Рішення

від 06.02.2023 по справі 924/1146/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2023 р. Справа №924/1146/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по вул. Зарічанська, 26

про визнання недійсним рішенням, оформленого пунктом №5 протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 , від 02.09.2018 №12

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2 голова правління

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по АДРЕСА_1, у якому просить суд визнати недійсним рішення, оформлене пунктом №5 протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 , від 02.09.2018р. №12.

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 17 березня 2022 року позов задовольнив. Визнав недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" оформлене пунктом №5 протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 , від 02.09.2018 №12. Стягнув з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" в дохід Державного бюджету України судовий збір за позовом ОСОБА_1 у розмірі 2270,00 грн.

Північно-Західний апеляційний господарський суд постановою від 15 червня 2022 року у справі №924/1146/21 рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 березня 2022 року скасував. Прийняв нове рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог. Стягнув з Державного бюджету України на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2022р. постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2022 у справі №924/1146/21 скасовано, справу №924/1146/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на новий розгляд судді Димбовському В.В.

Ухвалою суду від 17.10.2022р. справу прийнято до провадження судді Димбовського В.В.

В обґрунтування позову посилається на те, що йому, як члену ОСББ, в порушення вимог статей 6, 10 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". повідомлення про проведення зборів, ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів у письмовій формі або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на його адресу не направлялось, відповідно ним отримано не було. Вказує, що відповідно до протоколу, питання щодо затвердження проекту порядку денного на голосування не ставилось та з даного приводу рішення не приймалось, оспорюваний протокол не містить питання та результатів голосування щодо обрання голови та секретаря зборів. Також, позивач зауважив, що форма протоколу загальних зборів ОСББ "Чайка" по АДРЕСА_1 , від 02.09.2018 №12 не відповідає зразку, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.08.2015. №203. Вважає, що значні порушення можна спостерігати по питанню номер 5: "Обговорення питання встановлення автоматичних воріт на в`їзд в двір". Головою зборів ОСОБА_2 запропоновано обговорити та прийняти рішення з питання встановлення автоматичних воріт та хвіртки на вході та в`їзді в двір, щоб обмежити можливість вчинення сторонніми особами крадіжок та пошкодження майна співвласників, так як дані витрати не передбачені кошторисом. Член правління ОСОБА_3 повідомив, що попередньо він обговорив цю проблему з співвласниками будинку і отримав письмову згоду 91-го співвласника на виконання цих робіт в короткий термін за особисті кошти співвласників. Позивач зауважує, що підтверджуючі документи про надання такого доручення відповідачем ОСОБА_3 відсутні.

Позивач стверджує, що відповідач зобов`язаний забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування та розпорядження спільною власністю. Зазначає, що таким рішенням, оформленим протоколом, відповідач вчинив діяння, що в результаті утруднило/перешкодило реалізацію права користування спільним майном співвласниками, хоча зобов`язаний припиняти дії третіх осіб з приводу цього.

Як зазначає позивач, список об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , які голосують за встановлення автоматичних воріт та хвіртки огорожі будинку двору, без дати та підстави його складання, де і коли відбувалось голосування, автора даного списку та без підписів в графах "головуючий", "секретар". Також, стверджує позивач, якщо порівнювати наочно поставлені підписи у даному списку та списку, що додається до протоколу від 02.09.2018 №12, то частина з них не є ідентичні, що ставить під сумнів реальне волевиявлення співвласників по даному питанню, зокрема, підписи по номерам квартир: АДРЕСА_13, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та низка інших.

Позивач зауважив, що звертався в місцеву прокуратуру щодо протиправних, на його думку, дій відповідача - вимагання грошових коштів за ключ від воріт. Звернення було перенаправлено для розгляду до Зарічанського ВП ХВП ГУНП в Хмельницькій області. В результаті розгляду, довідкою його повідомлено, що в даному випадку не вбачається ознак кримінального та адміністративного правопорушення, тому перевірку по даному факту завершено. Зазначив, що не погоджується з наданими відповідями, однак відповіді не оскаржував.

Позивач звертає увагу суду, що відповідно до акта виконаних робіт №12 від 01.12.2018, оформленого між ОСОБА_4 та ОСББ "Чайка" по АДРЕСА_1, в особі ОСОБА_3, встановлені ворота та калітка, вартість яких складає 43400,00 грн. ОСОБА_3 підписав даний акт, як член правління, хоча відповідно до п. 3.12.1 Статуту лише голова правління "діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління". Крім того, зауважує, що у витратах коштів на виготовлення та монтаж автоматичних воріт вказано, що зібрано 78700,00 грн. добровільних внесків, але у протоколі чітко визначено встановлення воріт за рахунок співвласників багатоквартирного будинку, що породило саме обов`язок до здачі коштів, так як в оскаржуваному протоколі по питанню 5 вирішено "Доступ до автоматичних воріт надати лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж". Позивач пояснює, що за відсутності можливості до здачі добровільних внесків він позбавлений права повноцінно користуватись прибудинковою територією, як співвласник багатоквартирного житлового будинку. Також, позивач звертає увагу суду, що в управлінні архітектури та містобудування інформація щодо погодження ОСББ "Чайка" на встановлення огорожі по АДРЕСА_1 відсутня, як вказано у відповіді від 02.03.2021 №534/0317. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на позовну заяву від 16.12.2021р. відповідач заперечив проти позовної заяви та зазначив, що фактично повідомлення про проведення зборів направлялося правлінням за 14 днів до дати проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі було вкладено в поштові скриньки або вручалося співвласнику під розписку а також розміщувалося у загальнодоступному місці перед входом кожного під`їзду. У повідомленні про проведення зборів зазначалося, що збори скликаються правлінням, місце і час проведення, проект порядку денного. Проте, вказує відповідач, позивач приховує той факт, що вручити йому повідомлення фактично не було можливим, так як двері квартири позивача ніхто не відкривав з причини постійного не проживання ним в цей період в належній йому квартирі, що підтверджується письмовими поясненнями свідків. Крім того, зауважує відповідач, письмове повідомлення про дату проведення зборів було вкладено в поштову скриньку його квартири, яка знаходиться в коридорі під`їзду на першому поверсі.

Відповідач посилається на те, що позивач не забирав письмове повідомлення про дату проведення зборів. Також відповідач звертає увагу суду, що позивач не міг отримати повідомлення про проведення зборів, оскільки, фактично проживає у будинку по АДРЕСА_7 лише з весни 2020 року. Стверджує, що хибним є твердження позивача, що форма протоколу не відповідає наказу Мінрегіону №203 від 25.08.2015, так, як він є підзаконним актом і може слугувати лише рекомендацією.

Відповідач зауважив, що за весь період утримання будинку та прибудинкової території, та набуття позивачем права власності на квартиру, останній жодного разу не був присутнім на зборах ОСББ. Зауважує, що огорожа, яка була встановлена в цілях безпеки мешканців будинку та їх майна ще в період будівництва будинку, передана об`єднанню по акту приймання-передачі житлового комплексу на баланс в грудні 2008 року в кількості 141,2 погонний метр. Огорожа включаючи хвіртку та ворота є спільним та неподільним майном придбаним за кошти всіх співвласників. Повідомляє, що відповідно до рішення загальних зборів від 02.09.2018 за №12, 4 вересня 2018 року ОСОБА_3 була видана довіреність №3 (з правом підпису) з питань укладання угоди на виготовлення на встановлення автоматичних воріт та хвіртки. Відповідач наголошує, що земельна ділянка, яка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , належить Об`єднанню на праві приватної власності. Даний факт підтверджується правовстановлюючими документами про реєстрацію права власності на дану земельну ділянку за ОСББ "Чайка" по АДРЕСА_1 . Відтак, помилковими є доводи позивача про те, що ОСББ мало отримати для встановлення автоматичних воріт та хвіртки необхідний дозвіл у компетентних органах місцевої влади чи в інспекції державного архітектурно-будівельного контрою. Відповідач зазначає, що спробою ввести в оману суд є твердження позивача, що з документами про автоматизацію воріт та хвіртки він ознайомився лише 13.04.2021 про що свідчить лист регіонального представництва в центральних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 21.01.2021 та відповідь відповідача від 26.01.2021р.

21.12.2021р. позивач подав відповідь на відзив, у якій вказує, що відповідач хибно вважає, що ОСОБА_3 мав повноваження здійснювати опитування членів ОСББ з приводу автоматизації воріт та хвіртки, оскільки відсутнє доручення для проведення такого опитування. Зауважує, що ним не оспорюється законність встановлення огорожі, а предметом спору є саме прийняте рішення щодо автоматизації наявних воріт. Стверджує, що при зверненні на початку року до ОСББ для вирішення наявного непорозуміння, позивач вказував на неможливість здійснити внесок на автоматизацію воріт через об`єктивні обставини. Звертає увагу суду, що предмет спору у даній справі та справі №924/459/21 є різними. Позивач вважає, що оспорюваним рішенням відповідач вчинив діяння, що в результаті утруднило/перешкодило реалізацію права користування спільним майном співвласниками, хоча зобов`язаний припиняти дії третіх осіб з приводу цього. Також, посилається на порушення п. 3.7.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, де вказано, що до всіх будинків і споруд має бути забезпечений вільний доступ.

Відповідач у письмових запереченнях від 10.01.2022р. зауважив, що кожен співвласник об`єднання не позбавлений права проявляти ініціативу та збирати підписи. Зауважує, що в рішенні загальних зборів жодним чином не вказано на добровільність внесків, а відповідно до Статуту ОСББ співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі. Відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення свого права на участь у загальних зборах, не довів фактів недотримання законності при ухваленні рішення загальними зборами які вплинули на чинність прийнятого зборами рішення. Зауважує, що позивач вільно користується прибудинковою територією. Відповідач зазначає, що пункт 3.7.6. "Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій" затверджений Наказом Держжитлокомунгосу України 17.05.2005 №76 є підзаконним актом і не відноситься до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, так як ОСББ не є виконавцем та надавачем послуг, та є негосподарюючим суб`єктом, а співвласники, створивши ОСББ - разом управляють своїм будинком і утримують його.

Після повернення матеріалів справи на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області відповідач подав письмові пояснення від 08.11.2022р., у яких просить суд відмовити у позові, наголошуючи, що позивач, не довівши реальності порушення його прав оспорюваним рішенням фактично порушує принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу), адже своїми діями проти інтересів інших співвласників Зазначив, що згідно з рішенням загальних зборів від 02.09.2018, викладеному у пункті "5", вирішено не лише встановити автоматичні ворота на в`їзді у двір та хвіртку за кошти співвласників, а й надати доступ до автоматичних воріт лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж. Тобто зазначеним рішенням також були встановлені певні обмеження щодо використання позивачем спільної власності (прибудинкової території).

Відповідач зауважив, що позивач вільно користується прибудинковою територією, у нього є можливость доступу до під`їзду до його помешкання швидкої медичної допомоги та інших екстрених служб. Більше того, з матеріалів справи слідує, та не заперечувалось сторонами, що Позивач має ключі від хвіртки та відповідно має право вільного доступу до прибудинкової території та власної квартири. Надати копію повідомлення суду першої інстанції про дату проведення загальних зборів не було можливим, так як у відповідності до чинного законодавства термін зберігання документів 3 роки (п. 44.3 ст. 44 ПКУ) окрім протоколів загальних зборів і документів про заробітну плату працівників.

Відповідач вважає, що рішення про встановлення автоматичних воріт та хвіртки приймалось на законних підставах, та такі дії, насамперед спрямовані на забезпечення безпеки мешканців та збереження спільного майна ОСББ та мешканців будинку. Також по акту приймання передачі житлового комплексу на баланс в грудні 2008 року в кількості 141,2 (сто сорок один) погонний метр огорожа включаючи хвіртку та ворота є спільним та неподільним майном придбаним за кошти всіх співвласників. Рішенням оформленим пунктом "5" протоколу загальних зборів ОСББ від 02.09.2018 р. за №12 співвласниками вирішено автоматизувати хвіртку і виконати заміну простих воріт на автоматичні для забезпечення більш безпечного проживання в будинку та забезпечення охорони майна співвласників, зокрема їх автомобілів, та унеможливлення протиправного проникнення у двір будинку сторонніх осіб.

Як наголошує відповідач, позивач не позбавлений права в інший передбачений законом спосіб захистити свої права, в тому числі шляхом звернення до правління об`єднання з заявою щодо включення до порядку денного чергових загальних зборів та вирішення співвласниками питання стосовно надання йому доступу до автоматичних воріт (чого досі не зробив).

На думку відповідача, основними документами проведення загальних зборів та результатів голосування є протокол та відомість голосування, в яких не вказано добровільність внесків. Рішення загальних зборів є обов`язковим для виконання для всіх співвласників об`єднання. За весь період утримання будинку та прибудинкової території та набуття Позивачем права власності на квартиру, останній жодного разу не був присутнім ні на одних зборах ОСББ ОСОБА_1 не цікавиться і не володіє інформацією про стан та елементи будинку та прибудинкової території.

У клопотанні про приєднання доказів до матеріалів справи від 21.11.2022р. позивач зауважив, що оскільки оскаржуване рішення загальних зборів на сьогодні є діючим, воно продовжує обмежувати права позивача на користування спільним майном співвласників. Крім того, оскаржуване рішення загальних зборів створює перешкоди позивачу як водієві з інвалідністю, а також у потребі в заїзді в двір автомобілів, що виконують для нього замовлення з доставки предметів життєвої необхідності, що повністю суперечить положенням ст. 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

У клопотанні про приєднання доказів до матеріалів справи від 25.11.2022р. відповідач зауважив, що у поданих ним заявах свідки надають покази, якими підтверджується той факт, що позивач протягом 2018 року, в тому числі з серпня по грудень, в належній йому квартирі АДРЕСА_8 не проживав, а на дату 02.09.2018p., коли проводились загальні збори ОСББ, на яких розглядалось питання та приймалось рішення про встановлення автоматики на ворота, був відсутній.

Ухвалою суду від 03.01.2023р. суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача від 10.11.2022р. про витребування доказів.

У судовому засіданні 12.01.2023р. суд відмовив в задоволенні повторного клопотання відповідача про витребування доказів.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно п. 1.1 Статуту ОСББ "Чайка" Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі -співвласники) що розташовані за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У відповідності до п. 1.2. вказаного статуту визначає, що об`єднання діє відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку", чинного законодавства України та Статуту.

Відповідно до пункту 2.2. Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 (нова редакція) затвердженого Загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Пунктами 2.3., 2.4. Статуту визначено, що об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

Згідно з п. 2.8. Статуту відповідно до законодавства та цього Статуту, в межах повноважень, визначених статутом, об`єднання має право доручати правлінню, зокрема, ініціювати скликання загальних зборів.

За пунктом 2.9. Статуту для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законодавством та цим статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до пункту 3.1. Статуту, органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Пунктом 3.12 статуту визначено, що правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника.

Згідно з п. 3.12.1 Статуту на виконання своїх повноважень голова правління, окрім іншого, головує на загальних зборах співвласників (якщо збори не доручать головування іншій особі).

Пунктом 4.1. Статуту визначено, що загальні збори (збори співвласників) скликаються не рідше одного разу на рік, як правило по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно з пунктом 4.2. Статуту, повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Для участі в голосуванні на загальних зборах від кожної квартири чи нежитлового приміщення будинку, співвласниками яких є дві і більше особи, на підставі договору або довіреності обирається представник співвласників, який у такому разі має право голосувати від імені таких співвласників.

Власник або представник співвласника (співвласників) незалежно від площі та кількості квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності під час голосування на загальних зборах має один голос.

Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу від 29.12.2008 ПФ "Ньюпооп" (замовник будівництва) передано, а ОСББ "Чайка" прийнято активи житлового комплексу, що розташований за адресою м. Хмельницький, АДРЕСА_1, в тому числі - огорожа території 141,2 пог. метрів.

02.09.2018р. проведено загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Чайка" по АДРЕСА_1, загальна кількість співвласників 113 осіб, у зборах прийняли участь 77 осіб, що становить 68,1% від загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку, визначено порядок денний: 1. Обговорення питання про внесення змін в Статут об`єднання та визначення форми управління будинком. 2. Звіт роботи ревізкомісії за 2017. 3. Звіт роботи правління за 2017. 4. Обговорення питання розміру авансу на опалення для опалювального сезону 2018-2019. 5. Обговорення питання встановлення автоматичних воріт на в`їзді в двір. 6. Передача в комунальну власність міста зовнішніх мереж водопостачання та каналізації та реконструкція покрівлі над входами.

По питанням прийнято рішення, які оформлені протоколом №12 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 від 02.09.2018, зокрема:

1. По першому питанню прийнято рішення внести зміни в Статут об`єднання та викласти абзац 9 п.4.3 у редакції: До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься попереднє (до їх укладання) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує річний кошторис об`єднання на утримання будинку та прибудинкової території, а також договорів, предмет яких є цінні папери, майнові права або спільне майно, співвласник їх частина. Надати повноваження для підготування, підписання та реєстрації змін до статутних документів голові правління ОСББ ОСОБА_2 . До моменту реєстрації змін статуту надати голові правління ОСОБА_2 згоду співвласників на попереднє узгодження (до їх укладання) договорів сума яких перевищую залишок коштів на резервному та ремонтному фонду на договори, що відносяться до постачання природного газу. З 1 січня 2019 року здійснювати управління багатоквартирного будинку по АДРЕСА_9 через статутні органи ОСББ. Витрати на управління відповідають розміру внеску на утримання і відповідають 4,31 грн/м2 (і 3,44 грн/м2 для квартир першого поверху).

2. По другому питанню прийнято рішення затвердити звіт ревізійної комісії по результатах перевірки фінансової діяльності роботи правління за 2017 рік.

3. По третьому питанню прийнято рішення рекомендувати загальним зборам обговорити та визнати роботу правління задовільною та зобов`язати правління продовжити роботу по передачі мереж водопроводу та каналізації на баланс КПМ Хмельницькводоканал.

4. По четвертому питанню прийнято рішення внести до 1 вересня поточного року, як аванс, кошти на забезпечення оплати споживання газу у наступний опалювальний період з розрахунку 50 грн. за кожний м2 загальної площі кожної квартири та офісу. А при зміні ціни на газ відповідно вносити корегування в розмір авансу по розрахунку правління.

5. По п`ятому питанню прийнято рішення встановити ворота та хвіртку на вході та в`їзді в двір будинку. Доручити члену правління ОСОБА_3 проаналізувати умови та вартість робіт та організувати їх виконання в короткий термін фінансування встановлення автоматичних воріт та хвіртки виконати за кошти співвласників. Доступ до автоматичних воріт надати лише тим власникам що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.

6. По шостому питанню прийнято рішення передати безоплатно в комунальну власність громади міста зовнішні мережі водопостачання та каналізації. Також виконати реконструкцію покрівлі над входами в під`їзди, а решта коштів, що є на ремонтному фонді ОСББ провести ремонт в під`їздах.

Протокол підписаний головою зборів - ОСОБА_2 та секретарем - ОСОБА_3 .

До протоколу №12 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 від 02.09.2018р. додано список співвласників, присутніх на загальних зборах (протокол №12 від 02.09.2018).

В матеріалах справи наявний список Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, які голосували за встановлення автоматичних воріт та хвіртки огорожі двору будинку; відомість здачі коштів на встановлення автоматичних воріт, список Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1, які здали кошти на автоматизацію воріт, хвіртки.

До матеріалів справи долучено довіреність №3 від 04.09.2018р., за якою Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 уповноважило ОСОБА_3 представляти інтереси ОСББ "Чайка" з питань укладання угоди на виготовлення на встановлення автоматичних воріт та хвіртки (з правом підпису) у відповідності до рішення загальних зборів від 002.09.2018р. протокол №12 (питання порядку денного №5).

Відповідно до акта виконаних робіт №12 від 02.12.2018р. на замовлення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" ОСОБА_4 виконано роботи на загальну суму 43400,00 грн., а саме: ворота відкатні 7 метрів, закладний на відкатні ворота з урахуванням виготовлення, транспортування та монтажу - 25000,00 грн.; автоматика для відкатних воріт з урахуванням монтажу та налагодження - 10000,00 грн.; система контролю доступу через калітку з урахуванням монтажу та налагодження - 3500,00 грн.; GSM модуль керування воротами та керування каліткою - 4500,00 грн.; виготовлення та встановлення захисту автоматики для воріт - 200,00 грн.; встановлення дотягувача калітки - 200,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт на замовлення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" приватним підприємцем Шевчуком О.В. виконано роботи з встановлення комплекту відеокамер на загальну суму 15450,00 грн.

Відповідно до переліку витрат коштів загальна вартість на виготовлення та монтаж автоматичних воріт становить 73521,55 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №8594499 від 28.08.2013 квартира загальною площею 76 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_7 , належить на праві власності ОСОБА_1

13.11.2019р. ОСОБА_1 видано довічно пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 по інвалідності 2 групи, загальне захворювання.

Листом від 17.07.2020 №43р-20 Хмельницькою місцевою прокуратурою повідомлено начальника СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області та ОСОБА_1 , що до місцевої прокуратури надійшла заява ОСОБА_1 щодо можливих самоправних дій голови ОСББ "Чайка" ОСОБА_2 та з інших питань. Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України досудове розслідування кримінальних правопорушень, зазначених у зверненні, проводиться слідчими органами внутрішніх справ, прокуратурою направлено вищевказане звернення для розгляду та прийняття, за наявності підстав, рішення відповідно до вимог ст. 214 КПК України.

Згідно листа Хмельницької місцевої прокуратури від 20.07.2020р. №43р-20, адресованого начальнику СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області та ОСОБА_1 , відповідно до ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" прокуратурою направляється для організації розгляду звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних, на думку заявника, дій голови ОСББ "Чайка" та з інших питань.

У довідці ДОП СП ЗВнП ХВП в Хмельницькій обл. лейтенанта поліції В. Рискальчука від 11.08.2020 на начальника ЗВнП ХВП ГУНП в Хмельницькій області підполковнику поліції Ю. Ладанського зазначено, що щодо заяви гр. ОСОБА_1 не вбачається ознак кримінального та адміністративного правопорушення, перевірку по даному факту завершено. Про результати перевірки гр. ОСОБА_1 поінформовано письмово.

У листі Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області від 11.08.2020, адресованому ОСОБА_1 , зазначено, що в ході проведеної перевірки факт неправомірних дій не знайшов свого підтвердження. Перевірку по даному факту припинено.

12.12.2020 гр. ОСОБА_1 звертався до голови правління ОСББ "Чайка" з заявою, щодо отримання копій документів.

У листі голови правління ОСББ "Чайка" від 15.01.2021, адресованому ОСОБА_1 , на заяву від 12.12.2020 зазначалося, що електронний документ статуту можна безкоштовно завантажити на сайті Міністерства юстиції України (додається опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії, в якому вказаний код та посилання на сайт де можна завантажити електронну версію статуту). Статут затверджено рішенням загальних зборів, віддруковано (згідно чинних вимог) в одному екземплярі і оригінал знаходиться в міському відділі державної реєстрації юридичних осіб. З затвердженими внесками на утримання будинку та прибудинкової території можна ознайомитись в офісі ОСББ "Чайка", з протоколами можна ознайомитись в офісі ОСББ "Чайка" та зробити з них виписки. Так, як витрати на встановлення автоматичних воріт не були передбачені кошторисом ОСББ на 2018 рік співвласники рішенням загальних зборів від 02.09.2018 протокол №12 вирішили, що фінансування виготовлення та встановлення автоматичних воріт та хвіртки виконати за кошти співвласників. З витратами коштів на виготовлення та встановлення воріт також можливо ознайомитись в офісі ОСББ. Договір на обслуговування автоматичних воріт та хвіртки не укладався, обслуговування воріт проводиться самостійно співвласниками. По витратам коштів ОСББ за період з 2017 по 2019 роки з фінансовими звітами та актами ревізійних комісій перевірки діяльності ОСББ можна також ознайомитись в офісі ОСББ. Ключів від воріт не існує. Лише декілька власників мають брелоки від автоматичних воріт, за які вони платили додатково. Доступ до автоматичних воріт здійснюється телефонами лише тих власників, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж. Для отримання доступу до воріт слід написати заяву на правління ОСББ "Чайка", дане питання буде включено в порядок денний та розглянуте співвласниками під час проведення чергових загальних зборів ОСББ "Чайка".

Листом від 21.01.2021р. №1668.4/Н-843.3/21/44 Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини просить ОСББ "Чайка" відновити порушені права ОСОБА_1 та надати письмову відповідь на його звернення та запитувану інформацію.

26.01.2021р. ОСББ "Чайка" у відповідь на лист №1668.4/Н-843.3/21/44 від 21.01.2021 повідомило Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що ОСОБА_1 надано відповідь на запит 18.01.2021р., а також запитувані документи 26.01.2021р.

У листі Управління архітектури та містобудування Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів від 02.03.2021р. зазначено, що в управлінні архітектури та містобудування інформація щодо погодження ОСББ "Чайка" на встановлення огорожі по АДРЕСА_1 відсутня.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.03.2021р. земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:03:002:0088 площею 0,3807 ( АДРЕСА_1 ) належить на праві приватної власності Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по АДРЕСА_1 .

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.09.2021р. у справі №924/459/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021, у позові фізичної особи ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" про визнання недійсним протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" від 02.09.2018р. №12; усунення перешкод в користуванні спільним майном, демонтаж огорожі; стягнення з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" 25000,00 грн. моральної шкоди, відмовлено.

У вказаних рішеннях суду зазначено, що такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб`єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає, так як ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає можливість оскарження в судовому порядку саме рішення загальних зборів, а не протоколу, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом, який в силу ст. 20 ГК України, може бути оскаржений.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення оформлене пунктом 5 загальних зборів ОСББ "Чайка" по АДРЕСА_1 , від 02.09.2018 №12, посилаючись на недотримання відповідачем порядку скликання та проведення загальних зборів співвласників, в тому числі неповідомлення ОСОБА_1 про проведення таких зборів, чим порушено вимоги ст. 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статут ОСББ "Чайка".

У матеріалах справи наявні подані відповідачем заяви свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у яких зазначається про непроживання позивачем в належній йому квартирі АДРЕСА_10 .

Також у матеріалах справи наявні подані позивачем довідки ФОП ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року, від 01 лютого 2022 року, про неможливість заїзду на територію будинку АДРЕСА_1 для виконання умов Договору №4 від 06.12.2021 поставки товарів у зв`язку із обмеженим доступом до автоматичних воріт; заява свідка ОСОБА_8 від 18 листопада 2022 року щодо неможливості заїзду на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 ; інформація Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Війтовецький" №38/22 від 08 листопада 2022 року про неможливість доставки одноразової продуктової допомоги до будинку АДРЕСА_1 у зв`язку із обмеженим доступом до автоматичних воріт; довідка з місця проживання про реєстрацію і склад сім`ї №198 від 14.08.2015, видана ОСББ "Чайка"; свідоцтво НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу марки Nissan Murano реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований на ОСОБА_7 .

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

При розгляді спору по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та / або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та / або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права / інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019р. у справі №924/831/17, від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з позовом про визнання недійсним пункту 5 рішення загальних зборів ОСББ від 02.09.2018р. №12, яким вирішено встановити автоматичні ворота на в`їзді у двір та хвіртку за кошти співвласників, а також надати доступ до автоматичних воріт лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж, з підстав порушення відповідачем порядку скликання та проведення загальних зборів, а також тим що це рішення порушує його права як співвласника багатоквартирного будинку повноцінно користуватись прибудинковою територією.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників. Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.

За змістом статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

При цьому, стаття 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", до прав співвласників відносить права брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Стаття 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачає, що співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом.

Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Звертаючись із позовом до суду, позивач обґрунтовував свої вимоги зокрема тим, що його не було повідомлено, у передбачений законом та статутом відповідача спосіб, про загальні збори, чим порушено право на участь в управлінні об`єднанням.

Розглядаючи позовну вимогу позивача щодо визнання недійсним Рішення загальних зборів, саме в правовому полі нормативно-правового регулювання корпоративних відносин що пов`язанні із регулюванням діяльності ОСББ, суд досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваним Рішенням прав та охоронюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З позовної вимоги вбачається, що основним доводом позивача є неповідомлення про проведення загальних зборів та не ознайомлення відповідно з порядком денним чим порушено права позивача як учасника ОСББ та в цілому право на участь у діяльності ОСББ.

З цього приводу судом враховується, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, суду при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019р. в справі №923/876/16, а також у постанові Верховного Суду від 22.09.2022р. у даній справі.

Зі статуту ОСББ "Чайка", нова редакція якого затверджена рішенням загальних зборів, оформлене протоколом від 02.09.2018р. №12, вбачається, що ОСББ "Чайка" створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, з метою забезпечення та захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом.

Згідно з п. 3.1 Статуту органами управління ОСББ "Чайка" є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) ОСББ "Чайка". Вищим органом управління ОСББ "Чайка" є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності ОСББ "Чайка".

В силу дії пункту 4.3 Статуту ОСББ "Чайка", до виключної компетенції загальних зборів належить, в тому числі, питання про використання спільного майна; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішень про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення обмежень на користування спільним майном.

Пунктом 4.1 Статуту ОСББ "Чайка" визначено, що загальні збори (збори співвласників) скликаються не рідше одного разу на рік, як правило по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності Відповідача. Загальні збори скликаються і проводяться правлінням ОСББ "Чайка" або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

У відповідності до частини четвертою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

В свою чергу, згідно з пунктом 4.2 Статуту ОСББ "Чайка" повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Позивач стверджує, що його як співвласника багатоквартирного будинку і члена ОСББ "Чайка" не було належним чином повідомлено про проведення 02.09.2018р. загальних зборів співвласників та про їх порядок денний.

Дослідивши порядок скликання загальних зборів від 02.09.2018р., суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів вручення чи надіслання співвласникам ОСББ "Чайка" повідомлення (оголошення) про скликання загальних зборів. Більше того, у матеріалах справи немає самого тексту повідомлення (оголошення) про проведення загальних зборів 02.09.2018р. Жодним із учасників справи відповідної обставини не спростовано.

Одним із гарантованих прав співвласника є його участь в управлінні об`єднанням через діяльність у вищому органі управління - загальних зборах. Неповідомлення члена ОСББ "Чайка" про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів ОСББ недійсними.

Судом враховується, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі своєчасного повідомлення позивач мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо.

Однак порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

У той же час, позивачем належними і допустимими доказами не доведено факту порушення рішенням загальних зборів про встановленням автоматичних воріт його прав.

Суд констатує, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 21.10.2021р. в справі №910/15071/20.

Суд звертає увагу, що встановлюючи порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників ОСББ "Чайка" не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України випливає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

В свою чергу, позивач не погоджується не з усіма питаннями порядку денного, а саме з питанням №5 щодо встановлення автоматичних воріт на в`їзді в двір та хвіртки. В той же час, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що встановленням автоматичних воріт на в`їзді в двір та хвіртки порушує права позивача.

З огляду на все вищеописане, оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення загальних зборів ОСББ "Чайка" недійсним (щодо встановлення автоматичних воріт на в`їзді в двір та хвіртки) саме і виключно у зв`язку з відсутністю доказів дотримання відповідачем порядку повідомлення учасника про проведення загальних зборів. При цьому, судом приймається до уваги саме те, що крім посилань на порушення порядку повідомлення про загальні збори, позивач не наводить доводів незаконності прийнятого рішення. Позивач не зазначає, як могли б вирішитися питання інакше в разі його присутності на оскаржуваних зборах.

В свою чергу, згідно з рішенням загальних зборів від 02.09.2018, викладеному у пункті 5, вирішено не лише встановити автоматичні ворота на в`їзді у двір та хвіртку за кошти співвласників, а й надати доступ до автоматичних воріт лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.

Тобто зазначеним рішенням також були встановлені певні обмеження щодо використання позивачем спільної власності (прибудинкової території).

У позовній заяві позивачем ставиться питання про визнання недійсним пункту 5 спірного рішення повністю.

Як вже зазначалось, п. 5 рішення викладено у такому вигляді: "встановити ворота та хвіртку на вході та в`їзді в двір будинку. Доручити члену правління ОСОБА_3 проаналізувати умови та вартість робіт та організувати їх виконання в короткий термін фінансування встановлення автоматичних воріт та хвіртки виконати за кошти співвласників. Доступ до автоматичних воріт надати лише тим власникам що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.".

Суд вважає за необхідне дослідити питання щодо можливості визнання недійсним пункту 5 спірного рішення в частині надання доступу до автоматичних воріт лише тим власникам що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності порушених прав позивача у зв`язку з не доведенням факту наявності у нього автомобіля, за наявності хвіртки для проходу у двір, оскільки задоволення потреб співвласників будинку, пов`язаних з необхідністю заїзду автомобільного транспорту у двір, не залежить від наявності у них власного транспортного засобу.

Так, позивач неодноразово зазначав, що він є інвалідом 2 групи та має потребу у заїзді у двір автомобілів, що виконують для нього замовлення з доставки предметів життєвої необхідності.

Більше того, позивач подав докази використання автомобіля - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , зареєстрований на ОСОБА_7 , а також надав докази неможливості завозу до під`їзду на прибудинковій території продуктів харчування та інших товарів.

Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особам з інвалідністю надаються певні гарантії.

Зокрема стаття 30 цього Закону встановлює вимоги щодо забезпечення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до житла, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю тощо.

Згідно із Європейською соціальною хартією 1996 року (переглянута), яка була ратифікована Україною, Україна взяла на себе зобов`язання з метою забезпечення особам з інвалідністю, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективного здійснення права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства сприяти їхній всебічній соціальній інтеграції та участі у житті суспільства, зокрема, шляхом вжиття заходів, включаючи технічну допомогу, що спрямовані на усунення перешкод для спілкування і пересування і що надають доступ до транспорту, житла, культурної діяльності і відпочинку (пункт 3 статті 15).

Відповідно, з огляду на формулювання другої частини п. 5 рішення загальних зборів ОСББ від 02.09.2018р., а саме - "доступ до автоматичних воріт надати лише тим власникам що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж", суд приходить до висновку про незабезпечення та недотримання відповідачем гарантій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у зв`язку з встановленням у пункті 5 оскарженого рішення обмеження щодо використання позивачем спільної власності, а саме в частині рішення що стосується надання доступу до автоматичних воріт лише тим власникам, що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997р. наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно, суд при розгляді даної справи враховує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, положення ст. 79 ГПК України, стандарт доказування "баланс імовірностей" (balance of probabilities).

У контексті вищезазначеного, судом приймаються до уваги положення ст. 86 ГПК України, якою передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується відповідача, який мав довести наявність усіх тих обставин, з якими він пов`язує необґрунтованість та недоведеність позову, а також позивача, який мав довести обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чайка" оформлене пунктом №5 протоколу загальних зборів повністю.

Судом також при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

Інші доводи позивача та відповідача також не беруться судом до уваги з огляду на їх необґрунтованість.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" оформлене пунктом №5 протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по АДРЕСА_1, від 02.09.2018 №12 в частині надання доступу до автоматичних воріт лише тим власникам що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у зазначеній справі подано у 2021 році. При цьому статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021р. встановлено у розмірі 2270,00 грн.

З огляду на положення ст. 129 ГПК України, беручи до уваги часткове задоволення позовної вимоги немайнового характеру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід бюджету 1135,00 грн.

Щодо витрат на послуги нотаріуса з посвідчення заяви свідка.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1. ст. 127 ГПК України, свідку у зв`язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ГПК України, особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення позивачем витрат на нотаріальне посвідчення заяви свідка, поданої під час розгляду справи, позивачем надано довідку приватного нотаріуса від 18.11.2022р. про те, що за засвідчення справжності підпису на заяві сплачено 900,00 грн. Акт про вчинені нотаріальні дії не надавався.

Господарський суд зазначає, що факт того, що нотаріально засвічена заява свідка підготовлена позивачем саме для подання до суду, як і надання судом оцінки даним документам, не доводять, що понесені позивачем витрати, у зв`язку із поданням цього документу, були необхідними (неминучими) і відповідач повинен відшкодувати ці витрати.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що процесуальні дії позивача щодо яких ним понесені відповідні, заявлені до стягнення, витрати, були необхідними і відповідач має відшкодувати ці витрати за результатом розгляду даної справи.

За вказаних обставин, господарський суд не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат позивача на нотаріальне посвідчення заяви свідка.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" оформлене пунктом №5 протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по вул. Зарічанська, 26 , від 02.09.2018 №12 в частині надання доступу до автоматичних воріт лише тим власникам що внесли кошти на їх виготовлення та монтаж.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чайка" по вул. Зарічанська, 26 (29019, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 26, кв. 66, код ЄДРПОУ 36212957) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц мтг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA878999980313191206083022775; код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір за позовом ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , до Господарського суду Хмельницької області по справі №924/1146/21 у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп).

Видати наказ.

Повний текст складено 15.02.2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 примірники (всім реком.):

1 - до справи;

2 - позивачу ( АДРЕСА_11 );

3 - відповідачу ( вул. Зарічанська, 26, кв. 66, м. Хмельницький, 29019 ).