Постанова

від 15.02.2023 по справі 594/1030/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 594/1030/22 пров. № А/857/17701/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Кушнерика М. П., Ніколіна В. В.,

з участю секретаря судового засідання Хомича О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільської області на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року у справі №594/1030/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільської області, інспектора ВП (м.Борщів) Чортківського районного відділу ГУНП в Тернопільській області Марчука Сергія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

суддя в 1-й інстанції Чир П. В.,

час ухвалення рішення 09.11.2022 року,

місце ухвалення рішення м.Борщів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів - Головного управління Національної поліції в Тернопільської області, інспектора ВП (м.Борщів) Чортківського районного відділу ГУНП в Тернопільській області Марчука С. В., в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА №825927 від 18 жовтня 2022 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року позов задоволено. Постанову серії №ЕГА №825927 від 18 жовтня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 грн на ОСОБА_1 , винесену інспектором ВП (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Марчуком С.В., скасовано.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позивачка здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме: поліції зателефонувавши на лінію «102», чим порушила ст.183 КУпАП, у зв`язку із чим на неї складено постанову серії ЕГА №825927 від 18 жовтня 2022 року, згідно з якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 850 гривень. Факт здійсненого ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відео записами з боді-камери капітана поліції ОСОБА_2 . Зазначає, що поліцейський, як посадова особа, наділена дискреційними повноваженнями та, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази вчинення адміністративного правопорушення позивачкою, дійшов висновку про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності. Оскільки підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було. Звертає увагу, що не зазначення технічного приладу, за допомогою якого здійснювалась відео фіксація, не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови та зауважує, що на номер «102» особи звертаються лише в ситуаціях, коли необхідна невідкладна допомога працівників поліції, або ж коли щодо особи вчинено кримінальне правопорушення. Таким чином, вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржуване рішення змінити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2022 року у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про факт зрізання одного стовбура куща аличі, якого насправді не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП.

Поліцейським ВП (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Марчуком С.В. 23 серпня 2022 року було винесено щодо ОСОБА_1 постанову серії ЕГА №825927 за ст.183 КУпАП, згідно з якою її притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, матеріали справи не містять, а також не містять доказів наявності ознак суб`єктивної сторони правопорушення, а саме: прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, а тому постанова серії ЕГА №825927 від 18 жовтня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст.9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст.252 КУпАП визначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно зі ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Ст.183 КУпАП передбачає, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п.3, п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ЕГА №825927 від 18 жовтня 2022 року, що винесена інспектором ВП (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Марчуком С.В., притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 гривень, зокрема, за завідомо неправдивий виклик поліції повідомивши про факт зрізання одного стовбура аличі, якого насправді не було.

Крім того, з оглянутого колегією суддів долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пояснила працівнику поліції, що здійснила виклик в зв`язку з фактом вирубки дерева у її господарстві на її земельній ділянці та показала інспектору місце вчинення такої вирубки. Разом з тим, інспектор, оглянувши залишок стовбура дерева, дійшов висновку, що такий не є свіжозрізаним, а тому позивач здійснила завідомо неправдивий виклик.

Разом з тим, на спростування доводів інспектора патрульної поліції позивач пояснила, що не здійснювала завідомо неправдивого виклику працівників поліції та стверджувала, що на території її господарства було здійснено незаконну рубку дерева, тому вона зателефонувала на телефонну лінію «102», з метою отримати відповідну допомогу від співробітників поліції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова не містить покликання на докази, на підставі яких ОСОБА_1 визнано винною за ст.183 КУпАП, у ній не зазначено доказів на підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення, а долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує факту наявності у позивача прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, що свідчить про формальне прийняття посадовою особою постанови, без урахування всіх обставин справи.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не порушила вимоги ст.183 КУпАП, оскільки належних доказів на підтвердження складу правопорушення, зокрема суб`єктивної сторони, суду не надано.

Крім того, ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 КАС України).

За приписами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних у постанові обставин.

Також не може залишитись поза увагою той факт, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не відображено покликань на відеозапис фіксації правопорушення, а дотримання такої вимоги є однією з обов`язкових згідно з положеннями закону.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, матеріали справи не містять, а також не містять доказів наявності ознак суб`єктивної сторони правопорушення, а саме: прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, а тому постанова серії ЕГА №825927 від 18 жовтня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також звертає увагу на п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, однак суд першої інстанції лише скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення, не вирішивши питання щодо закриття справи про адміністративні правопорушення.

Ч.4 ст.317 КАС України передбачає, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, а тому абзац другий резолютивної частини рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року у справі №594/1030/22 необхідно доповнити реченням: та закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим рішення необхідно змінити.

Оскільки колегія суддів не скасовує рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 229, 242, 243, 250, 268, 271, 272, 286, 295, 310, 315, 316, 317, 321, 322 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільської області задовольнити частково.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року у справі №594/1030/22 змінити, доповнивши абзац другий резолютивної частини рішення: «та закрити справу про адміністративне правопорушення».

У решті рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року у справі №594/1030/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді М. П. Кушнерик В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 15 лютого 2023 року.