Постанова

від 07.02.2023 по справі 527/2568/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/2568/21 Номер провадження 22-ц/814/1952/23Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т.В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.

Суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.,

за участю секретаря судового засідання Боштенка В.Ю.,

представника позивача адвоката Гонтара В.М.,

представника відповідача Лазоренка О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Глобинського районного суду Полтавської області від 19 липня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН-АГРО» про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку

УСТАНОВИВ:

короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

У грудні 2021 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохала:

розірвати Договір оренди землі, укладений між нею та ТОВ «Новомосковськ Агро» (в результаті реорганізації ТОВ «ЛАН-АГРО») 01 жовтня 2011 року та зареєстрований 23.06.2016 року державним реєстратором Глобинської міської ради Полтавської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30187528 від 24.06.2016 року ОСОБА_2 ;

зобов`язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку площею 3,48 га, що розташована на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, кадастровий номер: 5320610100:00:014:0684 в стані, придатному для цільового використання; стягнути з відповідача судові витрати.

Вказувала, що в порушення вимог п. 9, 15 Договору оренди землі відповідач не сплачував орендну плату в розмірі передбаченому договором.

Зазначала, що станом на час звернення до суду з позовом заборгованість становить 11 958 грн.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 19 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохала рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Вказувала, що місцевим судом зроблено невірний висновок про те, що заборгованість за 2011 -2013 роки сплачена, та що місцевий суд надав невірну оцінку укладеній 30.09.2016 додатковій угоді до договору оренди землі. Цією угодою не врегульовувався спір щодо заборгованості за орендною платою за договором.

В ході судового розгляду справи представник відповідача визнав, що наведений в позові розрахунок заборгованості є вірним.

Зазначала, що відсутні підстави для застосування судом строку позовної давності, на чому наполягав відповідач. Даний позов є негаторним, до якого позовна давність не застосовується.

При розгляді справи місцевим судом не враховано правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 та у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 та від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц.

узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

встановлених судомпершої інстанціїта неоспоренихобставин,а такожобставин,встановлених судомапеляційної інстанції,і визначенихвідповідно доних правовідносин;доводів,за якимисуд апеляційноїінстанції погодивсяабо непогодився звисновками судупершої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Судом установлено, що 01 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковськ Агро»(орендар)було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,48 га, кадастровий номер: 5320610100:00:014:0684. Договір укладено на 10 років. В пункті 9 Договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на дату укладання договору і складає 1 975,84 грн. В пункті 12 Договору зазначено, що орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня календарного року. Договір було зареєстровано 26.10.2012 Відділом Держкомзему у Глобинському районі за № 532060004005904 (далі - Договір оренди) (а.с. 7-12).

30 вересня 2016 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковськ Агро»(орендар)було укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2011 року, що зареєстрована 26.10.2012, якою сторони погодили, що договір укладено строком до 30 вересня 2036 року (далі - Додаткова угода) (а.с. 13-14).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наявний запис про державну реєстрацію іншого речового права: 15110424, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди земельної ділянки б/н, видавник: орендар ТОВ «Новомосковськ Агро», орендодавець: ОСОБА_1 ; додаткова угода б/н від 30.09.2016, видавник: ТОВ «Новомосковськ Агро», ОСОБА_1 , строк дії: до 30.09.2036 (а.с. 15-16).

З 02.12.2021 правонаступником ТОВ «Новомосковськ Агро» є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН-АГРО» (а.с. 42-43).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та уточнення в судовому засіданні, позивач підставою для розірвання договору оренди зазначає невиконання орендарем істотних умов договору в частині внесення ним орендної плати на його виконання, а саме у період з 2011 року по 2015 рік.

09 серпня 2021 року позивачем було направлено на адресу ТОВ «Новомосковськ Агро» вимогу.

Пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно доч.ч. 5, 6ст.81ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з доказів, наданих представником відповідача, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання відповідачем перед позивачем зобов`язання зі сплати орендної плати за період з 2011 року по 2015 рік.

Разом з тим, як встановлено судом, 30 вересня 2016 року ОСОБА_1 було підписано та укладено зТовариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковськ Агро»Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2011 року. У пункті 5 Договору зазначено, що сторони на час підписання даної угоди претензій будь-якого характеру не мають.

Такі дії ОСОБА_1 свідчать про фактичне визнання договору оренди, отримання нею орендної плати від ТОВ «Новомосковськ Агро» за користування земельною ділянкою; відсутність претензій будь-якого характеру, оскільки є незрозумілим позиція орендодавця, яка полягає у бажанні продовжити термін дії договору оренди з недобросовісним орендарем, який не виконує зобов`язання стосовно сплати орендної плати.

Місцевий суд також врахував, що в період з 2011 року по 2016 рік (під час начебто несплати орендної плати) ОСОБА_1 не вживалося жодних заходів, спрямованих на стягнення заборгованості чи розірвання договору оренди землі, в зв`язку з невиконанням істотних умов договору.

Крім того, судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що відповідачем на виконання умов Договору оренди стосовно сплати орендної плати було сплачено позивачу: у 2016 році10 000,00 грн, 2017 10 000 грн, 2018 10 000,00 грн, 2019 11 100,00 грн, 2020 15 950,33 грн.

Як вбачається з довідки, виданої Відділом у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 445/404 від 23.12.2020, нормативно грошоваоцінка земельної частки (паю) площею 3,48 га, кадастровий номер: 5320610100:00:014:0684, розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району по бувшому ВАТ «Новомосковськ Агро» становить за 2016 рік 130 000,89 грн, за 2017 рік 130 000,89 грн, за 2018 рік 130 000,89 грн, за 2019 рік 116 436,98 грн, за 2020 рік 116 436,98 грн (а.с. 21).

Отже, орендна плата згідно з умовами Договору оренди у вказаний період має становити: за 2016 рік 5 200,03 грн, за 2017 рік 5 200,03 грн, за 2018 рік 5 200,03 грн, за 2019 рік 4 657,47 грн, за 2020 рік 4 657,47 грн.

Разом з тим, як встановлено місцевим судом, відповідач сплачував позивачу орендну плату за вказаний період у більшому розмірі.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позивач, підписавши у 2016 році з відповідачем додаткову угоду, підтвердила відсутність у неї претензій будь-якого характеру, що дає суду підстави вважати про відсутність у відповідача заборгованості перед нею зі сплати орендної плати за період з 2011 року і по 2015 рік, з 2016 року відповідач сплачує орендну плату позивачу у більшому розмірі, ніж це передбачено договором, місцевий суд дійшов висновку, що відповідачем не було вчинено систематичного невиконання істотних умов договору оренди землі, отже підстави для його розірвання відсутні, тому позов задоволенню не підлягає.

Також, місцевим судом зазначено, що не підлягає розгляду і заява відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову по суті позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні положення викладено у статті 1 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15 Закону України «Про оренду землі» зазначено, істотними умовами договору оренди землі є, в тому числі і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (частина перша, друга статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Положеннями статі 24 Закону України «Про оренду землі», визначено права та обов`язки орендодавця, зокрема, абзацом п`ятим частини першої статті передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз наведених положень законодавства дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/1717 (провадження № 61-41932сво18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові вказала, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження№ 61-29970сво18), зробив висновок, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Як вбачається з позовної заяви, позивачка обґрунтовувала свої позовні вимоги тими обставинами, що відповідач, як орендар, систематично в період з 2011 до 2016 року не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою у відповідності у умовами договору.

Апеляційний судвважає обґрунтованимидоводи апеляційноїскарги втій частині,що заперіод з 2011року до 2016року відповідачемдопущено істотне порушенняумов договоруоренди землі,та цяобставина булапідставою длярозірвання договоруоренди землі.

В ході судового розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження факту належного виконання ним обов`язку своєчасної сплати орендної плати у вказаний періоду передбаченому договором розмірі.

Разом з тим, як встановлено місцевим судом, 30 вересня 2016 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі, в якій продовжили термін дії договору оренди землі до 2036 року, у якій також узгодили (пункт 5), що сторони на час підписання даної угоди претензій будь-якого характеру не мають. (а.с. 14)

Доктрина заборони суперечливої поведінки полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.

В постанові Об`єднаноїПалати Конституційногоцивільного ВерховногоСуду від10квітня2019рокув земельнійсправі №390/34/17 Об`єднана Палата пояснила, що принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium «не можнадіяти всуперечсвоїй попереднійповедінці». Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Оцінивши додаткову угоду, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що позивачка у справі за наявності підстав для розірвання договору оренди землі, виявила згоду на продовження терміну дії договору оренди землі з орендарем.

Також, у подальші п`ять років з дня укладення додаткової угоди не заявляла жодних претензій до орендаря щодо наявності заборгованості зі сплати орендної плати.

Місцевий суд також перевірив факт наявності заборгованості за договором оренди землі та встановив ту обставину, що починаючи з 2016 року відповідачем за оренду землі сплачено орендну плату в розмірах, що значно перевищують розмір орендної плати, визначений договором оренди.

Сторони в пунктах 9, 11 Договору оренди визначили, що розмір орендної плати становить 4 % від нормативної грошової оцінки землі на дату укладення договору і складає 1 975 грн. 84 коп. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації без внесення змін до договору.

З довідки, виданої Відділом у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 445/404 від 23.12.2020, нормативно грошова оцінка земельної частки (паю) площею 3,48 га, кадастровий номер: 5320610100:00:014:0684, розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району по бувшому ВАТ «Новомосковськ Агро» становить за 2016 рік130 000,89 грн, за 2017 рік 130 000,89 грн, за 2018 рік 130 000,89 грн, за 2019 рік 116 436,98 грн, за 2020 рік 116 436,98 грн (а.с. 21).

Орендна плата згідно з умовами Договору оренди у вказаний період має становити: за 2016 рік 5 200,03 грн, за 2017 рік 5 200,03 грн, за 2018 рік 5 200,03 грн, за 2019 рік 4 657,47 грн, за 2020 рік 4 657,47 грн.

Відповідачем на виконання умов Договору оренди стосовно сплати орендної плати було сплачено позивачу: у 2016 році 10 000,00 грн, у 2017 році 10 000 грн, у 2018 році 10 000,00 грн, у 2019 році 11 100,00 грн, у 2020 році 15 950,33 грн.

Апеляційний суд не може взяти за основу розрахунок, проведений позивачем у справі, так як розмір орендної плати, яку визначив позивач за період з 2016 року, не відповідає умовам укладеного договору оренди землі (4% від нормативної грошової оцінки, розмір якої визначався щорічно).

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі0 не спростували.

Апеляційний суд з врахуванням фактичних обставин справи та доктрини venire contra factum proprium вважає, що правові висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, не можуть бути застосовані в даній справі, як підстава для розірвання договору оренди землі.

висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного перегляду справи, - відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 19 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2023 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді А.І. Дорош

В.М. Триголов