Постанова

від 27.04.2023 по справі 910/12427/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2023 р. Справа№ 910/12427/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіднова"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023

у справі №910/12427/22 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "Варто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіднова"

про стягнення 695 375,60 грн,

УСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2023 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіднова" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Варто" 24 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційній фірмі "Варто" з Державного бюджету України частину суми судового збору у розмірі 9 265 грн 87 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення №7953556 від 04.11.2022.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіднова" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та залишити без розгляду заяву ТОВ "ВКФ "Варто" про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права та неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки позивачем було пропущено п`ятиденний строк для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення, а розмір стягнутих витрат на професійну правничу допомогу, який становить 30% від суми задоволених вимог, є неспівмірний зі складністю справи, яка розглядалась в спрощеному провадженні, без виклику сторін і відповідач сприяв розгляду справи, а також сплатив суму основного боргу.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що справа розглядалась без виклику сторін, тому заява про ухвалення додаткового рішення була подана у п`ятиденний строк з дня отримання копії повного тексту рішення з клопотанням про поновлення строку на її подання, яке задоволено судом; вартість наданих адвокатом послуг становить 24000,00 грн, що підтверджено поданими доказами і розмір цих витрат є співмірний заявленим позовним вимогам, оскільки відповідач сплатив основний борг після відкриття провадження у справі, а штрафні санкції сплатив лише після ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Варто" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіднова" про стягнення 695 375,60 грн, у тому числі: 617 724,64 грн - основного боргу за договором поставки №2808/21 від 28.08.2021, а також 64 678,12 грн пені та 12 972,84 грн 3% річних, нарахованих у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань.

У процесі розгляду справи відповідачем було повністю сплачено суму основного боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 617 724,64 грн закрито, а в іншій частині задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 64 678,12 грн - пені, 12 972,84 грн - 3% річних та 1 166,70 грн - судового збору.

06.02.2023 позивач подав клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн та повернення судового збору в сумі 9 265,87 грн. Також просив поновити строк на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що справа розглядалась без виклику сторін, тому заява про ухвалення додаткового рішення була подана у п`ятиденний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Оскаржуваним додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2023 року стягнуто з відповідача на користь позивача 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та повернуто позивачу з Державного бюджету України частину суми судового збору у розмірі 9 265,00 грн.

Згідно частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідач оскаржує додаткове рішення виключно в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому в іншій частини (щодо повернення судового збору) додаткове рішення суду не переглядається.

Північний апеляційний господарський суд не може погодитись із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, з огляду на наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач вказав, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу може скласти 20000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 закрито провадження у справі в частині суми основного боргу за відсутності предмету спору та задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

06.02.2023 позивач направив до суду клопотання про поновлення строків на подання доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, в якому вказав, що копію рішення отримав 31.01.2023, тому просить поновити строк на подання доказів, а також просить стягнути з відповідача 24000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Справа розглядалась без виклику сторін, тому до моменту отримання копії рішення суду сторонам не було відомо про час розгляду справи по суті та про результати розгляду справи та, відповідно, було неможливо остаточно визначити суму понесених судових витрат і точний період часу, протягом якого можливо звернутись із заявою про їх компенсацію, тому суд першої інстанції обґрунтовано поновив строк на подання вказаних доказів,

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки позов було задоволено, а спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив несвоєчасну оплату отриманого по договору товару, пов`язані з розглядом справи судові витрати покладаються на відповідача.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив зменшити суму витрат до 1500,00 грн, посилаючись на те, що вони є завищеними і неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: договір №113 про надання правової допомоги, який укладений між позивачем, як клієнтом, та адвокатським об`єднанням "Джентіум", як виконавцем; посвідчення адвоката Коляди Р.В.; ордер від 01.11.2022 №1036470; звіт про відпрацьований час; акт надання послуг №21406453 від 01.02.2023; платіжне доручення №81144392 від 03.02.2023.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг, що надаються на підставі цього договору, визначаються залежно від обсягу послуг з урахуванням вартості години надання послуг спеціалістами виконавця, залученими до надання послуг.

Згідно п. 4.2. договору вартість однієї години надання послуг спеціаліста відповідного рівня кваліфікації складає: керуючий партнер - 4 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; партнер - 2 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; помічник адвоката - 700,00 грн, в т.ч. ПДВ.

У відповідності до 4.4. договору вартість послуг наданих виконавцем вказується в акті наданих послуг. Вказаний акт складається виконавцем та надається замовнику протягом 7 (семи) робочих днів з моменту закінчення надання послуг. Замовник повинен підписати акт наданих послуг чи надати мотивовану відмову від його підписання не пізніше 3-х робочих днів з моменту надання замовнику виконавцем такого акту.

Позивач вказує, що адвокат Коляда Р.В. є партнером адвокатським об`єднанням "Джентіум".

Матеріалами справи підтверджується, що правничу допомогу у справі позивачу надавав адвокат Коляда Р.В., повноваження якого підтверджувались ордер від 01.11.2022 №1036470, та яким підписувалась позовна заява, відповідь на відзив та клопотання.

Відповідно до Звіту про відпрацьований час адвокатом були надані наступні послуги: аналіз документів - 2 год. - 3333,33 грн (без ПДВ), опрацювання законодавчої бази, що регулюють взаємовідносини та формування правової позиції - 2 год. - 3333,33 грн (без ПДВ), написання позовної заяви разом з розрахунками штрафних санкцій - 4 год. - 6666,67 грн (без ПДВ), виготовлення копій документів - 1 год. - 1666,67 грн (без ПДВ), ознайомлення з відзивом на позовну заяву - 1 год. - 1666,67 грн (без ПДВ), написання відповіді на відзив - 2 год. - 3333,33 грн (без ПДВ), сума без ПДВ - 20000,00 грн, ПДВ - 4000,00 грн, всього з ПДВ - 24000,00 грн.

По акту надання послуг позивач прийняв зазначені послуги адвоката на суму 24000 грн. без претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт, а платіжним дорученням від 03.02.2023 сплатив вказану суму адвокатському об`єднанню.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши поданий позивачем звіт про відпрацьований час, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами відповідача про те, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам і позивачем не доведено неминучості цих витрат, тому, враховуючи незначний рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі (стягнення заборгованості за договором поставки), обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів (позовна заява на 4 сторінки та відповідь на відзив на 3 сторінки), їх значення для спору, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача в сумі 10000,00 грн.

В іншій же частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають розподілу судом, у зв`язку із чим апеляційна скарга відповідача задовольняється частково, а додаткове рішення Господарського суду Київської області підлягає зміні в частині розміру стягнутої суми витрат на правову допомогу, оскільки прийняте при неповному з`ясуванні зазначених обставин справи, а в іншій частині (щодо повернення судового збору) - залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіднова" задовольнити частково.

2. Змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2023 року, виклавши перший абзац його резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіднова" (01135, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 97 літера З; ідентифікаційний код 42071643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Варто" (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5; ідентифікаційний код 30895651) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу."

3. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2023 року залишити без змін.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.05.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко