Рішення

від 25.10.2007 по справі 11/319

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/319

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

25.10.07                                                                                           Справа№ 11/319

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

По справі:          

За позовом: Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юля”, м.Львів

про стягнення 8938,36грн.

Представники:

від позивача: Герега-прок, посв. № 317, Коваль-прок.посв. № 245, Гладкий-предст.доручення № 25 від 25.12.2005року  

від відповідача: не з»явився

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Юля” про стягнення із останнього 8938,36грн. штрафних санкцій.

     Ухвалою господарського суду від 05.10.2007року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.10.2007року.

     Представник відповідача в засідання суду не з'явився, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи, однак суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

     В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

14.07.2006року між Міністерством оброни України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юля” було укладено договір № 251/4/3/06/93/81 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби.

Предметом договору є постачання речового майна (продукції) відповідачем для потреб Міністерства оборони України, за яку останній зобов'язався розраховуватися.

Відповідно до вимог пунктів 1.1 та 2.2 договору, відповідач  повинен був поставити продукцію згідно з рознарядкою (додаток до договору) з обов'язковим дотриманням передбачених нею асортименту, кількості, адреси одержувачів Замовника та строків поставки.

Останній строк поставки речового майна був визначений  ІІІ-й квартал 2006року, тобто до 30.09.06 відповідно.

В порушення вимог ст. ст. 526, 532 ЦК України та умов договору, відповідач здійснив поставку у повному обсязі, однак із порушенням строків поставки частини продукції, а саме:

       - 30.11.2006року здійснив поставку продукції у кількості 24300штук на суму 37655,00грн. (акт приймання продукції № 781) (прострочення складає 60діб з 01.01.2006року по 30.11.2006року);

       - 28.12.2006року –у кількості 2100штук на суму 3024,00грн. (акт приймання продукції № 916) прострочення складає 88діб з 01.10.2006року по 28.12.2006року);

       - 28.12.2006року –у кількості 11900штук на суму  22566грн. (акт приймання продукції № 914) прострочення складає 88діб з 01.10.2006року по 28.12.2006року);

В свою чергу Міністерство оборони України виконало свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції, що підтверджується рахунками з відмітками про оплату Ю-289 від 30.11.2006року, Ю-309 від 28.12.2006року та Ю-307 від 28.12.2006року.

Як наслідок несвоєчасного виконання відповідачем умов договору, позивачем нараховано неустойку в розмірі 4511,21грн. та штраф в розмірі 4427,15грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 8938,36грн.

Проаналізувавши представлені суду матеріали, заслухавши присутніх в засіданні суду представників, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

В результаті укладеного між  сторонами договору № 251/4/3/06/93/81 від 14.07.2006року на поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби, постачальник-відповідач по справі зобов'язався поставити речове майно для потреб Міністерства оборони України (далі-продукцію) згідно з рознарядкою Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною цього договору, з обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів Замовника та строків поставки.

Порушивши умови договору, щодо строків поставки, відповідач несе відповідальність відповідно до п.6.2 договору, який встановлює за недопостачу або несвоєчасну (понад дві доби) поставку продукції сплату неустойки в розмірі 0,1 відсотка від вартості недопоставленої продукції за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

В даному випадку відповідачем прострочено 60 діб згідно акту приймання продукції № 781, 88 діб згідно акту приймання № 916, та 88 діб згідно акту приймання № 914.

Відповідач проти самого факту порушення умов договору щодо прострочення поставки не заперечує, однак просить суд зважити на те, що позивач користуючись своїм монопольним становищем встановив кабальні умови в договорі для постачальника, які встановлюють нерівність прав та обов'язків сторін.

Дане твердження не може бути взяте судом до уваги, оскільки відповідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України зазначено, що сторони мають право врегулювати в договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Після прийняття пропозиції укласти договір, сторони вправі узгодити його проект, шляхом формулювання окремих пунктів договору, зміни тих чи інших положень. Всі ці зміни і доповнення, якщо сторони не доходять згоди про їх пряме включення до тексту договору, оформлюється в протоколі розбіжностей. Проект договору підписується в первісному вигляді, але перед підписом незгодна з окремими положеннями сторона вказує, що до договору додається протокол розбіжностей. Договір і протокол розбіжностей підписується керівником або його заступником і скріплюються печаткою.

Підприємство, яке одержало свій договір з протоколом розбіжностей, оцінює можливість прийняття розбіжностей і включає прийняті для підприємства умови тексту договору. Якщо заперечення видаються неприйнятими, то розбіжності що залишились неврегульованими, за наявності підстав вважати будь-яку із сторін зобов'язаною прийняти умови контрагента, можуть бути передані на вирішення господарського суду. У тому ж випадку, коли  для жодної із сторін укладення спірного договору не є обов'язковим, а сторони не досягли згоди по всіх істотних умовах, договір вважається неукладеним.

Нормами цивільного законодавства (ст.638 ЦК України), встановлено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

В даному випадку, виходячи з того, що відповідачем підписаний договір, можна зробити висновок про сприйняття та узгодження ним всіх умов договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

     Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст.525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

     З огляду на викладене, позовні вимоги позивача що нарахування неустойки та штрафу, суд вважає такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

     Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

     Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,  суд,-

 в и р і ш и в :

             Позов задоволити повністю.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юля”, м.Львів, вул. Дудаєва, 6 (код  ЄДРПОУ 22419892) на користь Міністерства оборони України, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6 (код ЄДРПОУ –00034022) штрафні санкції в сумі 8938,36грн.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юля”, м.Львів, вул. Дудаєва, 6 (код  ЄДРПОУ 22419892) в доход державного бюджету 102,00грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя                                                                                             Сало І.А.