Рішення

від 07.02.2023 по справі 914/1655/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2023 Справа № 914/1655/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Всесмак, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Маркет, м.Львів,

про стягнення 688041,22грн за договором поставки №ТА0344/15 від 01.01.2016

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І. Кохановська

За участі представників:

Від позивача: В.С.Клонцак - представник

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2022, справу №914/1655/22 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 26.07.2022 позов залишено без руху.

09.08.2022 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

З 08.08.2022 до 02.09.2022 суддя У.І.Ділай перебувала у щорічній основній відпустці.

Ухвалою від 05.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.09.2022.

22.09.2022 представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 60981,92грн основного боргу та 72117,34грн пені. В обґрунтуванні поданої заяви позивач повідомив про часткову сплату заборгованості відповідачем.

Ухвалами від 22.09.2022 та від 18.10.2022 підготовче провадження відкладено, з підстав зазначених в ухвалах.

Ухвалою від 15.11.2022 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.2022.

Ухвалами від 17.11.2022, від 01.12.2022, від 26.12.2022, від 09.01.2023 та від 26.01.2023 розгляд справи відкладено.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2023 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Також представник позивача повідомив, що сторони мирних домовленостей наразі не досягли. Крім того, представник позивача повідомив про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 07.02.2023 представник відповідача не з`явився, однак направив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості досягнення згоди між сторонами.

Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає таке.

Ухвалою від 15.11.2022 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.2022.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті за клопотанням сторін судові засідання неодноразово відкладені для надання можливості мирного врегулювання спору. Однак, доказів укладення мирової угоди суду не подано.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

З огляду на вищенаведене, Господарський суд Львівської області зазначає, що сторонам спору було надано значний термін для мирного врегулювання спору. Однак, зважаючи на розумність строків, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи. Разом з тим, суд звертає увагу, що сторони мають право укласти мирову угоду в процесі виконання рішення суду, відповідно до ст. 330 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Між сторонами укладено договір поставки № ТА0344/15 від 01.01.2016, відповідно до п. 1.1. позивач зобов`язався поставляти і передавати у власність, а відповідач зобов`язався приймати і оплачувати товар за ціною та в асортиментів, погодженими сторонами в комерційних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, і в кількості, передбаченій замовленням на товари.

У п.п. 10.1, 10.1.1 договору сторони погодили, що товар, що поставляється за цим договором, підлягає оплаті в національній валюті України гривні, в безготівковій формі в терміни визначені в Додатку 7 до цього договору. оплата товару здійснюється в першій (найближчий) понеділок або четвер («платіжні дні») наступний за днем закінчення строку відстрочення оплати (за днем настання обов`язку у покупця оплачувати товар).

Відповідно до п.1.1.1 додатку 7 від 01.01.2016, покупець зобов`язаний оплачувати товар поставлений постачальником з єдиним відстороченням платежу 30 днів від дати поставки кожної партії товару.

Як зазначено в позові, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 632891,86грн. В підтвердження зазначеного до позову долучено копії видаткових накладних.

Поставка товару виконана належним чином, накладні підписані без зауважень. Однак, в порушення умов договору за отриманий товар відповідач своєчасно не розрахувався.

У порядку досудового врегулювання спору позивач скерував відповідачу претензію від 11.05.2022 про оплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та без задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно повністю не оплатив позивачу вартості поставленого товару. Відтак, ТзОВ Виробничо-торгове підприємство Всесмак подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 60981,92грн основного боргу. Крім того, відповідно до п. 15.3 договору позивач нарахував 70511,93грн штрафу.

Відповідач відзиву на позов не подавав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір поставки № ТА0344/15 від 01.01.2016, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).

У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

У п.п. 10.1, 10.1.1 договору сторони погодили, що товар, що поставляється за цим договором, підлягає оплаті в національній валюті України гривні, в безготівковій формі в терміни визначені в Додатку 7 до цього договору. оплата товару здійснюється в першій (найближчий) понеділок або четвер («платіжні дні») наступний за днем закінчення строку відстрочення оплати (за днем настання обов`язку у покупця оплачувати товар).

Відповідно до п.1.1.1 додатку 7 від 01.01.2016, покупець зобов`язаний оплачувати товар поставлений постачальником з єдиним відстороченням платежу 30 днів від дати поставки кожної партії товару.

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджено копіями видаткових накладних, долученими до матеріалів справи.

Відповідач про дійсність отриманого товару та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних не зазначено.

Підписання відповідачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті вартості поставленого товару є підставною та до стягнення підлягає 60981,92грн основного боргу.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 72117,34грн пені за період з 08.035.2022 до 22.09.2022 суд зазначає таке.

У п. 15.3 Договору (з урахуванням положень Протоколу розбіжностей від 01.01.2016) сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати вартості товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми, відповідно до положень 15.3 Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки у нарахуванні суми пені. За розрахунком суду за період з 08.03.2022 до 22.06.2022 з відповідача підлягає до стягнення 70511,93грн пені. В задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Маркет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Всесмак 60981,92грн основного боргу, 70511,93грн пені та 1972,41 грн судового збору.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Зобов`язати позивача до 13.02.2023 подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

6.Судове засідання по розгляду заяви про судові витрати призначити на 23.02.2023 о 10 год 00 хв. Явку повноважних представників сторонам визначити на власний розсуд. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 13.02.2023.

СуддяДілай У.І.