Постанова

від 14.02.2023 по справі 640/18885/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/18885/18

адміністративне провадження № К/9901/20840/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року (головуючий суддя: Клочкова Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (головуючий суддя: Ганечко О.М., судді: Коротких А.Ю., Федотов І.В.) у справі № 640/18885/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Дочірнє підприємство «Оазіс» про визнання протиправними дій та скасування припису,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2018 році ОСОБА_1 (далі також позивачка або ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також відповідач-1 або Департамент), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(далі також відповідач-2 або КП «Київблагоустрій»), третя особа - Дочірнє підприємство «Оазіс», в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

визнати протиправним та скасувати припис Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1812121 від 06 серпня 2018 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж нежитлової будівлі, яка належала на праві власності ОСОБА_1 та знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 892730680000, оформлене у вигляді доручення Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу та знесення нежитлової будівлі, яка належала на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 892730680000.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199708, місцезнаходження юридичної особи: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2) № 1812121 від 06 серпня 2018 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981, місцезнаходження юридичної особи: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21) про демонтаж нежитлової будівлі, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892730680000, оформлене у вигляді доручення Комунальному підприємству "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Визнано протиправними дії Комунального підприємства "КИЇВБЛАГОУСТРІЙ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26199708, місцезнаходження юридичної особи: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2) щодо демонтажу та знесення нежитлової будівлі, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892730680000.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач-1 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.

21 серпня 2019 року від позивачки надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

20 листопада 2019 року від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Верховного Суду 08 лютого 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалась на те, що відповідач-1 не дотримався порядку щодо складання та вручення припису, зокрема, припис не містить строку протягом якого необхідно було усунути виявлене та зафіксоване порушення Правил благоустрою міста Києва, припис винесено відносно ФОП ОСОБА_1 , а вручено орендарю приміщення, але на адресу позивачки примірник цього припису не надходив, тобто, за доводами позивача, відповідач-1 вручив оскаржуваний припис не уповноваженій особі.

Стосовно демонтажу будівлі позивачка зазначила, що нормами чинного законодавства України відповідач-1 наділений повноваженнями приймати рішення щодо демонтажу та уповноважувати Комунальне підприємство «Київблагоустрій» здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо малих архітектурних форм та тимчасових споруд та повинен здійснюватись в присутності комісії й фіксуватись у акті.

Проте демонтаж належного позивачу приміщення здійснювався виключно працівниками відповідача-2, що за доводами позивачки, свідчить про не створення комісії. Акт демонтажу позивачці також не був вручений. Водночас, оскільки будівля позивача не є тимчасовою спорудою, а має фундамент, її демонтаж не проведений повністю.

Представник відповідача -1,заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив, що 06 серпня 2018 року інспектором комунального підприємства «Київблагоустрій» винесено припис № 1812121 з вимогою надання проектно - дозвільних документів, тобто, оскаржуваний припис виносився не Департаментом та не є рішенням суб`єкта владних повноважень про демонтаж тимчасової споруди, а є актом, яким фактично здійснюється перевірка наявності чи відсутності проектно - дозвільної документації власника на розміщення тимчасової споруди та жодним чином не може порушувати права, свободи та інтереси позивача.

Крім того, представник відповідача-1 зазначив, що Правилами благоустрою міста Києва передбачено вручення припису як власнику споруди, так і орендарю (користувачу). А тому про винесення припису позивач була належним чином повідомлена. На думку відповідача-1, позивачем не надано доказів, що саме представником Комунального підприємства «Київблагоустрій» здійснено пошкодження належної їй споруди.

Водночас представник відповідача-1 наголосив й на тому, що в приписі зазначена площа споруди 56,7 кв.м, в той час, коли в договорі купівлі з продажу зазначена площа будівлі 49,8 кв.м. Позивачем також не надано доказів присвоєння адреси спірній споруді. Також представник відповідача-1 послався на те, що позивачем не надано доказів володіння земельною ділянкою, на якій було розташовано тимчасову споруду.

Вказані вище обставини, на думку відповідача-1, свідчать про те, що позивачкою не було надано документів, визначених приписом, відповідно до норм чинного законодавства, а надані позивачем ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 05 квітня 2006 року №2-2666/2006 та рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2007 року відсутні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що викликає сумнів у правомірності використання земельної ділянки під спірним приміщенням.

Також, представник відповідача-1 вказує й на те, що матеріалами справи не підтверджено, що дії відповідачів в частині надання доручення на демонтаж стосувались майна позивачки.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача- 2 у відзиві на позовну заяву послався на те, що оскаржуваний припис винесений інспектором відповідача-2 у межах наданих повноважень, в порядку та спосіб встановленими рішеннями органу місцевого самоврядування з метою з`ясування наявності або відсутності у суб`єкта дозвільної документації.

При цьому, представник відповідача 2 наголосив й на тому, що припис інспектора не є рішенням про демонтаж та підставою для демонтажу виявлених елементів.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 вересня 2005 року між Київською міською радою (Орендодавець) та дочірнім підприємством «Оазіс» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений нотаріально, відповідно до умов якого Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року за №314/2889 та Актом приймання - передачі передав, а Орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, з наступними характеристиками: місце розташування - АДРЕСА_1 (в подальшому назва змінена на АДРЕСА_3 ; розмір - 1736 кв.м; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно - житлового комплексу з підземним паркінгом; кадастровий номер - 8000000000:85:075:0041 (пункти 1.1., 2.1. Договору).

Договір укладено строком на 5 років (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 13.1 Договору Орендар має право передати Земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою Орендодавця.

Рішенням Київської міської ради від 08 липня 2010 № 1169/4607 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2005 року №82-6-00317» внесені зміни до Договору оренди земельної ділянки, зокрема, підпункт 3.1. пункту 3 викладено в такій редакції: «Договір укладено строком на 15 років».

20 вересня 2005 року дочірнє підприємство «Оазіс» зареєструвало речове право (оренду) на вказану вище земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000786692018 від 23 липня 2018 року.

22 квітня 2016 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі - продажу нежитлової господарської будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №544.

Відповідно до умов вказаного договору купівлі - продажу Продавець передав належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а Покупець прийняв: нежитлову господарську будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8 кв.м та сплатив за неї обумовлену грошову суму.

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №143598189 від 01 листопада 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову господарську будівлю, загальною площею 49,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 892730680000.

Згідно з копією листа за вих. № 220416-01 від 22 квітня 2016 року Дочірнє підприємство «Оазіс» надало ОСОБА_1 в рамках своєї компетенції землекористувача постійну безвідкличну згоду на розміщення нежитлової господарської будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8 кв.м, до моменту початку нового будівництва на вказаній ділянці у відповідності до цільового призначення до договору оренди земельної ділянки №82-6-00317 від 20 вересня 2005 року із наступними змінами та доповненнями.

Відповідно копії технічного паспорту на нежитлову господарську будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , власником цієї будівлі зазначено ОСОБА_1 , загальна площа нежитлової господарської будівлі складає 49,8 кв.м, рік побудови - 1971, фундамент - бетон, стіни - шлакоблок.

06 серпня 2018 року ОСОБА_1 виписано припис № 1812121, відповідно до якого провідним інспектором виявлено порушення пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: АДРЕСА_4 та запропоновано позивачу усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення ТС (павільйон), в разі відсутності документації. ТС демонтувати власними силами, відновити «благоустрій». В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Також, у вказаному приписі зроблена відмітка про те, що примірник припису передано для передачі ОСОБА_1 через приймальника, наклеєно на ТС та зроблено фото фіксацію о 11:40 06 серпня 2018 року.

09 серпня 2018 року ОСОБА_1 направила на адресу Департаменту міського благоустрію (провідний інспектор Кучеренко С.О.) заяву про виконання вимог припису № 1812121 від 06 серпня 2018 року, в якій зазначила, що вона є власником нежитлової господарської будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8 кв.м. Вказана нежитлова будівля має статус нерухомого майна та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер об`єкта нерухомого майна 892730680000.

Крім того, у вказаній заяві зазначено, що розташування вказаної будівлі належним чином погоджено із законним землекористувачем земельної ділянки, а саме з ДП «Оазіс», утримання будівлі здійснюється в належному стані, фасад будівлі знаходиться в гарному стані, здійснюється своєчасний вивіз сміття. В будівлі розміщений об`єкт соціально - оздоровчого напрямку - пункт ремонту велосипедної техніки, єдиний на весь мікрорайон.

Також до заяви позивачем додано копію витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 серпня 2018 року та копію рішення Київської міської ради № 1169/4607 від 08 липня 2010 року.

Листом від 03 вересня 2018 року № 064/222-2149 комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 не виявлено об`єкта нерухомості, натомість, зазначена споруда є тимчасовою згідно визначення, наданого у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: одноповерхова споруда, виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлені тимчасово, без улаштування фундаменту.

Для ідентифікації зазначеної споруди та внесення відповідної інформації до електронної бази тимчасових споруд ОСОБА_1 необхідно надати розпорядження або лист з Департаменту містобудування та архітектури щодо присвоєння у АДРЕСА_1 вказаній споруді.

Крім того, у листі зазначено, що ОСОБА_1 необхідно надати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (акт введення в експлуатацію), а також документ, що підтверджує правомірність зайняття земельної ділянки під розміщення вказаної споруди (договір оренди, тощо).

13 вересня 2018 року ОСОБА_1 направила на адресу Департаменту міського благоустрою лист, в якому зазначила, що вона є добросовісним набувачем нерухомого майна за відплатним договором та належним чином виконує свої обов`язки по його утриманню та експлуатації, а також, посилаючись на положення частини 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вказала, що відсутні правові підстави для застосування в даному випадку Правил благоустрою міста Києва.

У відповідності до копії протоколу №157 постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 жовтня 2018 року Робоча група на підставі розглянутих матеріалів вирішила пропонувати надати доручення комунальному підприємству «Київблагоустрій» здійснити демонтаж об`єктів, зазначених у Додатку №1 до протоколу.

Відповідно до Додатку №1 до протоколу №157 від 22 жовтня 2018 року до переліку малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, розміщених (встановлених) з порушенням Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 віднесено, у тому числі, «павільйон», належний ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , припис №1812121 від 06 серпня 2018 року.

22 жовтня 2018 року Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив на адресу комунального підприємства «Київблагоустрій» доручення, відповідно до якого комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених в таблиці (у тому числі, «павільйон», належний ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , припис №1812121 від 06 серпня 2018 року) та проінформувати Департамент у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до копії акту № 03-483 проведення демонтажу (переміщення) від 23 жовтня 2018 року на підставі статуту Комунального підприємства «Київблагоустрій», припису № 1812121 від 06 серпня 2018 року та доручення Департаменту міського благоустрою № 064-7770 від 22 жовтня 2018 року комісією у складі начальника відділу комунального підприємства «Київблагоустрій», представника Департаменту міського благоустрою та виконавців робіт демонтоване, завантажене на транспортний засіб виконавця робіт комунального підприємства «Київблагоустрій» і транспортоване на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна «павільйон», розміщений за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з актом опису майна до акту № 03-483 від 23 жовтня 2018 року демонтаж споруди «павільйону» за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить ФОП ОСОБА_1 проведено частково.

24 жовтня 2018 року комісією у складі начальника відділу комунального підприємства «Київблагоустрій», представника Департаменту міського благоустрою та виконавців робіт Комунального підприємства «Київблагоустрій» згідно з копією акту № 03-486 проведення демонтажу (переміщення) на підставі статуту комунального підприємства «Київблагоустрій», припису №1812121 від 06 серпня 2018 року та доручення Департаменту міського благоустрою №064-7770 від 22 жовтня 2018 року демонтоване, завантажене на транспортний засіб виконавця робіт Комунального підприємства «Київблагоустрій» і транспортоване на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна «павільйон», розміщений за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з актом опису майна до акту № 03-486 від 24 жовтня 2018 року демонтаж споруди «павільйону» за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить ФОП ОСОБА_1 проведено, стіни павільйону демонтовано за допомогою екскаватора та вивезено на полігон побутових відходів.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили, що право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується наявною в матеріалах справи копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 143598189 від 01 листопада 2018 року.

Також зазначили, що згідно наданого стороною позивача технічного паспорту, виготовленого станом на 07 червня 2016 року, загальна площа нежитлової господарської будівлі складає 49,8 кв.м, рік побудови - 1971, фундамент - бетон, стіни - шлакоблок, що безумовно дає підстави стверджувати про належність нежитлової господарської будівлі позивача до капітальної споруди, а не тимчасової, зважаючи на наявність бетонного фундаменту (основи) та стін, виконаних не матеріалів, що не притаманні для тимчасової споруди.

Суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції про те, що під час складання припису № 1812121, яким встановлено порушення власником тимчасової споруди пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва, уповноваженим органом не було дотримано визначену Правилами благоустрою м. Києва процедуру, а саме, в приписі про усунення порушення відсутні конкретизація порушення, допущеного позивачем, терміни протягом яких, позивачу запропоновано надати дозвільну документацію, припис ОСОБА_1 вручений не був, та, відповідно, всупереч нормам положення він не містить підпису позивача та доказів направлення за адресою позивача копії вказаного документу.

На думку судів, акти проведення демонтажу № 03-483 та № 0303-486 складені з порушенням вимог Правил благоустрою міста Києва, а саме, без присутності представника правоохоронного органу (поліції) та власника споруди.

Також судом апеляційної інстанції зауважено, що позивач, будучи власником зазначеної споруди, право на розміщення якої отримане у встановленому порядку, в орендаря даної земельної ділянки, вчиняла дії, спрямовані на виконання припису суб`єкта владних повноважень та доведення до його уваги наявність документально підтверджених підстав для безперешкодного розміщення даного об`єкта та користування ним, чому, жодної оцінки під час прийняття рішення щодо демонтажу вказаної вище будівлі цим документам надано не було.

Водночас судом апеляційної інстанції акцентовано увагу на тому, що позивач придбала вже існуючу нежитлову господарську будівлю загальною площею 49,8 кв.м та отримала згоду щодо її розташування на земельній ділянці від належного орендаря - Дочірнього підприємства «Оазіс», а тому, в розумінні норм національного законодавства, майно, яке придбане та зареєстроване згідно чинного законодавства в компетентних органах, та на яке отримано свідоцтво про право власності - є приватною власністю, а отже, це майно не є самовільно розміщеним.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що відповідно до чинного законодавства, інспектором КП «Київблагоустрій» було винесено припис № 1812121 від 06 серпня 2018 року з вимогою надання проектно-дозвільних документів. Тобто, оскаржуваний припис виносився не Департаментом. Акцентує увагу на тому, що припис був вручений орендарям, що є належним повідомленням про винесення припису. Також до відзиву відповідача-2 було надано докази фотофіксації.

Щодо порушень порядку складання актів демонтажу, то, за позицію скаржника, дана обставина не може слугувати причиною скасування доручення на демонтаж, оскільки акт складається по факту виконання цього доручення.

Вважає, що суд апеляційної інстанції зробив невірні висновки з приводу договору оренди від 16.09.2005 між Київською міською радою та ДП «Оазіс». Наполягає на тому, що позивачем не надано доказів володіння земельною ділянкою у розумінні Земельного кодексу України.

За позицією скаржника, не знаходить підтвердження інформація, що технічний паспорт наданий позивачем на адресу АДРЕСА_1 стосується саме спірної споруди та що вона існувала з 1971 року. Також зазначає, що позивачем не надано до суду доказів, що підтверджують надання приміщенню адреси.

У відзиві на касаційну скаргу позивачка зазначає, що майно позивача, яке було незаконно знесено на підставі оскаржуваного рішення не належить до елементів благоустрою населених пунктів, виключний перелік, який визначений у статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», а є об`єктом не рухомого майна в розумінні статті 181 Цивільного кодексу України, яке на виконання приписів статті 182 Цивільного кодексу України було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивачка наполягає на тому, що нежитлова господарська будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49,8 кв.м є капітальною спорудою, а не тимчасовою, як стверджує скаржник.

Водночас акцентує увагу на тому, що скаржник взагалі не наділений повноваженнями з`ясовувати правомірність володіння позивачем земельною ділянкою на який було розташоване майно позивача, водночас скаржником не надано жодного доказу, який підтверджує самовільне зайняття позивачем зазначеної земельної ділянки.

VI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначено Законом України від 06 вересня 2005 року № 2807-ІV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-ІV).

Згідно із положеннями статті 1 Закону № 2807-ІV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом (стаття 20 Закону № 2807-ІV).

Згідно із підпунктом 6.7 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до частин першої - третьої статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, які, згідно зі статтею 34 Закону № 2807-ІV, є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розроблено на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з положеннями розділу 1 Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Згідно із підпунктами 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Підпунктом 13.2.3 Правил благоустрою м. Києва визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Підпунктом 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва, передбачено, що у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Згідно із підпунктом 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою м. Києва визначено порядок демонтажу, зокрема, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення, зокрема, самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій") вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Пунктом 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва встановлено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Відповідно до пункту 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення). Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу).

Згідно з підпунктом 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.

Згідно із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 826/17074/18: "…винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації, а саме: її відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку".

Аналогійний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 826/9030/17, від 10 липня 2019 року у справі № 826/6063/18, від 26 травня 2020 року у справі № 826/13792/16 та від 05 жовтня 2020 року у справі №755/12736/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 серпня 2018 року ОСОБА_1 виписано припис №1812121, відповідно до якого провідним інспектором виявлено порушення пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: АДРЕСА_4 та запропоновано позивачу усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення ТС (павільйон), в разі відсутності документації. ТС демонтувати власними силами, відновити «благоустрій». В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Також у вказаному приписі зроблена відмітка про те, що примірник припису передано для передачі ОСОБА_1 через приймальника, наклеєно на ТС та зроблено фото фіксацію о 11:40 06 серпня 2018 року.

09 серпня 2018 року ОСОБА_1 направила на адресу Департаменту міського благоустрою (провідний інспектор Кучеренко С.О.) заяву про виконання вимог припису №1812121 від 06 серпня 2018 року, в якій зазначила, що вона є власником нежитлової господарської будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8 кв.м. Вказана нежитлова будівля має статус нерухомого майна та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер об`єкта нерухомого майна 892730680000.

За позицією суду першої інстанції відповідачем-2 допущено порушення Правил благоустрою міста Києва щодо складання та вручення прпису, а саме: у оскаржуваному приписі про усунення порушення відсутні терміни протягом яких позивачу запропоновано надати дозвільну документацію, припис ОСОБА_1 вручений не був, та, відповідно, припис всупереч нормам положення не містить підпису позивача, також відсутні докази направлення за адресою позивача вказаного припису, не міститься конкретизації порушення, допущеного позивачем.

Проте Верховний Суд зазначає, що вищезазначені порушення, не є підставою для скасування припису, оскільки, як встановлено судами, у вказаному приписі зроблена відмітка про те, що примірник припису передано для передачі ОСОБА_1 через приймальника, наклеєно на ТС та зроблено фото фіксацію о 11:40 06 серпня 2018 року, а 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 направила на адресу Департаменту міського благоустрою (провідний інспектор Кучеренко С.О.) заяву про виконання вимог припису № 1812121 від 06 серпня 2018 року, що свідчить про обізнаність позивачки щодо припису.

Водночас за змістом підпункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва припис є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою, отже не зазначення в самому приписі терміну, який передбачено самими Правилами, також не свідченням неправомірності припису.

Також у приписі зазначено про надання дозвільної документації, що не потребує додаткової конкретизації, проте має на меті у відповідності до пункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва виявляти причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою.

Водночас колегія суддів зауважує, що здійснювати відповідний демонтаж можливо виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

За визначенням частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Також відповідно до приписів статті 181 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України «Про іпотеку» та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлюється комплекс кваліфікуючих ознак для нерухомого майна.

Отже, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Як було встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, 22 травня 2016 року між ОСОБА_1 , як покупцем, та ОСОБА_2 , як продавцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлової господарської будівлі, згідно умов якого ОСОБА_1 придбала нежитлову господарську будівлю загальною площею 49,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, за змістом припису встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 13.3.1 Правил за адресою: АДРЕСА_4 . (плаща 56,7 кв.м.).

Отже, існують розбіжності між адресою споруди щодо якої був складений припис ( АДРЕСА_1 ) та адресою, на яку позивачкою були надані документи ( АДРЕСА_5 ). Проте таким розбіжностям судами не надано оцінку.

Водночас судами встановлено, що загальна площа нежитлової господарської будівлі, на яку надано документи позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 складає 49,8 кв.м, рік побудови - 1971, фундамент - бетон, стіни - шлакоблок.

Проте згідно акту опису майна від 23 жовтня 2018 року № 03 - 483 демонтовано павільйон: вид матеріалу збірний (шифер, дошка, вхідна група - 2 двері) та згідно акту опису майна від 24 жовтня 2018 року № 03-486 демонтовано (елементи метал. конструк. ферми, фрамуга). Зазначеним розбіжностям також не надано оцінку.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні докази фотофіксації демонтажу спірної споруди та наслідки демонтажу, на підставі яких суд має встановлювати, яка саме споруда була демонтована, за якою адресою та з яких матеріалів вона була збудована.

Також згідно договору оренди земельної ділянки від 16 вересня 2005 року, ДП «ОАЗІС» надано в оренду земельну ділянку з місцем розташування - АДРЕСА_3 у Печерському районі м. Києва, а адреса об`єкту щодо якого виник спір АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі скаржник наполягає, що адреса є єдиною можливістю ідентифікувати об`єкт нерухомого майна, визначити його місце розташування на місцевості та встановити, чи дійсно оскаржуваний припис стосується саме об`єкту нерухомого майна та його розташування на земельній ділянці, наданій в оренду ДП «ОАЗІС».

Колегія суддів зауважує, що судами попередніх інстанцій не зазначені критерії на підставі яких був зроблений висновок, що спірний об`єкт не є саме тимчасовою спорудою, а є об`єктом нерухомого майна (наприклад, чи був спірний об`єкт виготовленим з полегшених збірних конструкцій, чи був встановленим без улаштування заглибленого фундаменту, чи були у ньому закриті приміщення для тимчасового перебування людей, якщо так, то яка їх площа по зовнішньому контуру, можливість переміщення без знецінення та зміни призначення, тощо).

З урахуванням розбіжностей щодо адреси розташування, розміру та матеріалів виготовлення спірного об`єкту, судами не ідентифіковано співвідношення за індивідуальними ознаками оскарженого припису та об`єкту на який він винесений з документами, наданими позивачкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документами на право користування земельною ділянкою.

В цьому контексті судами не надана оцінка співвідношення адреси розташування об`єкту перевірки щодо якого складений припис з адресою, зазначеною в договорі оренди земельної ділянки від 16 вересня 2005 року ДП «ОАЗІС» з місцем розташування - АДРЕСА_3 у Печерському районі м. Києва.

Зазначене вказує на те, що суди, ухвалюючи рішення у цій справі, вибірково надали оцінку твердженням відповідача, якими він обґрунтовував правомірність свого рішення, а також не дослідили усі зібрані у справі докази.

За змістом частини 4 статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною 1 статті 90 КАС України. Цей принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Встановлення зазначених обставин має вирішальне значення для визначення питання щодо наявності повноважень у відповідача на демонтаж, підстав та порядку його проведення.

Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частина 2 статті 242 КАС України встановлює, що рішення ухвалюється судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із частинами 3, 5 статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За такого правового регулювання, встановлених та оцінених судами обставин, з урахуванням доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статті 242 КАС України.

Відповідно до положень статті 353 КАС України, зважаючи на те, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, а відтак і унеможливлюють надання оцінки іншим доводам касаційної скарги та відзиву на неї, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові.

Керуючись статтями 339, 341, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року скасувати, а справу № 640/18885/18 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.М. Чиркін

Судді: А.А. Єзеров

В.М. Шарапа