Рішення від 03.02.2023 по справі 194/700/22

Справа № 194/700/22

Номер провадження № 2/194/8/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Виходцевої А.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Прохода Р.С.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, та зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до АТ «Акцент-Банк» про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 04 січня 2021 року між ним та АТ «Акцент-Банк»було підписанозаяву №APPL000000000119454про наданняпослуги зфінансового лізингу,згідно якоївін надавсвою згодуна отриманняпослуги фінансовоголізингу увідповідності доУмов таПравил наданнябанківських послугв АТ «А-Банк»,що розміщенийна офіційномувеб-сайтілізингодавця.На підставіакту приймання-передачійому переданоавтомобіль CHEVROLETLACETIчервоного кольору,2009року випуску,кузов № НОМЕР_1 ,реєстраційний номер НОМЕР_2 .04січня 2021року нимна користьвідповідача булосплачено 50000грн.Також,в подальшомувін сплачував:в січні2021року 4175,00грн.,в лютому2021року 4175,00грн,в березні2021року 4175,00грн.,в травні2021року 4175,00грн.,в червні2021року 4175,00грн,в липні2021року 4175,00грн.Таким чином,ним накористь АТ«Акцент-Банк»було сплаченозагальну суму75050,00грн.30серпня 2021року АТ«Акцент-Банк»повідомив йогопро подію«Дефолт» таодностороннє розірваннядоговору фінансовоголізингу №APPL000000000119454у разіне усуненняподії «Дефолт»,та просплату 42400,02грн.Того ждня,30серпня 2021року,представники відповідачазабрали автомобільна евакуаторі,про щосклали актприйманя-передачіпредмету лізингуна підставіподії «Дефолт»№ 1000006761.Відповідач відмовляєтьсяповернути йомусплачені нимгрошові кошти.Також зазначає,що договірфінансового лізингу№ APPL000000000119454від 04січня 2021року єнікчемним,оскільки непросвідчений нотаріально.Крім того,договір фінансовоголізингу №APPL000000000119454від 04січня 2021року підписанийним власноруч,а зісторони банкуйого представникомголовою ПравлінняАТ «А-банк»Кандауровим Ю.Ввласноруч угодане підписана,а відбитокпечатки відтвореномеханічним способом факсимільневідтворення підпису.Він ненадавав згодибанку нафаксимільне відтворенняпідпису збоку банку.Просить встановити нікчемність заяви № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року про надання послуги з фінансового лізингу, що укладена між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 та похідним від неї договору фінансового лізингу APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року; стягнути з АТ «Акцент-Банк» 75050,00 грн. сплачених ним на виконання заяви № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року, стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» через засоби поштового зв`язку звернулося до суду з зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення збитків. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що 04 січня 2021 року між ОСОБА_2 та АТ «Акцент-Банк» було підписано заяву № APPL000000000119454 про надання послуги з фінансового лізингу, та на підставі акту приймання-передачі ОСОБА_2 передано автомобіль CHEVROLET LACETI червоного кольору, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 162000,00 грн. Вказаний автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 05 січня 2021 року належить на праві власності АТ «А-Банк». Оскільки сторонами договору не додержано вимог закону щодо нотаріального посвідчення договору, то цей договір є нікчемним. На виконання договору фінансового лізингу ОСОБА_2 сплатив на користь АТ «А-Банк» грошові кошти у сумі 75050,00 грн. Відповідно до звіту з оцінки майна автомобіля CHEVROLETLACETIчервоного кольору,2009року випуску,кузов № НОМЕР_1 ,державний номер НОМЕР_2 ,станом на дату вилучення вище зазначеного автомобіля у ОСОБА_2 , а саме на 01 вересня 2021 року, вартість автомобіля становила 110800,00 грн. Отже, за вісім місяців експлуатації автомобіля лізінгоодержувачем вартість автомобіля значно зменшилась, внаслідок чого лізінгодавцю спричинено збитки на суму 51200,00 грн. (162000,00 грн. 110800,00 грн.). З урахуванням спричинених АТ «А-Банк»збитків вважаєза можливезарахувати одноріднівимоги тастягнути зАТ «А-Банк»лише 23850,00грн.(75050,00грн. 51200,00грн.)Крім того, АТ «А-Банк» при подачі зустрічного позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн., витрати на проведення незалежної оцінки майна врозмірі 2500,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» збитки в розмірі 51200,00 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» за договором фінансового лізингу APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом надав суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені зустрічного позову оскільки, договір фінансового лізингу APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року між ОСОБА_2 та АТ «Акцент-Банк» є нікчемним, а в разі застосування реституції за нікчемним договором лізингу лізингодавець зобов`язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору, а лізингоодержувач у свою чергу, зобов`язаний повернути лізингодавцю передане за договором майно, а саме об`єкт лізингу, яким він користувався.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні первісні позовні вимоги та відзив на зустрічну позовну заяву підтримав та просив позов задовольнити з наведених в ньому підстав. В задоволені зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 визнав частково. Зустрічну позовну заяву підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

Вислухавши преставника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 04 січня 2021 року між ОСОБА_2 та АТ «Акцент-Банк» було підписано заяву № APPL000000000119454 про надання послуги з фінансового лізингу, згідно якої ОСОБА_2 надав свою згоду на отримання послуги фінансового лізингу у відповідності до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», що розміщений на офіційному веб-сайті лізингодавця. Предмет лізингу та його вартість: автомобіль згідно специфікації, викладеної в додатку 1. Строк лізингу 60 місяців з моменту підписання додатку 2 (графік лізингових платежів). Після прийняття лізіингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу лізингоодержувач вносить аванс у розмірі 50000,00 грн. Щомісяця лізингоодержувач сплачує щомісячний платіж в розмірі 3500,00 грн. та відшкодовує лізіингодавцю всі витрати лізіингодавця, що пов`язані з виконанням договору та які виникли протягом місяця.

Відповідно до додатку 1 до договору фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року, між ОСОБА_2 та головою правління АТ «Акцент-Банк» Кандауровим Ю.В. 06 січня 2021 року було підписано «Спеціфікацію та акт приймання-передачі», відповідно до якого ОСОБА_2 прийняв автомобіль CHEVROLET LACETI червоного кольору, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 162000,00 грн.

В додатку 2 до договору фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року, підписаного ОСОБА_2 та головою правління АТ «Акцент-Банк» Кандауровим Ю.В., визначено дату погашення за договором фінансового лізингу, розмір відсотків, комісю, платіж за страхування предмету лізингу та щомісячний загальний лізинговий платіж.

Відповідно до платіжного доручення від 04 січня 2021 року ОСОБА_2 на користь АТ «Акцент-Банк» було сплачено 50000 грн. за погашення кредиту.

Також, в подальшому ОСОБА_2 сплачував щомісячний загальний лізинговий платіж: 19 січня 2021 року в розмірі 4175,00 грн., 22 лютого 2021 року в розмірі 4175,00 грн, 23 березня в розмірі 2021 року 4175,00 грн., 24 травня 2021 року в розмірі 4175,00 грн., 30 червня 2021 року в розмірі 4175,00 грн, 22 липня 2021 року в розмірі 4175,00 грн.

Отже, ОСОБА_2 на користь АТ «Акцент-Банк» за договором фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04січня 2021року було сплачено загальну суму 75050,00 грн.

30 серпня 2021 року АТ «Акцент-Банк» повідомив ОСОБА_2 про подію «Дефолт» та одностороннє розірвання договору фінансового лізингу № APPL000000000119454 у разі не усунення події «Дефолт», та про сплату заборгованості у розмірі 129969,61 грн., в тому числі прострочена заборгованість 17350,02 грн., період прострочення заборгованості складає 60 днів.

Відповідно до акту приймання-передачі предмету лізингу на підставі події «Дефолт» № 100006761 від 30 серпня 2021 року, підписаного між ОСОБА_2 та представником АТ «Акцент-Банк» Луговим Д.В., представники АТ «Акцент-Банк» прийняли автомобіль CHEVROLET LACETI червоного кольору, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля CHEVROLET LACETI червоного кольору, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 є АТ «А-Банк».

Відповідно до звіту з оцінки майна від 01 вересня 2021 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 та затвердженого директором ТОВ «Геоспектр-7», ринкова вартість автомобіля CHEVROLET LACETI 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 01 вересня 2021 року складає 110800,00 грн.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4ст. 60 ЦПК Українив редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо первісної позовної заяви за позовом ОСОБА_2 до АТ «Акцент-Банк» про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину суд приходить до наступного.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізингце вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, які регулюються положеннями Цивільного кодексу про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам суспільства, його моральним засадам.

За правилами ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Також до відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Тому за своєю правовою природою договір фінансового лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

За положеннями ст. 799 ЦКУкраїни, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до вимог ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно зі ст. 215 ЦКУкраїни, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналогічні висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 671/1812/18, провадження № 61-13596св19 та Постанові Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 468/176/18-ц, провадження № 61-8339св19.

Як вбачається із матеріалів справи, 04 січня 2021 року між ОСОБА_2 та АТ «Акцент-Банк» було підписано заяву № APPL000000000119454 про надання послуги з фінансового лізингу, згідно якої ОСОБА_2 надав свою згоду на отримання послуги фінансового лізингу у відповідності до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», що розміщений на офіційному веб-сайті лізингодавця. Предмет лізингу є автомобіль CHEVROLET LACETI червоного кольору, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 162000,00 грн. Строк лізингу 60 місяців з моменту підписання додатку 2 (графік лізингових платежів). Визначені до погашення суми, згідно умов договору, зазначені в графіку сплати платежів, що є додатком № 2 до договору.

Натомість, в порушення чинного законодавства України, укладений сторонами договір про надання фінансового лізингу нотаріально не посвідчувався.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Водночас, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.

Отже, оскільки при укладенні договору фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року допущено порушення статті 799 ЦК України щодо обов`язкового нотаріального посвідчення, суд приходить до висновку що такий договір є недійсним за законом, а тому він не підлягає визнанню його нікчемним.

При цьому суд вважає, що належним способом захисту в даному випадку буде задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 75050,00 грн., з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 04 січня 2021 року ОСОБА_2 на користь АТ «Акцент-Банк» було сплачено 50000 грн. за погашення кредиту. Також, в подальшому ОСОБА_2 сплачував щомісячний загальний лізинговий платіж: 19 січня 2021 року в розмірі 4175,00 грн., 22 лютого 2021 року в розмірі 4175,00 грн, 23 березня в розмірі 2021 року 4175,00 грн., 24 травня 2021 року в розмірі 4175,00 грн., 30 червня 2021 року в розмірі 4175,00 грн, 22 липня 2021 року в розмірі 4175,00 грн.

Отже, ОСОБА_2 на користь АТ «Акцент-Банк» за договором фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року було сплачено загальну суму 75050,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 521/19896/15-ц та від 03 лютого 2021 року у справі №750/1163/20 зазначено, що застосовуючи реституцію у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо встановлено, що об`єкт лізингу, що підлягає поверненню за правилами двосторонньої реституції, є пошкодженим або несправним.

У зв`язку із встановленням нікчемності правочину є підстави для застосування наслідків, передбачених частиною 1 статті 220, частинами 1, 4 статті 216 ЦК України із зобов`язанням кожній із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Тобто, у разі застосування реституції за нікчемним договором лізингу, лізингодавець зобов`язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору. Лізингоодержувач, у свою чергу, зобов`язаний повернути лізингодавцю майно, а саме об`єкт лізингу, яким він користувався.

Таким чином в даному випадку наявні правові підстави для повернення відповідачем на користь позивача отриманих платежів на суму 75050,00 грн., а позивачем товариствуотриманий за лізингом автомобіль, оскільки відповідно до Акту приймання-передачі від 06 січня 2021 року предмет лізингу примусово був вилучений у позивача.

Підстав для зменшення такої суми, що отримана АТ «Акцент-Банк» за нікчемним правочином, на суму собівартості плати за користування автомобілем або на суму будь-яких інших, нарахованих відповідачем збитків, вищенаведеними положеннями ЦК України не передбачено.

На підставі вище наведеного суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи представника позивача про те, що оскільки договір є недійсним з моменту його укладення, то фактичний користувач предмету лізингу, який без достатньої правової підстави за рахунок власника предмету лізингу зберіг у себе кошти, які мав сплатити за весь час користування предметом лізингу, зобов`язаний повернути ці кошти власнику.

Щодо твердження представника позивача стосовно того, що договір лфінансового лізингу є нікчемним, бо представник відповідача АТ «Акцент-Банк» не надавав своєї згоди на використання його факсиміле при укладанні договору, суд зазначає наступне.

За змістомстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами, іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності вчиненого та виконуваного правочину (подібний висновок висловлений Верховний Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі№ 143/228/17, від 13 липня 2022 року у справі № 148/1073/17).

При цьому, зазначені підстави суд не бере до уваги, оскільки оспорюваний договір є недійсним за законом.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, оскільки при укладенні договору фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року допущено порушення статті 799 ЦК України щодо обов`язкового нотаріального посвідчення, суд приходить до висновку що такий договір є недійсним за законом, а тому він не підлягає визнанню його нікчемним, а тому суд вважає за можливе відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до АТ «Акцент-Банк» в частині встановлення нікчемності правочину. Натомість, наявні правові підстави для повернення АТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_2 отриманих платежів на суму 75050,00 грн., а тому слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «Акцент-Банк» застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнути з АТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти, сплачені на виконання заяви № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року у розмірі 75050,00 грн.

Отже відповідно до ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягує з відповідача АТ «Акцент-Банк» на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір у сумі 992,40 грн. грн.

Щодо зустрічної позовної заяви за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, стягнення судових витрат суд приходить до наступного.

Так, суд прийшов до висновку, що при укладенні договору фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року допущено порушення статті 799 ЦК України щодо обов`язкового нотаріального посвідчення, а тому договір фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року є недійсним за законом.

Питання визнання зазначеного договору фінансового лізингу дійсним перед судом сторонами не ставилося.

Частинами 2, 3ст. 1212 ЦК Українипередбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1ст. 1214 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

У постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 521/19896/15-ц та від 03 лютого 2021 року у справі №750/1163/20 зазначено, що застосовуючи реституцію у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо встановлено, що об`єкт лізингу, що підлягає поверненню за правилами двосторонньої реституції, є пошкодженим або несправним.

Отже, при застосуванні реституції за недійсним договором лізингу, лізингодавець зобов`язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору, а лізингоодержувач, у свою чергу, зобов`язаний повернути лізингодавцю передане за договором майно, а саме об`єкт лізингу, яким він користувався.

Як вбачається з акту приймання-передачі предмету лізингу на підставі події «Дефолт» № 100006761 від 30 серпня 2021 року, підписаного між ОСОБА_2 та представником АТ «Акцент-Банк» Луговим Д.В., та визнається сторонами, об`єкт лізингу автомобіль CHEVROLET LACETI червоного кольору, 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 був повернутий позивачем за первісним позовом відповідачеві за первісним позовом до подання позовної заяви до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 на користь АТ «Акцент-Банк» за договором фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року було сплачено загальну суму 75050,00 грн.

Оцінюючи звіт з оцінки майна від 01 вересня 2021 року, складений оцінювачем ОСОБА_3 та затверджений директором ТОВ «Геоспектр-7», про ринкову вартість транспортного засобу автомобіля CHEVROLET LACETI 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у контексті вимог щодо здійснення зустрічного зарахування суми збитків у зв`язку зі зменшенням вартості предмета лізингу, суд доходить висновку, що перед оцінщиком не ставилось питання визначення суми збитків у зв`язку зі зменшенням вартості предмета лізингу, а зазначена мета оцінки: визначення ринкової вартості для суду.

Оскільки предметом зустрічного позову визначено проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з відповідачем за зустрічним позовом у зв`язку із оплатою за фактичний час користування об`єктом лізингу з моменту укладення спірного договору до моменту повернення транспортного засобу, а також через спричинення позивачу за зустрічним позовом збитків, суд визнає звіт з оцінки майна від 01 вересня 2021 року неналежним доказом.

Оскільки позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення збитків положеннями ч. 2ст. 216 ЦК України, суд враховує, що цією нормою передбачено відшкодування збитків винною стороною. Однак, будь-яких доказів вини у заподіянні будь-яких збитків позивачеві за зустрічним позовом відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.

Крім того, враховується, що такий спосіб застосування наслідків недійсності правочину як обчислення позивачем за зустрічним позовом різниці вартості автомобіля на час передачі його відповідачу за зустрічним позовом та станом на час отримання автомобіля від відповідача за зустрічним позовом застосуванню не підлягає, оскільки в порядку застосування реституції відповідач за зустрічним позовом несе обов`язок повернути майно, яке він отримав за нікчемним договором, а вина лізингоодержувача, який приєднався до публічного договору, запропонованого лізингодавцем, у заподіянні шкоди при експлуатації автомобіля не доведена.

Оскільки законом визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, погодження сторонами плати за користування автомобілем у додатку до нікчемного договору, не може бути підставою для виключення плати, передбаченої цим договором, за користування наймачем майном з суми коштів, сплачених за цим договором.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 288/383/15-ц.

При цьому, у зустрічній позовній заяві не зазначалось та суду не надавались докази щодо отримання або можливості отримання відповідачем за зустрічним позовом доходів від автомобіля CHEVROLET LACETI 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Також, не надано доказів погіршення цього автомобіля.

Таким чином, з урахуванням того, що договір фінансового лізингу № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року судом визнаний недійсним, а недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, погодження сторонами плати за користування автомобілем у додатку до нікчемного договору, не може бути підставою для виключення плати, передбаченої цим договором, за користування наймачем майном з суми коштів, сплачених за цим договором, а тому в задоволені зустрічного позову АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити в стягненні судових витрат, а саме витрат: по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн., на проведення незалежної оцінки майна врозмірі 2500,00 грн., на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., понесених позивачем за зустрічною позовною заявою.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 доАкціонерного товариства«Акцент-Банк»про встановленнянікчемності правочинута застосуваннянаслідків недійсностінікчемного правочину,-задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, адреса: м. Дніпро вул. Батумська буд. 11) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти, сплачені на виконання заяви № APPL000000000119454 від 04 січня 2021 року у розмірі 75050 (сімдесят п`ять тисяч п`ятдесят) грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, адреса: м. Дніпро вул. Батумська буд. 11) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

В задоволеннізустрічного позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення збитків,шляхом зарахуваннязустрічних одноріднихвимог, стягнення судових витрат, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 13 лютого 2023 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін