КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 372/2898/21 Головуючий у І інстанції - Проць Т.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/12668/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, припинення права власності, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, треті особи Обухівська міська рада Київської області, Обслуговуючий кооператив "Садівницьке товариство "Наше Джерело", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович,-
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до Обухівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, Головного управління державного земельного кадастру у Київській області та ОСОБА_4 в якому змінивши предмет позову остаточно просила визнати протиправним та скасувати наказ Держгеокадастру у Київській області №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, припинити право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, скасувати запис та рішення про державну реєстрацію права власності щодо неї, визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06 серпня 2021 року, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В., припинити право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку, скасувати запис та рішення про державну реєстрацію права власності. Крім того, просила визнати протиправним та скасувати наказ Держгеокадастру у Київській області №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, припинити право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, скасувати запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що 26 вересня 1991 року рішенням сьомої сесії Дерев`янської сільської ради ХХІ скликання було розглянуто клопотання трудового колективу Трипільського Біохімзаводу про виділення земельної ділянки під колективні городи та прийнято рішення про вилучення із користування Дерев`янської сільської ради ділянку загальною площею 21.4 га та надання в постійне користування Трипільському Біохімзаводу під колективні городи працівників і службовців. Таким чином, позивач по даній справі ОСОБА_3 тривалий час користується разом з іншими особами земельними ділянками, які були передані їм на підставі зазначеного вище рішення Дерев`янської сільської ради з вересня 1991 року по теперішній час. Зважаючи на постійні зміни в земельному законодавстві позивачем та іншими користувачами земельних ділянок було прийнято рішення про створення садового товариства для того, щоб оформити право власності на їхні земельні ділянки.
В червні 2007 року користувачами земельних ділянок створений Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше Джерело», членами даного кооперативу є 41 фізична особа.
В 2009 році Обслуговуючим кооперативом «Садівницьке товариство «Наше Джерело» був замовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва, який був погоджений з відповідними органами.
02 липня 2009 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №817 проект землеустрою був затверджений, акти встановлення та погодження меж земельних ділянок підписані межові знаки виставлені.
Рішенням Дерев`янської сільської ради №1123 від 09 червня 2009 обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» погоджено розташування земельної ділянки для ведення садівництва.
В 2020 році на загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» було прийнято рішення про приватизацію членами садового кооперативу земельних ділянок. Кожним з членів кооперативу був замовлений проект землеустрою, виготовлення якого передувало отримання наказу від Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
03 січня 2020 року позивач звернулась з клопотанням до Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки площею 0,08 га на території Дерев`янської сільської ради. Листом Держгеокадастру у Київській області від 24 січня 2020 року позивачу було відмовлено у видачі такого дозволу оскільки у поданих документах були відсутні відомості щодо погодження Обухівською міською об`єднаною територіальною громадою у відведені земельної ділянки.
29 січня 2020 року члени Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» звернулись до Обухівської міської ради з клопотанням про погодження передання у власність земельних ділянок.
Рішенням Обухівської міської ради №1459 від 27 лютого 2020 року сорок одному члену обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» погоджено надання у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва.
Після повторного звернення позивача до Держгеокадастру у Київській області 07 квітня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області на підставі заяви позивача від 10 березня 2020 року виданий наказ №10-5238/15-20-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області, орієнтовною площею 0,08 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
Після розробки проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки позивачка звернулась до відділу головного управління Держгеокадастру в Обухівському районі щодо проведення реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, однак рішенням №РВ-5901220952021 від 10 червня 2021 року їй відмовлено у внесені відомостей про її земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що площа земельної ділянки позивача на 100% накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0066, які належать відповідно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Вважає, що накази Держгеокадастру у Київській області №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року, №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року та договір купівлі-продажу від 06 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є незаконними, оскільки порушують право позивача на отримання у власність земельної ділянки, якою позивач користується понад 30 років та за яку садовим товариством сплачується земельний податок.
Видаючи оспорювані накази Держгеокадастр у Київській області не пересвідчився у тому, що земельні ділянки які передаються у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайняті садовим товариством. Наказ Держгеокадастру у Київській області виданий позивачу раніше ніж відповідачам, що вказує на зловживання державним органом своїми посадовими правами, перевагу при отриманні земельної ділянки без наявності на те законних підстав. Враховуючи викладене просила позов задовольнити.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 вересня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Держгеокадастру у Київській області №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.
Припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 га. та скасовано запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 58068747 від 12 травня 2021 року номер запису про право власності 41883640.
Визнано недійсним та скасовано договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 га від 06 серпня 2021 року, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В.
Припинено право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 га та скасовано запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 59711839 від 06 серпня 2021 року номер запису про право власності 43374161.
Визнано протиправним та скасовано наказ Держгеокадастру у Київській області №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.
Припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 площею 2 га та скасовано запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 58069091 від 12 травня 2021 року номер запису про право власності 41883926.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1635 грн. з кожного.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких, просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням вимог процесуального та матеріального права, щодо всебічного й повного з`ясування обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів.
В обгрунтування апеляційних скарг вказують, що доказами, наявними в матеріалах справи не встановлено факт одержання державного акту на право землекористування Трипільским біохімзаводом, як і не встановлено законності передачі земельної ділянки з Трипільського біохімзаводу у користування позивача чи Обслуговуючого кооперативу.
Зазначають, що Обслуговуючим кооперативом "Садівницьке товариство "Наше Джерело" та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не було оформлено право користування на землю.
Вказують, що при виборі і застосуванні норм права по спірних правовідносин суд першої інстанції врахував висновки Великої Палати Верховного Суду проте трактував їх не вірно, що призвело до неправильного вирішення справи.
Посилається на помилковість висновків суду першої інстанції стосовно того, що накази Головного управління Держгеокадастру в Київській області прийнято з порушеннями послідовності надання заяв громадянами про надання земельної ділянки та порушення принципу добросовісності.
Вказують на недобросовісну поведінку позивача при оформленні відповідних документів, зокрема, проекту землеустрою, оскільки більше року зволікала із виготовлення проекту, а отже позивач повинна була цілком усвідомлювати негативні наслідки довготривалого виготовлення проекту землеустрою.
Зазначають, що відсутність кадастрового номеру земельної ділянки, якою начебто користувався обслуговуючий кооператив свідчить про те, що земельна ділянка не була сформованою, як об`єкт цивільного права.
Обухівська міська рада Київської області подала відзив на апеляційні скарги, в якому вказує на законність рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
17 червня 2007 року фізичними особами, яким згідно з рішенням сьомої сесії Дерев`янської сільської ради народних депутатів ХХІ скликання від 26.09.1991 року про відведення земельної ділянки Трипільському біохімзаводу під розміщення колективних огородів була виділена земельна ділянка за рахунок земель державної власності і які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних потреб на засадах самоврядування створено Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше Джерело», членами даного кооперативу є 41 фізична особа, в т.ч. і позивач ОСОБА_3 .
Обслуговуючий кооператив розташований на території Обухівської об`єднаної територіальної громади Київської області (раніше територія Дерев`янської сільської ради Обухівського району) на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 13 травня 2007 року №1255.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №1225 від 13 вересня 2007 року надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 21,4 га обслуговуючому кооперативу СТ "Наше Джерело" для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради Обухівського району.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №81702 від 02 липня 2009 року проект землеустрою затверджений, акти встановлення та погодження меж земельних ділянок підписані, межові знаки виставлені.
Рішенням Дерев`янської сільської ради №1124 від 09 червня 2009 обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» погоджено розташування земельної ділянки для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради.
03 січня 2020 року позивач звернулась з клопотанням до Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки площею 0,08 га на території Дерев`янської сільської ради.
Листом Держгеокадастру у Київській області від 24 січня 2020 року позивачу відмовлено у видачі такого дозволу, оскільки у поданих документах були відсутні відомості щодо погодження Обухівською міською об`єднаною територіальною громадою відведення земельної ділянки.
29 січня 2020 року члени Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» звернулись до Обухівської міської ради з клопотанням про погодження передання у власність земельних ділянок.
Рішенням Обухівської міської ради №1459 від 27 лютого 2020 року сорок одному члену обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше Джерело» погоджено надання у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва.
07 квітня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області на підставі заяви позивача від 10 березня 2020 року виданий наказ №10-5238/15-20-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області, орієнтовною площею 0,08 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.
В подальшому позивачем був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 0,08 га у власність для ведення садівництва в адміністративних межах Обухівської міської ради Київської області за межами населеного пункту.
Рішенням №РВ-5901220952021 від 10 червня 2021 року позивачу відмовлено у внесені відомостей про її земельну ділянку до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що площа земельної ділянки позивача на 100% накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку 3223182500:06:001:0066.
Згідно інформаційної довідки №268098777 земельна ділянка з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 має площу 2 гектари, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства належить ОСОБА_1 і була одержана ним на підставі наказу Держгеокадастру у Київській області №10-890/15-21-сг від 30 квітня 2021 року, відомості про дану земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру 07 травня 2021 року, а реєстрація права власності на земельну ділянку 12 травня 2021 року.
Вказана земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2021 року, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В перейшла у власність ОСОБА_4 .
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку 3223182500:06:001:0067.
Згідно інформаційної довідки №264473941 земельна ділянка з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 має площу 2 гектари, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та належить ОСОБА_2 і була одержана ним на підставі наказу Держгеокадастру у Київській області №10-1888/15-21-сг від 30 квітня 2021 року, відомості про дану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру 07 травня 2021 року, реєстрація права власності 12 травня 2021 року.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки право власності на земельну ділянку 3223182500:06:001:0066 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 на підставі незаконного правовстановлюючого документа, тому запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 58068747 від 12 травня 2021 року номер запису про право власності 41883640 підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари.
Так як право власності на земельну ділянку 3223182500:06:001:0067 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 на підставі незаконного правовстановлюючого документа, тому запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 площею 2 гектари в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 58069091 від 12 травня 2021 року номер запису про право власності 41883926 підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0067 площею 2 гектари також.
Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Київській області під час передачі у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067 у власність відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дотримав вимог, передбачених Конституцією України та Земельним кодексом України, що з урахуванням вимог статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання недійсним та скасуванню договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари від 06 серпня 2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В., оскільки ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,000 га не маючи на неї права.
Оскільки право власності на земельну ділянку 3223182500:06:001:0066 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 на підставі незаконного правовстановлюючого документа (договору купівлі-продажу земельної ділянки), тому запис та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 59711839 від 06 серпня 2021 року номер запису про право власності 43374161 підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066 площею 2 гектари.
Однак, з таким висновком погодитися апеляційний суд не може виходячи з наступного.
Факт користування земельною ділянкою фізичними особами, у тому числі Позивачем, що утворили Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Наше Джерело» з 1991 року обґрунтовано наявністю рішення сьомої сесії Дерев`янської сільської ради XXI скликання від 26 вересня 1991 року.
Однак, рішення сьомої сесії Дерев`янської сільської ради XXI скликання від вересня 1991 року не є належним доказом законності користування як Позивачем, так і обслуговуючим кооперативом земельною ділянкою враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 1 цього рішення Трипільському біохімзаводу було надано в постійне користування ділянку площею 21,4 га під колективні городи працівників службовців.
Відповідно до пункту 2 вищевказаного рішення, зазначено, що освоєння земельних ділянок розпочати після виготовлення проекту відводу і одержання державного акту на право землекористування.
Тобто, Трипільський біохімзавод після надання йому у користування земельної ділянки мав би виготовити проект відводу і одержати державний акт на право землекористування.
Доказів того, що на цю земельну ділянку згідно з вищевказаним рішенням і виготовлений Державний акт на право землекористування, в якому була би відображена індивідуалізація цієї земельної ділянки, Позивач не надав.
Доказами, наявними в матеріалах справи, не встановлений факт одержання державного акту на право землекористування Трипільським біохімзаводом. Як і встановлено належними та допустимими доказами законність передачі земельної ділянки Трипільського біохімзаводу у користування Позивачу чи Обслуговуючому кооперативу.
Судом першої інстанції зроблений невірний висновок щодо правомірного користування Обслуговуючим кооперативом «Садівницьке товариство «Наше джерело та Позивачем спірною земельною ділянкою, що розташована в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області.
Так, суд першої інстанції у рішенні зазначає про те, що Обслуговуючому кооперативу, що розташований на території Обухівської об`єднаної територіальної громади Київської області (раніше територія Дерев`янської сільської ради Обухівського району) на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 13 травня 20 року № 1255.
Однак, цим розпорядженням не визначалося місце розташування Обслуговуючому кооперативу. У зазначеному розпорядженні надавався дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 21,4 га Обслуговуючому кооперативу для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області. Матеріали попереднього погодження повинні були бути подані на затвердження у встановлено порядку.
02 липня 2009 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 817 були затверджені матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Обслуговуючому кооперативу «Садівницьке товариство «Наше джерело» для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради.
Однак розпорядженням надавався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду обслуговуючому кооперативу загальної площею 9,00 га для ведення садівництва, доручалося землевпорядній організації виготовити проект землеустрою для погодження та затвердження його в установленому порядку. Строк дії дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду становить один рік.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 817 від 02 липня 2009 року був затверджений проект землеустрою та підписані акти встановлення та погодження меж, виставлені межові знаки, не відповідає змісту самого розпорядження та фактичним обставинам справи.
Слід вказати, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлючим актом і не гарантує набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Такий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц.
Крім того, відсутність у Обслуговуючого кооперативу затвердженого проекту свідчить про те, що ця земельна ділянка не була сформована як об`єкт цивільних прав.
Так, відповідно до пункту 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року № 15, що втратила чинність 01.01.2013 року, державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Тобто, відсутність земельної ділянки у державному земельному кадастрі, свідчить про відсутність правових підстав користування нею Обслуговуючим кооперативом.
Не відповідає і висновок суду про те, що рішенням Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області № 1124 від 09 червня 2009 року погоджено розташування земельної ділянки для ведення садівництва в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради.
Відповідно до змісту рішення Дерев`янської сільської ради Обухівського району Київської області № 1124 від 09 червня 2009 року Обслуговуючому кооперативу надавалася згода на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 9,0 га, що знаходиться в адміністративних межах Дерев`янської сільської ради, а не погодження розташування спірної земельної ділянки.
Судом першої інстанції не враховані наступні законодавчі приписи, що регулюють питання користування земельною ділянкою для ведення колективного садівництва.
Для ведення індивідуального та колективного садівництва громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки (частина 1 ст. 35 ЗК України).
Відповідно до статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частина 1, 7 статті 93 ЗК України, в редакції, що діяла станом на 02.07.2009 року). Аналогічні приписи містить і діюча редакція цієї статті.
За змістом статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Документом, що посвідчує право оренди на земельну ділянку, відповідно до частини 5 ст. 126 ЗК України, є договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.
Правові засади відносин, пов`язаних з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла на час прийняття розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 817 від
02.07.2009 року, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.
Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ в редакції на час прийняття цього Закону, встановлено, що в Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна. Державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку (стаття 3).
Виходячи із законодавчих приписів, законним підтвердженням права користування земельною ділянкою для ведення індивідуального та колективного садівництва є не розпорядження місцевої адміністрації, а договір оренди, який повинен пройти державну реєстрацію.
Докази законного, у розумінні вимог ст.ст. 35, 93, 125, 126 ЗК України та ст. ст. 16, 20 Закону України «Про оренду землі», користування земельною ділянкою Обслуговуючим кооперативом «Садівницьке товариство «Наше джерело» та Позивачем, в матеріалах справи відсутні.
Зокрема, відсутній затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, на виготовлення якого надавався один рік. Також, відсутній договір оренди про надання у користування на законних підставах земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу.
Вказане свідчить, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 817 від 02 липня 2009 року втратило свою чинність, так як до 02 липня 2010 року його вимоги не були виконані Обслуговуючим кооперативом.
Крім того, відсутність кадастрового номеру земельної ділянки, якою начебто користувався Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше джерело», свідчить про те, що земельна ділянка не була сформованою як об`єкт цивільних прав.
Відповідно до преамбули Закону України «Про землеустрій» в редакції від 01.05.2009року цей закон визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Землеустрій, згідно із ст. 20 Закону України «Про землеустрій», проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу) відчуження земельних ділянок (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).
Отже, відсутність затвердженого проекту землеустрою, кадастрового номеру земельної ділянки та відповідного договору оренди підтверджує той факт, що Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Наше джерело» не має законних підстав користуватися земельною ділянкою.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, жодне з вищевказаних розпоряджень, не є допустимим доказом, підтверджуючим законність користування Обслуговуючим кооперативом «Садівницьке товариство «Наше джерело» та Позивачем земельною ділянкою.
Тому, вищевказані обставини не мають значення для вирішення питання, щодо законності чи незаконності наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, якими надані у власність земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що Позивач є членом Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Наше джерело», в неї також протягом тривалого періоду були відсутні законні підстави користування спірною земельною ділянкою.
Водночас відсутні належні та допустимі докази того, що Позивач тривалий час користується земельною ділянкою саме в тих межах, які накладаються на земельну ділянку ОСОБА_2 .
Судом першої інстанції, внаслідок неправильної оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи.
Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийняті з порушенням послідовності надання заяв громадянами про надання земельної ділянки та порушенням принципу добросовісності, апеляційний суд зазначає наступне.
Як встановлено матеріалами справи, Позивачу, на підставі заяви від 10 березня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області видано наказ № 10- 5238/15-20-сг від 07 квітня 2020 року, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Дерев`янської сільської ради - Обухівського району Київської області орієнтовний розмір земельної ділянки 0,0800 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва. Розроблений проект підлягав погодженню відповідно до вимог чинного законодавства.
Державним кадастровим реєстратором 10.06.2021 року за результатами заяви Позивача про внесення відомостей до Державного земельного ка 01.06.2021 року рішенням № РВ-5901220952021 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Відповідно до висновку щодо перевірки електронного документа встановлено перетин ділянок з ділянкою 3223182500:06:001:0066 площа співпадає на перетин ділянок з ділянкою 3223182500:06:001:0067 площа співпадає на 39.9588.
А отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення з боку Головного управління Держгеокадастру у Київській області у видачі спірних наказів.
По-перше, судом першої інстанції у судовому рішенні, окрім загальних норм у сфері земельних відносин, не вказано які саме норми законодавства, що регулюють порядок набуття права на землю громадянами та визначають повноваження виконавчої влади, що здійснюють розпорядження землями державної власності, Головне управління Держгеокадастру у Київській області порушило.
По-друге, судом першої інстанції не враховано, що отримання особою дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивне рішення про надання її у користування чи власність відповідно до статті 123 ЗК України.
Такий висновок зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду І жовтня 2018 року за результатами розгляду справи № 380/624/16-ц.
Судом першої інстанції не враховано недобросовісну поведінку Позивача при оформленні відповідних документів, зокрема проекту землеустрою. Позивач більше року (з 07.04.2020 по 01.06.2021) зволікала із виготовленням проекту землеустрою. Позивач повинна була цілком усвідомлювати негативні наслідки довготривалого виготовлення проекту землеустрою.
Законодавством не передбачений термін дії дозволу на розроблення проекту землеустрою, що надається відповідними органами державної влади. Однак законодавством передбачений термін виготовлення проекту землеустрою.
Так, відповідно до пункту г) частини 2 статті 28 Закону України «Про землеустрій розробник документації із землеустрою зобов`язаний виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Позивач не надала доказів того, що зволікання з виготовлення проекту землеустрою після отримання нею дозволу на його розроблення відбулося з вини Головного управлінні Держгеокадастру у Київській області.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що земельна ділянка, на яку претендувала Позивач, на час винесення спірних наказів, не була сформованою як об`єкт цивільних прав.
Згідно із статтею 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру. Вказане свідчить, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223182500:06:001:0066 та 3223182500:06:001:0067 були сформовані раніше.
Суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, послався на висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 688/2908/16-ц.
При цьому, суд першої інстанції витлумачив висновки цієї постанови без врахування фактичних обставин спірних правовідносин, що склалися між Позивачем та Відповідачами, та без застосування відповідних норм права до спірних правовідносин.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 688/2908/16-ц вирішувалося декілька правових проблем під час вирішення спорів у справах про визнання незаконними актів органів державної влади або органів місцевого про надання у власність (користування) земельних ділянок у ситуації, коли дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку надається кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки.
Суд першої інстанції послався на пункти 37, 38, 39, 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2022 року, без врахування обставин справи № 688/2908/16-ц, у якій розглядався спір про захист законного інтересу щодо оформлення права оренди на спірну земельну ділянку, яке залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу.
Суд першої інстанції не врахував зміст пункту 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 688/2908/16-ц та не дослідив поведінку Позивача щодо вчасного виконання вимог законодавства з метою одержання у власність земельної ділянки.
Позивач безпідставно зволікав у виготовленні проекту землеустрою. Крім того, Позивачем не наданий жодний доказ, який би свідчив про недобросовісну поведінку власника земельної ділянки або порушення ним законодавства, що регулює порядок надання земельних ділянок у власність чи користування.
Дозвіл Позивачу на розроблення проекту землеустрою був наданий на початку квітня 2020 року. Тобто, з часу видання дозволу на виготовлення проекту землеустрою Головне управління Держгеокадастру у Київській області не вживало будь-яких протиправних чи недобросовісних дій відносно Позивача, який навпаки зволікав у виготовленні проекту та формуванні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав.
Згідно з Інформаційних довідок 309218636, 309220173, що наявні в матеріалах справи, в розділі «Деталізована інформація про право власності» вбачається, що право власності на земельні ділянки площею 2 га кожна було зареєстровано 21 квітня 2021 року саме за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.
Лише після цього власником земельної ділянки з кадастровим 3223182500:06:001:0067 став ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 став власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223182500:06:001:0066.
Тобто, земельні ділянки площею 2 га кожна з кадастровими № 3223182500:06:001:0067 та 3223182500:06:001:0066 були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, а право власності на неї зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.
За кадастровими номерами 3223182500:06:001:0067 та 3223182500:06:001:0066 сформовані земельні ділянки і більшою площею ніж Позивач просила у власність.
Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України встановлено, що надання в користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни та цільового призначення здійснюється без складання документації із землеустрою.
Тому, при одержанні права власності на земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не виготовлялася документація із землеустрою.
Крім того, суд першої інстанції, застосувавши до спірних відносин загальні не такі як ст. 14 Конституції України, пункт «б», «г» статті 5 ЗК України та пункт 6 части статті З ЦК України, що були викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 688/2908/16-ц, не зміг визначити які ж саме спеціальні норми, що регулюють порядок передачі землі у власність, порушило Головне Управління Держгеокадастру у Київській області.
Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем у справі не було у встановлений законом порядок оформлено її право користування земельною ділянкою, якою вона користувалась як член Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Наше Джерело".
Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення помилкового рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене рішення суду підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, в зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову як обґрунтованому.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційнийсуд,-
ПОСТАНОВИВ
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 вересня 2022 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, припинення права власності, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, треті особи Обухівська міська рада Київської області, Обслуговуючий кооператив "Садівницьке товариство "Наше Джерело", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2022 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108973069 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Київський апеляційний суд
Гуль В'ячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні