Постанова

від 26.01.2023 по справі 910/16979/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2023 р. Справа№ 910/16979/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Огірко А. О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дворцов В. І.

від відповідача 1: Поліщук М.В.

від відповідача 2: Максименко О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 (повний текст складено 05.08.2022)

у справі № 910/16979/21 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Спільного Українсько-Швейцарського підприємства "Сітко-Поділ-Київ" (товариства з обмеженою відповідальністю),

до 1. Київської міської ради, м. Київ

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У жовтні 2021 року Спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Сітко-Поділ-Київ" (товариство з обмеженою відповідальністю) (далі -ТОВ "СП "Сітко-Поділ-Київ", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Рада, відповідач 1) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач 2) про визнання поновленим на той же самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії.

За даним позовом Господарським судом міста Києва ухвалою від 22.10.2021 відкрито провадження у справі №910/16979/21, а ухвалою від 22.11.2021 задоволено клопотання позивача, об`єднано в одне провадження справи №910/16979/21 та №910/16980/21, справу №910/16980/21 передано на розгляд судді Ковтуна С. А., об`єднаній справі присвоєно №910/16979/21.

Отже, предметом позову у даній справі є такі позовні вимоги:

- визнати поновленим на той же самий строк і на тих умовах договори оренди земельних ділянок, укладених 14.10.2004 між Київською міською радою та спільним Українсько-Швейцарським підприємством "Сітко-Поділ-Київ" (товариством з обмеженою відповідальністю);

- визнати з дати набрання законної сили рішенням суду, укладеними між Київською міською радою та спільним Українсько-Швейцарським підприємством "Сітко-Поділ-Київ" (товариством з обмеженою відповідальністю) додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 14.10.2004, кадастровий номер 8000000000:82:011:0020 та кадастровий номер 8000000000:85:385:004, в редакції позивача;

- зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:82:011:0020 та кадастровий номер 8000000000:85:385:004.

За твердженням позивача, він належним чином виконував договірні зобов`язання, у встановлений строк звернувся до Київської міської ради із заявою про поновлення дії договорів та додав до них проекти додаткових угод, однак відповідач 1 не надав письмових заперечень щодо поновлення дії договорів та ігнорував звернення позивача щодо підписання додаткових угод на продовження строку оренди земельних ділянок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача 2, позивач припустив, що відповідач 2 буде зволікати з реєстрацією додаткової угоди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16979/21 частково задоволено позов ТОВ "СП "Сітко-Поділ-Київ" до Київської міської ради.

Визнано укладеною з 03.11.2019 між Київською міською радою та ТОВ "СП "Сітко-Поділ-Київ" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.10.2004, кадастровий номер 8000000000:82:011:0020, в редакції викладеній в резолютивній частині рішення.

Визнано укладеною з 03.11.2019 між Київською міською радою та ТОВ "СП "Сітко-Поділ-Київ" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.10.2004, кадастровий номер 8000000000:85:385:0004, в редакції викладеній в резолютивній частині рішення.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь ТОВ "СП "Сітко-Поділ-Київ" 4540,00 грн судового збору.

Відмовлено в іншій частині позову до Київської міської ради.

Відмовлено повністю в позові до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання додаткових угод укладеними є правомірними, так як надані позивачем докази свідчать про належне виконання ним обов`язків за договорами, позивач повідомив орендодавця в установлений строк (за три місяці) про намір поновити договірні відносини на новий строк шляхом надання листа-повідомлення установленої форми разом з проектами відповідних додаткових угод, продовжує користуватись виділеними земельними ділянками, та орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договорів оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у їх поновленні. Виходячи з положень частини 2 статті 187 Господарського кодексу України, оскільки момент поновлення договору оренди за приписами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" пов`язаний з моментом закінчення його строку, додаткова угода, за висновком суду першої інстанції, підлягає визнанню укладеною з 03.11.2019. Також суд першої інстанції зазначив, що додаткові угоди укладаються за рішенням суду, а не внаслідок дій сторін, тому до їх тексту не підлягають включенню умови, що є притаманними для спільного вільного волевиявлення, а саме: дані про осіб, що їх підписали, порядок набрання чинності, кількості примірників і реквізитів сторін.

З огляду на те, що приписами Закону України "Про оренду землі" поновлення договору могло мати місце виключно шляхом укладення відповідної додаткової угоди і "автоматична" пролонгація орендних відносин ними не передбачена, у задоволенні вимог позивача про визнання поновленими договорів судом першої інстанції відмовлено.

У частині позовних вимог щодо зобов`язання Департаменту здійснити державну реєстрацію речових прав та їх обмежень на земельні ділянки, суд першої інстанції визнав відсутніми підстави для їх задоволення у зв`язку з тим, що позивач не довів надання відповідачу 2 для реєстрації прав правовстановлюючих документів, передбачених законодавством та ухилення відповідача 2 від реєстрації його права на підставі наданих документів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16979/21 скасувати та прийняти нове рішення, про відмову у задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Київська міська рада зазначила, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано належних та допустимих доказів належного виконання ним договірних зобов`язань в частині правомірності забудови земельної ділянки, наданої йому в орендне користування для реконструкції з розширенням та подальшої експлуатації й обслуговування адміністративної (офісної) будівлі. Зазначені обставини, на думку відповідача 1, виключають можливість виникнення у позивача переважного права на поновлення дії договорів оренди земельних ділянок.

В апеляційній скарзі відповідачем 1 також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі, яке обґрунтовано тим, що зазначене рішення від 14.07.2022, повний текст якого складено 05.08.2022, отримано скаржником 10.08.2022, що підтверджується матеріалами справи та доданими відповідачем 1 доказами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 справу № 910/16979/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В. В., суддів: Шаптали Є. Ю. та Яковлєва М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16979/21; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16979/21 до надходження до суду матеріалів справи.

21.09.2022 матеріали справи № 910/16979/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи на підставі рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 справу № 910/16979/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г. А., суддів Козир Т. П. та Шаптали Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16979/21, поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16979/21, справу призначено до розгляду на 03.11.2022 о 15 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

Однак, з огляду на увільнення головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г. А. з 31.10.2022 по 18.11.2022 у зв`язку з участю в ДФТГ, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від .11.2022 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційні скарги Київської міської ради та ТОВ "Оска 1" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/9049/20 та враховано, що розгляд цієї справи призначено 24.11.2022 о 15 год. 00 хв.

Проте, судове засідання 24.11.2022 у призначений час не відбулось, з огляду на відсутність доступу до мережі інтернет в приміщенні Північного апеляційного господарського суду, що призвело до технічної неможливості проведення судового засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16979/21 призначено на 14.12.2022 о 13 год 30 хв.

У судовому засіданні у справі №910/16979/21 колегією суддів апеляційного господарського суду оголошено перерву до 15 год 00 хв 26.01.2023, про що винесено відповідну ухвалу.

Позиція інших учасників справи.

17.10.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Київської міської ради, в якій він просить апеляційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За твердженням позивача, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та безпідставними, а оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Явка представників сторін.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 26.01.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати в оскаржуваній частині, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 26.01.2023 також підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Присутній у судовому засіданні 26.12.2022 представник позивача підтримав пояснення, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу відповідача 1, просив зазначену апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 14.10.2004 Київська міська рада (орендодавець) та ТОВ "СП "Сітко-Поділ-Київ" (орендар) уклали:

1) договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. 14.10.2004 та зареєстрований в реєстрі за № 17-10411 і який також зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.11.2004 за № 91-6-00363 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Предметом вказаного договору оренди є передача орендодавцем та прийняття орендарем в оренду (строкове платне користування) земельної ділянки з такими характеристиками:

місце розташування - вул. Петра Сагайдачного, 1 у Шевченківському районі м. Києва;

розмір - 214 (двісті чотирнадцять) кв.м;

цільове призначення - для реконструкції з розширенням та подальшої експлуатації й обслуговування адміністративної (офісної) будівлі;

кадастровий номер - 8000000000:82:011:0020 (далі - земельна ділянка).

2) договір оренди земельної ділянки, який нотаріально посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. 14.10.2004 та зареєстрований в реєстрі за № 17-10410 і який також зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.11.2004 за № 85-6-00155 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Предметом вказаного договору оренди є передача орендодавцем та прийняття орендарем в оренду (строкове платне користування) земельної ділянки з такими характеристиками:

місце розташування - вул. Петра Сагайдачного, 1 у Шевченківському районі м. Києва;

розмір - 537 (двісті чотирнадцять) кв.м;

цільове призначення - для реконструкції з розширенням та подальшої експлуатації й обслуговування адміністративної (офісної) будівлі;

кадастровий номер - 8000000000:85:385:0004 (далі - земельна ділянка).

Ці договори містять однакові умови.

Відповідно до пункту 3.1 договорів їх укладено на 15 (п`ятнадцять) років.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договорів передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації договору і право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації договору.

За актом приймання-передачі від 03.11.2004 орендодавець передав, а орендар отримав земельні ділянки.

За приписами частини 2 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 03.11.2004) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Отже, перебіг строку оренди за вказаними договорами розпочався з 03.11.2004 зі строком до 03.11.2019.

Згідно з пунктами 8.1 та 11.4 договорів орендодавець має право дострокового розірвання договору, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам, а також орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною ділянкою.

Пунктами 12.1 - 12.4 договорів передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору та порядок вирішення спорів.

В межах строків дії договорів позивач здійснив будівництво адміністративної (офісної) будівлі зі знесенням існуючих будівлі (споруди), що була розташована на цих земельних ділянка, про що свідчить сертифікат серії ІУ № 163192530913 від 10.09.2019, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. На підставі цього сертифікату 27.11.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем проведено реєстрацію права власності на адміністративну (офісну) будівлю площею 11900,5 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, будинок 1.

У матеріалах справи наявні докази, надані позивачем (лист Головного управління ДФС у м. Києві від 23.08.2019, платіжні доручення), які свідчать про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати за землю.

Відповідно до пунктів 8.2 та 8.3 договорів після закінчення строку, на який було укладено договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов договору оренди, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Згідно з пунктом 11.7 договорів після закінчення строку, на який його було укладено, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

02.08.2019 позивач за формою, передбаченою Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017, подав орендодавцеві листи-повідомлення про поновлення договорів оренди земельних ділянок, додавши необхідні документи, в тому числі додаткові угоди до договорів, які прийняті та зареєстровані Київською міською радою із присвоєнням реєстраційних номерів 632680511 і 493056210.

Запропоновані редакції проектів додаткових угод до договорів, містили такі умови:

1. Продовжити строк дії договору оренди землі на 15 років на тих самих умовах, що передбачені договором оренди землі.

2. Інші положення договору оренди землі залишаються без змін.

3. Ця додаткова угода набирає законної чинності з моменту її нотаріального посвідчення та державної реєстрації та є невід`ємною частиною договору оренди землі.

4. Ця додаткова угода складена українською мовою у 3 (трьох) оригінальних примірниках, по одному для кожної зі сторін, а третій залишається у справах приватного нотаріуса.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення Київською міською радою орендаря про прийняте рішення про поновлення вказаних договорів оренди земельних ділянок від 14.10.2004. Сторонами договорів до суду першої інстанції не надано доказів укладення додаткових угод до цих договорів про продовження строку їх дії в редакції, запропонованій позивачем.

Водночас, орендар продовжує користуватися земельними ділянками та сплачувати належним чином орендну плату (копії платіжних доручень долучені до матеріалів справи).

З огляду на викладені обставини, посилаючись на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), позивач звернувся з даними позовами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є спір щодо наявності чи відсутності підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - закінчення строку дії спірних договорів оренди, 03.11.2019) для визнання укладеними додаткових угод про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок на той самий строк і на тих самих умовах.

Конструкція статті 33 Закону України "Про оренду землі" у зазначеній редакції передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

За частиною 1 вказаної статті Закону реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Зазначений висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його "мовчазну згоду" на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше.

Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц.

За приписами частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду земля" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11 статті 33 України "Про оренду землі").

Отже, за вимогами чинного законодавства таке поновлення договору обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду.

Подібний правовий висновок сформовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 № 159/5756/18.

При цьому, без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/1030/19 від 31.08.2021.

З огляду на зазначене, оскільки поновлення договору може мати місце виключно шляхом укладення відповідної додаткової угоди, і "автоматична" пролонгація орендних відносин не була передбачена Законом України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні вимог про визнання поновленими спірних договорів оренди земельних ділянок.

Водночас, виходячи з наведених вище приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про визнання додаткових угод укладеними.

Так, судом першої інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про належне виконання позивачем обов`язків за договорами, позивач повідомив орендодавця в установлений строк (за три місяці) про намір поновити договірні відносини на новий строк шляхом надання листів-повідомлення установленої форми разом з проектами відповідних додаткових угод, продовжує користуватись виділеними земельними ділянками, а орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договорів оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у їх поновленні.

При цьому, надаючи оцінку запереченням та доводам Київської міської ради щодо нецільового використання земельних ділянок, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що вони спростовуються наявністю у позивача легального доказу засвідчення відповідності закінченого будівництвом об`єкта - "Будівництво адміністративної (офісної) будівлі зі знесенням існуючих будівель і споруд по вул. Петра Сагайдачного, в Подільському районі м. Києва", проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації (сертифікат серії ІУ № 163192530913 від 10.09.2019 виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України).

Відповідно до вимог статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктів 23-28 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови КМУ від 08.09.2015 №750), чинними на час видачі позивачу сертифікату, передбачалося, що при вирішенні питання про видачу сертифікату орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідач 1, наголошуючи в апеляційній скарзі про відсутність в матеріалах справи доказів погодження з відповідними органами історико-містобудівного обґрунтування на вказаний об`єкт будівництва, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності в проектній документації, на підставі якої видано позивачу сертифікат, зазначеного обґрунтування, оскільки останнє, як стверджує сам відповідач 1, є складовою частиною такої проектної документації.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції при вирішення даного спору обґрунтовано взяв до уваги положення статті 187 Господарського кодексу України у кореспонденції з приписами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив, що спірні додаткові угоди підлягають визнанню укладеними з 03.11.2019.

А з огляду на те, що ці додаткові угоди укладаються за рішенням суду, а не за волевиявленням сторін, правильно визнав, що до їх тексту не підлягають включенню дані про осіб, що їх підписали, порядок набрання чинності, кількості примірників і реквізитів сторін.

У зв`язку з наведеним, доводи Київської міської рали, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ "СП "Сітко-Поділ-Київ".

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16979/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі №910/16979/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16979/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 07.02.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Є.Ю. Шаптала