Постанова

від 31.01.2023 по справі 384/708/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2023 року м. Кропивницький

справа № 384/708/19

провадження № 22-ц/4809/253/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря Гончар В.В.,

учасники справи:

позивач керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області,

відповідачі Вільшанська районна державна адміністрація Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Голованівська районна військова адміністрація Кіровоградської області,

третя особа - приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Ткачова Юлії Олександрівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Пузиря Владислава Олександровича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2022 року у складі судді Майстера І.П. і

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, звернувся до суду з позовом до Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Голованівської районної військової адміністрації Кіровоградської області та просив:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації № 97 р від 08.05.2019;

-скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 46884850 від 16.05.2019 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номерром 3524384200:02:000:0474, площею 4,2759 га за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3524384200:02:000:0474, площею 4,2759 га, вартістю 148054 грн 38 коп у власність територіальної громади Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Позовна заява мотивована тим, що 14.12.2018 заступником голови Вільшанської районної державної адміністрації за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийнято розпорядження №254-р, пунктом 1 якого вирішено надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за № 474 розміром 4,75 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала в колективній власності КСП «Дружба» в с.Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, яка перейшла по спадщині на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

В подальшому розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації №97-р від 08.05.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ-01.01) загальною площею 4,2759 га, громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на території Сухоташлицької сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 3524384200:02:000:0474.

Пунктом 2 вищевказаного розпорядження, передано у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частині земельної ділянки площею 4,2759 га ріллі з кадастровим №3524384200:02:000:0474 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно зі схемою розпаювання земель КСП «Дружба» знаходиться за №474 на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Оскільки розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації №97-р від 08.05.2019 прийнято з порушеннями законодавства, земельну ділянку надано у власність особам поза межами повноважень та з порушенням вимогЗемельного кодексу УкраїнитаЗакону України «Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», то запис у Державному реєстрі речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку є похідним і має бути скасованим разом із скасуванням незаконного розпорядження.

Оскільки на підставі незаконного розпорядження за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №46884850, то останній на думку прокурора підлягає скасуванню.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2022 року позов Голованівської окружноїпрокуратури Кіровоградськоїобласті доВільшанської РДАКіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Голованівської районноївійськової адміністраціїКіровоградської областіпро скасуваннярозпорядження,скасування записув Державномуреєстрі речовихправ,повернення земельноїділянки задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п. 2 розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації № 97- р від 08.05.2019.

В інщій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Вільшанської районної державної адміністрації на користь прокуратури Кіровоградської області судові витрати в розмірі 444 грн 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Кіровоградської області судові витрати судові витрати в розмірі 444 грн 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Кіровоградської області судові витрати в розмірі 444 грн 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь прокуратури Кіровоградської області судові витрати в розмірі 444 грн 20 коп.

Стягнуто з Голованівської районної військової адміністрації Кіровоградської області на користь прокуратури Кіровоградської області судові витрати в розмірі 444 грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації №97-р від 08.05.2019 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частині земельної ділянки площею 4,2759 га ріллі з кадастровим №3524384200:02:000:0474 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно зі схемою розпаювання земель СП «Дружба» знаходиться за № НОМЕР_1 на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області порушує права позивача та є незаконним.

Оскільки, до моменту державної реєстрації речового права, тобто до 16.05.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 3524384200:02:000:0474, площею 4,2759 га, перебувала у статусі невитребуваної земельної частки (паю) та у відповідності до вимогЗаконуїї розпорядником була Сухоташлицька сільська рада, повноваження якої перейшли до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області.

В апеляційній скарзі адвокат Пузир Владислав Олександрович, який представляє інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просить скасувати рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2022 року в частині задоволених вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 розпорядження Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 97-з від 08.05.2019 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в оскаржуваній частині є необґрунтованим, незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального парва.

Зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 діяли виключно у порядку та у спосіб, як їм встановив орган державної влади - Вільшанська районна державна адміністрація.

Крім того, прокурору не надано права вважати оспорюване розпорядження незаконним та таким, що порущує інтереси держави в особі Сухоташлицької сільської ради з тих підстав, що на момент прийняття оспорюваного розпорядження, повноваження щодо затвердження технічної документації із землеустрою перейшли до Сухоташлицької сільської ради.

Окрім того, вищевказана вимога прокурора є непропорційним втручанням у мирне володіння майном законних власників.

Забезпечення законності (дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядуванн, юридичними і фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуттяі реалізації права на землю) на відповідній території є завданням Держгеокадастру.

Судом першої інстанції в супереч нормам матеріального права не враховано, що питання щодо затвердження проектної документації із землеустрою та передача землі у власність вирішується одним рішенням.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволенних позовних вимог, суд згідно зі статтею 367 ЦПК України в іншій частині його не переглядає.

Від Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Пузир В.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 , адвокат Боруш А.О., який представляє інтереси ОСОБА_3 , адвокат Науменко І.Ф., який представляє інтереси ОСОБА_2 , підтримали доводи апеляційної скарги, представник прокуратури Кіровоградської області Радкевич С.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Відповідачі Вільшанська районна державна адміністрація Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Голованівська районна військова адміністрація Кіровоградської області в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без осіб, які не з`явилися, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихстаттею 367 ЦПК Українимежах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першоїінстанції встановлено,що 14.12.2018 заступником голови Вільшанської районної державної адміністрації за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийнято розпорядження №254-р, пунктом 1 якого вирішено надати дозвіл для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за №474 розміром 4,75 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала в колективній власності КСП «Дружба» в с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, та перейшла по спадщині до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) подати на розгляд та затвердження у встановленому порядку до райдержадміністрації.

Розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації №97-р від 08.05.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ-01 .01) загальною площею 4,2759 га, громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на території Сухоташлицької сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 3524384200:02:000:0474.

Пунктом 2 вищевказаного розпорядження, передано у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частині земельної ділянки площею 4,2759 га ріллі з кадастровим №3524384200:02:000:0474 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно зі схемою розпаювання земель СП «Дружба» знаходиться за № НОМЕР_1 на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

На підставі розпорядження №97-р від 08.05.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 16.05.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524384200:02:000:0474, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотека, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зроблено відповідний запис №46884850.

Відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) №0213443 ОСОБА_5 за життя належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в КСП "Дружба" розміром 4,75 в умовних кадастрових гектара.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину зареєстрованих в реєстрі за №807, 808, 809 від 26.09.2018 відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримано свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

До спадкової маси належать по 1/3 частках на кожного спадкоємця та відповідно до свідоцтва складаються з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Дружба» в с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, розміром 4,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), і належала рідній сестрі спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КР № 0213443, виданого Вільшанською РДА 09.02.1998 на підставі рішення від 15.12.1997 № 271-р та зареєстрованого 10.02.1998 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 474, спадкоємцем якої був її рідній брат ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Отже, відповідачі стали співвласниками земельної частки (пай) і свідоцтва про право на спадщину є їх правовстановлюючими документами.

Згідно з інформацією Сухоташлицької сільської ради №270 від 01.08.2019, з 01.01.2019 до сільської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з метою затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передання земельної ділянки у приватну власність не звертались.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження голови Вільшанської районної державної адміністрації №97-р від 08.05.2019 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частині земельної ділянки площею 4,2759 га ріллі з кадастровим №3524384200:02:000:0474 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно зі схемою розпаювання земель СП «Дружба» знаходиться за № НОМЕР_1 на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області порушує права позивача та є незаконним.

Суд погоджується з доводами суду першої інстанції, що до моменту державної реєстрації речового права, тобто до 16.05.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 3524384200:02:000:0474, площею 4,2759 га, перебувала у статусі невитребуваної земельної частки (паю) та у відповідності до вимогЗаконуїї розпорядником була Сухоташлицька сільська рада, повноваження якої перейшли до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області.

Проте, суд вважає, що ці обставини не є достатніми для визнання протиправним на скасування розпорядження Голови Вільшанської РДА про передачу у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по1/3частині земельноїділянки площею4,2759га рілліз кадастровим№3524384200:02:000:0474, з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.п. б), ґ) ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних ·в на право власності на землю (по 16 Перехідних положень ЗК України) .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції останом на 01.01.2019 на момент виникнення спірних правовідносин право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Статтею 2 Закону визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Згіднозі ст. 3 Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі ( на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської,селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку ( пай) в натурі ( на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки ( паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Відповідно до ст. 5 Закону сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточнюють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточнюють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення поділу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Крім того, статтею 13 Закону визначено, що невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники- земельних часток-паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Законом України № 2498-VIII від 10.07.2018 встановлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності наченим Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Таким чином, до моменту державної реєстрації речового права, тобто до 16.05.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 3524384200:02:000:0474, площею 4,2759 га, перебувала у статусі невитребуваної земельної частки (паю) та у відповідності до вимог Закону її розпорядником була Сухоташлицька сільська рада, повноваження якої перейшли до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області.

У відповідності до п.п. а, б ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом до відповідачів, посилався на те, що Вільшанська РДА перевищила свої повноваження при прийнятті оскаржуваного розпорядження, що є порушенням інтересів держави.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і "майном".

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів.

Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

"Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Суд вважає, що при розгляді цієї справи може бути враховано також рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі "Стретч проти Сполученого Королівства" та рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі "Рисовський проти України" щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу "належного урядування" при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

Разом із тим у пункті 71 рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене, принцип "належного урядування" не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном.

Дотримання принципу "належного урядування" оцінюється одночасно з додержанням принципу "пропорційності" при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини".

Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) №0213443 ОСОБА_5 за життя належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в КСП "Дружба" розміром 4,75 в умовних кадастрових гектара (т.1а.с. 32).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину зареєстрованих в реєстрі за №807, 808, 809 від 26.09.2018 відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримано свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

До спадкової маси належать по 1/3 частки на кожного спадкоємця та відповідно до свідоцтва складаються з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Дружба» в с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, розміром 4,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), і належала рідній сестрі спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КР № 0213443, виданого Вільшанською РДА 09.02.1998 на підставі рішення від 15.12.1997 № 271-р та зареєстрованого 10.02.1998 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 474, спадкоємцем якої був її рідній брат ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Отже, відповідачі стали співвласниками земельної частки (пай) і свідоцтва про право на спадщину є їх правовстановлюючими документами (а.с.33-35).

14.12.2018 заступником голови Вільшанської районної державної адміністрації за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийнято розпорядження №254-р, пунктом 1 якого вирішено надати дозвіл для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки внатурі (намісцевості) а №474 розміром 4,75 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала в колективній власності КСП «Дружба» в с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, та перейшла по спадщині до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) подати на розгляд та затвердження у встановленому порядку до райдержадміністрації (т.1а.с.15-16).

Розпорядженням голови Вільшанської районної державної адміністрації №97-р від 08.05.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ-01 .01) загальною площею 4,2759 га, громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на території Сухоташлицької сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 , якій присвоєно кадастровий номер 3524384200:02:000:0474.

Пунктом 2 вищевказаного розпорядження, передано у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частині земельної ділянки площею 4,2759 га ріллі з кадастровим №3524384200:02:000:0474 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно зі схемою розпаювання земель СП «Дружба» знаходиться за № НОМЕР_1 на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (т.1 а.с.17).

На підставі розпорядження №97-р від 08.05.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 16.05.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524384200:02:000:0474, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотека, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зроблено відповідний запис №46884850 (т.1 а.с. 18-20).

і свідоцтва про право на спадщину є їх правовстановлюючими документами (а.с.33-35).

З огляду на викладене суд приходить до висновку що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність земельну ділянку, якою вони правомірно користувалися за цільовим призначенням тривалий час, у межах норм, передбачених законом, на підставі розпорядження Вільшанської РДА.

Намагання виправити допущену в минулому органом влади "помилку" не може мати наслідком непропорційне втручання у нове право відповідачів та перекладати на них усі негативні наслідки такої "помилки", оскільки задоволення позову із формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на осіб, які володіють земельною ділянкою протягом тривалого часу, а отже порушить справедливий баланс інтересів сторін.

Наданням відповідачам у власність земельна ділянка площею 4,75 га, права та інтереси держави, територіальної громади, сусідніх землекористувачів не порушуються.

Отже, втручання держави у право відповідачів на мирне володіння майном - спірною земельною ділянкою, зважаючи на тривале добросовісне користування земельною ділянкою відповідачами, які протиправних дій для заволодіння земельною ділянкою у певному розмірі не вчиняли, має ознаки непропорційного втручання у право відповідачів на мирне володіння майном.

Відповідачі користуються земельною ділянкою з 2019 року, мали потенційне право на надання їм земельної ділянки у власність у вищевказаному розмірі і реалізували це право.

Позбавлення їх такого права власності фактично не переслідує державного чи суспільного інтересу, оскільки з володіння відповідачів вона не вибуває, а лише призведе до необхідності повторного проходження процедури набуття у власність не з вини відповідачів, а внаслідок недбальства державних органів.

Суд перщої інстанції не дотримався принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини.

Судовим рішенням порушено право власності відповідачів, а тому рішення першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у позові необхідно відмовити.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Україниє підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Принцип розподілу судового збору закріплений у ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд ухвалює у справі нове рішення про відмову в позові, то понесені відповідачами судові витрати покладаються на позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сплачено 2881 грн50коп судовогозбору,які підлягаютьстягненню наїх користьз Кіровоградськоїобласної прокуратури.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуадвоката ПузиряВладислава Олександровича,який представляєінтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,задовольнити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2022 року в частині задоволених вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 розпорядження Вільшанської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 97-з від 08.05.2019 скасувати і в задоволенні зазначених вимог відмовити.

Стягнути зКіровоградської обласноїпрокуратури (код ЄДРПОУ 02910025) на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) по 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп судового збору, кожному.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10.02.2023.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О.Л. Карпенко

О. І. Чельник