Ухвала

від 13.02.2023 по справі 910/1886/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

13.02.2023Справа № 910/1886/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши

позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповіда льністю "Українська промислова компанія "Крок"

про стягнення 283 591 грн 20 коп.

ВСТАНОВИВ:

06.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Служби зовнішньої розвідки України з вимогами до Товариства з обмеженою відповіда льністю "Українська промислова компанія "Крок" про стягнення 283 591 грн 20 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем договору № 556/В33 від 22.09.2022 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано 107 275 грн 20 коп. пені та 176 316 грн 00 коп. штрафу.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд до Господарського суду Житомирської області з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" закріплено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповіда льністю "Українська промислова компанія "Крок" є: 0006, місто Житомир, вул. Героїв Пожежних, будинок 122.

Як вбачається зі змісту статті 27 Господарського процесуального кодексу України, дана норма є імперативною та не передбачає право осіб, які звертаються до господарського суду, змінювати територіальну юрисдикцію господарських справ на власний розсуд.

З позовної заяви слідує, що позивач, звертаючись з даним позовом до Господарського суду міста Києва, посилається на положення частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу підсудності позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем виконання зобов`язань за договором поставки судом враховується, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Так, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (частини 1, 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України).

Правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому, слід зазначити, що виконання договірного зобов`язання - це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов`язання. Правила визначення місця виконання зобов`язання встановлені статею 532 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання;

4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання;

5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з позовної заяви, позивач визначив предметом позову матеріально-правову вимогу про стягнення 107 275 грн 20 коп. пені та 176 316 грн 00 коп. штрафу за договором № 556/В33 від 22.09.2022, а підставою - порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним договором щодо строків передачі товару.

Таким чином, предметом позову у даному спорі визначено саме стягнення коштів, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 556/В33 від 22.09.2022.

Зі змісту позовної заяви слідує, що спір про стягнення штрафних санкцій безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання договору поставки, оскільки предметом спору є вимога про стягнення штрафних санкцій, тоді як, умовами договору не визначено конкретного місця виконання зобов`язання відповідача по сплаті штрафних санкцій, а тому таке зобов`язання не є таким, яке належить через його особливість виконувати тільки в певному місці.

Крім того, на дату звернення з даною позовною заяви зобов`язання відповідача щодо передачі товару виконані у місці, визначеному умовами договору № 556/В33 від 22.09.2022.

Отже, спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов`язань в чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами договору № 556/В33 від 22.09.2022 не містять жодних вимог щодо місця виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті штрафних санкцій, нарахованих за порушення останнім зобов`язань за договором.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява подана з порушенням приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва, а матеріали позовної заяви підлягають передачі на розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись ст. 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Служби зовнішньої розвідки України з вимогами до Товариства з обмеженою відповіда льністю "Українська промислова компанія "Крок" про стягнення 283 591 грн 20 коп. з доданими до неї матеріалами передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Житомирської області (10002, м. Житомир, Путятинський майдан, 3/65).

Згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Плотницька