Рішення

від 09.02.2023 по справі 926/3692/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

09 лютого 2023 року Справа № 926/3692/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Петровської В.С. розглянувши справу №926/3692/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1)

до відповідача Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства (58009, м. Чернівці, вул. Руська, 203-Б )

про стягнення коштів в сумі 328 436,14 грн

За участю представників:

Від позивача: Міненко В.М. - представник-адвокат (дов. №04/08-2002-3 від 04.08.2022 року)

Від відповідача: Бурма С.В. адвокат (ордер №1044737 від 26.10.2022 року)

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства про стягнення заборгованості в розмірі 328436,14 грн, з яких: основна заборгованість - 268183,14 грн, пеня - 30932,75 грн, 3% річних - 2689,15 грн, інфляційні втрати - 26631,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що протягом січня-квітня 2022 року останній поставив відповідачу природній газ на загальну суму 268183,14 грн, в той час як відповідачем оплата вартості спожитого газу не здійснювався, що призвело до утворення у боржника (відповідача) перед постачальником (позивачем) заборгованості на загальну суму 268183,14 грн, за порушення основного зобов`язання, позивач нарахував пеню за період з 01.04.2022 року по 03.06.2022 року в сумі 30932,75 грн, 3% річних за період з 01.04.2022 року по 03.09.2022 року в сумі 2689,15 грн та інфляційні втрати за період з 01.04.2022 року по 03.09.2022 року в сумі 26631,10 грн, які просить стягнути у судовому порядку.

05.10.2022 року позовні матеріали зареєстровані відділом документального забезпечення та аналітичної роботи Господарського суду Чернівецької області за вх.№3692.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/3692/22 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 06.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.10.2022 року.

11.10.2022 року від Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства надійшов відзив на позов (вх.№3761), в якому відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, адже між сторонами не було укладено договору про постачання природнього газу, тому немає підстав для вимагання оплати за послуги, які не були оформленні документально.

Ухвалою суду від 20.10.2022 року задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

За клопотанням відповідача суд, ухвалою суду від 27.10.2022 року здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.11.2022 року.

Ухвалою суду від 14.11.2022 року задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

15.11.2022 року представником відповідача подано письмові пояснення по справі (вх.№4476), в яких останній зазначає, що позов є необґрунтованим і заперечує проти нього з огляду на те, що між сторонами не було укладено договір на споживання природнього газу. Окрім того, відповідач вважає, що нарахування позивачем були здійсненні неправомірно. Так, на початку опалювального сезону 2021-2022 років, КМУ та місцевими органами влади було задекларовано незмінність тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення шляхом укладення Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021-2022 років, відповідно до якого для установ та організацій, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів, та використовують природний газ для забезпечення всіх своїх потреб, передбачено, що постачання природного газу на весь 2022 рік відбуватиметься за тарифом 13659,63 гривень за 1000 куб. м (без ПДВ та без урахування тарифу на послуги з транспортуванню природного газу), що становить 16391,56 грн за 1000 куб. м. з ПДВ та без урахування тарифу на послуги з транспортуванню природного газу.

Щодо заявлених позивачем обсягів природного газу, які нібито спожив відповідач у лютому 2022 року, позивачем не зазначено з яких джерел він отримав інформацію про такі щоденні обсяги споживання газу та не підтверджено їх жодним чином. Окрім того, належними і допустимими доказами обсягів спожитого відповідачем природного газу у лютому 2022 року може вважатися задокументована саме ПАТ "Чернівцігаз" інформація, а відповідь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" не відноситься до достовірних джерел такої інформації.

Ухвалою суду від 17.11.2022 року відкладено розгляд справи на 01.12.2022 року, у зв`язку із повітряною тривогою на території Чернівецької області.

30.11.2022 року уповноважений представник позивача через систему "Електронний суд" подав заперечення на письмові пояснення відповідача (вх.№4698), в яких останній звертає увагу на те, що позивач проводить нарахування вартості спожитого природнього газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм розподіленого/спожитого природнього газу, природній газ надається на підставі договору останньої надії та підлягає оплаті.

У судовому засіданні 01.12.2022 року оголошено перерву до 14.12.2022 року.

12.12.2022 року на електронну пошту суду від представника відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого судового.

Ухвалою суду від 14.12.2022 року продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та відкладено судове засідання на 28.12.2022 року.

28.12.2022 року представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№5333), а саме відповідь АТ "Чернівцігаз" від 11.11.2022 року, в якому вказаний обсяг протранспортованого газу відповідачу.

У зв`язку із початком повітряної тривоги на території Чернівецької області, судове засідання 28.12.2022 року не відбулося, про що складено відповідний акт та відкладено підготовче засідання на 11.01.2023 року.

05.01.2023 року представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про приєднання доказів (вх.№83), посилаючись на те, останній проводить нарахування вартості спожитого споживачем природнього газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм розподіленого/спожитого газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

11.01.2023 року представником відповідача подано клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі (вх.№135).

Ухвалою суду від 11.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2023 року в режимі відеоконференції.

Судове засідання 23.01.2023 року не відбулося у зв`язку з відсутністю електроенергії у будівлі Господарського суду Чернівецької області, про що, представників сторін повідомлено телефонограмою, судове засідання призначене ухвалою на 03.02.2023 року.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду ( ч.3 ст.177 ГПК України).

Згідно ч.2 ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Заслухавши в судовому засіданні, 11.04.2022 року вступне слово позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд перейшов до дослідження доказів в порядку статей 209-210 ГПК України.

Присутні у судовому засіданні, 03.02.2023 року уповноважені представники сторін не заперечували проти оголошення перерви у судовому засіданні до 09.02.2023 року у зв`язку з- оголошеною повітряною тривогою на всій території України.

В судовому засіданні, 09.02.2023 року, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів.

Під час судових дебатів представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В свою чергу, представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 року № 880 позивачу надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначена постачальником "останньої надії" строком на три роки.

Пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістом статті 1 Закону України "Про ринок природного газу":

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу 4 Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з січня по квітень 2022 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС).

За визначенням, наведеним у пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу 4 Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу 4 Кодексу газотранспортної системи).

Таким чином, позивач як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Відповідно до листа оператора ГТС від 05.07.2022 № ТОВВИХ-22-7030, інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Z868C00O; інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ; відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Z868C00O відповідача було внесено до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодекс ГТС, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитою Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

За змістом пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2496 (далі - Правила) постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Договір постачання природного газу між іншими споживачами та їх постачальниками укладається відповідно до вимог чинного законодавства України.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (пункт 1.1 Договору).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил, та є однаковими для всіх споживачів України.

Цей договір є договором приєднання.

При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункти 1.2, 1.3 договору).

Як вбачається з долученого до матеріалів справи витягу з інформаційної платформи Реєстру споживачів останньої надії, наданого позивачу на його запит Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи", позивач почав постачати відповідачу природний газ з 01.01.2022 року.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Пунктами 3.1, 3.3 договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Судом враховано, що з 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 809 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 року № 1102. Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість. Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.

З 01.12.2021 року ціна природного газу (з урахуванням ІІДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/ncws/pon-archive-price, відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора TTC та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 4.3. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГTC.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1. та підпунктом 1 пункту 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

За умовами пункту 11.1. договору він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього Договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим Договором.

На виконання умов договору позивач протягом січня-квітня 2022 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 268183,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов пункту 4.3. договору постачальник направив на адресу відповідача рахунки на оплату природного газу.

На підтвердження наведених обставин позивач надав суду відповідні списки згрупованих відправлень Укрпошти та фіскальні чеки.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором в частині оплати позивачу за отриманий природній газ, в результаті чого сума заборгованості за січень-квітень 2022 року становить 268183,14 грн. За неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано пеню в розмірі 30932,75 грн за період від 01.04.2022 року по 03.06.2022 року, інфляційні втрати в сумі 26631,10 грн за період від 01.04.2022 року по 03.06.2022 року та 3% річних в сумі 2689,15 грн за період від 01.04.2022 року по 03.06.2022 року, які останній просить стягнути з відповідача.

Останній, у свою чергу, проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що 30.08.2021 року між ТОВ "Чернівцігаз збут" та споживачем газу - Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства був укладений договір за №41AB13587-506-21 на поставку газу для побутових потреб, за яким відповідач отримував природній газ і здійснював розрахунки за його використання, термін дії даного договору закінчився 31.12.2021 року. Пропозицій з питань укладання договору постачання природного газу не надходило від позивача і про існування такого договору відповідачу відомо не було, позивачем безпідставно застосовано тариф, що суперечить Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021-2022 р.р. від 30.09.2021 року.

Окрім того, відповідач вважає, що обсяги спожитого ним природного газу у лютому 2022 року можуть вважатися такими, що задокументовані ПАТ "Чернівцігаз", а ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" не відноситься до достовірних джерел такої інформації, а також позивачем не доведено щоденність обсягів природного газу, які нібито спожив відповідач у лютому 2022 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу положень статті 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Договір постачання природного газу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі ГК України), статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Суд зауважує, що за правовою природою типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії", а також є договором приєднання, відтак до нього застосовуються положення статей 633 та 634 ЦК України.

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

В силу частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 2 статті 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Тобто, виходячи з частини 2 статті 265 ГК України та предмету договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Отже, всі відносини між споживачем та постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2501.

Як досліджено судом, між сторонами був укладений типовий договір постачання природного газу з постачальником "останньої надії", який є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Таким чином, твердження відповідача, щодо того, що між сторонами не було укладено договір, спростовуються вище викладеним.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою ІІКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М). Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Судом враховано, що дійсно Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 01.10.2021 року по 30.11.2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Проте, у вищевказаній Постанові уряду чітко зазначено період, тоді як судом з достовірністю встановлено, що позивач постачав природній газ з січня 2022 року, а відтак твердження відповідача про невірність застосованого тарифу спростовується вище викладеним.

Як вбачається з поденної інформації Оператора ГРМ про об`єм розподіленого/спожитого газу, які отримані в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС, яка була досліджена судом, відповідач протягом лютого 2022 року спожив природній газ в кількості 6320,8.м.куб. Окрім того, аналогічну інформацію про кількість спожитого в лютому 2022 року газу відповідачем, було висвітлено і в відповіді на адвокатський запит, з яким звертався останній до АТ "Чернівцігаз".

Отже, твердження відповідача, щодо того що така інформація не відноситься до достовірних джерел такої інформації є хибним.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов`язанням, за статтею 509 ЦК України, є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 222 ГК України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Договір, згідно статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а відповідач за отриманий природній газ не розрахувався у встановлений строк, суд приходить висновку, що вимога про стягнення заборгованості за поставлений природній газ за січень-квітень 2022 року в сумі 268183,14 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань с підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1,2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт Типового договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При дослідженні здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені за період з 01.04.2022 року по 03.06.2022 року, судом було встановлено, що такий розрахунок у повній мірі відповідає положенням законодавства та умовам договору, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 30932,75 грн пені.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 26631,10 грн за період з 01.04.2022 року по 03.06.2022 року та 3% річних в сумі 2689,15 грн за аналогічний період, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, є арифметично вірним у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості, а відтак є всі підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 238, 240 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) до Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства (58009, м. Чернівці, вул. Руська, 203-Б) про стягнення коштів в сумі 328436,14 грн. - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства (58009, м. Чернівці, вул. Руська, 203-Б, код 35294300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 40121452) заборгованість в сумі 268183,14 грн, пеню в сумі 30932,75 грн, 3% річних в сумі 2689,15 грн, інфляційні втрати в сумі 26631,10 грн та 4926,55 грн судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2023 року.

Суддя С.М. Гушилик