Рішення

від 06.02.2023 по справі 916/2296/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2296/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Рясний В.О.

розглянувши справу №916/2296/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушка, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872)

до відповідача: Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 303 054,23 грн., -

Представники сторін:

від позивача: Грищенко О.М. ордер

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича про стягнення 303 054,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором №10/06-Б від 10.06.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2022р. провадження по справі №916/2296/22 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2022р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про причини нез`явлення суд не повідомив та відзиву на позов не надав.

При цьому, суд зазначає, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадський формувань, місцезнаходженням відповідача Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича є АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-УІІ тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014р.

У п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення передбачений вимогами ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно з якою, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

На виконання вимог цього Закону судом здійснювалося повідомлення відповідача шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, на виконання попереднього досягнутих усних домовленостей та у зв`язку із виробничою господарською необхідністю Відповідача, у грудні 2014 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» було передано Відповідачу - ФОП Поваров Юрій Юрійович товар на загальну суму 246 179грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0005680 від 17 грудня 2014 року.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» виконало свої обов`язки у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару в розумні строки від ФОП Поваров Юрій Юрійович на адресу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» не надходило. Отже між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» та Відповідачем відбулось укладення у спрощений спосіб договору купівлі-продажу товару.

ФОП Поваров Юрій Юрійович, в порядку норм чинного законодавства України взяв на себе зобов`язання перед ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» провести оплату за надані послуги (виконані роботи) переданий товар.

Проте, відповідач у порушенні норм чинного цивільного та господарського законодавства України, належним чином, своєчасно та в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов`язання щодо проведення розрахунків у строк до 18 грудня 2014 року як максимально кінцевий термін із врахуванням частини 2 статті 692 ЦК України.

Отже як зазначає позивач, станом на 13 липня 2021 року заборгованість ФОП Поваров Юрій Юрійович перед ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» за поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-0005680 від 17 грудня 2014 року склала 246 179грн.

Позивач вказує, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ», на підставі Постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року у справі №904/3473/15, перебуває у ліквідаційній процедурі. Ліквідатором ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» призначено арбітражного керуючого Лелеко Василь Володимировича, який діє на підставі Свідоцтва Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 18 квітня 2013 року №695.

В подальшому 12.07.2021 ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс стало переможцем електронного аукціону з продажу права вимоги (дебіторська заборгованість 950082, 60 грн.) ТОВ Торговий Дім Профіль України до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське агропромислове підприємство із можливістю зниження початкової ціни, про що свідчить протокол проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-01-000077-1, згідно з яким початкова ціна лоту становить 118 165,92 грн., ціна реалізації становить 1 181,66 грн., крок аукціону 1 % стартової ціни лоту та розмір гарантійного внеску становить 11 816,59 грн.

13 липня 2021 року між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» було укладено договір №13-07-2021/1 відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до пункту 1.1. договору №13-07-2021/1 відступлення права вимоги (цесії) від 13 липня 2021 року, метою Договору є оформлення результатів купівлі-продажу (відступлення) майнових прав банкрута ТОВ «Торговий Дім Профіль України» (49127, місто Дніпро, вулиця Базова, будинок 8; код ЄДРПОУ 35203742) на відкритих електронних торгах (аукціоні) у відповідності до чинного законодавства України, результати котрого оформлено Протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-01-000077-1 від 12 липня 2021 року (оператор, через електронний майданчик якого Цесіонарієм/Покупцем подано пропозицію - ТОВ «Е-Тендер», 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 літ. «А», код ЄДРПОУ 39484263.

Згідно із пунктом 1.2. договору №13-07-2021/1 відступлення права вимоги (цесії) від 13 липня 2021 року, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває права вимоги до Фізичної особи-підприємця Поварова Юрія Юрійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), що іменується надалі Боржник, виконання грошового зобов`язання у загальному розмірі 246 179 (двісті сорок шість тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок, набутих Цедентом та належних останньому на підставі видаткової накладної №РН-0005680 від 17 грудня 2014 року, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням Боржником грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі видаткової накладної №РН- 0005680 від 17 грудня 2014 року.

Пунктом 1.3. договору №13-07-2021/1 відступлення права вимоги (цесії) від 13 липня 2021 року, Сторони визначили, що на умовах даного Договору та на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-01-000077-1 від 12 липня 2021 року, Цедент зобов`язується передати Цесіонарієві, за відповідним актом право вимоги до Боржника (дебіторська заборгованість) на підставі видаткової накладної №РН-0005680 від 17 грудня 2014 року у загальному розмірі 246 179 (двісті сорок шість тисяч сто сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

За результатами укладення/підписання даного Договору, Цесіонарій наділяється всіма правами Цедента, що випливають із видаткової накладної №РН-0005680 від 17 грудня 2014 року (п.1.7 договору №13-07-2021/1 відступлення права вимоги (цесії) від 13 липня 2021 року).

Відповідно до п. 2.2. договору перехід права вимоги від Цедента до Цесіонарія за даним договором відбувається після здійснення оплати Цесіонарієм відповідно до умов даного договору та підписання сторонами акту приймання-передачі документів.

У п. 3.2. договору Цедент визначає, що вартість права вимоги та умови його продажу/реалізації, яка є предметом даного договору, визначена протоколом зборів комітету кредиторів у справі №904/3473/15 про банкрутство ТОВ Торговий Профіль України (49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, код ЄДРПОУ 35203742).

Згідно з п. 3.3. договору Цесіонарій в порядку та на умовах, визначених організатором аукціону, сплачує Цеденту вартість лоту, яка включає й ціну права вимоги за даним договором.

Сторони також спільно погоджують те, що порядок здійснення розрахунків та визначення остаточних сум, котрі підлягають до сплати за придбаний лот, обумовлюється безпосередньо у протоколі про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-01-000077-1 від 12.07.2021.

Відповідно до п. 4.2. договору, до Цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов`язків боржника.

У відповідності до пункту 4.4. договору, сторони погодили те, що сповіщення Боржника про поступку права вимоги за цією Угодою, Первісним кредитором відбувається на власний розсуд та не є обов`язковим, оскільки при дійсності порушеного зобов`язання у розумінні статі 518 Цивільного кодексу України відсутність письмового повідомлення не звільняє боржника від відповідальності за порушене зобов`язання.

Цей договір вважається укладеним на набирає чинності з моменту його підписання.

13.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім профіль Україна (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс складено та підписано Акт приймання-передачі права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) згідно договору №13-07/2021/1 відступлення права вимоги (цесії) від 13.07.2021, згідно з яким Цедент передав, а Цесіонарій прийняв наступні документи: примірники видаткової накладної №РН-0005680 від 17.12.2014.

Позивач вказує, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» є належним кредитором ФОП Поваров Юрій Юрійович при виконанні грошового зобов`язання на підставі видаткової накладної №РН-0005680 від 17 грудня 2014 року.

Крім того в зв`язку з неналежним відповідачем зобов`язань відповідача щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК Украйни нараховано відповідачу 3% річних в сумі 56 875,23грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» звернулось до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 246 179грн. та 3% річних в сумі 56 875,23грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Дійсно, згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма. Разом з тим, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у томі числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, на виконання попереднього досягнутих усних домовленостей та у зв`язку із виробничою господарською необхідністю Відповідача, у грудні 2014 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» було передано Відповідачу - ФОП Поваров Юрій Юрійович товар на загальну суму 246 179грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0005680 від 17 грудня 2014 року.

Згідно з ч.1 ст.181 ГК допускається укладення договору шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Саме таким підтвердженням є зазначені вище накладні, згідно яких Відповідач отримав товар від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ». Предмет та ціну договору зафіксовано в письмовій формі у зазначеній накладній про отримання товару.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обставини поставки товару відповідачу на загальну суму 246 176грн. підтверджуються видатковою накладною №РН-005680 від 17.12.2014р. та не спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч.1 ст. 517 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Як встановлено господарським судом, 13.07.2021 право вимоги грошових коштів в сумі 246 179 грн. до Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича передано Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Профіль України позивачу внаслідок укладення договору №13-07-2021/1 відступлення права вимоги (цесії) від 13.07.2021р. та підписання Акту приймання-передачі права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) згідно договору №13-07/2021/1 відступлення права вимоги (цесії) від 13.07.2021.

Отже, враховуючи наявні у справі докази поставки товару відповідачу, а також відсутність доказів, які свідчать про виконання відповідачем відповідного обов`язку щодо оплати поставленого товару, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 246 179 грн.

Щодо нарахування 3% річних суд зазначає наступне.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 56 875,23грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 56 875,23грн.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що договір відступлення права вимоги (цесії), який 13.07.2021 укладений між ТОВ Торговий дім профіль Україна і позивачем, та який є підставою позовних вимог останнього, не визнаний недійсним судом, тобто відповідно до вимог ч.1 ст.204 ЦК України є правомірним, а також з того, що відповідачем не надано до суду жодних заперечень проти позовних вимог позивача, як нового кредитора згідно договору відступлення права вимоги (цесії), господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС, а отже і їх задоволення

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушка, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) до Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушка, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) основний борг в сумі 246 179 (двісті сорок шість тисяч сто сімдесят дев`ять)грн., 3 % річних в розмірі 56 875 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять)грн.. та судовий збір в сумі 4 546 (чотири тисячі п`ятсот сорок шість)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13 лютого 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна