Справа №333/3409/20
Провадження №2-др/333/3/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
Іменем України
06 лютого 2023 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича про ухвалення додаткового рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22.11.2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК-СЕРВІС» про захист честі, гідності та ділової репутації, та відшкодування завданої моральної шкоди задоволено частково, визнано недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує особисті немайнові права, свободи, честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію поширену під заголовком (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в мережі Інтернет за Уніфікованими локаторами URL веб-сторінок ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: « ОСОБА_3 подбил запорожского бизнесмена ОСОБА_4 лжесвидетельствовать против Евгения Анисимова», «Подстрекал давать ложные показания Комиссаров его друг - ОСОБА_3 , но судя по последним живым обсуждениям в Фейсбуке некогда товарищи крупно разругались.», зобов`язано Приватне підприємство «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК-СЕРВІС» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати вищевказану інформацію, заборонено Приватному підприємству «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК-СЕРВІС» розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) вищевказану інформацію, стягнуто з Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК- СЕРВІС» на користь ОСОБА_2 15000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнуто з Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК- СЕРВІС» 2747 гривень 52 копійки - витрат по сплаті судового збору, 7159 гривень 20 копійок - витрат на проведення експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження писемного мовлення №27622, 3780 гривень 00 копійок - витрат на проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а разом 13686 гривень 72 копійки, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
25.11.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вишнякова Д.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 7500,00 грн. Належними доказами на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу є: довідка від 22.11.2021 року про отримання грошових коштів від відповідача за надання правової допомоги із договором про надання правової допомоги від 24.03.2021 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.11.2021 року. Вказана сума є співрозмірною і навіть заниженою, враховуючи складність даної судової справи і кількість судових засідань.
01.12.2021 року від позивача до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких він просить суд заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вишнякова Д.О. про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення, посилаючись на те, що відповідачем ОСОБА_1 подано першу заяву по суті із значним порушенням строку, встановленого судом в п.5 ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2020 року у справі №333/3409/20 для подання відзиву на позовну заяву. Пропуск вказаного строку подання відзиву на позовну заяву підтверджується самим відповідачем в особі його представника, що відображено в відзиві на позовну заяву, в якій він просив суд його поновити, не зазначивши жодної поважної причини, спираючись на заміну представника у справі. Окрім зазначеного, відсутність поважності причин пропуску строку подання ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву підтверджується наявними в матеріалах справи №333/3409/20 численними клопотаннями ОСОБА_1 (в особі його представників) про відкладення розгляду справи №333/3409/20, які беззаперечно підтверджують обізнаність відповідача тривалий час про наявність справи та нехтування обов`язком дотримання процесуальних строків, встановлених судом. Як вбачаться з матеріалів справи, ні відповідачем, ні його представником до проголошення Комунарським районним судом м. Запоріжжя рішення не подано інших попередніх (орієнтовних) розрахунків судових витрат, що також підтверджується самою заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач (в особі представника) спирається лише на заяву, здійснену у відзиві на позовну заяву. Враховуючи викладене та вимоги ч. 4 ст. 12, ст. 126, ч.1 ст. 134, ч. ч.7, 8 ст. 178 ЦПК України, викладений відповідачем у відзиві на позовну заяву попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, вважається не поданим, що є самостійною підставою відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Ні відповідачем, ні його представником аж до проголошення 22.11.2021 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя рішення не подано жодної заяви, зокрема, про неможливість подання доказів про розмір судових витрат до закінчення судових дебатів або інших заяв в обґрунтування подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Водночас, як вбачається з доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення суду, додані до цієї заяви документи свідчать про їх існування станом на дату проголошення рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя: дата укладення договір про надання правничої (правової) допомоги - 24.03.2021 року; дата складення довідки про отримання грошових коштів - 22.11.2021 року; дата акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правничої (правової) допомоги - 22.11.2021 року. У правовому висновку, викладеному в Постанові Верховного суду від 18.01.2021 року у справі №908/3326/19, зазначено, якщо відповідачем подано докази про розмір судових витрат із порушенням строку, встановленого законом та за відсутністю заяви (клопотання) про визнання пропуску строку поважним, то це є безумовною, передбаченою законом підставою, для залишення без задоволення (розгляду) заяви про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2021 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вишнякова Д.О. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 червня 2022 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23 грудня 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Учасники справи, будучи своєчасно і належним чином повідомленими судом про час і місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися. Представник заявника - адвокат Вишняков Д.О. через канцелярію суду подав заяву щодо слухання справи без його участі, на задоволенні заяви наполягав. Представник позивача у судове засідання не прибув, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. На судові засідання, призначені на 07.07.2022 року, 07.09.2022 року, 17.10.2022 року, 30.11.2022 року, надавав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану.
Враховуючи достатність доказів у матеріалах справи для вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення, подання представником позивача заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, враховуючи приписи ч.4 ст.270 ЦПК України, за якими неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вбачає за можливе розглянути заяву на неявки позивача і його представника.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
На підставі ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 ЦПК України.
Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2019 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача зробив відповідну заяву про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу і просив суд вирішити це питання.
У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підставі ч.8 ст.141 ЦПК України після ухвалення рішення по справі представником позивача було надано суду докази витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).
Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За вимогами п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правничої допомоги, беззаперечно входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Договором про надання правничої (правової) допомоги від 24 березня 2021 року, укладеними між відповідачем ОСОБА_1 і адвокатом Вишняковим Д.О., закріплені повноваження останнього на представництво інтересів позивача у даній справі (том 2 а.с.4-5). Відповідно до Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 24.03.2021 року, складеного 22 листопада 2021 року, адвокатом було надано наступний обсяг правової допомоги: підготовка та подача до суд відзиву на позовну заяву вартістю 3000,00 гривень, участь у судових засіданнях 01.09.2021 року, 18.10.2021 року і 22.11.2021 року по 1500,00 гривень за кожне, на загальну суму 7500,00 гривень (том 2 а.с.6). на підтвердження факту оплати наданих послуг додано Довідку про отримання грошових коштів від 22 листопада 2021 року (а.с.7).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Виходячи зі співмірності заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу складності справи, ціні позову та виконаним адвокатом робіт (наданим послугам), а також обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, враховуючи, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні позову в частині вимоги до відповідача ОСОБА_1 відмовлено, а відповідач підтвердив надані йому адвокатські послуги належними засобами доказування, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 гривень.
Керуючись ст.ст.11, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Ухвалити по цивільній справі №333/3409/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК-СЕРВІС» про захист честі, гідності та ділової репутації, та відшкодування завданої моральної шкоди додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) витрати з розгляду справи, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.
Повне додаткове рішення складене 06.02.2023 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков
Суд | Комунарський районний суд м.Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2023 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108960819 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Тучков С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні