Рішення

від 27.06.2023 по справі 910/1886/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. м. Житомир Справа № 910/1886/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Куниця В.Ю., довіреність №78/6-14 від 02.01.2023;

від відповідача: Українець Ю.О., ордер серія АМ 1047315 від 20.03.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія" Крок" (м.Житомир)

про стягнення 283591,20грн.

06.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" про стягнення 283591,20грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем договору № 556/В33 від 22.09.2022 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано 107 275,20грн пені та 176316,00грн штрафу.

Ухвалою суду від 28.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.05.2023.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що поставка товару у передбачені строки була неможлива у зв`язку з постійними повідомленнями про повітряну тривогу та періодичною відсутністю електроенергії через пошкодження електричної інфраструктури, про що позивача було повідомлено листом №312 від 19.10.2022 та запропоновано змінити строк поставки до 14.12.2022. Також листом №349 від 08.11.2022 повідомлено позивача, що товариство зверталось до АТ "Житомиробленерго" з проханням не відключати підприємство від електроенергії для можливості виконати замовлення для Національної гвардії України щодо забезпечення особового складу речовим майном. Таким чином, на думку відповідача у діях ТОВ "Крок" відсутня вина та протиправна поведінка, що виключає стягнення неустойки (а.с.65-70).

17.05.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с.105-108).

Через загрозу безпеці учасників справи (у зв`язку з тим, що з 11год. 25хв. до 12год.24хв. 29.05.2023 у Житомирській області була оголошена повітряна тривога), судове засідання у справі №910/1886/23 не відбулось.

Ухвалою суду від 29.05.2023 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.06.2023.

У відповіді на відзив позивач на спростування аргументів зазначив, що неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором призвело до суттєвих ускладнень в речовому забезпеченні особового складу територіальних управлінь, з`єднань, військових частин і підрозділів Національної гвардії України, задіяних у виконанні завдань з оборони України, захисту інтересів населення та інтересів держави. Також вказав, що воєнний стан, військові дії, ракетні та артилерійські обстріли є обставинами, які існували на момент укладення договору, тому не можуть бути визнані підставами для звільнення від відповідальності за порушення строків поставки товару. Щодо зменшення розміру неустойки зазначив, що її зменшення суперечитиме загальним засадам цивільного судочинства та не забезпечить баланс інтересів сторін (а.с.180-186).

09.06.2023 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.190-193).

У судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" (постачальник, відповідач) укладено договір №556/В33-2022 (а.с.22-31), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари (п.1.1. договору).

Найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена у додатку №1 до цього договору. Код ДК 021:2015 18810000-0 - Взуття різне, крім спортивного та захисного (п.1.2 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 13 договору.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки.

У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.

У специфікації (додаток №1 до договору) сторонами погоджено постачання відповідачем капців казармених у кількості 30 000 пар на суму 3 600 000,00грн (а.с.32).

Позивач вказує, а відповідач не заперечує, що замовником подано заявку на поставку товару від 04.10.2022, у якій було зазначено найменування товару - капці казармені, кількість товару 30 000 пар, дата поставки товару - 31.10.2022 та місце постачання - м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8А (а.с.5).

Постачальником, в свою чергу, було поставлено товар на загальну суму 3600000,00грн, однак з порушенням строків поставки.

Так, згідно видаткової накладної №383 від 28.11.2022 замовником отримано товар на суму 1 081 200,00грн, згідно видаткової накладної №394 від 02.12.2022 замовником отримано товар на суму 2 518 800,00грн (а.с.35-36).

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині строку поставки товару, узгодженого сторонами у заявці на поставку товару від 04.10.2022, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 283 591,20грн, з яких: 107 275,20грн пені та 176 316,00грн штрафу за порушення строків поставки на підставі п.7.2. договору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст.193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У заявці на поставку товару від 04.10.2022, сторони узгодили дату поставки товару товароодержувачу - 31.10.2022.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач допустив прострочення поставки, а отже наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків поставки.

Відповідно до ч.2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Для застосування штрафних санкцій відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України необхідною умовою є: віднесення хоча б однієї сторони до суб`єкта господарювання державного сектора економіки; якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту; виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

У даному випадку суд зазначає про наявність правових підстав для застосування приписів ч.2 ст.231 Господарського кодексу України до зобов`язань, які виникли за договором, так як позивач є суб`єктом державного сектора економіки, а виконання договору фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та штрафу та встановлено, що останній є арифметично правильним.

З урахуванням вищевикладеного, вимога позивача про стягнення у відповідача 107 275,20грн пені та 176 316,00грн штрафу за порушення строків поставки на підставі п.7.2. договору є обґрунтованою.

Проте, відповідач у відзиві на позовну заяву та клопотанні про зменшення розміру неустойки вказав, що в його діях відсутній склад господарського правопорушення, а нездійснення поставки товару у визначений сторонами строк стався внаслідок обставин, що знаходилися поза розумним контролем відповідача та наразі відсутні також і інші елементи господарського правопорушення. У зв`язку з постійними повідомленнями про повітряну тривогу та періодичною відсутністю електроенергії через пошкодження електричної інфраструктури, поставити товар обумовлений договором відповідач не зміг, що підтверджується листом №312 від 19.10.2022, №349 від 08.11.2022 та експертним висновком №177 від 15.02.2023, виданим Житомирською Торгово-промисловою палатою.

А відтак відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 10000,00грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у межах справи №910/10675/21 від 24.05.2022 року досліджував питання щодо зменшення судом розміру належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схоже правило міститься в ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки ч.3 ст.551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 року у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі №908/868/18 та в інших постановах, на які посилається скаржник в касаційній скарзі).

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст.86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 року у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 року у справі № 922/1716/20).

Верховний Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 року у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 року у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 року у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 року у справі № 916/878/20 та інші).

Як вже було описано вище, 22.09.2022 року між сторонами був укладений договір №55/ВЗЗ-2022 від 22.09.2022 поставки товару.

Судом досліджено, що відповідач виконав умови договору, а саме: поставив товар на загальну суму 3 600 000,00грн, що підтверджується видатковими накладними, у кількості 30 000 пар капці казармені (відповідно до специфікації), однак з порушенням строків.

Листом №312 від 19.10.2022, який був отриманий позивачем 25.10.2022 відповідач повідомив, що поставка товару у передбачені строки неможлива у зв`язку з постійними повідомленнями про повітряну тривогу, під час якої працівники вимушені знаходитися у бомбосховищах, та періодичною відсутністю електроенергії. Так, 10 та 18 жовтня м.Житомир було повністю відключено від постачання електроенергії, у зв`язку з цим товариство просило становити строк поставки - 14.12.2022. (а.с.71-73).

Також листом №349 від 08.11.2022 ТОВ "Крок" повідомляло замовника про звернення до АТ "Житомиробленерго" з проханням не відключати підприємство від електроенергії з метою надання можливості виконати замовлення для Національної гвардії України (а.с.а.с.74).

Слід зазначити, що АТ "Житомиробленерго" у відповідь на звернення ТОВ "Крок" повідомило, що постачання електричної енергії за адресою розміщення об`єкта відповідача було тимчасово відсутнє 0.10.2022 та 18.10.2022 у зв`язку із аварійними відключеннями, які мали місце внаслідок ракетних обстрілів з боку країни агресора (а.с.77-78).

У висновку Житомирської Торгово-промислової палати від 15.02.2023 зазначено, що станом на 10.10.2022, 18.10.2022, 02.12.2022 мали місце та існували документально підтверджені об`єктивні обставини, які не дозволяли ТОВ "Українська промислова компанія "Крок" виконати свої зобов`язання за договором поставки №556/ВЗЗ-2022 від 22.09.2022 з Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (а.с.84-86).

Таким чином, відповідач не ухилявся від своїх зобов`язань та намагався вжити належних заходів щодо повідомлення позивача про затримку поставки товару з незалежних від нього обставин.

Також, суд приймає до уваги що в період з вересня 2022 по грудень 2022 року між відповідачем та підрозділами Збройних Сил України укладено ряд інших договорів на поставку взуття, які були добросовісно виконані ТОВ "Крок" (а.с.109-149).

Аналізуючи відносини сторін, що призвели до виникнення спору та нарахування позивачем штрафних санкцій, зважаючи на необхідність забезпечення неухильного виконання зобов`язань, суд враховує, що доказів понесення збитків і причинний зв`язок не було доведено позивачем в межах розгляду даної справи, порушення строків поставки товару не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (іншого позивачем не доведено); розмір заявлених в позовній позивачем до стягнення штрафних санкцій (283 591,20грн) складає 7,88% від загальної вартості поставленого товару (3 600 000,00грн) є неспіврозмірним, в той же час як неустойка як засіб розумного стимулювання виконання грошового зобов`язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Також, суд приймає до уваги майновий стан та наслідки для сторін, а саме ті обставини, що позивачем не здійснювалася попередня оплата за договором, а тому несвоєчасна поставка відповідачем товару, який не було оплачено, не вплинула на майновий стан позивача.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи, що господарський інтерес позивача було суттєво порушено, оскільки предметом поставки за договором №556/ВЗЗ-2022 від 22.09.2022 від були капці казармені, затримка поставки яких жодним чином не могла призвести до суттєвих ускладнень в речовому забезпеченні особового складу військових частин і підрозділів Національного гвардії України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням інтересів обох сторін, враховуючи складну ситуацію на території Україні, причин невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у визначений строк, наслідків порушення зобов`язання, вжиття сторонами заходів до виконання зобов`язання, прийшов висновку про наявність існування виняткових обставин для можливості застування ст.233 ГК України.

Враховуючи викладене, а також необхідність застосування штрафних санкцій як компенсаційного інструменту та засобу забезпечення виконання зобов`язання, а не як інструменту збагачення заінтересованої особи, суд вважає, що в даній справі наявні підстави для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 90%, зокрема встановивши розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язання в частині поставки товару та 10727,52грн пені та 17631,60грн штрафу, що є співрозмірним в контексті інтересів обох сторін.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 28359,12рн, з яких: 10727,52грн пені та 17631,60грн штрафу. Суд відмовляє в позові в частині стягнення 96547,68грн пені, 158684,40грн штрафу.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені та штрафу на 90%, відповідно до 10727,52грн пені та 17631,60грн штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" (вул.Героїв Пожежних, 122, м.Житомир, 10006, код ЄДРПОУ 33309435)

на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

- 10727,52грн пені;

- 17631,60грн штрафу;

- 4253,87грн судового збору.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 96547,68грн пені, 158684,40грн штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.06.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у спарву;

2,3- сторонам (рек)