Рішення

від 01.02.2023 по справі 917/15/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2023 Справа № 917/15/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Першого заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Грущака Дмитра Миколайовича

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

2. ОСОБА_1

3. Фермерського господарства "Аматор-Є"

третя особа на стороні позивача: Комишнянська селищна рада

про визнання недійсними договорів оренди землі, припинення договорів суборенди землі, скасування державної реєстрації прав користування та зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від прокуратури: Цибульська М. Л.

від відповідача 1: Купка Н. В.,

від відповідача 2: не з`явився,

від відповідача 3: Усик М. Г.,

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи: Перший заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області Грущак Дмитро Миколайович звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Аматор-Є", у якому просить:

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20.01.2016 № 565-СГ, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 59,00 га для ведення фермерського господарства в оренду, розташованої на території Комишнянської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20.01.2016 № 566 - СГ, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 57,00 га для ведення фермерського господарства в оренду, розташованої на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів;

визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 15.02.2016 № 1235 - СГ, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 30,00 га, для ведення фермерського господарства в оренду, розташованої на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17.02.2016 № 1289 - СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку розташовану на території Комишнянської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323255400:00:003:0102, площею 58,0618 га ріллі земель запасу, для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду на 7 років;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17.02.2016 № 1290 - СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану на території Остапівської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323284600:00:001:0016 площею 56,8652 га пасовищ земель запасу, для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду на 7 років;

визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17.03.2016 № 1843 - СГ, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану на території Остапівської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323284600:00:007:0111, площею 29,9980 га ріллі земель запасу, для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду на 7 років;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323255400:00:003:0102 площею 58,0618 га ріллі, що розташована на території Комишнянської сільської ради Миргородського району, укладений 18.02.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2016, номер запису про інше речове право 13697701 та

скасувати запис про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:001:0016, площею 56,8652 га пасовищ, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району, укладений 18.02.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2016, номер запису про інше речове право 13705729 та

скасувати запис про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:007:0111 площею 29,9980 га ріллі, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району, укладений 18.03.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.03.2016, номер запису про інше речове право 13857228 та

скасувати запис про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки;

визнати припиненим договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 5323255400:00:003:0102 площею 58,0618 га ріллі, що розташована на території Комишнянської сільської ради Миргородського району, укладений 14.06.2016 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Аматор-Є", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2016, номер запису про інше речове право 15111934 та

скасувати запис про державну реєстрацію права суборенди вказаної земельної ділянки;

визнати припиненим договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:001:0016 площею 56,8652 га пасовищ, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2016, номер запису про інше речове право 15111224 та

скасувати запис про державну реєстрацію права суборенди вказаної земельної ділянки;

визнати припиненим договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:007:0111 площею 29,9980 га ріллі, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2016, номер запису про інше речове право 15111592 та

скасувати запис про державну реєстрацію права суборенди вказаної земельної ділянки;

зобов`язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство "Аматор-Є", шляхом підписання акту приймання - передання земельної ділянки, повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області земельні ділянки: кадастровий номер 5323255400:00:003:0102, площею 58,0618 га ріллі, що розташована на території Комишнянської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323284600:00:001:0016, площею 56,8652 га пасовищ, що розташована на території Остапівської сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що у поданих до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заявах про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 не вказано кількості членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, а також неналежно обґрунтовано бажані для отримання великі розміри земельних ділянок, до того ж окремими масивами та на території різних сільських рад, районів з урахуванням перспектив діяльності створюваного фермерського господарства. Крім того, не підтверджено наявність ресурсів для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки.

Крім того, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не враховувало, що протягом 2015 - 2016 років у межах Полтавської області ОСОБА_1 передано в оренду для ведення фермерського господарства 11 окремих, розташованих на значній відстані земельних ділянок загальною площею 323 га в адміністративних межах двох районів Полтавської області, включаючи вказані земельні ділянки.

З огляду на статті 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Також, зазначає, що ОСОБА_1 є одним із засновників, а на момент отримання в оренду земельних ділянок керівником та підписантом фермерського господарства "Господар - 5" (далі ФГ "Господар - 5", код ЄДРПОУ 38756120) з моменту його створення, а саме з 31.07.2013 та одним з засновників та керівником ТОВ "Господар" (код ЄДРПОУ 32191216), види економічної діяльності яких пов`язані із веденням сільського господарства та виробництва сільськогосподарської продукції.

Можливість передачі земельних ділянок державної власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про фермерське господарство", без проведення земельних торгів, чинним законодавством України, як на момент прийняття відповідних рішень, так і на даний час, не передбачена.

Отже, передача громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів (аукціону) тоді, коли земельна ділянка передається громадянину, який виявив бажання займатися фермерським господарством саме для створення фермерського господарства та реєстрації його у встановленому законом порядку, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства.

Оскільки, на момент прийняття наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та укладення договорів оренди ОСОБА_1 уже створив та зареєстрував ФГ "Господар - 5", яке мало у користуванні земельні ділянки, отримання у лютому та березні 2016 року земельних ділянок для ведення фермерського господарства мало б відбутись за результатами проведення земельних торгів.

Отже, на час прийняття наказів № 565 - СГ та № 666- СГ від 20.01.2016; № 1235 - СГ від 15.02.2016 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 , як фізичній особі, останній був керівником фермерського господарства.

Звертаючись з клопотаннями до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області ОСОБА_1 мав на меті уникнути процедуру проведення земельних торгів при отриманні в оренду земельних ділянок, що суперечить вимогам статті 124 Земельного кодексу України.

До того ж, прокурор зазначає, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, будучи розпорядником цієї земельної ділянки державної власності та органом державного контролю, у тому числі в частині дотримання вимог законодавства при укладенні цивільно-правових угод щодо користування земельними ділянками, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_1 починаючи з 2015 року уже надавались земельні ділянки для ведення фермерського господарства, повторно видавалися накази про надання дозволів на розробку документації із землеустрою, її затвердження та передачу йому в оренду землі для ведення фермерського господарства, що є порушенням закону.

Отже, одержання в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів є підставою для скасування рішень про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок, їх передачу в оренду та визнання недійсними укладених договорів оренди.

Крім того, прокурор зазначає, що договори оренди земельних ділянок укладені без проведення їх нормативної грошової оцінки.

Відповідач 1 - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області у відзиві (вх. № 1443 від 08.02.2021) проти позову заперечує, посилаючись на відсутність, передбачених законом виключних підстав, для звернення прокурора до суду в інтересах держави з позовом про визнання незаконними та скасування наказів, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки. Також, зазначає, що відповідач 1 дотримався вимог статей 123, 124 та 134 Земельного кодексу України в редакції від 29.12.2015, чинного на час виникнення спірних правовідносин, Закону України "Про фермерське господарство" та Закону України "Про оренду землі". На час звернення з клопотанням про передачу в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України було визначено необов`язковість проведення земельних торгів для передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Крім того, зазначає, що чинним законодавством не заборонено створювати декілька фермерських господарств одним громадянином, тому відповідач 1 мав право передавати в оренду спірні земельні ділянки громадянину для ведення фермерського господарства.

Отже, твердження прокурора, стосовно того, що на момент видання наказів про надання в оренду земельних ділянок у ФГ "Господар - 5" уже була в користуванні земельна ділянка вважає необґрунтованими.

Відповідач 3 - ФГ "Аматор - Є" у відзиві (вх. № 2693 від 18.03.2021) заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відсутність, передбачених законом, виключних підстав для звернення Першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області до суду в інтересах держави з позовом про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, визнання припиненими договорів суборенди, скасування відповідних реєстраційних записів та зобов`язання повернути земельні ділянки, оскільки у спірних правовідносинах наявний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Таким органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

29.03.2021 від відповідач 3 - Фермерського господарства "Аматор - Є" надійшла заява про застосування строку позовної давності (вх. № 3378).

Обґрунтовуючи зазначену заяву ФГ "Аматор - Є" зазначає, що про порушення інтересів держави прокурор повинен був довідатися починаючи з дати прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди та оприлюднення відповідних відомостей - 11.03.2016 та 21.03.2016. Саме з цих дат починається перебіг строку позовної давності.

19.09.2022 від третьої особи - Комишнянської селищної ради надійшло клопотання розгляд справи здійснювати без участі її представника (вх. № 6624).

19.09.2022 від Прокуратури надійшли заперечення проти заяви ФГ "Аматор - Є" про застосування строку позовної давності (вх. № 6601).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.01.2021 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Миргородська місцева прокуратура Полтавської області, у встановлений судом строк, усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі № 917/15/21, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 10 год 00 хв 01.03.2021.

У судовому засіданні 01.03.2021 суд оголосив перерву до 10 год 00 хв 12.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.04.2021 суд зупинив провадження у справі 922/3066/20 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 922/3014/19 та опублікування повного тексту постанови.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 14.04.2021 касаційне провадження у справі № 922/3014/19 закрив.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.10.2021 суд поновив провадження у справі 917/15/21 та призначив підготовче судове засідання у справі на 12.04.2021 10 год 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.10.2021 суд виправив описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Полтавської області від 11.10.2021 у справі № 917/15/21 та призначив підготовче засідання у справі на 11 год 00 хв 09.11.2021.

У підготовчому судовому засіданні 09.11.2021 суд оголосив перерву до 14 год 30 хв 16.11.2021.

У підготовчому судовому засіданні 16.11.2021 суд оголосив перерву до 11 год 30 хв 07.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.12.2022 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/15/21 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11 год 00 хв 18.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.01.2022 суд повернувся на стадію підготовчого провадження у справі № 917/15/21, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комишнянську селищну раду (код ЄДРПОУ 26163478) та відклав підготовче засідання у справі на 11 год 30 хв 01.03.2022.

Підготовче засідання у цій справі призначене на 11 год 30 хв 01.03.2022 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Сіроша Д. М. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.07.2022 суд призначив підготовче засідання у справі № 917/15/21 на 9 год 00 хв 17.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.08.2022 суд відклав підготовче засідання на 14 год 30 хв 20.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.08.2022 суд відклав підготовче засідання на 14 год 30 хв 20.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.09.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10 год 00 хв 26.10.2022.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Під час моніторингу даних Публічної кадастрової карти України на офіційному веб-сайті (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) та, у подальшому, вивченням питання щодо правомірності передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) у користування ОСОБА_1 земельних ділянок, розташованих на території Миргородського району для ведення фермерського господарства, встановлено наступне.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 565 - СГ від 20.01.2016 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 59,00 га для ведення фермерського господарства в оренду, розташованої на території Комишнянської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.02.2016 № 1289 - СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану на території Комишнянської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323255400:00:003:0102 площею 58,0618 га ріллі земель запасу, для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду на 7 років.

На підставі зазначеного наказу 18.02.2016 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323255400:00:003:0102, площею 58,0618 га ріллі, для ведення фермерського господарства.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано приватним нотаріусом Полтавського нотаріального округу 11.03.2016, номер запису про речове право 13697701.

Також, наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 666 - СГ від 20.01.2016 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 57,00 га для ведення фермерського господарства в оренду, розташованої на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів.

В подальшому, наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 1290 - СГ від 17.02.2016 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану на території Остапівської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323284600:00:001:0016, площею 56,8652 га пасовищ земель запасу, для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду на 7 років.

На підставі зазначеного наказу 18.02.2016 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:001:0016, площею 56,8652 га пасовищ для ведення фермерського господарства.

Право оренди земельної ділянки зареєстрував приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу 11.03.2016, номер запису про речове право 13705729.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 1235 - СГ від 15.02.2016 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 30,00 га для ведення фермерського господарства в оренду, розташованої на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 1843 - СГ від 17.03.2016 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, розташовану на території Остапівської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323284600:00:007:0111 площею 29,9980 га ріллі земель запасу, для ведення фермерського господарства в довгострокову оренду на 7 років.

На підставі зазначеного наказу 18.03.2016 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:007:0111 площею 29,9980 га ріллі для ведення фермерського господарства.

Право оренди земельної ділянки зареєстрував приватний нотаріус Полтавського нотаріального округу 21.03.2016, номер запису про речове право 13857228.

Як убачається з наданих доказів протягом 2015 - 2016 років в межах Полтавської області ОСОБА_1 передано в оренду для ведення фермерського господарства 11 окремих земельних ділянок загальною площею 323 га в адміністративних межах двох районів Полтавської області, включаючи вказані земельні ділянки (дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, накази ГУ Держгеокадастру у Полтавській області).

Зокрема, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 уклали наступні договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а саме: 09.06.2015 - договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320255100:00:010:1159, площею 51,9213 га, розташованої на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району; 18.03.2016 - три договори оренди земельних ділянок кадастровий номер 5323288900:00:002:1042, площею 39,3482 га, 5323288900:00:010:0086, площею 24,7224 га, 5323288900:00:011:1065, площею 49,998 га, розташовані на території Черкащанської сільської ради Миргородського району.

Листами від 06.06.2016 № 4362/6 - 16, № 4363/6 - 16 та № 4364/6 - 16 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надало згоду на укладення договорів суборенди зазначених земельних ділянок.

14.06.2016 ОСОБА_1 , та ФГ "Аматор - Є" уклали договори суборенди землі № 14/06 - 1 та 14/06.

Право суборенди земельних ділянок за кадастровими номерами 5323284600:00:001:0016, 5323284600:00:007:0111, 5323255400:00:003:0102 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є одним із засновників, а на момент отримання в оренду спірних земельних ділянок керівником та підписантом фермерського господарства "Господар - 5" (далі ФГ "Господар - 5", код ЄДРПОУ 38756120) з моменту його створення, а саме з 31.07.2013, та одним із засновників та керівником ТОВ "Господар" (код ЄДРПОУ 32191216), види економічної діяльності яких пов`язані із веденням сільського господарства та виробництва сільськогосподарської продукції.

Матеріали справи містять ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.01.2019 у справі № 54/954/18, якою суд закрив провадження у справі за позовом Першого заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Грущака Дмитра Миколайовича до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 2. ОСОБА_1 , 3. Фермерського господарства "Аматор-Є" в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Ухвала Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц мотивована тим, що спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.04.2019 у справі № 54/954/18 суд закрив провадження у справі на підставі пункту 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України в частині вимог про визнання недійними договорів суборенди земельних ділянок, укладених ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Аматор-Є", оскільки позовні вимоги про визнання недійсними зазначених договорів є похідними, тобто вимогами задоволення яких залежить від задоволення іншої вимоги (основної вимоги), а саме: позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди, а отже не можуть розглядатися окремо.

Так, за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Відтак, спори, пов`язані з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування фермерського господарства, мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Також, слід зазначити, що в пункті 7.44 постанови від 15.06.2021 у справі № 904/6125/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на існування юрисдикційного конфлікту, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа № 904/6125/20 у частині заявлених позовних вимог до відповідачів 2 - 6, за якими позивачу відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі судом загальної юрисдикції, має бути розглянута за правилами господарського судочинства лише тому, що позивачу слід забезпечити доступ до правосуддя навіть в іншому судочинстві, ніж це передбачено законом, оскільки перешкоди до розгляду в належному (цивільному) судочинстві виникли у зв`язку із процесуальною діяльністю суду.

Подібний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у її постановах від 12.12.2018 у справах № 490/9823/16-ц та № 761/12676/17, а також від 27.03.2019 у справі № 766/10137/17, від 02.02.2021 та у справі № 906/1308/19.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України Про фермерське господарство в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з положеннями статей 22, 31, 93, 124 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За правилом статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 статті 134 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Водночас, відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акту на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України "Про фермерське господарство".

Так, згідно з абзацами 1, 2 частини 1 статті 7 цього Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Аналіз приписів вказаного законодавства у сукупності свідчить про те, що громадяни, які виявили бажання отримати земельні ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства, у поданій заяві до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області зобов`язані обґрунтувати право на отримання землі відповідно до кожної підстави.

Саме наявність цього обґрунтування забезпечує раціональне та ефективне використання земель для розвитку фермерського господарства, запобігає виведенню земель сільськогосподарського призначення із державної власності та її отриманню на пільгових умовах.

Частинами 2 та 4 статті 7 цього Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проєкту відведення земельної ділянки. Проєкт відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 Земельного кодексу України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").

Крім того, Закон України "Про фермерське господарство" передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цього Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Отже, за змістом статей 1, 7 та 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. Зі свого боку, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

У поданих до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заявах про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для створення та ведення фермерського господарства ОСОБА_1 не вказав кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, а також не обґрунтував бажані для отримання великі розміри земельних ділянок, до того ж окремими масивами та на території різних сільських рад, районів з урахуванням перспектив діяльності створюваного фермерського господарства. Крім того, не підтверджено наявність ресурсів для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки.

Отже, відсутність у заявах обов`язкової інформації щодо обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності створюваного фермерського господарства та відсутність реальної можливості її обробітку, кількості членів фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. Згідно з листом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 06.04.2018 за ОСОБА_1 сільськогосподарська техніка в Полтавській області не реєструвалася.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Отже, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не надало належної оцінки обставинам і умовам, зазначених у клопотаннях, відсутності належного обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, не перевірено та не враховано обставини, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, наявність в нього бажання здійснювати фермерську діяльність та спроможність вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

На необхідність дотримання процедури, визначеної частинами 1, 7 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", для отримання земельної ділянки з метою створення та ведення фермерського господарства вказує Верховний Суд України в постанові від 03.02.2016 у справі № 6 - 2902цс15, від 11.05.2016 справа № 6 -2903цс15 та від 18.05.2016 у справі № 6 - 248цс16 та Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 911/436/17.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону).

Ураховуючи викладене слід дійти висновку про те, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства.

Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 04.11.2014 N 3 - 157гс14, вирішуючи питання неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 7 Закону N 973 - IV та положень статей 124, 134 Земельного кодексу України.

Отже, відповідно до вимог статей 7, 12 Закону України Про фермерське господарство, статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України, прийнятій у складі судових палат у цивільних та адміністративних справах, від 18.05.2016 № 6 - 248цс16, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15 - ц та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15 - ц та від 25.09.2019 у справі № 397/30/17.

Оскільки, на момент прийняття наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та укладення договорів оренди ОСОБА_1 вже створив та зареєстрував ФГ "Господар -5", яке мало у користуванні земельні ділянки, отримання у лютому та березні 2016 року земельних ділянок для ведення фермерського господарства мало б відбутись за результатами проведення земельних торгів.

Однак ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не врахував, що протягом 2015 - 2016 років в межах Полтавської області ОСОБА_1 передано в оренду для ведення фермерського господарства 11 окремих земельних ділянок площею 323 га в адміністративних межах двох районів Полтавської області, включаючи зазначені земельні ділянки.

Можливість передачі земельних ділянок державної власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про фермерське господарство", без проведення земельних торгів, чинним законодавством України, як на момент прийняття відповідних рішень, так і на цей час, не передбачена.

Отже, передача громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів (аукціону) у тому випадку, коли земельна ділянка передається громадянину, який виявив бажання займатися фермерським господарством саме для створення фермерського господарства та реєстрації його у встановленому законом порядку, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства.

За інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є одним із засновників, а на момент отримання в оренду спірних земельних ділянок керівником та підписантом фермерського господарства "Господар - 5" (код ЄДРПОУ 38756120) з моменту його створення, а саме з 31.07.2013 та одним із засновників та керівником ТОВ "Господар" (види економічної діяльності яких пов`язані із веденням сільського господарі та виробництва сільськогосподарської продукції).

Оскільки, на момент прийняття наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та укладення договорів оренди ОСОБА_1 вже створив та зареєстрував ФГ "Господар 5" (зареєстровано 31.07.2013), яке мало у користуванні земельні ділянки, отримання в лютому та березні 2016 року ще шістьох окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства мало б відбуватись за результатами проведення земельних торгів.

Крім того, приймаючи спірні накази ГУ Держгеокадастру у Полтавській області проігнорувало вимогу закону щодо обов`язковості проведення нормативної грошової оцінки земель та передало в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства без її проведення.

Щодо вимог позивача про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження ОСОБА_1 документації із землеустрою та передачі земельних ділянок в оренду, а саме: № 1235-СГ від 15.02.2016, № 566-СГ від 20.01.2016, № 1235-СГ від 15.02.2016, № 1289-СГ від 17.02.2016, № 1290 - СГ від 17.02.2016, № 1843-СГ від 17.03.2016, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Проте вимоги про визнання наказів незаконними та їх скасування є неефективним способом захисту, адже задоволення таких вимоги не призведе до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою.

Зазначені накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області є актами ненормативного характеру, що застосовуються одноразово із прийняттям яких виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

До того ж, вказані накази є актами ненормативного характеру, які вичерпали свою дію внаслідок виконання. Скасування таких актів не породжує наслідків для користувача земельної ділянки, оскільки у такої особи виникло право користування земельною ділянкою на підставі договорів оренди. Відтак обраний спосіб захисту порушеного права (оскарження рішення суб`єкта владних повноважень) не забезпечує його реального захисту.

З огляду на викладене відсутні підстави для визнання спірних наказів недійсними та їх скасування.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 905/3280/16 та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19.

Враховуючи викладене, вимоги про визнання спірних наказів незаконними та їх скасування задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про визнання недійсними договорів оренди землі слід зазначити наступне.

Підстави недійсності правочинів встановлені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Як встановив суд, спірні договори оренди земельних ділянок укладені без проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про оплату за землю", та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки.

Частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих за межами населених пунктів несільськогосподарського призначення проводиться - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Ураховуючи викладене, установлення факту недотримання сторонами договору оренди земельної ділянки істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладення правочину), вимог статей 13, 20 та 23 Закону України "Про оцінку землі", не проведення нормативної грошової оцінки землі є підставою для визнання недійсним спірного договору в судовому порядку.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 08.04.2015 у справі № 3 - 41гс15, від 20.05.2015 у справі № 3 - 70гс15, від 01.07.2015 у справі № 3 - 297гс15, від 01.07.2015 у справі № 3 - 298гс15.

Відповідно до статей 210 - 211 Земельного кодексу України наслідком укладання угод з порушенням вимог законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Крім того, укладення спірних договорів здійснено без дотримання порядку встановленого статтями 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", а відтак з порушенням вимог законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними.

До того ж, спірні договори оренди землі укладені без проведення нормативної грошової оцінки, що також є підставою для визнання їх недійсними.

Доводи відповідача 1 стосовного того, що Законодавством не передбачено заборон стосовно права фізичної особи на звернення із заявою про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства і після створення фермерського господарства суд відхиляє, оскільки в постановах Верховного Суду від 04.11.2014 у справі № 3 - 157гс 14 та від 24.05.2016 у справі № 21551а16 викладено чіткий, недвозначний правовий висновок, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання земельної ділянки (ділянок), як юридична особа на конкурентних засадах через участь у торгах.

Щодо вимог про скасування права оренди слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь - яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Пунктами 1, 2 та 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на задоволення основних позовних вимог щодо визнання недійсними спірних договорів оренди землі, як підстави для отримання земельних ділянок в оренду, підлягають задоволенню, також і похідні вимоги про скасування державної реєстрації прав оренди.

Щодо вимог визнати припиненим договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 5323255400:00:003:0102 площею 58,0618 га ріллі, що розташована на території Комишнянської сільської ради Миргородського району, укладений 14.06.2016 ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Аматор-Є", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2016, номер запису про інше речове право 15111934, визнати припиненим договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:001:0016 площею 56,8652 га пасовищ, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2016, номер запису про інше речове право 15111224 та визнати припиненим договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:007:0111 площею 29,9980 га ріллі, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2016, номер запису про інше речове право 15111592 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

За змістом статті 598 Цивільного кодексу України підстави припинення зобов`язання встановлюються договором або законом.

З аналізу зазначених положень законодавства убачається, що договір суборенди є похідним від договору оренди і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди. У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендовану земельну ділянку, зокрема право передання її в суборенду.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17, відповідно до якої договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.

Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно - господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Зазначеними правовими нормами не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору. Натомість відповідно до абзацу другого частини 2 статті 20 Господарського кодексу України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Ураховуючи викладене, суд відмовляє в позові в частині вимог про визнання договорів суборенди припиненими.

Також, не підлягають задоволенню вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права суборенди вказаних земельних ділянок, як похідних від основної вимоги - про визнання недійсними договорів суборенди.

Статтею 216 Цивільного Кодексу України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Ураховуючи визнання судом недійсними договорів оренди землі, обґрунтованою є вимога прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Аматор-Є", шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області земельні ділянки: кадастровий номер 5323255400:00:003:0102, площею 58,0618 га ріллі, що розташована на території Комишнянської сільської ради Миргородського району, кадастровий номер 5323284600:00:001:0016, площею 56,8652 га пасовищ, що розташована на території Остапівської сільської ради.

Відповідач 3 у заяві від 29.03.2021 (вх. № 3378) просить суд відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності.

Обґрунтовуючи зазначену заяву відповідач 3 - ФГ "Аматор-Є" зазначає, що про порушення інтересів держави прокурор повинен був довідатися починаючи з дати прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди та оприлюднення відповідних відомостей - 11.03.2016 та 21.03.2016. Саме з цих дат, як вважає відповідач, починається перебіг строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначає прокурор у запереченні на заяву про застосування позовної давності Миргородській окружній (місцевій) прокуратурі стало відомо про порушення вимог законодавства при надані земельних ділянок у користування ОСОБА_1 під час збирання інформації в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в січні 2018 року, шляхом аналізу наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області супровідними листами від 22.12.2017за № 10-16-0.6-9903/2-17 (надійшов до прокуратури 03.01.2018), від 04.01.2018 № 10-16-0.6-82/2-18 (надійшов до прокуратури 12.01.2018), від 18.01.2018, № 10-16-0.3-281/2-18 (надійшов до прокуратури 25.01.2018) копій договорів оренди земельних ділянок, укладених з ОСОБА_1 , та наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Також, прокуратура 11.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018171260000004 внесла відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України по факту неналежного виконання своїх службових обов`язків службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, які з метою обходу, передбаченої законом обов`язкової процедури - без проведення земельних торгів, надали ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки державної власності для ведення фермерського господарства площею 144,925 га, розташовані в Миргородському районі, які в подальшому були передані в суборенду ФГ "Аматор - Є"" (код ЄДРПОУ 33197617).

Крім того, ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 29.05.2018 відкрито провадження у справі № 541/954/18 за позовом першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , ФГ "Аматор - Є" про визнання недійсними наказів, договорів оренди, суборенди, скасування права оренди та суборенди, повернення землі.

23.10.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого судового засідання у справі № 541/954/18 та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.01.2019 закрито провадження у справі № 541/954/18 в частині позовних вимог про визнання недійсними наказів, договорів оренди, повернення землі.

Продовжено судовий розгляд в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок з кадастровими номерами 5323255400:00:003:0102, 5323284600:00:001:0016, 5323284600:00:007:0111.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02.04.2019 закрито провадження у вказаній справі в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів суборенди землі.

Також, ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.07.2020 відкрито провадження у справі № 917/935/20 за позовом першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури в інтересах Держгеокадастру України до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , ФГ "Аматор - Є" про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, припиненими договорів суборенди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди та суборенди землі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.10.2020 закрито провадження у вказаній справі у зв`язку з тим, що звертаючись з позовом, зокрема, до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та визначаючи в якості органу, що уповноважений на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах саме Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру прокурор фактично створив парадоксальну ситуацію за якої позивачем та одним із відповідачів у справі є одна і так ж особа - Держгеокадастр.

Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19.

Як убачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з цим позовом у січні 2021 року.

Проте ураховуючи те, що в провадженні судів перебували зазначені справи за позовами прокуратури до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 та ФГ "Аматор-Є" про:

- визнання незаконними та скасування наказів № 565 - СГ від 20.01.2016, № 1289 - СГ від 17.02.2016, № 666-СГ від 20.01.2016, № 1290 - СГ від 17.02.2016, № 1235 - СГ від 15.02.2016, № 1843 - СГ від 17.03.2016; визнання недійсним

- визнати недійсним договір оренди та припиненими договорів суборенди земельних ділянок з кадастровими номерами 5323255400:00:003:0102, 5323284600:00:001:0016, 5323284600:00:007:0111, скасування реєстрації цих прав;

- зобов`язання ОСОБА_1 та ФГ "Аматор - Є", шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки, повернути вказані земельні ділянки, прокурор не пропустив строк позовної давності.

Посилання відповідача на відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді суд відхиляє, виходячи з наступного.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У частині 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Дослідивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з цим позовом, суд встановив, що на виконання вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323255400:00:003:0102 площею 58,0618 га ріллі, що розташована на території Комишнянської сільської ради Миргородського району, укладений 18.02.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2016, номер запису про інше речове право 13697701 та

скасувати запис про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:001:0016 площею 56,8652 га пасовищ, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району, укладений 18.02.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2016, номер запису про інше речове право 13705729 та

скасувати запис про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323284600:00:007:0111 площею 29,9980 га ріллі, що розташована на території Остапівської сільської ради Миргородського району, укладений 18.03.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.03.2016, номер запису про інше речове право 13857228 та

скасувати запис про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки.

Зобов`язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство "Аматор-Є" шляхом підписання акту приймання - передавання земельної ділянки, повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області земельні ділянки: кадастровий номер 5323255400:00:003:0102, площею 58,0618 га ріллі, що розташована на території Комишнянської сільської ради Миргородського району; кадастровий номер 5323284600:00:001:0016, площею 56,8652 га пасовищ, що розташована на території Остапівської сільської ради.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Аматор - Є" солідарно на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код 02910060) 15 890,00 грн витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно з статтею 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 13.02.2023.

Суддя Дмитро СІРОШ