Ухвала

від 15.02.2023 по справі 924/480/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"15" лютого 2023 р. Справа № 924/480/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Коломис В.В.

за заявою ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Василишина А.Р., судді Бучинської Г.Б., судді Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи №924/480/22 за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2022 року у справі №924/480/22

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край"

до Фізичної особи-підприємця Романової Дарії Вікторівни

до ОСОБА_1

про стягнення 160000 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2022 року у справі №924/480/22 в позові житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" до Фізичної особи-підприємця Романової Дарії Вікторівни, до ОСОБА_1 про стягнення 160000,00 грн збитків відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ЖБК "Подільський край" звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2022 у справі №924/480/22, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.01.2023 поновлено строк Житлово-будівельному кооперативу "Подільський край" на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2022 року по справі №924/480/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2022 року у справі №924/480/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.01.2023) розгляд апеляційної скарги призначено на 23 лютого 2023 року об 14:00 год.

14 лютого 2023 року на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Василишина А.Р., судді Бучинської Г.Б., судді Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи №924/480/22.

Вказана заява обгрунтована тим, що в провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №822/1736/18 за апеляційними скаргами Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31 серпня 2022 року у справі №822/1736/18 за позовом ОСОБА_3 до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради та ЖБК "Подільський край", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень, визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування внесених до реєстру змін.

Заявник вказує, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 січня 2023 року у справі №822/1736/18 заяву судді Філіпової Т.Л., судді Бучинської Г.Б. та судді Василишина А.Р. про самовідвід задоволено.

Разом з тим, із тексту заяви про самовідвід від 24 січня 2023 року вбачається, що суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. та суддя Василишин А.Р. вважають неможливу подальшу участь у розгляді цієї справи, зокрема, на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України, Бангалорських принципів поведінки суддів та практики Європейського суду з прав людини.

Водночас, заявник звернув увагу на той факт, що представництво інтересів ЖБК "Подільський край" (відповідача-2 у справі) в межах справи №822/1736/18 забезпечувалось ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. З огляду на текст апеляційної скарги, поданої у справі №924/480/22, представництво від імені ЖБК "Подільський край" (позивача у справі) здійснюють ті ж самі особи: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

За таких обставин, враховуючи задоволення заяви судді Філіпової Т.Л., судді Бучинської Г.Б. та судді Василишина А.Р. про самовідвід у справі №822/1736/18 (за участі ЖБК "Подільський край", як відповідача-2 у справі, та ОСОБА_1 , як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів), на підставі ч.1 п.5, ч.2 ст.35 ГПК України, заявник вважає, що суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. не зможуть об`єктивно розглянути та вирішити спір у справі №924/480/22 за позовом ЖБК "Подільський край" до ФОП Романової Дарії Вікторівни, до ОСОБА_1 про стягнення 160000,00 грн збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.39 ГПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі №924/480/22 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Василишину А.Р., судді Бучинській Г.Б., судді Філіповій Т.Л. від участі у розгляді справи №924/480/22. Передано матеріали справи №924/480/22 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Василишина А.Р., судді Бучинської Г.Б., судді Філіпової Т.Л. у справі №924/480/22 передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Коломис В.В.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід складу суду у справі №924/480/22, не вбачаю підстав для її задоволення з огляду на таке.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд апеляційної інстанції підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Оцінивши доводи заявника вважаю, що останній у заяві про відвід головуючого судді Василишина А.Р., судді Бучинської Г.Б., судді Філіпової Т.Л. від розгляду справи №924/480/22 не навів будь-яких підстав чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності даної колегії суддів апеляційної інстанції при розгляді справи №924/480/22, що є підставою для їх відводу в розумінні статті 35 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що подання заяви про самовідвід в одній справі (№822/1736/18 за позовом ОСОБА_3 до Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом №1/26/04-18 від 26.04.2018 позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край", визнання протиправними дій державного реєстратора щодо зміни додаткової інформації, скасування внесених державним реєстратором змін) не тягне за собою автоматичного самовідводу (відводу) в будь-якій іншій справі за участю тих самих сторін, в тому числі у даній справі №924/4802/22 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" до Фізичної особи-підприємця Романової Дарії Вікторівни, ОСОБА_1 про стягнення 160000 грн збитків, із зовсім іншим предметом та підставою позовних вимог, іншими предметом доказування та обставинами справи.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до вимог частини 4 ст.35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких у даному випадку адвоката відповідача не влаштовує.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід головуючого судді Василишина А.Р., судді Бучинської Г.Б., судді Філіпової Т.Л. від розгляду даної справи не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для задоволення вказаної заяви. Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність суддів під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, з огляду на що, в задоволенні даної заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 35-38, ч.11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Василишина А.Р., судді Бучинської Г.Б., судді Філіпової Т.Л. від участі у розгляді справи №924/480/22 - відмовити.

Суддя Коломис В.В.