Рішення

від 31.01.2023 по справі 523/2077/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/2077/20

Провадження №2/523/1992/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

секретар судового засідання - Мішаглі Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудсервіс» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ТОВ «Трансбудсервіс» про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що 12 серпня 2002 року між Одеською міською радою та підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» укладено договір оренди земельної ділянки площею 4 774 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Криворотенко Л.І., за реєстровим №9166. Зазначена земельна ділянка надана орендарю терміном 25 років для експлуатації та обслуговування виробничого майданчика будівельної організації. На вказаній земельній ділянці знаходилося нерухоме майно, що належало підприємству у формі ТОВ «Трансбудсервіс», а саме : комплекс будівель (нежитлові приміщення), розташованих за адресою: загальною площею 609,3 кв.м. та нежитлова будівля розташована за адресою: : АДРЕСА_1 , загальною площею 5,4 кв.м. На підставі договору купівлі-продажу 24 жовтня 2014 року підприємство у формі ТОВ «Трансбудсервіс» продало ОСОБА_1 нежитлову будівлю загальною площею 5,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що разом з переходом права власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, до відповідача ОСОБА_1 перейшло також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розташоване, однак, новий власник нерухомого майна довгий час умови договору не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка з урахування збільшених позовних вимог, складає 359 461,44 грн., з яких : 330 917,55 грн - заборгованість по сплаті орендної плати з урахуванням інфляційних збільшень; 8 721,42 грн.-3% річних; 198 822,37 грн.- пені.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 08 червня 2021 року замінено третю особу - Департамент комунальної власності Одеської міської ради на його правонаступника Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги в та просив їх задовольнити.

18.02.2021 року представником позивача надані письмові пояснення, згідно яких розрахунок позивачем проводився відповідно до листа відділу головного управління Держгеокадастру в Одеській області у м. Одесі від 13.07.2020 року № 554/112-20 стосовно нормативної грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що договором оренди землі не встановлено обов`язок орендодавця отримувати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Щодо наявності у директора юридичного департаменту Одеської міської ради повноважень на здійснення самопредставництва Одеської міської ради та підписання позовної заяви, то відповідно до ст. 58 ЦПК України, ст. ст. 4, 10, 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про юридичний департамент Одеської міської ради, затверджене рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016 року №248-VІІ, юридичний департамент Одеської міської ради є виконавчим органом, уповноваженим міською радою на захист її інтересів в судах, що відповідно до закону здійснюється в порядку самопредставництва.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на ненадання представником позивача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, внаслідок чого неможливо встановити чи правильними є застосовані ним: функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, зазначені у якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення. Крім того, позовну заяву підписано та подано особою, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджено належними доказами.

Представники третьої особи -Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, в судове засідання не з`явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено.

12 серпня 2002 року між Одеською міською радою та підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» укладено договір оренди земельної ділянки площею 4 774 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Криворотенко Л.І., за реєстровим №9166. Зазначена земельна ділянка надана орендарю у володіння і користування терміном 25 років для експлуатації та обслуговування виробничого майданчика будівельної організації. (а.с.15-22, Том 1).

Вказаний договір зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29.08.2022 року за № 663/32.

Грошова оцінка земельної ділянки на момент нотаріального посвідчення Договору складала 1285135,78 грн. (п. 1.4 Договору).

Пунктами 2.1,2.2 Договору, за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату яка підлягала внесенню Орендарем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі 12 870,20 грн. на рік. Орендна плата підлягала індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення індексації грошової оцінки земель».

Згідно пункту 3.4.6 Орендар зобов`язаний повідомити у тижневий термін Орендодавця про відчуження будинків і споруд, розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.

Згідно п. 5.1 за несвоєчасне внесення орендної плати, передбаченої п.2 цього договору, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів.

Відповідно до пункту 5.3 за порушення інших умов цього договору Орендар сплачує Орендодавцеві штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2017 року підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДСЕРВІС» передало у власність ОСОБА_1 , нежитлову будівлю, що розташована у АДРЕСА_1 , загальною площею 5.4 кв.м. Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 4 774 кв.м., кадастровий номер : 5110137600:40:008:0010, згідно договору оренди земельної ділянки, посвідченого Криворотенко Л.І., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 12.08.2022 року, зареєстровано в реєстрі за № 9616. (а.с.218-220, Том 1)

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 24 жовтня 2017 року державним реєстратором права на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., було проведено державну реєстрацію права власності на вказану нежитлову будівлю, загальною площею 5.4 кв.м., яка розташована на земельній ділянці цільове призначення: для експлуатації та обслуговування виробничого майданчика будівельної організації, площа 0,2186 га, за ОСОБА_1 (а.с. 139, 141, Том 2).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частинами 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст. 141 Земельного кодексу України. Відповідно до п «е», частини 1 вказаної статті підставою припинення права користування земельною є, в тому числі, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Отже, до відповідача ОСОБА_1 з 24 жовтня 2017 року перейшло право оренди земельної ділянки.

Оскільки відповідач не сплачував орендну плату згідно Договору починаючи з грудня 2017 року по 31 жовтня 2019 року, таким чином основна заборгованість відповідача за Договором становить 312 370,33 грн.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та відповідно до п. 5 Договору у разі несвоєчасного внесення орендної плати , передбаченої п.2 цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, штрафні санкції за ст. 625 Цивільного кодексу України складають:

- сума пені складає 19 822,37 грн.;

- 3% річних становить 8 721,42 грн.;

- інфляційні витрати 18 547,32 грн.

Щодо посилання представника відповідача на відсутність витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, суд прийшов до наступного. Земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Вказаний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Посилання на представника відповідача на підписання та подання позовної заяви особою, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджено належними доказами, спростовується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 5,6,10,263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудсервіс» про стягнення заборгованості,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 359 461 (триста п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691) 5 391, 91 грн. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06.02.2023 року.

Суддя: