Ухвала

від 14.02.2023 по справі 420/424/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/424/23

У Х В А Л А

14 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОР БІЛД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500370/2022/000012/2 від 03.12.2022.

Ухвалою судді від 11.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.02.2023 від представника Одеської митниці Держмитслужби до суду надійшло клопотання, в якому заявник просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження, зважаючи на те, що внаслідок можливого задоволення позову у справі № 420/424/23 про зобов`язання вчинити дії, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОР БІЛД» виникнуть підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 533 507,39 грн, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. У зв`язку із цим, на переконання представника відповідача, справа № 420/424/23 не відноситься до справ незначної складності та має виняткове значення для Одеської митниці, як органу державної влади, та бюджету України в цілому, а тому підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання (заяви), з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).

При цьому в силу ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Дослідивши матеріали справи, суд, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, враховуючи, що справа не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, вважає клопотання представника відповідача не підлягаючим до задоволення.

При цьому суд враховує, що ціна позову не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідні доводи відповідача на увагу не заслуговують.

Крім того, представник відповідача у клопотанні вказав, що у випадку відмови здійснювати розгляд справи № 420/424/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОР БІЛД» до Одеської митниці за правилами загального позовного провадження, розгляд справи № 420/424/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОР БІЛД» до Одеської митниці здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення також і вказаного вище клопотання, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5-8 ст. 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 260, ст. 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовити.

В задоволенні клопотання Одеської митниці Держмитслужби про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк