ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023 року
м. Київ
справа №640/9880/19
адміністративне провадження № К/990/16773/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник позивача - Весельська М.О.,
представник відповідача - Препелюк О.В.,
розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 (судді: Костюк Л.О. (головуючий), Бужак Н.П., Кобаль М.І.) у справі №640/9880/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень - рішень від 14.05.2019:
- №00006561402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями у розмірі 18 219 311 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4 554 828 грн;
- №00006571402, яким позивачу визначено штраф у розмірі 139 652,14 грн за відсутність реєстрації протягом граничного строку розрахунків коригувань податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 279 304,28 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, є необ`єктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та первинним документам Товариства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 позов Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасовано.
Рішення суду обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки перевіряючими застосовано різні підходи до аналізу оборотно - сальдових відомостей, що призвело до неправильного обрахування суми кредиторської заборгованості Товариства та як наслідок відсутності факту заниження податкових зобов`язань.
Щодо відсутності реєстрації розрахунків коригувань податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних суд вказав, що позивач не виявив помилки самостійно, помилка була виявлена під час проведення перевірки, а скільки під час проведення перевірки вносити коригування заборонено то відповідно розрахунків коригування до податкової накладної не складалось, а тому відсутній і обов`язок реєструвати неіснуючий розрахунок коригування до податкової накладної.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем до перевірки не було надано первинних документів в підтвердження правомірності відображення показників кредиторської заборгованості на суму 102 716 695,94 грн в Фінансовому звіті Товариства за 2016 рік. На підставі зазначеного суд погодився з висновками контролюючого органу про заниження Товариством податку на прибуток підприємств на загальну суму 18 219 311 грн.
Суд також констатував факт відсутності реєстрації позивачем розрахунків коригувань до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму коригування податку на додану вартість 279 304,28 грн, які (податкові накладні) були зареєстровані позивачем без наявності події, з якою законодавчі норми пов`язують виникнення податкових зобов`язань та реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (відсутнє зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, відсутнє відвантаження товарів).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021.
6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.04.2019 № 267/26-15-14-02-01/38934713, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань, що стали предметом оскарження, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- п.44.1 п.44.6 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, Податкового кодексу України, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за 2016 рік на загальну суму 18 219 311 грн;
- п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме відсутність реєстрації розрахунків коригувань податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 279304,28 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано наступним.
В ході проведення перевірки, на підставі наданих до перевірки: видаткових накладних, актів, банківських виписок, оборотно - сальдових відомостей, карток рахунків 36, 63, 70, 90, 37, 55, 68, 34 та інших документів встановлено розбіжності між кредиторською заборгованістю згідно даних бухгалтерського обліку позивача та фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік поданого ТОВ "ТД "ЖИТОМИРСЬКОГО КАРТОННОГО КОМБІНАТУ" (вх. № 9269780878 від 09.02.2017).
Згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, станом на 01.01.2016, за даними підприємства по рядкам 1615, 1690 Фінансової звітності суб`єкта малого підприємництва сума кредиторської заборгованості становить 167 288 тис.грн, а за наданими до перевірки документами, в т.ч. і оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01.01.2016 із розгорнутим дебетовим та кредитовим сальдо, сума кредиторської заборгованості становить 64 571 304,06 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено невідповідність сум кредиторської заборгованості згідно бухгалтерського обліку та згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік на суму 102 716 695,94 грн, що призвело до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток.
Перевіркою також встановлено відсутність реєстрації розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, на підставі наданих видаткових накладних, актів, податкових накладних, розрахунків коригувань, карток бухгалтерських рахунків, встановлено відсутність реєстрації розрахунків коригувань податкових накладних в ЄРПН до податкових накладних які були виписані позивачем на адресу ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», СТОВ «СТАРИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА», ТОВ «КУЙБИШІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» без події з якою норми законодавства пов`язують виписку податкової накладної (відсутнє зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, відсутнє відвантаження товарів).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції Товариство зазначило неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Свої вимоги в частині порушення пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції та відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 6 розділу І Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва, пункту 3 розділу ІV Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» в частині згортання показників фінансової звітності.
В частині порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України позивач посилається на те, що він не отримував копії апеляційної скарги, ухвали про відкриття апеляційного провадження та не був повідомлений про час, місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, що є порушенням норм процесуального права.
9. Контролюючим надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказує, що записи в облікових регістрах проводяться саме на підставі первинних документів, проте позивачем не надано таких документів в підтвердження правильності відображення показників кредиторської заборгованості в Фінансовому звіті Товариства за 2016 рік. У зв`язку з зазначеним просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
11. Позивач, серед іншого, оскаржує рішення суду апеляційної інстанції у зв`язку із порушенням норм процесуального права, а саме пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Позивач в касаційній скарзі вказує на те, що він не отримував копії апеляційної скарги, ухвали про відкриття апеляційного провадження та не був повідомлений про час, місце розгляду справи судом.
Як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с. 148-157) ухвалу від 24.05.2022 про відкриття апеляційного провадження, а також повістку - повідомлення про час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції було відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штриховий кодовий ідентифікатор - 0102935774400) на адресу позивача: 04112, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62. Проте зазначений лист позивачем отримано не було, згідно довідки про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Контролюючим органом при подачі апеляційної скарги вказано адресу Товариства: 04112, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62.
При розгляді справи в суді касаційної інстанції у судовому засіданні 24.01.2022 позивача зобов`язано надати інформацію щодо фактичної адреси Товариства, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивачем до суду вказаної інформації не надано. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що неможливість отримання кореспонденції була зумовлена об`єктивними обставинами, однак доказів поважності неотримання кореспонденції надісланої судом апеляційної інстанції надано не було.
Натомість контролюючим органом надано інформацію щодо проведеної зміни юридичної адреси позивача 01.09.2020, Товариством змінено місцезнаходження з м. Київ, вул.Жилянська, буд. 97-з на м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62, про що внесено зміни до відомостей про юридичну особу в його установчих документах (номер запису 10007410700120447224).
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Як зазначено вище судом апеляційної інстанції належним чином було повідомлено позивача про дату, час та місце судового засідання.
Згідно пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З урахуванням зазначеного, у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, суд апеляційної інстанції у відповідності до норм процесуального права розглянув апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2021 у порядку письмового провадження.
Слід також зазначити, що позивач при поданні касаційної скарги також вказав свою юридичну адресу: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62.
З огляду на зазначене доводи позивача щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
12. Як вбачається з акту перевірки та встановлених судами обставин, контролюючий орган вказував на порушення позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, Податкового кодексу України, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за 2016 рік на загальну суму 18 219 311 грн, з посиланням (з урахуванням) на п. 44.1 п.44.6 ст.44 та ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме ненадання первинних документів, які б підтверджували, правильність відображення показників кредиторської заборгованості в Фінансовому звіті Товариства за 2016 рік.
Згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік поданого Товариством по рядкам 1615, 1690 сума кредиторської заборгованості становить 167 288 тис.грн (т.1 а.с. 57).
Проте під час проведення перевірки на підставі наданих позивачем до перевірки видаткових накладних, актів, банківських виписок, загальних оборотно - сальдових відомостей, карток рахунків 36, 63, 70, 90, 37, 55, 68, 34 та інших документів контролюючим органом було встановлено наявність кредиторської заборгованості у позивача в сумі 64 571 304,06 грн, тобто кредиторська заборгованість, яка була відображена позивачем в Фінансовому звіті за 2016 рік не підтверджена документально на суму 102 716 695,94 грн.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив саме з того, що позивачем до перевірки не було надано первинних документів в підтвердження правильності відображення показників кредиторської заборгованості в Фінансовому звіті Товариства за 2016 рік на суму 102 716 695,94 грн.
Колегія суддів вважає такий висновок правильним.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності врегульований статтею 44 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 44.1 вказаної статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44).
Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).
З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.
Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац другий пункту 44.7 статті 44).
Таким чином у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Як вбачається з позовної заяви, касаційної скарги позивач обґрунтовує безпідставність висновків контролюючого органу виключно з позиції застосування інспектором під час проведення перевірки різних методів аналізу даних оборотно - сальдових відомостей, а саме, на думку позивача, дані по рахунку 361 аналізувались в розгорнутому вигляді, а по рахунку 361 аналізувались в згорнутому вигляді.
При цьому позивач жодним чином не ставить під сумнів та не спростовує висновок контролюючого органу щодо не підтвердження документально кредиторської заборгованості, яка була відображена ним в Фінансовому звіті за 2016 рік на суму 102 716 695,94 грн.
Позивачем до матеріалів справи було долучено виключно оборотно - сальдові відомості по рахунках 372, 6441, 377, 36, 685, 63, а також Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік, при цьому жодного первинного документу в підтвердження наявності кредиторської заборгованості в сумі яка ним була відображена у Фінансовому звіті за 2016 рік позивачем надано не було, матеріали справи таких не містять.
Не вбачається також і того, що позивач скористався своїм правом передбаченим п.44.7 статті 44 Податкового кодексу України та подав контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ним у фінансовій (податковій) звітності.
Колегія суддів також зауважує, що як вже зазначалось вище згідно вимог Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).
Тобто всі показники фінансової (податкової) звітності мають бути підтверджені саме первинними документами.
Натомість оборотно - сальдові відомості не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Оборотно - сальдові відомості є зведеними обліковими документами, які формуються саме на підставі первинних документів з метою контролю, узагальнення та впорядкування оброблення даних.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням зазначеного позивачем в підтвердження наявності кредиторської заборгованості, яка була відображена ним в Фінансовому звіті за 2016 рік на суму 102 716 695,94 грн, не надано жодного первинного документу, зокрема і до суду, а відтак суд апеляційної інстанції з посиланням на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України дійшов правильного висновку про обґрунтованість прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 14.05.2019 №00006561402.
Доводи касаційної скарги позивача відносно безпідставного посилання суду апеляційної інстанції у своєму рішення на висновки Верховного Суду у справах №826/678/16 та №826/373/18, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі стосувались безпосередньо правовідносин, що пов`язані з ненаданням документів та не підтвердження документально сформованих платником податків даних бухгалтерського та податкового обліку.
Не підтвердження документально даних відображених позивачем в Фінансовому звіті за 2016 рік є ключовим і в спірних правовідносинах.
З огляду на зазначене доводи касаційної скарги позивача щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме пункту 6 розділу І Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва, пункту 3 розділу ІV Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» в частині згортання показників фінансової звітності, та відсутність висновку Верховного Суду в зазначеній частині, є помилковими, оскільки фактично суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення застосував інші норми права та обґрунтував таке рішення іншими мотивами, при цьому жодного аналізу щодо наведених вище скаржником норм права в частині згортання показників фінансової звітності суд апеляційної інстанції не проводив та висновки не робив.
13. Колегія суддів виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга позивача вмотивована порушення судом апеляційної інстанції пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутність висновку Верховного Суду щодо згортання показників фінансової звітності) та пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (не був повідомлений про час, місце розгляду справи судом апеляційної інстанції).
При цьому в частині відсутності реєстрації розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (встановлено відсутність реєстрації розрахунків коригувань податкових накладних в ЄРПН до податкових накладних, які були виписані позивачем без події з якою норми законодавства пов`язують виписку податкової накладної - відсутнє зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, відсутнє відвантаження товарів) позивачем не вказано жодної підстави касаційного оскарження визначеного частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак рішення суду апеляційної інстанції в зазначеній частині (щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 14.05.2019 №00006571402) судом касаційної інстанції не переглядається та оцінка судовому рішенню не надається.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 слід залишити без задоволення.
15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі №640/9880/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанову в повному обсязі складено 13.02.2023.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2023 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108998044 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні