Рішення

від 16.03.2023 по справі 916/2296/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

(ДОДАТКОВЕ)

"16" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2296/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., пре секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши заяву від 09.02.2023р. за вх. №2-163/23 Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/2296/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушка, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872)

до відповідача: Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 303 054,23 грн., -

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Рішенням господарського суду від 06.02.2023р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС до Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича про стягнення 303 054,23грн. був задоволений повністю. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС безпідставно набуті кошти в сумі 303 054,23грн. та судовий збір в сумі 4 564грн.

09.02.2023р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС про прийняття додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 413,80грн.

Згідно ч.3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 13.02.2023р. відповідна заява була прийнята та призначена до розгляду в засіданні суду.

Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, господарський суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що з метою захисту порушених прав, 05.08.2021 року між позивачем /замовник/ та адвокатом Грищенком О.М. /виконавець/ укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 05-08-2021/32 від 05.08.2021 року, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ФОП Поваров Ю.Ю., які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання підставі видаткової накладної №РН-0005680 від 17 грудня 2014 року, а також та договору № 13-07- 2021/1 відступлення права вимоги (цесії) від « 13» липня 2021 року.

Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п. 1.2 договору). Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного договору (п. 1.3 договору).

Сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 950,00 грн (включаючи усі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 договору). Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить:

- ознайомлення із матеріалами справи 1 200,00 грн;

-судові засідання 1 500,00 грн 1 800,00 грн;

-побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 950,00 грн/год;

- витрати (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів (п. 3.1 договору).

Замовник повинен сплатити 100 % вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30 календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції (п. 3.2 договору).

Сторони погодили та визначили, що розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника визначається на рівні, що не перевищує 12 % від розміру грошових коштів, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом замовника (п. 3.8 договору).

05.08.2021 року між позивачем (замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець) підписано акт прийому-передачі документів.

07.02.2022 року між позивачем (замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець) підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до якого за період з 05.08.2021 року по 06.02.2023 року виконавець передає, а замовник приймає наступні виконані роботи та надані послуги:

1. Зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи 1 год.

2. Організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви 5 год із врахуванням наступного:

2.1.) надання консультації із питань практичного застосування законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень;

2.2.) здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються даного майнового спору, надання усних та письмових консультацій, правових висновків, довідок із правових питань;

2.3.) здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишення без змін судової практики;

2.4.) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, здійснення нарахування 3 % річних та інфляційних втрат;

2.5.) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту позову та наповнення його правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів. Підготовка, із врахуванням вимог ГПК України, щодо подання до суду позовної заяви, в тому числі й формування додатків до позовної заяви;

2.6.) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо технічного розроблення та виготовлення примірника позовної заяви із додатками до нього для відповідача, направлення його на адресу відповідача.

2.7) участь в 3-х судових засіданнях на загальну суму 4 500грн. (3*1 500)

Додаткова оплата (гонорар успіху) у розмірі 21 213,80 грн = 303054,23 х 7%

Загальна вартість послуг становить 31 413,80 грн /п. 3 акту/.

Судом встановлено, що представництво товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Грищенком О.М. на підставі довіреності 14.08.2021 року.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених товариством до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд враховує те, що подання позовної заяви не вимагало додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається; розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи також не може свідчити про її складність, як того вимагає частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином проаналізувавши зміст акту приймання-передачі наданих послуг від 07.02.2023 року, з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 31 413,80 грн., з урахуванням їх розумності, є необґрунтованими.

Господарський суд вважає, що відображені в Акті здачі-приймання виконаних робіт (послуг) такі послуги, як зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи /п. 1 акту/; надання консультації із питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником /п. 2.1 акту/; здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишення без змін судової практики /п. 2.3 акту/ не є безпосередньо пов`язаними із розглядом справи, отже відповідні витрати заявника понесені ним на власний розсуд та не пов`язані із розглядом справи, їх розмір не є пропорційним.

Щодо належного процесуального проведення робіт/послуг щодо розроблення, здійснення нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазанчає що відповідна послуга охоплюється охоплюються здійсненною послугою, а саме: підготовка позовної заяви.

Суд вважає безпідставними включенням до переліку послуг з правової допомоги адвоката послуга: організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо технічного розроблення та виготовлення примірника позовної заяви із додатками до нього для відповідача, направлення його на адресу відповідача /п. 2.6 акту/. Оскільки технічне копіюванням документів у вигляді поліграфічних послуг, їх завіряння, направлення документів поштою не є різновидом правничої допомоги та не вимагає застосування професійних знань адвоката, тому такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №808/1849/18.

З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що з позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2850 грн /3 год х 950,00 грн/.

Щодо вимог заявника про стягнення з позивача гонорару успіху у сумі 21 213,80 грн., то суд вказує наступне.

Разом із тим, судом встановлено, що гонорар успіху у розмірі що не перевищує 12 % від розміру грошових коштів, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом замовника передбачено п. 3.8 договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017р., розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов`язаних з виконанням доручення. Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Суд вважає за необхідне зазначити, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд зауважує, що у абз. 3 пункту 6.5 постанови ОП КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Також суд враховує те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну фактично понесені витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром фактично понесеними. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Тогджу проти Туреччини, заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; Начова та інші проти Болгарії, заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; Імакаєва проти Росії, заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; Карабуля проти Румунії, заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; Бєлоусов проти України, заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості та реальності, суд вважає, що наявні підстави для стягнення гонорару успіху у розмірі 21 213,80 грн, оскільки відповідачем не наведено жодних обставин або доказів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність понесених витрат на професійну правничу допомогу та/або неналежне оформлення документів, визначених Законом України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд враховує, що визначений відповідачем розмір гонорару успіху становить лише 7 % від ціни позову, що свідчить про співмірність та розумність вказаних витрати.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд, виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість витрат на суму 28 563,80 грн.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про відшкодування витрат ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС на професійну правничу допомогу у розмірі 28 563,80грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС від 09.02.2023р. за вх. №2-163/23 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/2296/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Поварова Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушка, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 563 (двадцять вісім тисяч п`ятсот шістдесят три)грн. 80коп.

3. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 21.03.2023р.

Суддя К.Ф. Погребна