Постанова

від 31.01.2023 по справі 914/408/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. Справа№ 914/408/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від ТОВ «Рентінвест 3000»: адвокат - Слуцька Н.В. від: ТОВ «БІЛЛ - АПС»: не з`явився; від ТОВ «Гансо Компані: не з`явився; від ТОВ «-Сервіс Тех-» : не з`явився; від ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»: не з`явився; від ТОВ «СТАР РЕАЛТІ»: не з`явився; від ПрАТ «ЕМЗ»: не з`явився; від ТОВ «Арт - Завод Видубичі»: не з`явився

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛЛ - АПС» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №914/408/21 (суддя Курдельчук І.Д., м. Київ)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентінвест 3000»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛЛ - АПС»

треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані»;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «-Сервіс Тех-»

треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ»;

3) Приватне акціонерне товариство «Експериментально-Механічний завод»;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт - Завод Видубичі»

про стягнення 152 870,00 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000" (далі - позивач/ ТОВ "Рентінвест 3000") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛ-АПС" (далі - ТОВ "БІЛЛ-АПС") про стягнення заборгованості у розмірі 152 870,00 грн, за господарськими договорами суборенди від 01.04.2018 № 12-РІ та від 01.04.2018 № 12-ІП.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов підписаних господарських договорів в частині своєчасної та повної оплати. Розрахунок заборгованості складається з несплачених рахунків: - від 01.10.2020 №РП-0002203 (на суму 48 190,00 грн); - від 01.11.2020 № РП-0002426 (на суму 48 190,00 грн); - від 01.12.2020 № РП-0002648 ( на суму 48 190,00 грн); - від 31.12.2020 № РП-00028632 (на суму 6 200,00 грн); - від 01.12.2020 № РП-0002676 ( на суму 2 100,00 грн).

Рух справи та короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.0.2021 у справі №914/408/21 постановлено направити матеріали позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 позов ТОВ "Рентінвест 3000" до ТОВ "БІЛЛ - АПС" про стягнення 152870,00 грн задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ "БІЛЛ - АПС" на користь ТОВ "Рентінвест 3000" 152 870,00 грн - заборгованості та 2 293,06 грн - судового збору.

Суд першої інстанції виходив із того, що строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати орендної плати та експлуатаційних витрат настав, заборгованість підтверджується наявними у справі доказами, тому відповідно до положень статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України позовні вимоги є обґрунтованими. Зважаючи на те, що відповідач після закінчення встановленого у договорі строку дії договору продовжував користуватися та сплачувати орендну плату до жовтня 2020 року, не повернув фактично об`єкт оренди, суд, враховуючи положення статті 764 Цивільного кодексу України та умови договору, дійшов висновку про те, що термін дії договору було поновлено до 31.03.2021, тому відповідач зобов`язаний здійснити оплату орендних платежів. Суд зазначив, що факт укладення договору суборенди 05.11.2020 з новим орендарем - ТОВ «СТАР РЕАЛТІ» жодним чином не спростовує обов`язку відповідача виконувати умови укладеного з позивачем договору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (далі - ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», третя особа-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ» (далі - ТОВ «СТАР РЕАЛТІ», третя особа-2).

За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "БІЛЛ - АПС", постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі № 914/408/21 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Рентінвест 3000" відмовлено. Вирішено стягнути з ТОВ "Рентінвест 3000" на користь ТОВ "БІЛЛ-АПС" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3439,60 грн.

Апеляційний господарський суд, виходив із того, що з 25.12.2007 майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, частина якого була передана у суборенду відповідачу згідно з договорами суборенди від 01.04.2018, перебував в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк " (далі - ПАТ "УПБ") за іпотечним договором № 949 від 25.12.2007. Суд зазначив, що ні позивачем, ні іншими пов`язаними особами, зокрема Публічним акціонерним товариством "Експериментально-Механічний Завод" (іпотекодавцем) не надано доказів отримання згоди від первісного іпотекодержателя на укладення договорів оренди майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, договорів суборенди від 01.04.2018. Посилаючись на положення статті 12 Закону України "Про іпотеку", статті 215 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції визнав договір оренди № 01/15003 майнового комплексу загальною площею 28223,10 м2 за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, що укладений 15.03.2018 між Публічним акціонерним товариством "Експериментально-Механічний Завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод-Видубичі", нікчемним. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що з 27.04.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (далі - ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА") перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором № 949 від 25.12.2007, а тому в разі передачі іпотекодавцем в оренду частини майнового комплексу після 27.04.2020, необхідно було отримати згоду від нового іпотекодержателя. Відтак суд апеляційної інстанції зазначив про нікчемність договору оренди майнового комплексу від 11.06.2020 № ІП-28, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАНСО КОМПАНІ" (далі - ТОВ "ГАНСО КОМПАНІ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-" (далі - ТОВ "-Сервіс Тех-"). У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що договори суборенди від 01.04.2018 як похідні від договору оренди є нікчемними в силу частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку", та не створюють правових наслідків, окрім наслідків, пов`язаних з їх недійсністю. Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2022 у справі №914/408/21 касаційну скаргу ТОВ "Рентінвест 3000" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 914/408/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд при направлені даної справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном, оскільки укладені між сторонами договори суборенди № 12-РІ та 12-ІП є нікчемними. Крім того, суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові дійшов висновку про нікчемність договору оренди від 15.03.2018 № 01/15-03 та договору оренди від 11.06.2020 № ІП-28. У той же час, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що сторонами за договором оренди від 15.03.2018 № 01/15-03 є ПАТ "ЕМЗ" та ТОВ "Арт-завод Видубичі", а сторонами за договором оренди від 11.06.2020 № ІП-28 є ТОВ "ГАНСО КОМПАНІ" та ТОВ "-Сервіс Тех-". При цьому, ні ПАТ "ЕМЗ", ні ТОВ "Арт-завод Видубичі", ні ТОВ "ГАНСО КОМПАНІ" та ТОВ "-Сервіс Тех-" не є учасниками цієї справи № 914/408/21. Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції надав правову оцінку договору оренди 15.03.2018 № 01/15-03 та договору оренди від 11.06.2020 № ІП-28, при цьому ухвалив оскаржуване судове рішення, у якому встановив обставини про права, інтереси та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, а саме, сторін вказаних правочинів - ПАТ "ЕМЗ", ТОВ "Арт-завод Видубичі", ТОВ "Гансо Компані" та ТОВ "-Сервіс Тех-".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу ТОВ «БІЛЛ- АПС» у справі №914/408/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ «БІЛЛ- АПС» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №914/408/21 колегією суддів у складі: Разіна Т.І. (головуючий, доповідач), суддів: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги ТОВ «БІЛЛ- АПС» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №914/408/21 призначено на 09.08.2022.

Проте у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу суду у відпустці, судове засідання, призначене на 09.08.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 (з урахуванням ухвали суду від 20.09.2022 про виправлення описки в даті судового засідання) розгляд апеляційної скарги ТОВ «БІЛЛ- АПС» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №914/408/21 призначено на 18.10.2022.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, від 15.11.2022 та від 13.12.2022 розгляд справи №914/408/21 відкладався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 заяву ТОВ «БІЛЛ - АПС» про залучення третіх осіб задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «Гансо Компані»; залучено ТОВ «-Сервіс Тех-» до участі у справі в якості третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; залучено ПрАТ «Експериментально-Механічний завод» до участі у справі в якості третьої особи - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; залучено ТОВ «Арт - Завод Видубичі» до участі у справі в якості третьої особи - 4 яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «БІЛЛ-АПС» (далі - скаржник) подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 по справі № 914/408/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач не погоджується із рішенням, вважає його незаконним, у зв`язку із неправильністю, неповнотою дослідження доказів, нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та вважає рішення таким, що винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Узагальненні доводи заявника апеляційної скарги, наведені в апеляційній скарзі:

- нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6, частину якого позивач здав у суборенду відповідачу, перебував в іпотеці на підставі договору іпотеки від 25.10.2007, до того моменту, як на нього набуло право власності ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» 15.10.2020, і, відповідно, будь - які правочини щодо даного майна в момент перебування його в іпотеці є нікчемними на підставі ст. 12 Закону України «Про іпотеку»

- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна станом на 29.12.2020 власником майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6 є ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»;

- при подачі позовної заяви до Господарського суду міста Києва ТОВ «Рентінвест 3000» не надало доказів: чи є дозвіл на передачу майна в суборенду третім особам; а отже законної підстави з 15.10.2020 на продовження договорів суборенди від 01.04.2018 №12-РІ та від 01.04.2018 №12-ІП та отримання орендної плати за приміщеннями, який був укладений між ТОВ «Рентінвест 3000» та ТОВ «БІЛЛ - АПС» немає, оскільки відбулася зміна орендодавця;

- докази, які б підтверджували факт, що ТОВ «Рентінвест 3000» має право здачі в суборенду приміщення за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 відсутні, оскільки ТОВ «Гансо Компані» не є власником вищезазначеного майнового комплексу, який передав в довгострокову безоплатну оренду ТОВ «- Сервіс Тех-», а той в свою чергу передав ТОВ «Рентінвест 3000»,

- всупереч ст. 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним; відповідно до інформації державного реєстру Іпотек, іпотекодержателем є ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА».

Узагальнений зміст заперечень проти апеляційної скарги

16.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій він просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 без змін, так як останнє прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування заперечень позивач зазначає, що договір суборенди з відповідачем не розірваний/припинений, а, відтак, суд першої інстанції правильно застосував ст.764 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає, що відповідач не заперечував факту подальшого користування приміщеннями після закінчення встановленого в договорах строку дії договорів, а, навпаки, продовжував користуватись та сплачувати суборендну плату.

Момент виникнення прав за іпотечним договором чинне законодавство пов`язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством, а, відтак, відсутність запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на момент укладення договорів оренди та суборенди, свідчить про правомірність укладення цих договорів.

26.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», в якій третя особа-1 просить апеляційну скаргу відповідача задовольнити в повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 по у справі № 914/408/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа-1 посилається на нікчемність договору суборенди №18-РП від 01.04.2018, укладений між ТОВ «РЕНТПРОПЕРТІ» та ТОВ «СЛАВІЯ-АКБ» є нікчемним в силу частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку», оскільки не було отримано згоду іпотекодавця на передання в оренду.

Крім того, третя особа-1 зазначає про наявність преюдиційних фактів, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 У справі №910/14751/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 року та постановою Верховного Суду від 27.06.2018.

Розгляд судом апеляційної інстанції клопотань

30.01.2023 від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано зайнятістю представника відповідача у іншій справі в П`ятому апеляційному адміністративному суді.

Відповідно до статті 129 Конституції України, ст. 2ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно із ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалах Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022, від 12.08.2022, від 18.10.2022, від 15.11.2022 та від 13.12.2022.

При цьому, доводи скаржника були ґрунтовно викладені в апеляційній скарзі, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представника відповідача у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні, а тому суд дійшов висновку, що заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги - задоволенню не підлягає.

Явка сторін

У судове засідання 31.01.2023 з`явився представник позивача

Відповідач та треті особи своїх представників у судове засідання своїх представників не направили.

Нормами ст. 120 ГПК України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від третіх осіб через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач та треті особи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За договором оренди № 01/15003 від 15.03.2018 майновий комплекс загальною площею 28223,10 м2, що знаходиться у місті Києві на вулиці Будіндустрії, 6, був переданий Відкритим акціонерним товариством "Експериментально-механічний завод" (далі - ВАТ "ЕМЗ") в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Арт-Завод Видубичі" (далі - ТОВ "Арт-Завод Видубичі").

Крім того, як убачається із матеріалів справи, 01.04.2018 року між ТОВ «ІНВЕСТПРОПЕРТІ», яке в подальшому було замінено на ТОВ «Рентінвест 3000» та ТОВ «Арт- Завод Видубичі» було укладено договір суборенди №2-АРТ, відповідно до якого орендар передає в суборендареві з плату на певний строк у користування частину майнового комплексу за адресою м. Києві на вулиці Будіндустрії, 6 ( п. 1.1., 1.2. Договору).

01.04.2018 року між ТОВ «ІНВЕСТПРОПЕРТІ», яке в подальшому було замінено на ТОВ «Рентінвест 3000» та ТОВ «Арт- Завод Видубичі» було укладено договір суборенди №3-АРТ, відповідно до якого орендар передає в суборендареві з плату на певний строк у користування частину майнового комплексу за адресою м. Києві на вулиці Будіндустрії, 6 (п. 1.1., 1.2. Договору).

01.04.2018 року між ТОВ «Рентінвест 3000» (орендар) та ТОВ «БІЛЛ-АПС» (суборендар) укладено договір суборенди № 12-РІ (Далі - Договір 12-РІ), за умовами якого:

- пункт 1.1: орендар передає суборендареві за плату на певний строк у користування частину майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, для здійснення суборендарем своєї господарської діяльності. У користування за Договором передається індивідуально визначене майно, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ);

- пункт 1.2.1: за цим Договором суборендар вступає у користування нежитловим приміщенням, що належить орендареві на праві користування (надалі - «Об`єкт суборенди»). Об`єктом суборенди для цілей цього Договору є приміщення площею 481,90 м2;

- пункт 1.3: строк суборенди за Договором починається з дати підписання Сторонами акта приймання - передачі Об`єкта суборенди та закінчується 31.03.2019 (останній день суборенди);

- пункт 5.1: з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.10.2018 до Договору №12-РІ, за згодою сторін щомісячна суборендна плата за користування об`єктом суборенди за Договором, починаючи з 01.11.2018 по термін дії договору становить 48 190,00 грн;

- пункт 5.3: суборендна плата нараховується на щомісячній основі, починаючи з дати прийняття об`єкту суборенди суборендарем за актом приймання-передачі, до дати фактичного повернення об`єкта суборенди від суборендаря до орендаря за відповідним актом приймання-передачі. Суборендна плата сплачується на підставі рахунків орендаря в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 10-го числа кожного місяця суборенди.

Крім того, як убачається із матеріалів справи 01.04.2018 року між ТОВ «ІНВЕСТПРОПЕРТІ», яке в подальшому було замінено на ТОВ «Рентінвест 3000» (орендар), та ТОВ «БІЛЛ-АПС» (суборендар) укладено договір суборенди № 12-ІП (далі - Договір 12-ІП), за умовами якого:

- пункт 1.1: орендар передає суборендареві за плату на певний строк у користування частину майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, для здійснення суборендарем своєї господарської діяльності. У користування за Договором передається індивідуально визначене майно, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ);

- пункт 1.2.1: за цим Договором суборендар вступає у користування нежитловим приміщенням, що належить орендареві на праві користування (надалі - «Об`єкт суборенди»). Об`єктом суборенди для цілей цього Договору є відкритий майданчик 60 м2;

- пункт 1.3: строк суборенди за Договором починається з дати підписання Сторонами акта приймання - передачі Об`єкта суборенди та закінчується 31.03.2019 (останній день суборенди);

- пункт 5.1: за згодою сторін щомісячна суборендна плата за користування об`єктом суборенди за Договором становить 2100,00 грн;

- пункт 5.3: суборендна плата нараховується на щомісячній основі, починаючи з дати прийняття об`єкта суборенди суборендарем за Актом приймання - передачі, до дати фактичного повернення об`єкта суборенди від суборендаря до орендаря за відповідним актом приймання-передачі. Суборендна плата сплачується на підставі рахунків орендаря в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 10-го числа кожного місяця суборенди.

Пунктом 5.7 договорів суборенди 12-РІ та 12-ІП передбачено, що компенсація вартості комунальних послуг здійснюється суборендарем на авансовій основі згідно з рахунками, виставленими орендарем на основі показників лічильників за тарифами, визначеними постачальними організаціями, та збільшеними на 10%.

На підставі актів приймання-передачі приміщення від 01.04.2018 орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове володіння та користування приміщення за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, а саме: складське приміщення - 425,1 м2, побутове приміщення № 1 площею - 27,1 м2, відкритий майданчик площею 60 м2. Відповідач продовжує користуватися приміщеннями та відкритим майданчиком і станом на дату подання позову жодних актів приймання-передачі підписано не було.

Як зазначає позивач, до жовтня 2020 року відповідач дотримувався свого обов`язку й вчасно перераховував позивачу орендну плату за використання складських та побутових приміщень, площею 481,9 м. кв. До грудня 2020 року - за використання відкритого майданчик, площею 60 м. кв. Також неоплаченим залишився рахунок за компенсацію комунальних та експлуатаційних витрат за грудень 2020.

Також, відповідач продовжує користуватися приміщеннями та відкритим майданчиком і станом на дату подання позову, жодних актів приймання передачі підписано не було.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 03.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Український професійний банк", яке у подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ"), та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ІТ Інвест" (далі - ТОВ "ІТ Інвест") укладено договір про надання кредиту № 888 з додатковими договорами, відповідно до якого (з урахуванням додаткових угод) банк відкриває ТОВ "ІТ Інвест" (позичальнику) відкличну кредитну лінію у розмірі 33985000,00 грн терміном до 17.12.2015 на поповнення обігових коштів.

25.12.2007 між ВАТ "УПБ" (правонаступником якого є ПАТ "УПБ") та ВАТ "ЕМЗ" (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 967 з додатковими договором, відповідно до якого (з урахуванням додаткових угод) банк надає позичальнику кредит на суму 40335000, 00 грн терміном до 17.12.2015.

З метою належного виконання зобов`язань ТОВ "ІТ Інвест" за кредитним договором №888 та ВАТ "ЕМЗ" за кредитним договором № 967, між ПАТ "УПБ" та ВАТ "ЕМЗ" 25.12.2007 було укладено іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левренюк С. М. та зареєстровано в реєстрі за №949 (далі - іпотечний договір).

Відповідно до пункту 1 іпотечного договору, предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в пункті 6 цього договору, в забезпечення виконання своїх зобов`язань, а також зобов`язань позичальника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем та/або позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Згідно з пунктом 6 іпотечного договору, в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця та позичальника за кредитними договорами іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: майновий комплекс, загальною площею 28223,10 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.

Державна реєстрація іпотеки була проведена 25.12.2007, реєстраційний номер 6305997, що підтверджується Витягом з Державного реєстру іпотек та інформаційною довідкою з Державного реєстру нерухомого майна.

Передане позивачем в суборенду відповідачу майно є частиною майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/14751/17, яке набрало законної сили 22.02.2018 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 та постановою Верховного Суду від 27.06.2018), визнано за ПАТ "УПБ" наявність права майнової вимоги до ТОВ "ІТ Інвест" за договором про надання кредиту від 03.12.2007 № 888 з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього; договором поруки від 25.12.2007 № 888-1 з додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього; за іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М. за реєстровим № 949, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 910/14751/17 встановлено, що 30.03.2020 відбулися електронні публічні торги щодо реалізації пулу активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, які укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, частина з котрих знаходяться в заставі Національного банку України, де відповідно до Протоколу № UA-EA-2020-03-19-000019-b переможцем торгів визначено ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА". За результатами електронних публічних торгів 27.04.2020 між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" укладено Договір № 81 від 27.04.2020 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання (далі - Договір № 81).

Відповідно до Договору № 81 ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" набуло право вимоги, зокрема, і до ТОВ "ІТ Інвест", за договором про відкриття кредитної лінії № 888 від 03.12.2007 з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього, за договором поруки від 25.12.2007 № 888-1 з усіма додатковими договорами про внесення змін та угодами до нього та іпотечним договором від 25.12.2007, з усіма додатковими договорами, договорами про внесення змін та угодами до нього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/8680/20 позовні вимоги ПАТ "Банкомзв`язок" та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору задоволено частково та задоволено позов ТОВ "Фрунзе 69". Визнано недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020, з реалізації лоту № GL16N717120 та протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 та визнано недійсними з моменту укладення договір № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 618, укладений між ПАТ "Український професійний банк" і ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 619, укладений між ПАТ "Український професійний банк" і ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в частині, що стосується: - Договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 укладеного між АТ "Банкомзв`язок" та ПАТ "Український професійний банк"; - Договору про відкриття кредитної лінії № 803/5 від 11.02.2014 укладеного між АТ "Банкомзв`язок" та ПАТ "Український професійний банк"; - Договору іпотеки від 25.11.2010 укладеного між АТ "Банкомзв`язок" та ПАТ "Український професійний банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 10843; - Договору застави майна № 5-3 від 11.12.2014 укладеного між АТ "Банкомзв`язок" та ПАТ "Український професійний банк"; - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 729 від 30.05.2013 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Агро-фірма "Парадайз" (нове найменування - ТОВ "Інбудком 2001"); - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 87 від 06.10.2009 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Київська будівельна компанія "Альянс"; - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 68 від 10.10.2008 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Київська будівельна компанія "Альянс"; - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 738 від 10.07.2013 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Кільченський Беріг"; - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 285 від 29.07.2010 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Кристалл - Інвест"; - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 337 від 18.11.2010 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Кристалл - Інвест"; - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 108 від 18.12.2009 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Євроцивілбуд 1"; - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 766 від 29.11.2013 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Євроцивілбуд 1"; - Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 769 від 29.11.2013 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Таундевелопменткомпані" ; - Іпотечного договору від 30.05.2013, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Таундевелопменткомпані", посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мургою С.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 755; - Іпотечного договору від 21.06.2013, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Агро-фірма "Парадайз" (нове найменування - ТОВ "Інбудком 2001"), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 3649; - Іпотечного договору від 21.06.2013, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Ледінвест 3000", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 3662; - Іпотечного договору від 26.06.2013 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Ледінвест 3000", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 3734; - Іпотечного договору від 30.07.2013 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Ледінвест 3000", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 613; - Іпотечного договору від 29.06.2010 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Лендблоксінвестмент"/ ТОВ "Київоблбуд-1", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 4476; - Іпотечного договору від 27.08.2010 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Лендблоксінвестмент", ТОВ "Київоблбуд-1", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 6281; - Іпотечного договору від 05.02.2010 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Кристалл - Інвест", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 106; - Договору поруки № 68-6 від 28.05.2015 укладеного між ПАТ "Український професійний банк", ТОВ "Київська будівельна компанія "Альянс" та ОСОБА_1 ; - Договору поруки № 68-5 від 28.05.2015 укладеного між ПАТ "Український професійний банк", ТОВ "Київська будівельна компанія "Альянс" та ДП "Мілкіленд-Україна"; - Іпотечного договору від 10.07.2013, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Кільченський Беріг", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 526; - Іпотечного договору від 29.07.2010, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Лендблоксінвестмент", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 5460; - Іпотечного договору від 24.07.2012, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Укрбудінвесткомпані", посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мургою С.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1416; - Іпотечного договору від 18.12.2009, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Бізнес-Парк 3000", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 9813; - Іпотечного договору від 29.11.2013, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Фобострейд", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 1370; - Іпотечного договору від 21.08.2014 укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Таундевелопменткомпані", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 2229; - Іпотечного договору від 26.11.2014, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Лендліз", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 3269; -Іпотечного договору від 26.11.2014, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Сіті-Стрейт" посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 3276. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 скасовано рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову. В іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №910/8680/20 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська будівельна компанія "Альянс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Таундевелопменткомпані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудком 2001", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцивілбуд 1", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кільченский беріг" задоволено частково. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 у справі № 910/8680/20 скасувати. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/8680/20 залишено в силі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі №910/9669/21 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНСО КОМПАНІ" нерухоме майно - майновий комплекс, що розташований в місті Києві, по вулиці Будіндустрії, будинок 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1552597580000), загальною площею 28223,1 кв.м, до складу якого входять: адміністративно-побутовий корпус (літ. А) загальною площею 1643,7 кв.м., цех баштових кранів (літ. Б) загальною площею 3833,7 кв.м., механо-складальний цех, заготовчий цех, цех ремонту екскаваторів, адміністративно-господарські приміщення (літ. В) загальною площею 11361,00 кв.м., виробничий корпус (літ. Г) загальною площею 9805,8 кв.м., киснева станція, приміщення балонів кисневої рампи, навіс кисневої станції (літ. Д) загальною площею 81,4 кв.м., будинок РОУ (літ. Е) загальною площею 125,5 кв.м., очисні споруди, споруди для зливних і виробничих каналізацій (літ. З) загальною площею 26,7 кв.м., блок-пост заводської готовності (літ. И) загальною площею 3,10 кв.м., заготовче відділення, столярний цех, склад матеріалів (літ. К) загальною площею 1227,2 кв.м., склад шихти, блок кімната (літ. Л) загальною площею 115,00 кв.м. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54421899 від 05.10.2020 17:10:55, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54422313 від 05.10.2020 17:30:04, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №910/9669/21 залишено без змін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Спір виник у зв`язку із наявністю/відсутністю правових підстав для задоволення вимог про стягнення коштів у зв`язку з неналежним виконанням договорів суборенди.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов`язковим до виконання.

За своїм змістом та правовою природою укладені між сторонами договори 12-РІ та №12-ІП є договорами оренди, які підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 762 ЦК України унормовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статті 173 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України та ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 795 ЦК передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини). Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц.

Так, Розділом 5 договорів встановлено, що орендна плата та експлуатаційні витрати сплачуються суборендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря наперед до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, на підставі рахунку наданого орендарем.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, пунктом 1.3 Договору передбачено, що строк його дії починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта суборенди та закінчується 31.03.2019.

Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами додаткових угод щодо продовження строку дії Договору, проте суд зазначає, що відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що пунктом 5.3. Договору встановлено, що суборендна плата нараховується на щомісячній основі, починаючи з дати прийняття об`єкта суборенди суборендарем за актом приймання-передачі, по дату фактичного повернення об`єкта суборенди від суборендаря до орендаря за відповідним актом приймання-передачі.

Отже, процедура фактичної передачі і повернення об`єкта передбачена розділом 3 та 8 укладеного Договору. Станом на час звернення з позовом фактичного повернення об`єкта оренди від відповідача позивачу шляхом підписання відповідного акта приймання-передачі не було, доказів іншого відповідачем не надано.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем після закінчення встановленого в договорах строку дії договорів, відповідач продовжував користуватись та сплачувати суборендну плату до жовтня 2020 року.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що дія Договору неодноразово продовжувалась і не закінчилась у заявлений до стягнення період.

Водночас, наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 152 870,00 грн та настання строку виконання обов`язку щодо сплати орендної плати не були спростовані відповідачем ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Основними аргументами поданої у справі апеляційної скарги є твердження про те, що договори суборенди від 01.04.2018 № 12-РІ та від 01.04.2018 № 12-ІП є нікчемним, оскільки до позову не додано доказів того, що ПАТ «Український професійний банк», як первісний іпотекодержатель, так іТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», як новий іпотекодержатель згідно договору від 27.04.2020, надавалася згода на передачу в довгострокову оренду спірного майна, і, відповідно, помилкове незастосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Отже, за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19)).

Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, а також правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16 і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови від 03.10.2018 у справі № 369/2770/16-ц і від 07.11.2018 у справі № 357/3394/16-ц).

Так, відповідач стверджує про відсутність у ТОВ "Рентінвест 3000" права передавати ТОВ «БІЛЛ - АПС» в суборенду орендовані ним приміщення та недійсність (нікчемність) договору суборенди з посиланням на відсутність згоди іпотекодержателя на передання майна в оренду (суборенду). На підтвердження своїх доводів відповідач долучив до відзиву на позовну заяву інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.04.2021 № 25120807.

Позивач в свою чергу, з цього приводу зазначає, що на момент державної реєстрації права власності на спірне майно за власником майна ТОВ «Гансо Компані» в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містилось жодного запису про іпотеку.

Відповідно до ч.ч. 1- 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За імперативним приписом ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ч.ч. 1,3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Положеннями ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У п.а. 1 - 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Як убачається із матеріалів справи, на момент державної реєстрації права власності на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані» (яке передало майновий комплекс загальною площею 28 223,10 кв.м, що знаходиться у місті Києві по вулиці Будіндустрії, 6, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Тех» за договором №ІП-28 від 11.06.2020, яке у свою чергу передало частину цього майнового комплексу загальною площею 9 924 кв.м, в суборенду позивачу за договором №РП-28/1 від 11.06.2020) у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містилось жодного запису про іпотеку (у тому числі встановлену на користь Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», яке з 10.09.2015 перебуває у стані припинення).

В той же час, Договір був укладений між ТОВ «Рентінвест 3000» та ТОВ «БІЛЛ - АПС», тобто задовго до набуття ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» права власності на вказаний майновий комплекс (15.10.2020), що спростовує відповідні посилання на недійсність такого Договору внаслідок відсутності згоди ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» на передачу в оренду приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Будіндустрії, 6, оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підстави недійсності правочину (нікчемного чи оспорюваного) повинні існувати саме в момент вчинення такого правочину.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що з наданої інформації в описі об`єкта неможливо ідентифікувати (ані за площею, ані за назвою), що передане за договором суборенди майно на час укладення вказаного правочину було обтяжено заставою, що могло бути підставою для застосування положень спеціального законодавства.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до діючого законодавства зміна власника майна чи передача майна в іпотеку не зупиняє у даному випадку відносин суборенди.

Водночас твердження скаржника суд апеляційної інстанції вважає не релевантними, оскільки в межах цього судового провадження вирішується спір про стягнення заборгованості за договорами суборенди від 01.04.2018 № 12-РІ та від 01.04.2018 № 12-ІП, а не питання про право власності на спірне майно, правомірність передачі майна в іпотеку чи звернення стягнення на предмет іпотеки тощо.

Зокрема, орендар, якому майно передане в користування на умовах оренди, не вправі посилатися на недійсність договору як на підставу, яка звільняє його від виконання основного обов`язку орендаря.

Більше того, при вирішенні спорів між орендодавцем та орендарем, пов`язаних із стягненням плати за користування переданим в оренду майном, до предмета доказування не входить питання законності набуття орендодавцем речових прав на річ, що передана ним у користування на умовах суборенди іншій особі.

За користування майном у відповідності до умов договору орендар має сплачувати оренду плату за таке користування та інші узгоджені в договорі оренди платежі у строки, порядку та в розмірі, що установлені договором.

Належних доказів на підтвердження доводів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено.

При цьому судом апеляційної інстанції відхиляються твердження заявника апеляційної скарги в частині того, що законної підстави з 15.10.2020 на продовження договору суборенду та отримання орендної плати за користування приміщеннями, оскільки відбулася зміна орендодавця.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі №910/9669/21 витребувано від ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на користь ТОВ "Гансо Компані" нерухоме майно - майновий комплекс, що розташований в місті Києві, по вулиці Будіндустрії, будинок 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1552597580000), скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54421899 від 05.10.2020 17:10:55, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54422313 від 05.10.2020 17:30:04, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем.

Стосовно тверджень відповідача що останній не користувався орендованими приміщенням у спірний період (жовтень-грудень 2020). Останнім місяцем користування та оплати був вересень 2020, а також те, що відповідачем 05.11.2020 укладено договір суборенди №21-11/11/20 з ТОВ «СТАР РЕАЛТІ», як з новим орендарем що має право передачі приміщень в суборенду, які останній орендує у нового власника - ТОВ «ФК «Інвестохілс Веста», суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як вказано вище, доказів повернення орендованого майна позивачу відповідачем не надано. Факт укладення нового договору оренди з іншою особою лише підтверджує факт подальшого користування відповідачем об`єктом оренди.

Укладення відповідачем договору суборенди №21-11/11/20 з ТОВ «СТАР РЕАЛТІ» жодним чином не спростовує обов`язок відповідача виконувати умови укладеного договору з позивачем, допоки дані договори є чинними, не розірваними/припиненими.

Водночас, місцевим господарським судом вірно зауважено про те, що складені в односторонньому порядку Акти про недопуск до приміщень не можуть бути належними доказами по справі, оскільки оформлені неналежним чином, не містять ні підпису ні печатки будь-кого із уповноважених представників позивача та, відповідно, складались при відсутності останніх.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 152 870,00 грн.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №914/408/21 і, відповідно, апеляційна скарга ТОВ «БІЛЛ- АПС» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №914/408/21 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛЛ- АПС» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі №914/408/21 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №914/408/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено і підписано суддями - 07.02.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко