Постанова

від 13.02.2023 по справі 916/2038/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2038/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАН-С"

на рішення Господарського суду одеської області від « 24» жовтня 2022, повний текст якого складено та підписано « 31» жовтня 2022

у справі № 916/2038/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-С"

про: стягнення 54917,17 грн заборгованості,

головуючий суддя Гут С.Ф.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-С" про стягнення заборгованості у розмірі 54917,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої у квітні 2019 року електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2022року у справі №916/2038/22 (суддя Гут С.Ф.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-С" про стягнення 54917,17 грн заборгованості задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілан-С" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" 54917 грн 17 коп. заборгованості та 2481 грн 00 коп. судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що 03.07.2017 р. до ТОВ "Мілан-С" перейшло право власності на будівлі котельні (загальною площею 247,6 кв.м.), розташовані за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46 та права Орендодавця за Договором оренди, відтак і обов`язок утримувати відповідне майно перейшло до ТОВ "Мілан-С" з 03.07.2017 р. Отже, поставлена постачальником електрична універсальних послуг ТОВ «ООЕК» електрична енергія, фактично споживалась ТОВ "Мілан-С", а тому суд дійшов висновку, що у останнього виник обов`язок щодо оплати за спожиту за квітень 2019 електричної енергії.

Крім того, господарський суд дійшов до висновку, що ТОВ "ООЕК" не пропущено строк для звернення з позовом до господарського суду, відтак відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування спливу строків позовної давності.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілан-С" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне та неправильне з`ясування обставин, внаслідок неправильного дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів, просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 року по справі №916/2038/22; в задоволенні позовних вимог ТОВ «ООЕК» до ТОВ «Мілан-С» про стягнення 54 917,17 грн. заборгованості відмовити; застосувати до позовних вимог ТОВ «ООЕК» наслідки спливу строку позовної давності.

Скаржник зазначає, що саме з 09.08.2019 р. (дати укладання договору та підписання заяви приєднання) між ТОВ «ООЕК та ТОВ «Мілан-С» склалися фактичні договірні відносини та саме з цієї дати ТОВ «Мілан-С» здійснює фактичне споживання електроенергії.

До 14.05.2019 р. експлуатацію приміщень котельні за адресою Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46 здійснювало ТОВ "УК ФЛАГМАН" на підставі укладеного між ТОВ "УК ФЛАГМАН" та ТОВ "АНТАРЕС" договору оренди, після переходу права власності на котельні до відповідача договір зберіг свою чинність, однак між позивачем та ТОВ "УК ФЛАГМАН" існує укладений договір поруки від 22.11.2019 р. № 11-515.

З огляду на вказані обставини, на думку скаржника, суд першої інстанції мав дійти висновку, що саме між ТОВ «УК ФЛАГМАН» та ТОВ «ООЕК» склалися фактичні договірні відносини в зв`язку зі споживанням електричної енергії у квітні 2019 року за адресою об`єкту: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46 та EIC-код точок комерційного обліку: 62Z9360188439834; 62Z974839443539.

Крім цього скаржник зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відношення точок комерційного обліку EIC-код: 62Z9360188439834; 62Z974839443539 до будинку котельні за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46 в квітні 2019 року.

Також заявник апеляційної інстанції вказує, що суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що Договір з ТОВ «ЮВЕНТУМ» укладено за об`єктами «Котельні» та «Житлові будинки». Тобто, через спірні точки комерційного обліку EIC-код: 62Z9360188439834; 62Z974839443539, які були вказані в Заяві приєднання до Договору, з ТОВ «Мілан-С» від 09.08.2019 року в квітні 2019 року електрична енергія споживалась, в тому числі, житловими будинками.

Дана обставина, на думку скаржника свідчить про те, що позивач намагається стягнути заборгованість з відповідача, яка утворилась внаслідок споживання електричної енергії іншими споживачами «Житловими будинками».

Також апелянт вказує що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ТОВ "ООЕК" виставлено рахунок, який передує даті початку постачання електричної енергії, адже в заяві приєднання визначено датою початком постачання електричної енергії 14.05.2019 р., а сам договір підписано 09.08.2019 р.

Скаржник також просить суд апеляційної інстанції застосувати строк позовної давності до стягнення заборгованості за спожиту у квітні 2019 р. електричну енергію.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАН-С" на рішення Господарського суду одеської області від « 24» жовтня 2022, повний текст якого складено та підписано « 31» жовтня 2022 у справі № 916/2038/22. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАН-С" ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

12.01.2023 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАН-С" у справі №916/2038/22 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі 916/2038/22 без змін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, на виконання Закону України «Про ринок електричної енергії», під час здійснення - заходів з відокремлення оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Одесаобленерго» від постачання електричної енергії - було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія», з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

Абз. 1-8 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (зі змінами від 23.11.2018) визначені наступні вимоги стосовно діяльності нового (відокремленого) постачальника електричної енергії: «... під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, ... здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії;

На виконання вищенаведених вимог законодавства, постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р. ТОВ «ООЕК» надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частині 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

20.06.2014 р. між АТ «Одесаобленерго», яке здійснювало діяльність на підставі ліцензії на постачання електроенергії за регульованим тарифом, та ТОВ «ЮВЕНТУМ» було укладено договір про постачання електричної енергії № 28100 за об`єктами «Котельні» та «Житлові будинки».

Враховуючи те, що приєднання електроустановок ТОВ "ЮВЕНТУМ" до мереж відбулось до 01.01.2019 р., та приймаючи до уваги відсутність відомостей щодо нового власника/користувача майна ТОВ "ООЕК" відкрито особовий рахунок на ТОВ "ЮВЕНТУМ" (№ 28100) на підставі вищеозначеного договору, постачання електричної енергії за особовим рахунком № 28100 здійснювалось за точками з ЕІС-кодами: 62Z9360188439834, 62Z9705435377563, 62Z9914193166164, 62Z9748393443539.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів 16.11.2015 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ТОВ "ЮВЕНТУМ" як юридичної особи.

13.05.2017 р. між ТОВ "АНТАРЕС" (Орендодавець) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (Орендар) укладено договір оренди № 6-23-17/48-ДС (Договір оренди), за умовами пункту 1.1 якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю нежитлове приміщення котельні, яке знаходиться за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46, загальною площею 247,6 кв.м. (Приміщення) за плату на строк встановлений цим договором.

Приміщення надається в користування строком на 2 (два) роки з моменту підписання сторонами цього договору (пункт 1.2 Договору оренди).

Приміщення за цим договором передається за актом приймання-передачі (пункт 1.4 Договору оренди).

Приміщення передається з метою використання його під котельню (пункт 1.5 Договору оренди).

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 2 (двох) років, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього договору (пункт 7.1 Договору оренди).

При відчуженні Орендодавцем Приміщення до нового власника переходять його права і обов`язки за новим договором (пункт 7.3 Договору оренди).

13.05.2017 р. між ТОВ "АНТАРЕС" (Орендодавець) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (Орендар) підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2017 р. право власності на об`єкт нерухомого майна будівлі котельні (загальною площею 247,6 кв.м.), розташовані за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46, з 03.07.2017 р. зареєстровано за ТОВ "МІЛАН-С". Підставою виникнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 23.06.2017 р., видавник: ТОВ "АНТАРЕС", ТОВ "МІЛАН-С". Протокол, серія та номер: 18, виданий 24.05.2017 р., видавник: ТОВ "АНТАРЕС".

06.05.2019 р. ТОВ "ООЕК" виставлено платнику ТОВ "ЮВЕНТУМ" рахунок № 04-28100/1 за спожиту у квітні 2019 р. електричну енергію, відповідно до якого за ЕІС-кодом 62Z9360188439834 спожито електричної енергії на 76854,02 грн (32181 кВт*год); за ЕІС-кодом 62Z9705435377563 109499,60 грн (78218 кВт*год); за ЕІС-кодом 62Z9914193166164 119257,60 грн (85184 кВт*год); за ЕІС-кодом 62Z9748393443539 11998,22 грн (5024 кВт*год).

09.08.2019 р. між ТОВ "ООЕК" (Постачальник) та ТОВ "МІЛАН-С" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 04-312700-ПУП (Договір), за умовами пункту 1.1 Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього договору.

Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначається відповідно до методики (порядку), затвердженому Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору (пункт 5.1 Договору).

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (пункт 5.2 Договору).

Оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів строку оплати, зазначено в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (пункт 5.10 Договору).

Цей Договір укладається на строк, зазначеній в комерційній пропозиції, яку обирає Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

Відповідно до п.3 ст.631 Цивільного кодексу України Сторони прийшли до взаємної згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 14.05.2019 р. (пункт 13.1 Договору).

Відповідно до заповненої ТОВ "МІЛАН-С" заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг датою початку постачання електричної енергії визначено 14.05.2019 р., вид об`єкта будівлі котельні, адреса об`єкта та ЕІС-код точок комерційного обліку Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46, 62Z9360188439834 та 62Z9748393443539, найменування оператора системи, з яким Споживачем укладено договір розподілу електричної енергії АТ "Одесаобленерго".

Відповідно до пункту 3 обраної ТОВ "МІЛАН-С" комерційної пропозиції № 2-УП обсяги спожитої електричної енергії визначаються Оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць.

Відповідно до пункту 4 обраної ТОВ "МІЛАН-С" комерційної пропозиції № 2-УП по закінченню розрахункового періоду Постачальник надає Споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту та розподілену електричну енергію у такому розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ "ООЕК».

17.06.2022 р. ТОВ "ООЕК" надіслано ТОВ "МІЛАН-С" претензію, в якій повідомляє, що останній з 03.07.2017 р. є власником нерухомого майна будівлі котельні, розташованих за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46. Споживання електричної енергії без укладання відповідного договору на роздрібному ринку заборонено, однак приписи постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312 передбачають укладання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії. Незважаючи на укладання договору та підписання заяви-приєднання 09.08.2019 р. договір укладено з 01.01.2019 р., адже з цієї дати Відповідач фактично споживає електричну енергію. Крім того, у квітні 2019 р. Відповідачем за точками комерційного обліку 62Z9360188439834 та 62Z9748393443539 спожито електричну енергію у розмірі 37205 кВт*год, проте оплачено лише частину заборгованості, решта заборгованості у розмірі 54917,17 грн є несплаченою, у зв`язку із чим пропонує здійснити оплату. До претензії додано рахунок № 312700/1, виставлений платнику ТОВ "МІЛАН-С" на суму 54917,17 грн за спожиту за точками комерційного обліку 62Z9360188439834 та 62Z9748393443539 у квітні 2019 р. електричну енергію.

Відповідні обсяги споживання за ЕІС-кодами 62Z9360188439834 (32181 кВт*год) та 62Z9748393443539 (5024 кВт*год) підтверджено АТ "ДТЕК Одеські Електромережі", який є оператором систем розподілу.

Предметом позову у справі № 916/2038/22 є наявність або відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАН-С" вартості спожитої у квітні 2019 року електричної енергії у розмірі 54 917, 17 грн.

Приписами статті 13 Конституції України встановлено, що власність зобов`язує. Аналогічне викладено у частині 4 статті 319 ЦК України.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось раніше, 13.05.2017 р. між ТОВ "АНТАРЕС" (Орендодавець) та ТОВ "УК ФЛАГМАН" (Орендар) було кладено договір оренди № 6-23-17/48-ДС (Договір оренди), за умовами пункту 1.1 якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю нежитлове приміщення котельні, яке знаходиться за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46, загальною площею 247,6 кв.м. (Приміщення) за плату на строк встановлений цим договором.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 2 (двох) років, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього договору (пункт 7.1 Договору оренди).

При відчуженні Орендодавцем Приміщення до нового власника переходять його права і обов`язки за новим договором (пункт 7.3 Договору оренди).

В свою чергу, положення частини 1 статті 770 ЦК України передбачають, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2017 р. право власності на об`єкт нерухомого майна будівлі котельні (загальною площею 247,6 кв.м.), розташовані за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46, з 03.07.2017 р. зареєстровано за ТОВ "МІЛАН-С". Підставою виникнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 23.06.2017 р., видавник: ТОВ "АНТАРЕС", ТОВ "МІЛАН-С". Протокол, серія та номер: 18, виданий 24.05.2017 р., видавник: ТОВ "АНТАРЕС".

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що починаючи з 03.07.2017 р. ТОВ "МІЛАН-С" є власником вказаного майна, на якому фактично споживає електричну енергію. З урахуванням цього, в силу приписів п.8 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, ТОВ «МІЛАН-С» з 01.01.2019 року приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розробленого позивачем.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" як оператором системи розподілу підтверджено, що у спірний період квітень 2019 року, споживання за ЕІС-кодами 62Z9360188439834 (32181 кВт*год) та 62Z9748393443539 (5024 кВт*год) електричної енергії у розмірі 37205 кВт*год, здійснювалось саме відповідачем.

Дані обставини не були спростовані відповідачем в ходу розгляду справи судом першої інстанції належними та допустимими доказами.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Закон, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище є Закон України "Про ринок електричної енергії" (далі ЗУ "ПРЕЕ").

Пунктом 14 ч. 1, ст. 4 ЗУ "ПРЕЕ" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1, 2 ст. 56 ЗУ "ПРЕЕ" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 10 ч. 7 ст. 56 ЗУ "ПРЕЕ" передбачено, що умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються: строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору;

Згідно пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 57 ЗУ "ПРЕЕ" електропостачальник зобов`язаний: дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Відповідно ст. 58 ЗУ "ПРЕЕ" споживач має право: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

А згідно ч. 3 тієї ж статті споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Частиною 4 ст. 59 ЗУ "ПРЕЕ" визначено, що до припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору.

Частинами 1, 2, 4, 9 ст. 72 ЗУ "ПРЕЕ" передбачено, що роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

При цьому, відповідно ч. 1 ст. 75 ЗУ "ПРЕЕ" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі Постанова НК № 312).

Пунктом 4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Пунктом 4.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Відповідно до пункту 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно із пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, 09.08.2019 р. між ТОВ "ООЕК" та ТОВ "МІЛАН-С" було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 04-312700-ПУП.

17.06.2022 р. ТОВ "ООЕК" надіслано ТОВ "МІЛАН-С" претензію, в якій повідомляє, що останній з 03.07.2017 р. є власником нерухомого майна будівлі котельні, розташованих за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, буд. 46. Споживання електричної енергії без укладання відповідного договору на роздрібному ринку заборонено, однак приписи постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312 передбачають укладання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії. Незважаючи на укладання договору та підписання заяви-приєднання 09.08.2019 р. договір укладено з 01.01.2019 р., адже з цієї дати Відповідач фактично споживає електричну енергію. Крім того, у квітні 2019 р. Відповідачем за точками комерційного обліку 62Z9360188439834 та 62Z9748393443539 спожито електричну енергію у розмірі 37205 кВт*год, проте оплачено лише частину заборгованості, решта заборгованості у розмірі 54917,17 грн є несплаченою, у зв`язку із чим пропонує здійснити оплату. До претензії додано рахунок № 312700/1, виставлений платнику ТОВ "МІЛАН-С" на суму 54917,17 грн за спожиту за точками комерційного обліку 62Z9360188439834 та 62Z9748393443539 у квітні 2019 р. електричну енергію.

Колегією суддів відхиляються доводи апелянта, що у квітні 2019 року фактичним споживачем електричної енергії було ТОВ «УК «ФЛАГМАН» на підставі договору оренди №6-23-17/48-ДС від 13.05.2017, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МІЛАН-С» здійснювало споживання електричної енергії у квітні 2019 року по точкам комерційного обліку із ЕІС-кодами: 62Z9360188439834 та 62Z9748393443539. Факт належності даних точок комерційного обліку до ТОВ «МІЛАН-С» також підтверджується наявною в матеріалах справи заявою-приєднанням від 09.08.2019 року.

Натомість, ТОВ «УК «ФЛАГМАН» на підставі договору оренди №6-23-17/48-ДС від 13.05.2017, уклало з ТОВ «ООЕК» договір про постачання електричної енергії за вільними цінами за договором №310000 від 01.01.2019 року. Вказаним договором передбачено постачання електричної енергії по точці комерційного обліку із ЕІК-кодом: 62Z027920930456D.

Таким чином укладений між ТОВ «АНТАРЕС» та ТОВ «УК «ФЛАГМАН» договір оренди №6-23-17/48-ДС від 13.05.2017 не спростовує факт споживання ТОВ «МІЛАН-С» електричної енергії по точкам комерційного обліку за ЕІС-кодами: 62Z9360188439834 та 62Z9748393443539.

Не заслуговують на уваги також доводи скаржника щодо неналежного оформлення рахунку.

Як зазначено ТОВ «ООЕК», 20.06.2022 надіслано Укрпоштою на адресу ТОВ «Мілан-С» претензію № 06/02-2018 щодо стягнення заборгованості із рахунком-фактурою, у якій зазначено, що у ТОВ «Мілан-С» наявна заборгованість за розрахунковий період квітня 2019 року в сумі 54 917,17 грн., яку необхідно сплатити на користь ТОВ «ООЕК».

Зазначений рахунок було оформлено для ТОВ «МІЛАН-С» на залишок заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 54 917,17 грн. відповідно до залишку неоплаченого обсягу спожитої електричної енергії за точками комерційного обліку із ЕІС-кодами: 62Z9360188439834 та 62Z9748393443539 за розрахунковий період квітня 2019 року. Зазначений рахунок було сформовано до претензії № 06/02-2018 надісланої відповідачу 20.06.2022, в якій зазначено усі відомості про господарську операцію, яка підлягає оплаті.

Оскільки рахунок №312700/1 було сформовано як додаток до претензії №06/02-2018 від 17.06.2022, то відповідно і датою такого рахунку є 17.06.2022р. поряд із цим, відсутність дати в самому рахунку не звільняє відповідача від обов`язку щодо оплати вартості спожитої електричної енергії.

Посилання скаржника на той факт, що аналогічні рахунки були виставлені ТОВ «ЮВЕНТУМ» не заслуговують на увагу, оскільки виставлення таких рахунків позивачем первинно здійснювалось на особу, на яку було оформлено особовий рахунок. Проте, після отримання позивачем інформації про те, що з 03.07.2017 власником об`єкту є ТОВ «МІЛАН-С», а юридичну особу ТОВ «ЮВЕНТУМ» було припинено ще 10.11.2015, за результатами проведення процедури банкрутства, позивачем було виставлено новий рахунок на ТОВ «МІЛАН-С», який був доданий до претензії.

Щодо застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За зобов`язаннями, строк (термін) виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як зазначалось вище, ТОВ «ООЕК» 20.06.2022 надіслало на адресу ТОВ «МІЛАН-С» претензію №06/02-1208 щодо стягнення заборгованості із рахунком-фактурою, у якій було зазначено, що у ТОВ «МІЛАН-С» наявна заборгованість за розрахунковий період квітня 2019 р. в сумі 54 917,17 грн., яку необхідно сплатити.

Таким чином, лише після того, як відповідачем не був сплачений рахунок, надісланий йому разом із претензією, позивач дізнався про порушення його права відповідачем, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

З урахуванням наведеного, строк позовної давності по відношенню до позовних вимог ТОВ «ООЕК» до ТОВ «МІЛАН-С» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію не сплинув.

Крім того, як вірно вказано господарським судом, пунктом 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 (із змінами та доповненнями) строк дії карантину продовжено до 31.12.2022 р., з огляду на що, господарський суд доходить до висновку, що ТОВ "ООЕК" не пропущено строк для звернення з позовом до господарського суду, відтак і відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування спливу строків позовної давності.

З огляду на наведене колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що місцевим господарським судом неповністю встановлено всі обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апелянт не довів суду належними доказами по справі відсутність у нього заборгованості за отриману електроенергію в спірний період.

Враховуючи викладене, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАН-С" викладені в апеляційній скарзі, є такими, що не спростовують наведених висновків господарського суду першої інстанції, а, відтак, підстави для скасування чи зміни судового рішення у даному випадку відсутні.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАН-С" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 року у справі №916/2038/22 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАН-С" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 у справі №916/2038/22 - без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

13.02.2023р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький