Постанова

від 19.06.2019 по справі 640/18885/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18885/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) третя особа - Дочірнє підприємство Оазіс , про визнання протиправними дії та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Дочірнє підприємство Оазіс , в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1812121 від 06.08.2018;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж нежитлової будівлі, яка належала на праві власності ОСОБА_1 та знаходилась за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 892730680000, оформлене у вигляді доручення комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнати протиправними дії комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу та знесення нежитлової будівлі, яка належала на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 892730680000.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано припис комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1812121 від 06.08.2018.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж нежитлової будівлі, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892730680000, оформлене у вигляді доручення Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Визнано протиправними дії комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу та знесення нежитлової будівлі, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892730680000.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції на норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтримала вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.09.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та дочірнім підприємством Оазіс (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений нотаріально, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 21.04.2005 за № 314/2889 та актом приймання- передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, з наступними характеристиками: місце розташування; вул. Січневого повстання (в подальшому назва змінена на АДРЕСА_3 ; розмір - 1736 кв.м; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з підземним паркінгом; кадастровий номер - НОМЕР_1 (п. п. 1.1., 2.1. Договору). Договір укладено строком на 5 років (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 13.1 Договору, орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця (а. с. 18-23).

Рішенням Київської міської ради від 08.07.2010 № 1169/4607 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2005 № 82-6-00317 , внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки, зокрема, п. п. 3.1 п. 3 викладено в такій редакції: Договір укладено строком на 15 років . (а. с. 24)

20.09.2005 Дочірнє підприємство Оазис зареєструвало речове право (оренду) на вказану вище земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000786692018 від 23.07.2018. (а. с. 25-31)

22.04.2016 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової господарської будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кисельовою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 544. (а. с. 13-16)

Так, відповідно до умов вказаного договору купівлі-продажу, продавець передав належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а покупець прийняв: нежитлову господарську будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,8 кв.м та сплатив за неї обумовлену грошову суму.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 143598189 від 01.11.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову господарську будівлю, загально площею 49,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 892730680000. (а. с. 11-12)

Згідно до листа № 220416-01 від 22.04.2016, Дочірнє підприємство Оазіс надало ОСОБА_1 в рамках своєї компетенції землекористувача постійну безвідкличну згоду на розміщення нежитлової господарської будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,8 кв.м, до моменту початку нового будівництва на вказаній ділянці у відповідності до цільового призначення до договору оренди земельної ділянки № 82-6-00317 від 20.09.2005 із наступними змінами та доповненнями. (а. с. 17)

Відповідно копії технічного паспорту на нежитлову господарську будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , власником цієї будівлі зазначено ОСОБА_1 , загальна площа нежитлової господарської будівлі складає 49,8 кв.м, рік побудови - 1971, фундамент - бетон, стіни - шлакоблок. (а. с. 62-66)

06.08.2018 ОСОБА_1 виписано припис № 1812121, відповідно до якого провідним інспектором виявлено порушення пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: АДРЕСА_2 та запропоновано позивачу усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення ТС (павільйон), в разі відсутності документації демонтувати власними силами, відновити благоустрій . В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. У вказаному приписі зроблена відмітка про те, що примірник припису передано для передачі ОСОБА_1 через приймальника, наклеєно на ТС та зроблено фото фіксацію о 11:40 06.08.2018. (а. с. 115, 116)

09.08.2018 ОСОБА_1 направила на адресу Департаменту міського благоустрою (провідний інспектор Кучеренко С.О.) заяву про виконання вимог припису № 1812121 від 06.08.2018, в якій зазначила, що вона є власником нежитлової господарської будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,8 кв.м, а вказана нежитлова будівля має статус нерухомого майна та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер об`єкта нерухомого майна 892730680000. Розташування вказаної будівлі належним чином погоджено із законним землекористувачем земельної ділянки, а саме, з ДП Оазіс , утримання будівлі здійснюється в належному стані, фасад будівлі знаходиться в гарному стані, здійснюється своєчасний вивіз сміття. В будівлі розміщений об`єкт соціально-оздоровчого напрямку: пункт ремонту велосипедної техніки, єдиний на весь мікрорайон.

Також до заяви позивачем додано копію витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2018 та копію рішення Київської міської ради № 1169/4607 від 08.07.2010. (а. с. 32-33, 34, 35)

Надалі, листом від 03.09.2018 № 064/222-2149, комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 не виявлено об`єкта нерухомості, натомість, зазначена споруда є тимчасовою, згідно визначення наданого у Законі України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме, одноповерхова споруда, виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлені тимчасово, без улаштування фундаменту.

Для ідентифікації зазначеної споруди та внесення відповідної інформації до електронної бази тимчасових споруд ОСОБА_1 необхідно надати розпорядження або лист з Департаменту містобудування та архітектури щодо присвоєння у місті Києві адреси вулиця Лаврська, 6 вказаній споруді. Також, позивачу необхідно надати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (акт введення в експлуатацію), а також документ, що підтверджує правомірність зайняття земельної ділянки під розміщення вказаної споруди (договір оренди, тощо). (а. с. 56)

13.09.2018 ОСОБА_1 направила на адресу Департаменту міського благоустрою лист, в якому зазначила, що вона є добросовісним набувачем нерухомого майна за відплатним договором та належним чином виконує свої обов`язки по його утриманню та експлуатації, а також, посилаючись на положення ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вказала, що відсутні правові підстави для застосування в даному випадку Правил благоустрою міста Києва (а. с. 57-61).

У відповідності до копії протоколу № 157 постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2018, Робоча група на підставі розглянутих матеріалів вирішила пропонувати надати доручення комунальному підприємству Київблагоустрій здійснити демонтаж об`єктів, зазначених у додатку № 1 до протоколу. (а. с. 103-104)

Відповідно до додатку № 1 до протоколу № 157 від 22.10.2018 до переліку малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, розміщених (встановлених) з порушенням Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 віднесено, у тому числі, павільйон , належний ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , припис № 1812121 від 06.08.2018. (а. с. 105)

22.10.2018 Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив на адресу Комунального підприємства Київблагоустрій доручення, відповідно до якого комунальному підприємству Київблагоустрій доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених в таблиці (у тому числі, павільйон , належний ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , припис № 1812121 від 06.08.2018) та проінформувати Департамент у встановленому законодавством порядку. (а. с. 102)

Відповідно до копії акту № 03-483 проведення демонтажу (переміщення) від 2310.2018 на підставі статуту Комунального підприємства Київблагоустрій , припису № 1812121 від 06.08.2018 та доручення Департаменту міського благоустрою № 064-7770 від 22.10.2018, комісією у складі начальника відділу комунального підприємства Київблагоустрій , представника Департаменту міського благоустрою та виконавців робіт демонтоване, завантажене на транспортний засіб виконавця робіт комунального підприємства Київблагоустрій і транспортоване на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна павільйон , розміщений за адресою: АДРЕСА_2. (а. с. 117)

Згідно з актом опису майна до акту № 03-483 від 23.10.2018, демонтаж споруди павільйону за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ФОП ОСОБА_1 . проведено частково. (а. с. 118)

24.10.2018 комісією у складі начальника відділу комунального підприємства Київблагоустрій , представника Департаменту міського благоустрою та виконавців робіт комунального підприємства Київблагоустрій згідно з копією акту №03-486 проведення демонтажу (переміщення) на підставі статуту комунального підприємства Київблагоустрій , припису № 1812121 від 06.08.2018 та доручення Департаменту міського благоустрою № 064-7770 від 22.10.2018 демонтоване, завантажене на транспортний засіб виконавця робіт комунального підприємства Київблагоустрій і транспортоване на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна павільйон , розміщений за адресою: АДРЕСА_2. (а. с. 119)

Згідно з актом опису майна до акту № 03-486 від 24.10.2018 демонтаж споруди павільйону за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ФОП ОСОБА_1 проведено, стіни павільйону демонтовано за допомогою екскаватора та вивезено на полігон побутових відходів. (а. с. 118)

Позивач, не погоджуючись із зазначеними діями відповідачів, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують приписи чинного законодавства та право на мирне володіння своїм майном, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- нежитлова господарська будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 є капітальною спорудою, а не тимчасовою, що підтверджується копією технічного паспорту, згідно якого будівля має бетонний фундамент;

- позивачем були вчинені дії, спрямовані на виконання оскаржуваного припису, незважаючи на відсутність у приписі встановлених термінів щодо надання дозвільної документації, а саме, подано заяву та відповідні правовстановлюючі документи на нежитлову господарську будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , проте відповідачем-1 жодної оцінки під час прийняття рішення щодо демонтажу вказаної вище будівлі цим документам надано не було;

- позивач придбала вже існуючу нежитлову господарську будівлю загальною площею 49,8 кв.м та отримала згоду щодо її розташування на земельній ділянці від орендаря - Дочірнього підприємства Оазіс , при цьому, відповідачами не надано жодних доказів, що нежитлова господарська будівля не є капітальною спорудою.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 № 2807-IV

Так, Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2807-IV, благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Утримання в належному стані території - це використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою.

Заходи з благоустрою населених пунктів - це роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Положеннями ст. 5 Закону України №2807-IV, визначено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно з п. п. 6.7 п. 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Відповідно до приписів ст. 34 Закону України № 2807-IV, правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема, порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів. (п. п. 1, 7, 8 ч. 2 ст. 34 Закону України № 2807-IV)

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, згідно визначення яких, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

У свою чергу, нерухоме майно - це земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Зважаючи на вказані вище визначення понять, можна дійти висновку про те, що на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Згідно з п. п. 13.3.1 п. 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київблагоустрій вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Так, відповідно до п. 13.2.3 Правил благоустрою міста Києва, самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Слід зазначити, що порядок складання припису Департаментом міського благоустрою КМР передбачений п. п. 20.2.1 п. 20.2 Правил благоустрою міста Києва, згідно з яким, у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП Київблагоустрій самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Згідно з п. 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва, контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України Про благоустрій населених пунктів , цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Приписами п. 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, передбачено, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві від 21.05.2009 № 462/1518.

Так, одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Таким чином, зважаючи на вказане, прийняття припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Положеннями п. 13.3 Правил благоустрою міста Києва, визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, а саме, для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірника.

Тож, наведеним визначено процедуру здійснення уповноваженими органами демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, яка включає в себе такі етапи: винесення припису з вимогою усунути порушення; у разі невиконання суб`єктом господарювання вимог припису, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди шляхом прийняття рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди; проведення демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди у складі комісії, за результатами якого складаються акти.

Як було встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, 22.04.2016 між ОСОБА_1 , як покупцем, та ОСОБА_2 , як продавцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлової господарської будівлі, згідно умов якого ОСОБА_1 придбала нежитлову господарську будівлю загальною площею 49,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Варто наголосити, що право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується наявною в матеріалах справи копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 143598189 від 01.11.2018.

Крім того, згідно наданого стороною позивача технічного паспорту, виготовленого станом на 07.06.2016 вбачається, що загальна площа нежитлової господарської будівлі складає 49,8 кв.м, рік побудови - 1971, фундамент - бетон, стіни - шлакоблок, що безумовно дає підстави стверджувати про належність нежитлової господарської будівлі позивача до капітальної споруди, а не тимчасової, зважаючи на наявність бетонного фундаменту (основи) та стін, виконаних не матеріалів, що не притаманні для тимчасової споруди.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що під час складання припису № 1812121, яким встановлено порушення власником тимчасової споруди пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва, уповноваженим органом не було дотримано визначену Правилами благоустрою м. Києва процедуру, а саме, в приписі про усунення порушення відсутні конкретизація порушення, допущеного позивачем, терміни протягом яких, позивачу запропоновано надати дозвільну документацію, припис ОСОБА_1 вручено не було, та, відповідно, всупереч нормам положення він не містить підпису позивача та доказів направлення за адресою позивача копії вказаного документу.

Крім того, акти проведення демонтажу № 03-483 та № 0303-486 складено з порушенням вимог Правил благоустрою міста Києва, а саме, без присутності представника правоохоронного органу (поліції) та власника споруди.

Поза увагою суду не залишається й та обставина, що позивач, будучи власником зазначеної споруди, право на розміщення якої отримане у встановленому порядку, в орендаря даної земельної ділянки, вчиняла дії, спрямовані на виконання припису суб`єкта владних повноважень та доведення до його уваги наявність документально підтверджених підстав для безперешкодного розміщення даного об`єкта та користування ним, чому, жодної оцінки під час прийняття рішення щодо демонтажу вказаної вище будівлі цим документам надано не було.

Суд апеляційної інстанції серед усього іншого вказує на те, що позивач придбала вже існуючу нежитлову господарську будівлю загальною площею 49,8 кв.м та отримала згоду щодо її розташування на земельній ділянці від належного орендаря - Дочірнього підприємства Оазіс , а тому, в розумінні норм національного законодавства, майно, яке придбане та зареєстроване згідно чинного законодавства в компетентних органах, та на яке отримано свідоцтво про право власності - є приватною власністю, а отже, це майно не є самовільно розміщеним.

Відповідно до норм п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Важливо зазначити, що, згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Отже, державна реєстрація права власності можлива лише щодо нерухомого майна, а права на малу архітектурну форму/тимчасову споруду не підлягають реєстрації, що свідчить про неможливість демонтажу приміщення, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Згідно з приписами ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Колегія суддів наголошує на тому, що, у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень відповідачами без належного пересвідчення та обгрунтування наданих позивачем документів, що дають право користуватись належним їй на праві власності майном, мало місце втручання у право позивача на мирне володіння своїм майном.

Європейський суд з прав людини виробив критерії оцінки дотримання ст. 1 Першого протоколу. Вони наводяться у багатьох рішеннях, зокрема, у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010, п. п. 38-39), Ян та інші проти Німеччини (№ 46720/99, № 72203/01 і № 72552/01). Європейський суд з прав людини навів загальні принципи застосування статті 1 Першого протоколу:

- ця стаття по суті гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак, ці три норми не можна розглядати як окремі , тобто, не пов`язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою;

- будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним;

- вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права. Хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції.

Зміст наведеної практики Європейського суду з прав людини як судового органу, що вправі надавати тлумачення положенням Конвенції, які Україна визнала обов`язковими для застосування, свідчить, що передумовою прийняття суб`єктом владних повноважень того чи іншого рішення, яке певним чином обмежує право особи, повинно бути виправдане та жодним чином не порушувати баланс інтересів як держави у цілому, так і кожної особи окремо.

Доводи апелянтів на відсутність присвоєння адреси демонтованому елементу благоустрою відхиляються колегією суддів, оскільки позивач не здійснювала нового будівництва або поділу існуючого, а придбала створений в 1971 році об`єкт нерухомості на вторинному ринку, а тому, не була зобов`язана отримувати розпорядження/ наказ про присвоєння поштової адреси будівлі, яку придбала. Зазначені доводи жодним чином не спростовують вказаних вище висновків про відсутність підстав для вчинення відповідачами оскаржуваних дій та порушення прав позивача на володіння майном.

Колегія суддів вважає необгрунтованим посилання Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з урахуванням положень Земельного кодексу України, на питання правомірності володіння позивачем земельною ділянкою на якій розташоване її майно, оскільки це не є предметом спору в даній справі та не впливає на право приймати відповідачем оскаржуване рішення без наявності відповідного судового рішення або рішення користувача земельної ділянки та/або Київської міської ради (на підставі акту Департаменту земельних ресурсів) за результатами проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства (виявлення самовільно зайнятої земельної ділянки).

Таким чином, колегія суддів вважає цілком обгрунтованими висновки Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що правові підстави для застосування до приміщення, що належить позивачу на праві приватної власності та розташоване за адресою: м. Київ , вул . Лаврська, 6-б, Правил благоустрою міста Києва в частині застосування положень про малі архітектурні форми/тимчасові споруди були відсутні, а прийняття припису, рішення про демонтаж та подальші дії, направлені на знесення нежитлової господарської будівлі не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та є неправомірними.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки, суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в рішенні суду повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки основним аргументам учасників справи, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено 24.06.2019.