Ухвала

від 26.02.2024 по справі 441/1773/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 441/1773/18

провадження № 61-1870св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

вирішуючи питання про самовідвід суддів Верховного Суду: Сакари Н. Ю., Осіяна О. М. від участі у розгляді справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області, правонаступником якої є Городоцька міська рада Львівської області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Городоцької міської ради Львівської області Галушки Мар`яни Степанівни про визнання недійсним та скасування рішень органу місцевого самоврядування та рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати незаконним і скасувати рішення Мшанської сільської ради № 36 від 14 грудня 2017 року «Про надання дозволу на виготовлення детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 »;

визнати незаконним і скасувати рішення Мшанської сільської ради № 80 від 29 березня 2018 року «Про затвердження детального плану території та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 »;

визнати незаконним і скасувати рішення Мшанської сільської ради № 136 від 07 липня 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 »;

визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Городоцької міської ради Львівської області Галушки М. С., індексний номер 42164509 від 20 липня 2018 року, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,0888 га, кадастровий номер 4620985600:12:021:0117, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 ;

скасувати запис № 27138370 про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначену ділянку.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не перевірили записи погосподарських книг щодо земельної ділянки, якою користувались як попередні власники, так і позивач, не з`ясували правових підстав набуття таких прав, наявності або відсутності раніше встановленого між суміжними землекористувачами порядку користування або володіння земельними ділянками, не визначились з нормами матеріального права, які підлягали застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, зокрема, що регулюють питання набуття права користування або права власності за життя спадкодавця ( ОСОБА_3 ) на земельну ділянку, з урахуванням чинного на час такого набуття законодавства.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, з урахуванням додаткової постанови цього ж суду від 02 травня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано незаконними і скасовано:

рішення Мшанської сільської ради №36 від 14 грудня 2017 року «Про надання дозволу на виготовлення Детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 »;

рішення Мшанської сільської ради №80 від 29 березня 2018 року «Про затвердження Детального плану території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 »:

рішення Мшанської сільської ради №136 від 07 липня 2018 року про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Встановивши, що звертаючись до Мшанської сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не отримав від позивача жодного погодження на вилучення цієї ділянки, яка відповідно до погосподарських книг закріплена за належним позивачу будинком, а відповідно до рішення Мшанської сільської ради № 66 від 08 червня 2006 року про затвердження акту земельної комісії від 22 травня 2006 року щодо вирішення земельного спору між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 здійснено поділ земельної ділянки в рівних частинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність оскаржуваних рішень Мшанської сільської ради від 14 грудня 2017 року, від 29 березня 2018 року, від 07 липня 2018 року.

Додатково суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_1 не є власником жодної земельної ділянки, які межують зі спірною земельною ділянкою, та не мав права підписувати акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки як суміжний землекористувач.

У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 лютого 2023 року, для розгляду сказаної касаційної скарги визначено склад суду: суддя-доповідач: Антоненко Н. О., судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Русинчук М. М.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 441/1773/18.

22 травня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17 листопада 2023 року сформовано склад колегії для розгляду цивільної справи № 441/1773/18: Сакара Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіян О. М.

26 лютого 2024 року суддями Сакарою Н. Ю, Осіяном О. М. заявлено самовідвід із підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

На обґрунтування підстав для самовідводу посилаються на те, що у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2022 року у цій справі колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Синельникова Є. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В. (судді-доповідача) висловила правову позицію щодо правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі.

За правилом пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість..

У пункті першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Щодо оцінки наявності підстав для самовідводу за суб`єктивним критерієм, то відсутні підстави стверджувати, що судді Верховного Суду Сакара Н. Ю., Осіян О. М. виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм потрібно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати побоювання учасників справи при розгляді справи щодо відсутності безсторонності у певного судді, що об`єктивно виправдані.

З огляду на викладене, взявши до уваги мотиви постанови Верховного Суду від 25 серпня 2022 року у цій справі, колегія суддів вважає, що судді Сакара Н. Ю., Осіян О. М. вже висловлювали позицію щодо застосування норм права до правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, приймали судове рішення із скасуванням судового рішення суду апеляційної інстанції та направленням справи на новий апеляційний розгляд, надавали вказівки, які відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України є обов`язковими для суду апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, а тому з метою усунення будь-яких сумнівів учасників процесу в об`єктивності та неупередженості суду касаційної інстанції при перегляді судового рішення, ухваленого після направлення справи на новий розгляд, заяву про самовідвід суддів Сакари Н. Ю., Осіяна О. М. слід задовольнити, а справу передати для повторного автоматизованого розподілу.

Керуючись частиною другою статті 36, статтею 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяви про самовідвід суддів Сакари Н. Ю., Осіяна О. М. задовольнити.

Відвести суддів Верховного Суду Сакару Н. Ю., Осіяна О. М. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області, правонаступником якої є Городоцька міська рада Львівської області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Городоцької міської ради Львівської області Галушки Мар`яни Степанівни про визнання недійсним та скасування рішень органу місцевого самоврядування та рішення державного реєстратора, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року.

Передати цивільну справу № 441/1773/18 для проведення повторного автоматизованого розподілу..

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян