Постанова

від 07.02.2023 по справі 826/8057/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 826/8057/17

касаційне провадження № К/9901/52842/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Управління) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2017 (суддя Шрамко Ю.Т.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді - Кузьмишина О.М., Твердохліб В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт-2000» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 001415406 від 05.08.2016.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство посилалося на те, що: під час перевірки Товариство надало контролюючому органу відповідний сертифікат, виданий 26.05.2014 Міністерством фінансів Республіки Кіпр, про статус Компанії «Panaleg Limited» як резидента Республіки Кіпр у розумінні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Республікою Кіпр (дата підписання - 08.11.2012, дата набуття чинності - 07.08.2013), який апостильовано відповідним чином та перекладено згідно законодавства України; при виплаті доходу у виплаті процентів нерезиденту Товариство утримало та сплатило до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 2% від суми отриманого нерезидентом доходу із джерелом походження з України на підставі пунктів 1-3 статті 11 зазначеної Конвенції, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 03.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 001415406 від 05.08.2016.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: до перевірки позивачем був наданий Управлінню відповідний сертифікат, виданий 26.05.2014 Міністерством фінансів Республіки Кіпр, про статус Компанії «Panaleg Limited» як резидента Республіки Кіпр у розумінні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Республікою Кіпр (дата підписання - 08.11.2012, дата набуття чинності - 07.08.2013), який апостильовано відповідним чином та перекладено згідно законодавства України; наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками підтверджується, що податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 190282,00 грн. Товариство утримало та сплатило до бюджету при виплаті нерезиденту - Компанії «Panaleg Limited» (Кіпр) доходу у вигляді відсотків, що знайшло своє відображення і у акті перевірки; висновок Управління про заниження Товариством податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2014 рік у сумі 190282,00 грн. ґрунтується лише на тому, що позивачем не відображено в податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік суми податку з доходу нерезидента, що не може бути підставою для висновку про заниження Товариством податкових зобов`язань; позивачем були сплачені штрафні санкції в сумі 84,06 грн. за несвоєчасну сплату податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 336,31 грн., що підтверджується платіжним доручення № 827 від 05.08.2016.

Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 15.08.2018 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що Товариство в порушення пунктів 160.1, 160.2 статті 160 Податкового кодексу України не відобразило у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік утриманий та сплачений до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 190282,00 грн. та несвоєчасно сплатило такий податок у сумі 336,31 грн. (термін перерахування - 10.10.2014, фактично перераховано - 13.10.2014).

Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін з підстав того, що Товариство виконало свій обов`язок щодо сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб, однак помилково не відобразило в податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік, що не призвело до заниження податкових зобов`язань, а також сплатило штрафні санкції у сумі 84,06 грн. за несвоєчасне перерахування податку у розмірі 336,31 грн.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.02.2023 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 07.02.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Управління провело документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, результати якої були оформлені актом від 28.07.2016 № 327/26-15-14-02-03/31026542, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги пунктів 160.1, 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, що мало вираз у заниженні податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2014 рік на загальну суму 190282,00 грн. та несвоєчасній сплаті цього податку у сумі 336,31 грн. (термін перерахування - 10.10.2014, фактично перераховано - 13.10.2014).

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство не відобразило у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік утриманий та сплачений до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 190282,00 грн. та несвоєчасно сплатило такий податок у сумі 336,31 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення № 0014151406 від 05.08.2016, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 190282,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 84,00 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, судами було встановлено та знайшло своє відображення у акті перевірки, що Товариство під час перевірки надало контролюючому органу відповідний сертифікат, виданий 26.05.2014 Міністерством фінансів Республіки Кіпр, про статус Компанії «Panaleg Limited» як резидента Республіки Кіпр у розумінні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Республікою Кіпр (дата підписання - 08.11.2012, дата набуття чинності - 07.08.2013), а також те, що податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 190282,00 грн. Товариство утримало та сплатило до бюджету при виплаті нерезиденту - Компанії «Panaleg Limited» (Кіпр) доходу у вигляді відсотків, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками та знайшло своє відображення у акті перевірки та, зокрема, у додатку 11 до акту перевірки, в розрізі дат, сум та реквізитів платіжних документів.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з положеннями пунктів 160.1, 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом (підпункт «а» пункту 160.1 статті 160 цього Кодексу).

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пунктів 103.1, 103.2, 103.4, 103.5 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (дата підписання - 08.11.2012, дата ратифікації Україною - 04.07.2013, дата набуття чинності для України - 07.08.2013), проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

У межах вказаної Конвенції термін «компетентний орган» означає у випадку Кіпру - Міністра фінансів або його повноважного представника.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що до перевірки позивачем був наданий Управлінню відповідний сертифікат, виданий 26.05.2014 Міністерством фінансів Республіки Кіпр, про статус Компанії «Panaleg Limited» як резидента Республіки Кіпр у розумінні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Республікою Кіпр (дата підписання - 08.11.2012, дата набуття чинності - 07.08.2013), який апостильовано відповідним чином та перекладено згідно законодавства України; платіжними дорученнями та банківськими виписками підтверджується, що податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 190282,00 грн. Товариство утримало та сплатило до бюджету при виплаті нерезиденту - Компанії «Panaleg Limited» (Кіпр) доходу у вигляді відсотків, що знайшло своє відображення і у акті перевірки. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Так, підставою для висновку контролюючого органу про заниження Товариством податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2014 рік у сумі 190282,00 грн. слугувало лише те, що Товариство не відобразило в податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік суму утриманого та сплаченого ним до бюджету податку з доходу нерезидента.

З огляду на викладене, Верховний Суду складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сам лише факт невідображення позивачем у податковій звітності суми утриманого та сплаченого ним податку не може бути підставою для збільшення йому податкового зобов`язання із цього податку, оскільки заниження податкового зобов`язання не відбулося. Також, суди попередніх інстанцій правомірно врахували, що позивачем були сплачені штрафні санкції в сумі 84,06 грн. за несвоєчасну сплату податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 336,31 грн., що підтверджується платіжним доручення № 827 від 05.08.2016.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Управління підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова