адвокатом на надання цих послуг.

Щодо клопотання ТзОВ ВКФ «Варто» про повернення з Державного бюджету України частини сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

За змістом частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як встановлено судом, судовий збір в сумі 10 448,00 грн, сплачений ТзОВ ВКФ «Варто» за платіжним дорученням №7953556 від 04.11.2022, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

За приписами частини 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до п. 5 Наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів», у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Таким чином, приймаючи до уваги закриття провадження у справі №910/12427/22 в частині стягнення основного боргу, а також ураховуючи клопотання позивача про повернення частини судового збору у розмірі 9 265,87 грн, суд дійшов висновку, що вказана сума судового збору підлягає поверненню ТзОВ ВКФ «Варто».

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіднова» (01135, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 97 літера З; ідентифікаційний код 42071643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Варто» (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5; ідентифікаційний код 30895651) 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційній фірмі «Варто» (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5; ідентифікаційний код 30895651) з Державного бюджету України частину суми судового збору у розмірі 9 265 (дев`ять тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 87 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення №7953556 від 04.11.2022.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук