Рішення

від 15.02.2023 по справі 686/13263/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 686/13263/22

РІШЕННЯ

іменем України

15 лютого 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ПП "Транс-Захід БВ" до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову №300879 від 11.01.2022 про застосування адміністративно - господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". За твердженням позивача, відображені у акті перевірки відомості про вчинене позивачем порушення не підтверджене документально.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15.11.2022 справу №686/13263/22 передано на розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

За результатами проведення автоматизованого розподілу вказана справа передана на розгляд судді Драновського Я.В..

Ухвалою суду від 09.12.2022 поновлено строк звернення до адміністративного суду та прийнято до свого провадження адміністративну справу №686/13263/22 за позовом ПП "Транс-Захід БВ" до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивує посиланням на те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства, є правомірною та обґрунтованою.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Працівниками Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в рамках проведення заходів державного контролю шляхом здійснення рейдової перевірки, 09.12.2021 було перевірено транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПП "Транс-Захід БВ".

За результатами перевірки складений акт №313467 від 09.12.2021, яким зафіксовано порушення наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24 червня 2010 року №385 та статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ, а саме: перевезення вантажу виконувалось транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, відсутні тахокарти в кількості, що передбачена ЄУТР.

Водій транспортного засобу в акті перевірки зазначив про безпідставну зупинку транспортного засобу, з актом перевірки ознайомлений, про що свідчить його підпис.

У подальшому, в.о. начальника відділу прийнята оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №300879 від 11.01.2022, якою накладений штраф в розмірі 17000,00 грн за порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач звернувся із скаргою до Державної служби з безпеки на транспорті, однак за результатами її розгляду, скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, про що позивача повідомлено листом від 15.06.2022.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 8 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ (далі - ЗУ «Про автомобільний транспорт») передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»: документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт», з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції: перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР у разі обладнання аналоговим тахографом, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а в разі відсутності тахокарт - бланк підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення перевірки водієм транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, в порушення вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, Закону України «Про автомобільний транспорт» не було надано щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку (тахокарти) за період з 23.11.2021 по 07.12.2021.

Крім того, у водія під час перевірки не було бланку підтвердження діяльності, який би вказував на те, що в окремі дні він не працював та перебував на відпочинку, лікарняному, відпустці тощо.

Суд зауважує, що водій транспортного засобу не надав будь - яких пояснень, зауважень або заперечень інспекторам з приводу цих питань.

Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов`язку уповноважена особа має право накладати штраф відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд враховує положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, встановлено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийнятої постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити, судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ПП "Транс-Захід БВ" (вул. Курчатова, буд. 113, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29025 , код ЄДРПОУ - 35163066) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, буд. 75, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя Я.В. Драновський