Ухвала

від 14.02.2023 по справі 750/1839/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/1839/23

Провадження № 2/750/554/23

У ХВ АЛ А

14 лютого 2023 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкулова І.П., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України при пред`явленні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просить визнати гаражний бокс № НОМЕР_1 в автокооперативі № 34 в АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного гаражного боксу.

Дана позовна заява має бути залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Також позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У відповідності до частини третьої статті 12ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, ОСОБА_1 просить у своєму позові визнати гаражний бокс № НОМЕР_1 в автокооперативі № 34 в АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного гаражного боксу, однак жодних документів щодо здачі в експлуатацію вказаного об`єкта нерухомого майна та його реєстрації у державних органах не долучає.

Відповідно до частини другої статті 331ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації, а державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, у судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19).

Отже, новостворене нерухоме майно, будівництво якого здійснено в передбаченому законом порядку, набуває юридичного статусу після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього.

До цього об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів як речей матеріального світу, як у зібраному виді (конструкції, окремі елементи об`єкта незавершеного будівництва, чи сам об`єкт у цілому в залежності від ступеня готовності), так і у вигляді окремих видів будівельних матеріалів, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

Правовий аналіз статей 60, 63, 69СК України та статей 328, 331, 368, 372ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

За позовом дружини чи чоловіка, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України: від 20 червня 2012 року у справі № 6-56цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16.

Як зазначено в позовної заяви, відповідач свідоцтва про право власності на спірний гараж не отримував, але на час придбання і на сьогоднішній день гараж мав і має 100% готовності, що підтверджується технічним паспортом.

Проте доказів, що гаражний бокс був введений в експлуатацію у встановленому законом порядку та на нього оформлено право власності суду не надано.

За змістом частини першої статті 376ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Таким чином позивачам слід уточнити позовні вимоги та обрати такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Крім того, позивачем не залучено до участі в справі Автокооператив, на території якого розташований спірний гаражний бокс та не додано копії позовної заяви з додатками.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України,

у х в а л и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 3 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів у зв`язку з виконанням ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимог статті 177 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала не оскаржується.

Суддя І.П. Рахманкулова