Постанова

від 26.04.2023 по справі 333/3409/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 26.04.2023 Справа № 333/3409/20

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 333/3409/20 Пр. № 22-ц/807/938/23 Головуючий у 1-й інстанції Тучков С.С. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ШІК-Сервіс» про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК-СЕРВІС» про захист честі, гідності та ділової репутації, та відшкодуваннязавданої моральної шкоди задоволено частково, визнано недостовірною, такою, що не відповідаєдійсності, порушує особисті немайнові права, свободи, честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену під заголовком (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в мережі Інтернет за Уніфікованими локаторами URL веб-сторінок ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме:« ОСОБА_3 подбил запорожского бизнесмена ОСОБА_4 лжесвидетельствовать против Евгения Анисимова», «Подстрекал давать ложные показания Комиссаров его друг - ОСОБА_3 , но судя по последним живым обсуждениям в Фейсбуке некогда товарищи крупно разругались.», зобов`язано Приватне підприємство «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК-СЕРВІС» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати вищевказану інформацію, заборонено Приватному підприємству «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК-СЕРВІС» розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережіІнтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) вищевказану інформацію, стягнуто з Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК- СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 15000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнуто з Приватного підприємства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ШІК- СЕРВІС» 2747 гривень 52 копійки витрат по сплаті судового збору, 7159 гривень 20 копійок витрат на проведення експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження писемного мовлення №27622, 3780,00 грн. витрат на проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а разом 13686,72 грн., віншій частині позовних вимог відмовлено.

У листопаді 2021 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Вишнякова Д.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 7500,00 грн.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду визначено суддю суду першої інстанції Тучкова С.С. (т.с. 2 а.с. 10).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя (суддя Тучков С.С.) від 23 грудня 2021 року (т.с. 2 а.с. 19-20) у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Вишнякова Д.О. про ухвалення додаткового рішення у цій справі відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду (головуючий суддя (суддя-доповідач) Подліянова Г.С.) від 08 червня 2022 року (т.с. 2 а.с. 132-141) апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Вишнякова Д.О. задоволено, ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2021 року у цій справі скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2023 року (т.с. 2 а.с. 168-170) стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати з розгляду справи, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 7500,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с. 175-181) просив додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати повністю, у задоволенні заяви відмовити повністю.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 2 а.с. 182).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 21 березня 2023 року (т.с. 2 а.с. 186), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 187) з урахуванням навантаження судді-доповідача та колегії суддів апеляційного суду (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 16 суддів, з яких 12 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень).

Відповідач ОСОБА_2 через свого представника подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача (т.с. 2 а.с. 197-200).

Інші учасники цієї справи не скористалась своїм правом на подачу апеляційному суду відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

У дане судове засідання повідомлені апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 191-194, 201-202) всі учасники цієї справи не з`явились, окрім представників:позивача ОСОБА_1 адвокатаЛеушина А.М.(т.с.2а.с.203-205)та відповідача ОСОБА_2 адвокатаВишнякова Д.О.(т.с.2а.с.4), про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371- 372 ЦПК України апеляційний суду ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю учасників цієї справи, що не з`явились, за присутністю представників: позивача ОСОБА_1 адвоката Леушина А.М. (т.с. 2 а.с. 203-205) та відповідача ОСОБА_2 адвоката Вишнякова Д.О.(т.с. 2 а.с. 4),

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників цієї справи, що з`явились, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню беззадоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, ухвалюючи вищезазначене додаткове рішення у цій справі, керувався ст.ст.11, 137, 141, 270 ЦПК України та виходив із такого.

На підставі ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявоюучасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом невирішено питанняпро судовівитрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 ЦПК України.

Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2019 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідачазробив відповіднузаяву простягнення зпозивача накористь відповідачавитрат направничу допомогу і просив суд вирішити це питання.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України після ухвалення рішення по справі представником позивача було надано суду докази витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правничої допомоги, беззаперечно входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Договором про надання правничої (правової) допомоги від 24 березня 2021 року, укладеними між відповідачем ОСОБА_2 і адвокатом Вишняковим Д.О., закріплені повноваження останнього на представництво інтересів позивача у даній справі (т.с. 2 а.с. 4-5). Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 24.03.2021 року, складеного 22 листопада 2021 року, адвокатом було надано наступний обсяг правової допомоги: підготовка та подача до суд відзиву на позовну заяву вартістю 3000,00 грн., участь у судових засіданнях 01.09.2021 року, 18.10.2021 року і 22.11.2021 року по 1500,00 грн. за кожне, на загальну суму 7500,00 грн. (т.с. 2 а.с. 6), на підтвердження факту оплати наданих послуг додано довідку про отримання грошових коштів від 22 листопада 2021 року (т.с. 2 а.с.7).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Виходячи зі співмірності заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу складності справи, ціні позову та виконаним адвокатом робіт (наданим послугам), а також обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, враховуючи, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенніпозову вчастині вимогидо відповідача ОСОБА_2 відмовлено, а відповідач підтвердив надані йому адвокатські послуги належними засобами доказування, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а додаткове рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Доводи апеляційноїскарги позивача ОСОБА_1 дублюють доводи заперечень останнього на вищезазначену заяву сторони відповідача про ухвалення додаткового рішення у цій справі (т.с. 2 а.с. 12-15).

Ці доводи свідчать лише про позицію позивача у цій справі, яку він та його представник підтримують, і не спростовують обставин, встановлених судом першої інстанції на час ухвалення оскаржуваного додаткового рішення, є безпідставними, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 81 ч. 6 ЦПК України.

Оскільки, суд першої інстанції у цій справі правильно встановив, що:

-адвокат Вишняков Д.О. надавав відповідачу ОСОБА_2 професійну правничу допомогу у цій справі у суді першої інстанції,

-у своєму відзиві на вищезазначену позовну заяву позивача у цій справі (т.с. 1 а.с. 166-173), який не булозалишено безрозгляду у цій справі через пропуск строку на його подачу (належні,допустимі доказипротилежного уматеріалах цієїсправи відсутні), а прийнято до уваги при розгляді цієї справи судом першої інстанції по суті (рішення суду від 22.11.2021 року т.с. 1 а.с. 218-224),

-яким (рішенням) було відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 у повному обсязі, та яке набрало законної сили 20.04.2022 року (ухвала Запорізького апеляційного суду від 20 квітня 2022 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 до відкриття апеляційного провадження на останнє - т.с. 2 а.с. 99-101),

-та в якому (відзиві) відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5 просив стягнутиз ОСОБА_1 на своюкористь понесенісудові витрати,що складаютьсяіз виплатна професійнуправничу допомогу (т.с.1а.с.171),і зазначав орієнтовну сумуостанніх 4500,00грн. (складання відзиву на позовну заяву 3000,00 грн. + участь у судових засіданнях у Комунарському районному суді м. Запоріжжя 500,00 грн. за кожен судодень),

-дійсно у судовому засіданні 22.11.2021 року, в якому було ухвалене рішення суду у цій справі, був присутній представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Вишняков Д.О. (протокол судового засідання т.с. 1 а.с. 211-212, 215-216) та саме у даному судовому засіданні до закінчення«судових дебатів» (як зазначено у протоколі судового засідання 14:43:25 т.с. 1 а.с. 215 зворот) він дійсно не заяваляв про те, що він протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення рішення надасть суду першої інстанції докази: - остаточного розміру судових витрат відповідача ОСОБА_2 на його професійну правничу допомогу і понесення та сплати останніх цим відповідачем на користь адвоката (звукозапис судового засідання за цей день і час наявний у матеріалах цієї справи),

-при цьому, апеляційним судом також встановлено, що дана справа розглядалась судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасниківцієї справи(ухваласуду першоїінстанції від17липня 2020року т.с.1а.с.84)і всилу вимогст.279ч.8ЦПК України (Особливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження) при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи., а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі ЄУН № 755/9215/15 зробила висновок про те, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в прощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

-однак, судом першої інстанції було правильно встановлено, разом із тим, що відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5 ще раніше зробив заяву до ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі (22.11.2021 року), що підпадає під вимоги ст. 141 ч.8 ЦПК України, а саме: у вищезазначеному відзиві відповідача ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 від 28.04.2021 року (т.с. 1 а.с.171), в якій він як просив стягнути з позивача на користь цього відповідача понесені судові витрати, що складаються із виплат на професійну правничу допомогу (без зазначення конкретного розміру) та зобов`язався надати акти виконаних робіт (наданих послуг), докази надання грошових коштів тощо в установленому законом порядку,

-і 24.11.2021 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Вишняков Д.О. поштою (конверт з відміткою поштового відділення т.с. 2 а.с. 9), тобто з дотриманням 5 (п`яти) днів після ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі (22.11.2021 року), подав останньому вищезазначену заяву про ухвалення додаткового рішення (яка фактично надійшла до суду першої інстанції 25.11.2021 року т.с. 2 а.с. 1), та в якій він вже просив стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 7500,00 грн. та до якої додав докази понесення і сплати останніх, а саме:

-= договір від 24.03.2021 року про надання правничої (правової допомоги) між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Вишняковим Д.О. (т.с. 2 а.с. 4-5), оскільки до цього у матеріалах цієї справи були наявні раніше лише ордер адвоката Вишнякова Д.О. на представництво інтересів ОСОБА_2 (т.с. 1 а.с. 161) та копія посвідчення адвоката Вишнякова Д.О (т.с. 1 а.с. 162),

-=підписаний беззауважень актприйому -передачі від 22.11.2021 року до цього договору між відповідачем та адвокатом на загальнусуму 7500,00грн. (28.04.2021року підготовка таподача доКомунарського районногосуду м.Запоріжжя відзивуна позовнузаяву 3000,00грн.,01.09.2021року участь усудовому засіданніу Комунарськогорайонному судім.Запоріжжя 1500,00грн.,18.10.2021року участь у судовому засіданні у Комунарського районному суді м. Запоріжжя 1500,00 грн., 22.11.2021 року - участь у судовому засіданні у Комунарського районному суді м. Запоріжжя 1500,00 грн.)

= довідку адвоката Вишнякова Д.О. від 22.11.2021 року про отримання грошових коштів у розмірі 7500,00 грн. від ОСОБА_2 за вищезазначеними договором і актом у цій справі т.с. 2 а.с. 7), що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19, який є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, та за змістом якого: ЦПК Українине визначеноконкретної формидокументу,що надаєтьсядо судудля підтвердженняздійснення оплативитрат наоплату послугадвоката,а такожне встановленоформу такогодокументу.Адвокат можевидати клієнтуна йоговимогу складенийв довільнійформі документ(довідкутощо),який будепідтверджувати фактотримання коштіввід клієнта.

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції правильно не залишивбез розгляду вищезазначену заяву сторони відповідача про ухвалення додаткового рішення у цій справі про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. і прийняв до уваги у цій справі вищезазначені додатково надані докази понесення та сплати останніх відповідачем ОСОБА_2 на користь адвоката.

Оскільки, судом першої інстанції було правильно встановлено, що вищезазначена заява сторони відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цій справі про стягнення з позивача вищезазначеного розміру судових витрат на професійну правничу допомогу із вищезазначеними додатками до неї була поданаостанньою здотриманням вимогст.141ч.8ЦПК України та правильно розглянув цю заяву саме по суті і задовольнив її у повному обсязі, враховуючи документальну підтвердженість, яка не спростовується матеріалами цієї справи, та співмірність цих витрат відповідача ОСОБА_2 із виконаною адвокатом Вишняковим Д.О. у цій справі у суді першої інстанції роботою в інтересах цього відповідача.

Так як у задоволенні позовних вимог позивача саме до відповідача ОСОБА_2 за рішенням суду від 22.11.2021 року у цій справі було відмовлено у повному обсязі, та, відповідно до положень ст. 141 ч. 2 ЦПК України ці судові витрати відповідача з позивача на професійну правничу допомогу компенсуються пропорційно до суми відмовлених позовних вимог позивача до цього відповідача у повному обсязі) та підстави для зменшення розміру останніх у суду першої інстанції у цій справі відсутні.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України в разі залишення без задоволення апеляційної скарги позивача, останній не має права на компенсацію будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Також, апеляційним судом встановлено, що в силу вимог «Про судовий збір»:

- відповідач ОСОБА_2 був звільнений від сплати судового збору у суді першої інстанції за подання вищезазначеної заяви про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу (ст. 3 ч. 2 п.5),

- а позивач ОСОБА_6 був звільнений в апеляційному суді від сплати судового збору при подачі вищезазначеної апеляційної скарги на додаткове рішення у цій справі (судовий збірне справляєтьсяза поданняапеляційної скаргина додатковерішення,яким вирішенопитання розподілусудових витрат правовий висновок, викладений у постанові ВС у справі ЄУН 2040/6743/18 від 21.07.2022 року та є обов`язковим для врахування в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 04.05.2023 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.