Рішення

від 30.01.2023 по справі 376/1819/22

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1819/22

Провадження № 2/376/192/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря Борисевич Д.Л.,

розглянувши в місті Сквирі Київської області у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що після смерті чоловіка ОСОБА_5 позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте постановою від 12.10.2022 державним нотаріусом відмовлено у видачі такого свідоцтва, у зв`язку з ненаданням позивачем документів, які свідчать про наявність права власності у спадкодавця на житловий будинок та земельну ділянку. Відповідачі по справі, які є дітьми позивача, від прийняття спадщини відмовились. Просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,0787га., кадастровий номер 3224084300:04:004:0032, розташованої на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

В судове засіданні представник позивача не з`явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, на позовних вимогах наполягала, просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечували.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у разі визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 26.11.1983.(а.с.8)

ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.9-12)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті останнього відкрилась спадщина, яке складається з: житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 20.12.1991, реєстрованого в книгу №1 за реєстровим №16 (а.с.16) та права на земельну ділянку площею 2,0787га., кадастровий номер 3224084300:04:004:0032 для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, розташованої на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, відповідно до розпорядження Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 04.04.2017 за №201, яким вирішено передати у власність ОСОБА_5 вказану земельну ділянку (а.с.16-20)

Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 спільним проживанням, що стверджується даними довідки Сквирської міської ради №232 від 26.07.2022.(а.с.22)

Позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємцем не надано правовстановлюючий документ на житловий будинок,(а.с.40) а відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за спадкодавцем відсутні в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно.(а.с.26)

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини шляхом подання відповідних заяв до Сквирської районної державної нотаріальної контори.(а.с.40)

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу ст.1261 ЦК України, першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відтак ОСОБА_1 є спадкоємцем відповідно до ст. 1261 ЦК України, та якій нотаріусом було відмовлено в оформленні спадщини, а отже вимоги в частині переходу належної спадкодавцю власності ( житловий будинок АДРЕСА_1 ) до неї у порядку спадкування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки не суперечить вимогам та законним інтересам сторін, не порушує інтересів третіх осіб та відповідає чинному законодавству України.

Щодо вимог про визнання права власності на земельну ділянку, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положеннями ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2021 року у справі № 370/1854/20, також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17,де визначено , що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, за життя спадкодавцем ОСОБА_5 розпочато процедуру приватизації земельної ділянки загальною площею 2,0787 га, розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, з кадастровим номером 3224084300:04:004:0032, з цільовим призначенням для ведення особистого сільськогосподарського виробництва.

У зв`язку із смертю процедура приватизації не завершена, хоча фактично земельна ділянка сформована, має чітку площу та розміри, винесена в натурі на місцевості, їй присвоєно кадастровий номер, наявна інформація в публічно-кадастровій карті.(а.с.18-20)

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абз. 5 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, до позивача перейшло лише право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки, яке входить до складу спадщини.

Через незавершення процедури приватизації ОСОБА_5 за життя не було оформлено право власності на вказану земельну ділянку, а тому за спадкоємцем позивачем ОСОБА_1 в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім`я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією спірних земельних ділянок, і тому , враховуючи вищевикладене , суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 200, 258-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 68,7кв.м. та житловою 46,1кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, площею 2,0787га., кадастровий номер 3224084300:04:004:0032 для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, розташованої на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом здійснення ОСОБА_1 всіх дій, пов`язаних з приватизацією земельної ділянки, в тому числі, право на державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та одержання документів на ім`я ОСОБА_1 , що посвідчують право власності на земельну ділянку.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г.Батовріна