Постанова

від 18.05.2023 по справі 910/16979/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/16979/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Спільного Українсько-Швейцарського підприємства "Сітко-Поділ-Київ" (Товариства з обмеженою відповідальністю)

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Спільного Українсько-Швейцарського підприємства "Сітко-Поділ-Київ" (Товариства з обмеженою відповідальністю)

до: 1) Київської міської ради, 2) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Спільне Українсько-Швейцарське підприємство "Сітко-Поділ-Київ" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі - СП "Сітко-Поділ-Київ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання поновленими на той самий строк і на тих самих умовах договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі № 910/16979/21, частково задоволено позовні вимоги СП "Сітко-Поділ-Київ" до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання вчинити дії.

Визнано укладеною з 03.11.2019 між Київською міською радою та СП "Сітко-Поділ-Київ" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.10.2004 у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення господарського суду першої інстанції.

Визнано укладеною з 03.11.2019 між Київською міською радою та СП "Сітко-Поділ-Київ" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.10.2004 у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення господарського суду першої інстанції.

Відмовлено в іншій частині позовних вимог СП "Сітко-Поділ-Київ" до Київської міської ради.

Відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог СП "Сітко-Поділ-Київ" до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 та рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16979/21, до Верховного Суду звернулася Київська міська рада з касаційною скаргою, в якій просила скасувати зазначені судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

СП "Сітко-Поділ-Київ" у відзиві на касаційну скаргу Київської міської ради просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів - без змін. При цьому СП "Сітко-Поділ-Київ" зазначало, що орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції складає 20 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2023 касаційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 у справі № 910/16979/21 залишено без змін.

Верховним Судом 24.04.2023 зареєстровано заяву СП "Сітко-Поділ-Київ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яку подано 24.04.2023 безпосередньо до Верховного Суду. У цій заяві СП "Сітко-Поділ-Київ" просить стягнути з Київської міської ради на користь заявника 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 910/16979/21 у суді касаційної інстанції.

Крім того, Верховним Судом 15.05.2023 зареєстровано клопотання Київської міської ради, яке направлено 15.05.2023 на офіційну електронну адресу Верховного Суду. У цьому клопотанні Київська міська рада просить відмовити у задоволенні заяви СП "Сітко-Поділ-Київ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Київська міська рада наголошує на тому, що правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору трьома судовими інстанціями, а адвокат надавав правову допомогу позивачу в усіх цих інстанціях, а тому був обізнаний з усіма деталями справи. При цьому Київська міська рада з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанову Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20 зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного між ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2023 призначено до розгляду заяву СП "Сітко-Поділ-Київ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у відкритому судовому засіданні на 16.05.2023. Проте 16.05.2023 розгляд зазначеної заяви не відбувся, а тому з метою дотримання процесуальних прав учасників справи на участь в судовому засіданні колегія суддів дійшла висновку про розгляд такої заяви у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та дотримання прав та інтересів учасників справи.

Крім того, під час розгляду заяви СП "Сітко-Поділ-Київ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує, що СП "Сітко-Поділ-Київ" подано клопотання, в якому заявник просить розглянути заяву СП "Сітко-Поділ-Київ" без участі свого представника.

Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Верховний Суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Розглянувши заяву СП "Сітко-Поділ-Київ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Верховний Суд установив, що до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу СП "Сітко-Поділ-Київ" додало такі документи: копію додаткової угоди від 22.03.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.11.2021 № 01-11/21, копію акта виконаних робіт від 19.04.2023. У цій заяві СП "Сітко-Поділ-Київ" зазначає, що в межах розгляду справи № 910/16979/21 у суді касаційної Адвокатським об`єднанням "Київська правнича компанія" позивачу були надані такі послуги: первинна консультація щодо перспектив розгляду судом касаційної скарги відповідача-1, підготовка і направлення відзиву на касаційну скаргу від 07.04.2023, представництво інтересів клієнта у судовому засіданні, призначеному на 18.04.2023.

01.11.2021 між Адвокатським об`єднанням "Київська правнича компанія" (Адвокатське об`єднання) в особі керуючого партнера Зайоми Ольги Антонівни та СП "Сітко-Поділ-Київ" (клієнт) в особі директора Виговського О. М. укладено договір про надання правової допомоги № 01-11/21, який наявний у матеріалах справи, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Зокрема, в пункті 2.1.1 договору про надання правової допомоги від 01.11.2021 № 01-11/21 сторони домовились про те, що Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта, його працівників та службових посадових осіб в судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, включаючи Верховний Суд.

Крім того, Верховний Суд установив, що 22.03.2023 між Адвокатським об`єднанням "Київська правнича компанія" (Адвокатське об`єднання) в особі керуючого партнера Зайоми Ольги Антонівни та СП "Сітко-Поділ-Київ" (клієнт) в особі директора Виговського О. М. укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 01.11.2021 № 01-11/21, відповідно до пункту 1.1 якої клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта під час розгляду судової справи № 910/16979/21 в Касаційному господарському суді.

Пунктом 2 зазначеної додаткової угоди визначено вартість послуг Адвокатського об`єднання, яка складає 20 000,00 грн.

Відповідно до акта виконаних робіт від 19.04.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Київська правнича компанія" (Адвокатське об`єднання) в особі керуючого партнера Зайоми Ольги Антонівни та СП "Сітко-Поділ-Київ" (клієнт) в особі директора Виговського О. М., цей акт складено про те, що виконавцем надано клієнту такі послуги: правова допомога за "ДУ" від 22.03.2023. В акті зазначено також, що клієнт не має зауважень до виконавця щодо якості та повноти наданих послуг.

Верховний Суд, здійснюючи розгляд заяви СП "Сітко-Поділ-Київ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду в наведеній постанові зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати. Зазначені форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

При цьому незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Подібна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 903/900/21, від 04.04.2023 у справі № 922/1974/19.

Таким чином, проаналізувавши документи, які додані до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи (протокол судового засідання від 14.08.2023, відзив СП "Сітко-Поділ-Київ" на касаційну скаргу Київської міської ради).

Водночас з урахуванням клопотання Київської міської ради про відмову у задоволенні заяви СП "Сітко-Поділ-Київ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви СП "Сітко-Поділ-Київ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції та відшкодування таких витрат у розмірі 15 000,00 грн за рахунок Київської міської ради, оскільки цей розмір судових витрат є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи, обсягом наданих позивачу послуг у Верховному Суді при розгляді касаційної скарги, відповідає критеріям реальності та необхідності таких витрат, розумності їхнього розміру, на необхідність врахування яких вказує Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Лавентс проти Латвії".

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Спільного Українсько-Швейцарського підприємства "Сітко-Поділ-Київ" (Товариства з обмеженою відповідальністю) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської ради на користь Спільного Українсько-Швейцарського підприємства "Сітко-Поділ-Київ" (Товариства з обмеженою відповідальністю) 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 910/16979/21 у суді касаційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак