Постанова

від 14.02.2023 по справі 480/6322/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 р.Справа № 480/6322/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ломоновської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2022, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, м. Суми, повний текст складено 26.10.22 року по справі №480/6322/22

за позовом Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня"

до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) третя особа ОСОБА_1

про визнання незаконними дії, визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" (далі - позивач), звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Большакова С.М. щодо винесення постанови від 22 вересня 2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. під час примусового виконання виконавчого листа № 592/12074/20, виданого Ковпаківським районним судом міста Суми 13 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № 69859901;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 22 вересня 2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. під час примусового виконання виконавчого листа № 592/12074/20, виданого Ковпаківським районним судом міста Суми 13 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № 69859901.

Позивач вказує, що на момент винесення оскаржуваної постанови ним було вжито усіх заходів для своєчасного виконання судового рішення у справі № 592/12074/20, а тому були відсутні підстави для її винесення. Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 була звільнена 15.10.2020 з посади лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки (0,25 ставки). Враховуючи потреби лікарні ця вакантна посада була перепрофільована. Таким чином, для виконання рішення суду необхідно внести зміни до штатного розпису - ввести додатково 0,25 посади лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки та звернутись за погодженням до Уповноваженого органу. Позивач стверджує, що 19.09.2022 звернувся до Уповноваженої особи засновника - Сумської обласної ради із листом № 01-16/7/681 про надання дозволу на внесення змін до штатного розпису. Позивач вказує, що після отримання відповідного погодження, рішення буде виконано.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 26.10.2022р. адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Мііністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконними дії, визнання незаконною та скасування постанови задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Большакова С.М. про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 22 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № 69859901.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судове рішення суду 1-ї інстанції по адміністративній справі прийнято з грубими процесуальними порушеннями; наявні в матеріалах справи докази досліджені неправильно та неповністю; обставини у справі встановлені невірно. Вказує, що судом першої інстанції невірно та неповністю дослідив наявні у матеріалах справи письмові докази. Посилається на те, що зроблений судом першої інстанції висновок про те, що управління підприємством включає в себе право погоджувати прийом на роботу працівників є хибним, не відповідає Статуту та є зробленим за причини неповного дослідження вказаного письмового доказу. Окрім того вказує, що посада, яку займав скаржник, не була скорочена, а була перепрофільована, тобто штатна чисельність підприємства не зменшилась, посада стягувача не була скорочена, а відповідно поновлення стягувача, відновлення порушених прав стягувача, не повинно потребувати виділення додаткової посади у штатному розписі. Також вказує, що до пояснень боржника, надісланих листом №01-16/7/676 від 16.09.2022, не було надано жодних доказів поважності невиконання рішення суду про негайне поновлення на роботі. Зазначає, що суд першої інстанції зробив хибний висновок, що, нібито, позивачем доведено наявність причин, які унеможливлювали виконання у встановлений строк боржником рішення та які не залежала від його власного волевиявлення. Суд першої інстанції хибно вважає, що наведені позивачем причини невиконання рішення суду слід визнати поважними, а тому відсутні підстави для накладення штрафу за невиконання судового рішення. На підставі вищенаведеного, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 по адміністративній справі №480/6322/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким залишити позовні вимоги позивача без задоволення. Розгляд апеляційної скарги просить провести у порядку письмового провадження.

Також, від третьої особи, до суду були подані додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що деякі твердження позивача, що наведені в його відзиві на апеляційну скаргу, не відповідають дійсності та можуть, шляхом навмисного введення в оману апеляційного суду, привести до спотворення обставин справи та підстав звернення третьої особи до апеляційного суду. Зазначає, що лише 03.11.2022 роботодавець фактично допустив стягувача до роботи, а середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2020 до дня фактичного поновлення на роботі не виплачений й досі. Твердження боржника про нібито виплату стягувачу суми 23912.98 грн в якості середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не відповідають дійсності.

Від Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій зазначає, що в повній мірі та категорично не погоджується з прийнятим рішенням першої інстанції з тих підстав, що судом першої інстанції не прийнято до уваги фактичні та юридичні обставини, що об`єктивно вплинули б на прийняття вмотивованого та обґрунтованого рішення. Вказує, що державному виконавцю лист № 01-16/7/681 від 19.09.2022 не надано. Не повідомлено державного виконавця про існування такого листа. До суду не надано доказів направлення листа поштою 19.09.2022. Судом не було встановлено направлення такого листа. Отже боржником на час винесення постанови про накладення штрафу від 22.09.2022 не було вчинено жодних дій на виконання рішення суду і поважні причини такого виконання відсутні В позовній заяві про наявність листа 01-16/7/681 від 19.09.2022 позивачем зазначено не було, чим порушено ст.79 КАСУ. Судом не встановлено чи прийнято до розгляду Управління майном Сумської обласної ради даний лист чи вирішено питання щодо внесення змін до штатного розпису, або коли буде вирішено дане питання. Судом першої інстанції помилково визначено, що листом від 16.09.2022 № 01-16/7/676 позивачем було повідомлено відділ державної виконавчої служби про вищевказані обставини щодо виконання судового рішення, адже в даному листі відсутні зазначені докази відсутності посади, відсутні докази або посилання на те що вживаються заходи боржником на виконання рішення суду. Посилається на те, що судом першої інстанції не було врахований факт того що у боржника було достатньо часу для виконання рішення суду яке набрало законної сили 25.08.2022, а виконавче провадження закінчено 29.09.2022, рішення суду про скасування постанови про накладення штрафу від 26.10.2022 року, але рішення суду залишається не виконаним. Посилається на постанову Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 808/1043/17. На підставі вищевикладеного просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду в справі №480/6322/22 від 26.10.2022. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Від Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня", до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню. Вказує, що КНП СОР "Обласна дитяча клінічна лікарня" у встановлений строк вжито залежні від нього заходи для виконання судового рішення.

Також від Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня", до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Сторони та третя особа повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи, з урахуванням особливостей, що визначені ст. 268 КАС України, а також шляхом розміщення на веб-порталі Судова влада повідомлення про виклик у судове засідання учасників справи.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про витребування у Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" доказів, а також клопотання про долучення аудіо доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023р. дійшла висновку, що заявлені клопотання не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною 8 ст.79 КАС України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції не досліджувалися документи, зазначені у клопотанні. Клопотання про витребування вищевказаних доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції скаржником не подавалось.

Відповідно до ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Також колегія суддів зазначає, що з предметом розгляду даної справи є постанова від 22 вересня 2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. під час примусового виконання виконавчого листа № 592/12074/20, виданого Ковпаківським районним судом міста Суми 13 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № 69859901.

Зазначені скаржником в клопотанні документи, не стосуються предмету спору оскільки не були підставою для для прийняття рішення про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. під час примусового виконання виконавчого листа № 592/12074/20.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

Теж саме стосується й клопотання про долучення й дослідження аудіо запису судового засідання суду першої інстанції від 25.10.2022р.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині задоволення позову.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2022 Ковпаківським районним судом міста Суми виданий виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки в комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" у справі № 592/12074/20.

Постановою Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 15.09.2022 відкрито виконавче провадження № 69859901 з примусового виконання виконавчого листа № 592/12074/20 виданого 13.09.2022 Ковпаківським районним судом міста Суми про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки в комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня".

Листом від 16.09.2022 № 01-16/7/676 позивачем було надано відділу державної виконавчої служби пояснення щодо виконання судового рішення по справі № 592/12074/20 (ВП № 69859901).

Зокрема, зазначено, що відповідно до Статуту КНП СОР ОДКЛ штатну чисельність підприємства директор визначає за погодженням з Уповноваженим органом на підставі фінансового плану Підприємства, погодженого в установленому законодавством та Статутом порядку, з урахуванням необхідності створення відповідних умов для забезпечення належної доступності та якості медичної допомоги. Структура підприємства затверджується директором підприємства з погодженням з Уповноваженим органом. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 була звільнена 15.10.2020 року з посади лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки (0,25 ставки), то враховуючи потреби лікарні ця вакантна посада була перепрофільована. Тому, для виконання рішення суду необхідно ввести додатково 0,25 посади лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки та звернутися за погодженням до Уповноваженого органу. Після отримання відповідного погодження, Рішення суду буде виконано.

Актом державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 16.09.2022 за виходом державного виконавця за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 22 встановлено, зокрема, що позивач на посаді не поновлений, рішення суду не виконано.

19.09.2022 позивач звернувся до заступника начальника Управління майном Сумської обласної ради із листом № 01-16/7/681 про надання дозволу на внесення змін до штатного розпису із проханням надати погодження на внесення змін до штатного розпису та введення додатково 0,25 посади лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки.

21.09.2022 позивач звернувся до Начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із клопотанням № 01-16/7/688 про відкладення проведення виконавчих дій .

Актом державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 22.09.2022 за виходом державного виконавця за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 22 з метою перевірки виконання рішення суду, встановлено, що наказ про поновлення позивача на посаді не винесено, рішення суду не виконано, начальник юридичного відділу від підпису відмовилась .

22.09.2022 старшим державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Большаковим С.М. у виконавчому провадженні №69859901 прийнято постанову, якою за невиконання рішення суду боржником без поважних причин на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись із діями державного виконавця та прийнятою державним виконавцем 22.09.2022 постановою про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є часткового обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України від 02.06.2016 року №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 цього Закону передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частиною 1 ст. 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідно до статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника.

Підставою для застосування такого виду відповідальності є саме невиконання судового рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19, від 20 травня 2021 року у справі № 480/4549/19 та інших.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.

Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення.

Поважність причин невиконання судового рішення повинна оцінюватися у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкоджало його виконанню.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 821/1568/16.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №127/3770/17.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ КНП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» № 88-АГПС від 15 жовтня 2020 року та наказ № 614 К від 15 жовтня 2020 року, якими на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та звільнено на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки у КНП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня». Стягнуто з КНП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 16 жовтня 2020 року до дня поновлення на роботі, який станом на 13 вересня 2021 року становить 15 491,55 грн.

За правилами частини сьомої статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

13.09.2022 Ковпаківським районним судом міста Суми виданий виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки в комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" у справі № 592/12074/20.

У даному випадку, належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Відповідно до п. 7.1 розділу VII Статуту Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" управління підприємством здійснює Сумська обласна рада через уповноважений орган - управління майном Сумської обласної ради.

Згідно із п. 8.3 розділу VII Статуту штатну чисельність підприємства директор визначає за погодженням з Уповноваженим органом на підставі фінансового плану підприємства, погодженого в установленому законодавством та Статутом порядку, з урахуванням необхідності створення відповідних умов для забезпечення належної доступності та якості медичної допомоги.

Позивач зазначає, що поважною причиною невиконання судового рішення у встановлений строк є перепрофілювання та як наслідок відсутність вакантної посади лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки на підприємстві, тобто тієї посади, яку можна запропонувати ОСОБА_1 та необхідність часу для отримання погодження для введення відповідної посади у штатному розписі підприємства.

Як зазначає відповідач, державним виконавцем було встановлено, що боржником рішення суду не виконано, про що державним виконавцем було складено акт державного виконавця.

Разом з тим, позивач зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин вакантна посада лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки у штатному розписі КНП СОР "Обласна дитяча лікарня" була відсутня, тому 19.09.2022 позивач звернувся до Управління майном Сумської обласної ради, як до органу управління підприємством із листом № 01-16/7/681 про надання дозволу на внесення змін до штатного розпису із проханням надати погодження на внесення змін до штатного розпису та введення додатково 0,25 посади лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки.

При цьому, листом від 16.09.2022 № 01-16/7/676 позивачем було повідомлено відділ державної виконавчої служби про вищевказані обставини щодо виконання судового рішення.

Вищенаведене свідчить, що позивачем вживалися заходи для поновлення ОСОБА_1 на роботі, що свідчать про відсутність протиправної затримки виконання рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що позивачем вживалися належні заходи для виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2021 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки у КНП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня».

Отже, невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення суду у спірних правовідносинах зумовлено відповідними причинами, а саме тривалою процедурою внесення змін до штатного розпису КНП СОР "Обласна дитяча лікарня".

При цьому, колегія суддів зазначає, що на позивача покладено обов`язок судовим рішенням поновити позивача на роботі, а саме на посаді посаді лікаря-гастроентеролога дитячого, не призначити на роботу, що за своєю суттю є різними діями.

Колегія суддів зазначає, що відповідач отриману від позивача інформацію щодо причин невиконання рішення суду не проаналізував, жодної оцінки зазначеним позивачем у листі від 16.09.2022 № 01-16/7/676 обґрунтуванням щодо виконання судового рішення, не надав, натомість наклав на позивача штраф.

В Акті державного виконавця від 28.09.2022р. зазначено лише про те, що відповідний наказ про поновлення ОСОБА_1 не винесено.

Щодо посилання відповідача на те, що державному виконавцю лист №01-16/7/681 від 19.09.2022 не надано, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, листом від 16.09.2022 №01-16/7/676 позивачем було повідомлено відділ державної виконавчої служби про вищевказані обставини щодо виконання судового рішення, а саме про те, що позивач звернувся до органу управління підприємством із листом про надання дозволу на внесення змін до штатного розпису.

Колегія суддів зазначає, що державний виконавець не позбавлений права в разі наявності сумнівів вжити самостійних заходів, направлених на перевірку реальності виконання судового рішення, і матеріали даної справи не містять доказів зворотного.

Проте, відповідач відповідних заходів не вжив, жодної оцінки зазначеним позивачем у листі від 16.09.2022 № 01-16/7/676 обґрунтуванням щодо виконання судового рішення, не надав, тобто оскаржувана постанова про накладення штрафу є не обґрунтованою та винесена з порушенням ст. 2 КАС України, а саме без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 22 вересня 2022 року про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин в розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 69859901 винесена передчасно й без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, інші доводи учасників справи викладені в апеляційній скарзі, письмових поясненнях, та доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу не впливають на вирішення справи по суті.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо посилань скаржника на те., що п.п.7.4.1-7.4.4 Статуту, де вичерпно перелічені повноваження Уповноваженого органу та чітко зазначено, що право приймати на роботу працівників чи давати відповідний дозвіл не належить до прав та обов`язків Уповноваженого органу, а роблений судом першої інстанції висновок про те, що управління підприємством включає в себе право погоджувати прийом на роботу працівників - є хибним, не відповідає Статуту та є зробленим за причини неповного дослідження вказаного письмового доказу, колегія суддів зазначає наступне.

Дані посилання скаржника є необґрунтованими.

Згідно із п.8.3 Статуту штатну чисельність підприємства директор визначає за погодженням з Уповноваженим органом на підставі фінансового плану підприємства, погодженого в установленому законодавством та Статутом порядку, з урахуванням необхідності створення відповідних умов для забезпечення належної доступності та якості медичної допомоги.

Оскільки судом встановлено, що станом на момент виникнення спірних правовідносин вакантна посада лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки у штатному розписі КНП СОР "Обласна дитяча лікарня" була відсутня, тому 19.09.2022 (понеділок) позивач звернувся до Управління майном Сумської обласної ради, як до органу управління підприємством із листом № 01-16/7/681 про надання дозволу на внесення змін до штатного розпису із проханням надати погодження на внесення змін до штатного розпису та введення додатково 0,25 посади лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки.

Щодо посилань скаржника на те, що посада лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки не була скорочена, а була перепрофільована, тобто штатна чисельність підприємства не зменшилась, посада стягувача не була скорочена, а відповідно поновлення стягувача, відновлення порушених прав стягувача, не повинно потребувати виділення додаткової посади у штатному розписі, колегія суддів зазначає наступне.

Дані посилання скаржника є необґрунтованими.

З метою підтвердження відсутності в штатному розписі 0,25 посади лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки, яку до 15.10.2020 року займала ОСОБА_1 та на яку необхідно поновити особу за рішенням суду, позивачем до матеріалів справи надані наступні документи: витяг з штатного розпису КНП СОР Обласна дитяча клінічна лікарня станом на 15.10.2020 p.; витяг з штатного розпису КНП COP Обласна дитяча клінічна лікарня станом на 03.08.2022 р. (штатний розпис діючий на день розгляду справи в суді першої інстанції); копія Наказу № 425 к від 11.09.2018 р. про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; витяг з наказу № і 74-к від 27.02.2019 р. про переведення лікарів (щодо особи, яка займає 0,75 посади лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки станом на день розгляду справи в суді першої інстанції); перелік змін в штатному розписі станом на 18.02.2022 р., який погоджено заст. начальником управління Сумської обласної ради ОСОБА_2 (зокрема щодо перепрофілювання 0,5 вакантної посади лікаря-гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки); копія листа від 24.01.2022 р №01-19/7/21 до начальника управління майном Сумської обласної ради Нагорного Д. щодо погодження змін до штатного розпису; копія наказу № 46-ОД від 15.02.2022 р. Про зміни до штатного розкладу; копія листа Управління майном Сумської обласної ради від 19.09.2022 р. № 01-12/330/1 (вхідний № 329/01-11 від 23.09.22 р.) про внесення змін до штатного розпису.

При цьому, колегія суддів зазначає, як зазначає позивач, та підтверджується апелянтом в додаткових поясненнях, ОСОБА_1 поновлено на 0,25 посади лікаря - гастроентеролога дитячого консультативної поліклініки, яку було додатково введено до штатного розпису після погодження Уповноваженим органом - Управлінням майном Сумської обласної ради.

Щодо посилань скаржника на те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2020 року до 01.11.2022 не виплачений досі, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом розгляду даної справи є постанова від 22 вересня 2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. під час примусового виконання виконавчого листа № 592/12074/20, виданого Ковпаківським районним судом міста Суми 13 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № 69859901 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки в комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" .

Стягнення з КНП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу не є предметом розгляду даної справи, оскільки штраф застосовано за не виконання рішення суду в чистині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-гастроентеролога дитячої консультативної поліклініки в комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" .

Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції в своєму рішенні вказав, що суд нібито відбувався у порядку письмового провадження, оскільки, як це вказано в рішенні суду, нібито сторони та третя особа не з`явилися у судове засідання, проте це твердження суду першої інстанції не відповідає дійсності, оскільки 18.10.2022 та 25.10.22р. відбувалися судові засідання за участю усіх учасників судової справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 18.10.2022р. та 25.10.22р. розгляд справи відбувався у відкритому судовому засіданні.

25.10.2022р. розгляд справи було відкладено на 26.10.2022р., про що учасники справи були повідомлені під розписку.

Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, після оголошення перерви у розгляді справи на 26.10.2022р. не позбавлений права. з урахуванням положень ч.4 ст.229 КАС України прийняти рішення в порядку письмового провадження.

Доказів не допуску третю особу в судове засідання 26.10.2022р. скаржник не наводить, зазначаючи, що 18.10.2022 та 25.10.22р. відбувалися судові засідання за участю усіх учасників судової справи, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що зазначення судом першої інстанції порядку в якому було прийняте рішення (в порядку письмового провадження) не впливає на факт врахування попередніх судових засідань.

Щодо посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неврахування пояснень учасників справи, те, що жодного усного пояснення учасників справи не було враховано при складанні рішення суду 1-ї інстанції, порушення вимоги ч.8 та ч.9 ст.79 КАС України, а саме письмовий доказ, на який посилається суд 1-ї інстанції в своєму рішенні - лист № 01-16/7/681 від 19.09.2022 був наданий представником позивача лише безпосередньо на судовому засіданні, копії вказаного письмового доказу не були надані ані відповідачу ані третій особі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

В цьому випадку справу вирішено вірно.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи вищенаведене, доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства є помилковими

Щодо посилання скаржника та відповідача на правові позиції Верховного Суду, то колегія суддів зауважує, що посилання на вказані рішення суду касаційної інстанції не впливають на вирішення даної справи з урахуванням викладених вище висновків суду.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Большакова С.М. щодо винесення постанови від 22 вересня 2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. під час примусового виконання виконавчого листа № 592/12074/20, виданого Ковпаківським районним судом міста Суми 13 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № 69859901 та обраного позивачем способу захисту порушених прав, колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційна скарга, доводів щодо неправомірності рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову не містить.

Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям відповідачем постанови від 22 вересня 2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №69859901, а не з діями (бездіяльністю), вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування такого рішення відповідача.

Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача у межах спірних правовідносин не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Большакова С.М. щодо винесення постанови від 22 вересня 2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. під час примусового виконання виконавчого листа № 592/12074/20, виданого Ковпаківським районним судом міста Суми 13 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № 69859901.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, відповідно до п.6 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і дана справа відноситься до справ незначної складності, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 по справі №480/6322/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош