Рішення

від 23.02.2023 по справі 914/1655/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023 Справа № 914/1655/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Всесмак, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Маркет, м.Львів,

про стягнення 688041,22грн за договором поставки №ТА0344/15 від 01.01.2016

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І. Кохановська

За участі представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

07.02.2023 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/1655/22, відповідно до якого позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Маркет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Всесмак 60981,92грн основного боргу, 70511,93грн пені та 1972,41 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, Господарський суд Львівської області судове засідання по розгляду заяви про стягнення судових витрат призначив на 23.02.2023.

14.02.2023 від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання 23.02.2023 позивач та відповідач явку повноважного представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд

встановив:

У позові було зазначено про очікувані судові витрати щодо надання правової допомоги в розмірі 25000,00грн. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію ордеру ВС №115318 від 14.07.2022, видане на ім`я адвоката Клонцака Володимира Степановича, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ №001223 від 09.11.2018, копію договору про надання правової допомоги від 11.07.2022, детальний опис робіт.

При прийнятті рішення суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), а також у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Судом перевірено наявність у матеріалах справи підтверджуючих документів про надіслання відповідних доказів іншій стороні при їх поданні до суду 14.02.2023 та встановлено, що у матеріалах справи такі відсутні. В додатках до заяви позивача від 13.02.2023 також не зазначено про долучення доказів про скерування такої відповідачу.

У постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 902/844/18 викладено висновок щодо застосування частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме: «відповідно до частини 9 статті 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак ненадсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку».

При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана позиція також послідовно викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.08.2019 у справі №922/2821/18, від 02.06.2022 у справі №912/3575/20, від 15.06.2022 у справі №910/18646/19.

Отже, враховуючи відсутність підстав для врахування доказів, поданих відповідачем 14.02.2023, на підтвердження обґрунтованості вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідні вимоги вважаються не підтвердженими, а відтак задоволенню не підлягають. Крім того, суд зазначає, що при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача не долучив першу сторінку договору про надання правової допомоги від 11.07.2022.

Керуючись ст.ст. 80, 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство Всесмак про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 27.02.2023.

Суддя Ділай У.І.