Постанова

від 26.01.2023 по справі 441/1773/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 441/1773/18 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.

Провадження № 22-ц/811/2291/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.,

з участю ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області, правонаступником якої є Городоцька міська рада Львівської області, ОСОБА_3 , державного реєстратора Городоцької міської ради Львівської області Галушки Мар"яни Степанівни про визнання недійсним та скасування рішень органу місцевого самоврядування та рішення державного реєстратора, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області, правонаступником якої є Городоцька міська рада Львівської області, ОСОБА_3 , державного реєстратора Городоцької міської ради Львівської області Галушки М. С. про визнання недійсним та скасування рішень органу місцевого самоврядування і рішення державного реєстратора.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який у 1983 році звели його батьки. У 2006 році між ним та сестрою ОСОБА_5 виник земельний спір з приводу користування земельною ділянкою, загальною площею 0,36 га, призначеною для обслуговування двох житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

22 травня 2006 року земельною комісією вирішено розділити між ними земельну ділянку в рівних частинах, а рішенням Мшанської сільської ради № 66 від 08 червня 2006 року акт цієї комісії затверджено.

Після цього на земельну ділянку для обслуговування будинку ОСОБА_5 (будинок АДРЕСА_1 ) площею 0,1704 га було виготовлено технічну документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер 4620985600:12:021:0109.

Незважаючи на поділ у 2006 році земельної ділянки між ним та ОСОБА_5 у рівних частках, приблизно по 0,18 га кожному, він протягом 2003-2018 років сплачував земельний податок за 0,24 га відповідно до площі, яка зазначена у погосподарській книзі.

Однак після смерті ОСОБА_5 , відповідачу ОСОБА_3 сільською радою було незаконно, без згоди позивача на вилучення, передано у власність частину земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будинку АДРЕСА_1 та, відповідно, перебувала у користуванні ОСОБА_1 , про що внесено державним реєстратором відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним і скасувати рішення Мшанської сільської ради № 36 від 14 грудня 2017 року «Про надання дозволу на виготовлення детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_3 »;

- визнати незаконним і скасувати рішення Мшанської сільської ради № 80 від 29 березня 2018 року «Про затвердження детального плану території та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_3 »;

- визнати незаконним і скасувати рішення Мшанської сільської ради № 136 від 07 липня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1 »;

- визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Городоцької міської ради Львівської області Галушки М. С., індексний номер 42164509 від 20 липня 2018 року, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0888 га, кадастровий номер 4620985600:12:021:0117, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис № 27138370 про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на зазначену ділянку.

РішеннямГородоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній покликається на те, що рішення Мшанської сільської ради №36 від 14 грудня 2017 року, №80 від 29 березня 2018 року та №136 від 07 липня 2018 року є незаконними, оскільки Мшанська сільська рада на момент прийняття цих рішень володіла інформацією про факт належності ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, так як цей орган місцевого самоврядування веде погосподарські книги, з яких на його неодноразові запити надавалась інформація щодо площі земельної ділянки, яка рахується за його будинком.

Окрім того, Мшанська сільська рада тривалий час (з 2003 року до 2019 року) отримувала від нього кошти як оплату за землю на підставі отриманих ним від сільської ради повідомлень.

Зазначає, що цими рішеннями порушено його право на користування спірною земельною ділянкою та позбавлено можливості реалізувати своє право на оформлення права на спірну земельну ділянку для обслуговування належного йому на праві власності житлового будинку.

Звертає увагу на те, що за належним йому будинком для обслуговування будинку та приналежних до нього господарських будівель і споруд була закріплена земельна ділянка площею 0,24 га, що стверджується довідками Мшанської сільської ради №692 від 08 липня 2013 року та №1365 від 03 серпня 2017 року, а також оглянутими в судовому засіданні книгами по господарського обліку з 1992 по 2018 роки. Тільки у 2019 році, як засвідчив у своїх усних поясненнях голова Мшанської сільської ради після надання спірної земельної ділянки ОСОБА_3 , площа земельної ділянки, закріпленої за його будинком, зменшилась до 0,09 га.

Вказує, що записи в погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. Така правова позиція, зокрема, міститься в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року №794/556/16, провадження №61-4214св18.

Про закріплення за будинком за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0,24га свідчить і відповідь Городоцької ОДПІ №2753/10/55.13-21 від 24 липня 2019 року про те, що станом на 24 липня 2019 року згідно наявних баз ІС «Податковий блок» та поданих Мшанською сільською радою реєстрів, за ОСОБА_1 рахується земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,24га.

З наведених підстав просив рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно постанови Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року залишено без змін.

Переглянувши у касаційному порядку (за касаційною скаргою ОСОБА_1 ) постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року Верховний Суду в постанові від 25 серпня 2022 року звернув увагу на те, що суду попередніх інстанції не дали належної оцінки тим обставинам, що було рішення Мшанської сільської ради №66 від 08 червня 2006 року про розділення земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частинах.

Також на земельну ділянку ОСОБА_5 , площею 0,1704 га, було виготовлено технічну документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер 4620985600:12:021:0109, натомість внаслідок надання земельної ділянки рілінгу П.М., розмір ділянки ОСОБА_1 зменшився до 0,09 га.

Крім того, при дослідженні затвердженого сільської радою проєкту землеустрою та технічної документації на спірну ділянку, суди не з`ясували, чому у них відсутні відомості про те, що земельна ділянка, яка надається ОСОБА_3 , межує із ділянкою, на якій розташований будинок ОСОБА_1 , а вказано, що суміжним землевласником спірної ділянки є сам ОСОБА_3 , який і підписав акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення по справі.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суду першої інстанції дійшов висновку про те, щосплата позивачем земельного податку за спірну земельну ділянку та відповідні записи у погосподарських книгах села та довідках Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області не свідчать про набуття позивачем, у встановленому законом порядку, права користування цією ділянкою.

Акт земельної комісії від 22 травня 2006 року щодо поділу земельної ділянки в рівних частинах між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 та рішення Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області № 66від 08 червня 2006 року про затвердження цього акта, також не свідчать про набуття позивачем спірної земельної ділянки у користування згідно із законом. Більше того із акту комісії та рішення сільської ради не вбачається про яку саме земельну ділянку йдеться, її площу, розташування та цільове призначення, обставини та підстави користування нею.

Суд вважв, що підстав для вилучення органом місцевого самоврядування у позивача спірної земельної ділянки не було, оскільки така ділянка у користування йому, у встановленому законом порядку, не надавалась.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна із наступних підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що будинок АДРЕСА_1 станом на 22 серпня 1988 року належав ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_6 спадщину, до якої увійшов і вказаний будинок прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємцями ОСОБА_7 є ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , які в рівних частках успадкували будинок АДРЕСА_1 та господарські будівлі і споруди, що розташовані на присадибній земельній ділянці.

25 жовтня 2005 року ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_1 купив 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .

Будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_7 , яка 12 січня 1983 року на підставі договору дарування подарувала його ОСОБА_9 .

У свою чергу 09 вересня 2005 року ОСОБА_9 на підставі договору дарування подарував будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_5 .

Орієнтована площа земельних ділянок на якій розташовані житлові будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 згідно даних погосподарських книг Мшанської сільської ради по АДРЕСА_1 становить 0,36 га.

Згідно з довідками Мшанської сільської ради №692 від 08 липня 2013 року та №1365 від 03 серпня 2017 року та даними погосподарських книг цієї сільської ради за будинковолодінням АДРЕСА_1 до 2018 року облікується земельна ділянка площею 0,24 га для обслуговування житлового будинку (т.2 а.с.3)

Згідно з даними погосподарських книг Мшанської сільської ради за будинковолодінням АДРЕСА_1 до 2018 року облікується земельна ділянка площею 0,18 га для обслуговування житлового будинку (т.2 а.с.7).

Рішенням Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області № 36 від 14 грудня 2017 року ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення детального плану території, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0, 1000 га на АДРЕСА_1 .

Рішенням Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області № 80 від 29 березня 2018 року затверджено детальний план території; земельній ділянці, площею 0,0888 га, на АДРЕСА_1 , присвоєно поштовий адресний номер 66в; ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення означеної земельної ділянки у власність.

Рішенням Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області № 136 від 10 липня 2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4620985600:12:021:0117, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на

АДРЕСА_1 та передано цю ділянку у власність ОСОБА_3 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4620985600:12:021:0117, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 .

Частиною п`ятою статті 20 ЗК УРСР (1970 року) було передбачено, що право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами у земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року в справі № 702/1026/18, прийнятій після подання касаційної скарги ОСОБА_1 , вказав на необхідність врахування вказаних положень у подібних правовідносинах, зазначивши, що документами, які підтверджують право землекористування, є записи про розміри земельної ділянки у земельно-шнуровій та погосподарських книгах сільських рад.

Подібного висновку Верховний Суд дійшов і у постанові від 25 квітня

2018 року в справі № 718/567/15-ц, вказавши, щозаписи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів).

Відповідно до частини першої статті 90 ЗК УРСР (1970 року) на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

Згідно до частини першої статті 30 ЗК України (1990 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до п.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будвани цтва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадиьної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України 2001 року уразі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Згідно з ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Звертаючись до Мшанської сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка ззнаходилась у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_10 не отримав від нього жодного погодження на вилучення цієї ділянки.

Також при виготовленні проекту суд першої інстанції не з`ясував, чому відсутні відсутні відомості про те, що земельна ділянка, яка надається ОСОБА_3 , межує із ділянкою, на якій розташований будинок ОСОБА_1 , а вказано, що суміжним землевласником спірної ділянки є сам ОСОБА_3 , який і підписав акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки.

У той же час, ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог надав відомості погосподарських книг, зокрема щодо земельної ділянки, закріпленої за належним йому будинком.

Також позивач надав копію рішення Мшанської сільської ради № 66 від 08 червня 2006 року про затвердження акту земельної комісії від 22 травня 2006 року щодо вирішення земельного спору між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (на той час власниками будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ) та поділу земельної ділянки в рівних частинах (т.1 а.с.22-23).

Вказане рішення сільської ради № 66 від 08 червня 2006 року ОСОБА_5 за життя не оскаржувала і на свою ділянку для обслуговування будинку, площею 0,1704 га, нею було вигогтовлено технічну документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер 4620985600:12:021:0109, натомість внаслідок надання земельної ділянки ОСОБА_3 , згідно оскаржуваних рішень, розмір земельної ділянки ОСОБА_1 у 2019 році зменшився до 0,09 га, що видно із записів погосподарської книги (т.2 а.с.3).

Причиною зменшення розміру земельної ділянки ОСОБА_1 до 0,09 га є те, що за рахунок земельної ділянки яка перебувала у його користуванні Мшанська сільська рада оскаржуваним рішеннями № 36 від 14 грудня 2017 року в порушення вимог ст.118 ЗК України наддала дозвіл на виготовлення детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_3 .

У подальшому, рішенням цієї ради № 80 від 29 березня 2018 року ОСОБА_3 було затверджено детальний план території та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), а рішенням № 136 від 07 липня 2018 року цей проект був затверджений та передано у власність земельну ділянку площею 0,0888 га відповідачу на АДРЕСА_1 ».

Також встановлено, що ОСОБА_3 не є власником жодної земельної ділянки, які межують зі спірною земельною ділянкою, та не мав права підписувати акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки як суміжний землекористувач (т.1 а.с.112).

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції належної оцінки вказаним обставинам не надав, не перевірив записи погосподарських книг щодо земельної ділянки, якою користувались як попередні власники, так і позивач, не з`ясував правових підстав набуття таких прав, наявності або відсутності раніше встановленого між суміжними землекористувачами порядку користування або володіння земельними ділянками, не визначився з нормами матеріального права, які підлягали застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, зокрема, що регулюють питання набуття права користування або права власності за життя спадкодавця ( ОСОБА_6 ) на земельну ділянку, з урахуванням чинного на час такого набуття законодавства та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконними та скасування:

рішення Мшанської сільської ради № 36 від 14 грудня 2017 року «Про надання дозволу на виготовлення детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_3 »;

рішення Мшанської сільської ради № 80 від 29 березня 2018 року «Про затвердження детального плану території та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_3 »;

рішення Мшанської сільської ради № 136 від 07 липня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки на

АДРЕСА_1 ».

Що стосується вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Городоцької міської ради Львівської області Галушки М. С., індексний номер 42164509 від 20 липня 2018 року, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0888 га, кадастровий номер 4620985600:12:021:0117, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 ;

скасування запису № 27138370 про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на зазначену ділянку то такі не можуть бути задоволеними із наступних підстав.

Так, з набранням чинності ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону України№ 340-IXвід 05грудня 2019 року, уразі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічно у ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Разом із тим, жодних позовних вимог про визнання за позивачем майнових прав на спірну земельну ділянку в позовній заяві не заявлено.

А тому зазначене питання виходить за межі судового розгляду.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати:

-рішення Мшанської сільської ради №36 від 14 грудня 2017 року «Про надання дозволу на виготовлення Детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_3 »;

-рішення Мшанської сільської ради №80 від 29 березня 2018 року «Про затвердження Детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_3 »:

-рішення Мшанської сільської ради №136 від 07 липня 2018 року про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог відмовити.

Постановаапеляційного судунабирає законноїсили здня їїприйняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.