Ухвала

від 13.02.2023 по справі 554/169/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.02.2023Справа № 554/169/22 Провадження № 2-др/554/19/23

Справа №554/169/2022

Провадження №2-др/554/19/2023

2/554/1540/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтав в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі - Гребельній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

в с т а н о в и в :

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду від 16.01.2023 справу за позовом ОСОБА_1 до КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернуто до Октябрського районного суду м. Полтави для ухвалення додаткового рішення протягом 30 днів з дня надходження справи до суду (т. 2 а.с.36, 37).

01.02.2023 канцелярією суду через контрольний журнал передачі справ та матеріалів судді цивільну справу №554/169/2022 передано для розгляду судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. (т.2 а.с.39).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб, повідомленим про судове засідання (т.2 а.с.43).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 , за ордером адвокат Грущанський В.О. не зявився, будучи у встановлений ЦПК України спосіб, повідомленим про судове засідання. Надіслав суду заяву, в якій прохав : визнати ОСОБА_1 таким, що звільнений від сплати судового збору у даній справі; здійснити розподіл судових витрат в порядку ч.6 ст.141 ЦПК України; при розгляді даного питання у справі врахувати практику Верховного Суду, що зазначена в цій заяві, в іншому випадку зазначити підстави для відступу від відповідних правових позицій Верховного Суду (т.2 а.с.44, 45, 53, 54).

В судове засідання представник відповідача КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради, за ордером адвокат Остапенко І.О. не зявилася, будучи у встановлений ЦПК України спосіб, повідомлена про судове засідання. Надіслала суду заяву, в якій прохала : цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КНП«Котелевська лікарняпланового лікування»Котелевської селищноїради проскасування наказупро звільненнята поновленняна роботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу,щодо ухваленнядодаткового рішеннярозглядати заїї відсутності.Зазначила,що прирозгляді питанняпро ухваленнядодаткового рішенняпокладається нарозсуд суду (т.2 а.с.47, 48, 55).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В якому прохав : скасувати наказ КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради №149-к від 15.12.2021 про звільнення з роботи ОСОБА_1 та поновити та посаді лікаря анестезіолога ОСОБА_1 в КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради. Стягнути з ККНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу. Прохав всі судові витрати понесені позивачем стягнути з відповідача (т.1 а.с.1-4).

07.10.2022 рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/169/2022 позов ОСОБА_1 до КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Змінено формулювання причин звільнення у наказі КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради (код ЄДРПОУ01999336) №149-К від 15.12.2021 про звільнення з роботи ОСОБА_1 , лікаря анестезіолога, з ч.1 ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) на ч.3 ст.38 КЗпП України (в зв`язку з порушенням роботодавцем умов трудового законодавства). Стягнуто з КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради на користь держави судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок. В іншій частині позову відмовлено (т.1 а.с.242-245).

Таким чином, предметом позову було скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

16.01.2023 ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду справу за позовом ОСОБА_1 до КНП «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернуто до Октябрського районного суду м. Полтави для ухвалення додаткового рішення протягом 30 днів з дня надходження справи до суду.

Як слідує із мотивувальної частини ухвали Полтавського апеляційного суду від 16.01.2023 : «Середній заробіток у зв`язку із затримкою виконання судового рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати у розумінні ст. 2 ЗУ «Про оплату праці». Отже, у цій справі щодо позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу позивач від сплати судового збору не звільняється».

При цьому у суді першої інстанції не розглядався спір про стягнення середнього заробітку у зв`язку із затримкою виконання судового рішення.

Згідно із п.1 ч.1 ст.5ЗУ «Просудовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №12-301гс18 не стосується середнього заробітку за ч.2 ст.235 КЗпП України за час вимушеного прогулу, а виключно середнього заробітку визначеного ст.117 КЗпП України, за час затримки розрахунку при звільненні.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 зазначено : «Висновки щодо застосування норм права». Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 КЗпП України мають різну правову природу. Середній заробіток за ч.2 ст.235 КЗпП України, за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь час перебувала в трудових відносинах. Середній заробіток за ст.117 КЗпП України, за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч.2 ст.235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ № 3674-VI. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного ч.2 ст.235 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України, суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: 1)стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; 2)суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати; 3)судом невирішено питанняпро судовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

На підставівикладеного судприходить довисновку провідмову щодоухвалення додаткового рішення,оскільки за пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч.2 ст.235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ № 3674-VI.

Керуючись ст.ст.247, 270, 354 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в :

В ухваленні додаткового рішення у цивільній справі №554/169/2022 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її вручення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справиможуть отриматиінформацію поданій справіна офіційномувебпорталі судовоївлади Україниза веб-адресою http://court.gov.ua/sud1622/ з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Повний текст ухвали складено 13 лютого 2023 року.

Суддя І.О. Блажко