Провадження № 22-з/812/6/23
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
іменем України
15 лютого 2023 року м. Миколаїв
справа № 484/324/22
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лівінського І.В.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Тищук Н.О.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
заяву
Фермерського господарства «БМВ - Агро»
про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі
за позовом
ОСОБА_1 до Фермерського господарства «БМВ - Агро» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати та розірвання договору оренди землі,
у с т а н о в и в:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У січні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бєлоущенка А.Ж. звернувся із позовом до Фермерського господарства «БМВ-Агро» (далі - ФГ «БМВ-Агро») про стягнення заборгованості з виплати орендної плати та розірвання договору оренди землі.
Представник позивача зазначав, що 02 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ФГ "БМВ-Агро" було укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач передав останньому у строкове платне користування належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 9,65 га, що розташована в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, строком на 50 років зі сплатою орендної плати в розмірі 2 805 грн, але не менше 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Вказаний договір зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській раді 25 грудня 2010 року за реєстровим № 041048300273.
Договором передбачений обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату.
Однак в порушення умов договору фермерське господарство з 2019 року орендну плату не сплачує, що в свою чергу є систематичним та суттєвим порушенням умов договору оренди землі. Починаючи з 2018 року позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою виплатити йому орендну плату за 2019-2021 роки. Останній раз позивач звернувся 01 серпня 2018 року з письмовою вимогою про виплату орендної плати та належне виконання умов договору оренди, проте, не отримав ні відповіді, ні орендної плати.
Крім того, 12 березня 2010 року в нотаріальній конторі Первомайського районного нотаріального округу було посвідчено довіреність на вчинення від імені позивача правочинів щодо розпорядження всім належним йому майном, в тому числі земельною ділянкою, представництво в юстиції, земельних відділах, державного земельного кадастру в правоохоронних органах, суду та інших органах в тому числі з правом отримання орендної плати за належну земельну ділянку на ім`я доньки та зятя голови ФГ "БМВ-Агро", громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказана довіреність була скасована 20 червня 2018 року.
Згодом позивач 28 червня 2018 року направив на адресу ОСОБА_2 та відповідача лист повідомлення про скасування довіреності, виданої 12 березня 2010 року.
Посилаючись на те, що в порушення умов договору відповідач жодного разу, починаючи з 2010 року не виконував взяті на себе зобов`язання, не лише по виплаті орендної плати, а й по внесенню змін до діючого договору оренди землі, позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з виплати орендної плати та розірвання договору.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 березня 2021 року у справі №484/201/21 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ФГ "БМВ-Агро" про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено повністю.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2021 року зазначене рішення в частині позовних вимог про стягнення орендної плати скасоване та ухвалене в цій частині судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 З ФГ "БМВ-Агро" на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість з виплати орендної плати за 2020 рік за договором оренди землі від 02 березня 2010 року в загальному розмірі 7003, 50 грн.
Проте, незважаючи на вказане рішення, відповідач заборгованість за 2020 рік не виплатив і продовжує не виконувати взяті на себе зобов`язання з виплати орендної плати за 2021 рік.
Посилаючись на те, що своїх зобов`язань за договором відповідач не виконав, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті орендної плати за 2021 рік у розмірі 7003,5 грн та розірвати договір оренди землі від 02 березня 2010 року, укладений між позивачем і відповідачем та зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській раді за №041048300273.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2022 року позов задоволений. Постановлено стягнути з ФГ "БМВ-Агро" на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за 2021 рік за договором оренди землі від 02 березня 2010 року, укладеним між ОСОБА_1 та ФГ "БМВ-Агро", зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Тарасівській сільській раді за №041048300273, в розмірі 7003 грн 50 коп. та розірвати спірний договір оренди землі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ФГ «БМВ - Агро» оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ФГ «БМВ - Агро» задоволено. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «БМВ - Агро» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати та розірвання договору оренди землі відмовлено.
2.Мотивувальна частина
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення по цій справі, ФГ «БМВ - Агро» просило здійснити розподіл судових витрат, пов`язаних із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, поклавши ці витрати на позивача. Зокрема, відповідач просив стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Тобто, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є не вирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ФГ «БМВ - Агро» задоволено. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2022 року скасоване та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Однак питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, не вирішено, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду першої інстанції позивач сплатив 1984,80 грн судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою ФГ «БМВ - Агро» сплачений судовий збір у розмірі 2977,20 грн (а.с.95).
Враховуючи, що апеляційним судом в задоволенні позову відмовлено, а апеляційна скарга відповідача задоволена, судові витрати по справі покладаються на позивача.
Таким чином, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ФГ «БМВ - Агро» 2977,20 грн сплаченого судового збору.
Крім того, ФГ «БМВ - Агро» просило також ухвалити додаткове судове рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн за складання і подання апеляційної скарги та прийняття участі адвоката у судових засіданнях у цій справі. До заяви товариство додало платіжне доручення № 1999 від 29 грудня 2022 року, договір про надання правової допомоги від 01 вересня 2022 року та акт виконаних робіт № 6 від 29 грудня 2022 року.
Однак заява у цій частині не може бути задоволена, з огляду на таке.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Не подання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що ФГ «БМВ - Агро» протягом встановленого законом строку відповідної заяви та відповідних доказів до апеляційного суду не подавало.
Апеляційна скарга не містила вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу і, як вбачається з протоколів судових засідань в режимі відеоконференції від 08 листопада та 20 грудня 2022 року, такої вимоги не було заявлено і до закінчення судових дебатів. До апеляційної скарги відповідач не долучив розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу. Після ухвалення постанови та після закінчення п`ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, представник відповідача відповідних доказів не надав.
За такого, заява відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне заяву ФГ «БМВ - Агро» задовольнити частково та ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «БМВ - Агро» судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 2977,20 грн.
Керуючись ст.ст.141, 270, 382 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Заяву Фермерського господарства «БМВ - Агро» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «БМВ - Агро» 2977,20 грн судового збору.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
ГоловуючийІ.В. Лівінський СуддіТ.Б. Кушнірова Н.О. Тищук
Повне судове рішення складене 15 лютого 2023 року.
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2023 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108987984 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Миколаївський апеляційний суд
Лівінський І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні