Ухвала

від 15.02.2023 по справі 340/3799/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2023 року

Київ

справа № 340/3799/21

адміністративне провадження № К/990/4410/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 340/3799/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Георг Біосистеми» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2023 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник).

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 03.01.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав незмістовними доводи ГУ ДПС із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України про застосування судами норм права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у наведених постановах, оскільки обґрунтування цієї підстави зводилося до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду. Суд роз`яснив скаржникові, вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі та що саме слід розуміти під подібністю правовідносин.

Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 26.01.2023 повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст в частині викладення підстав для касаційного оскарження є ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Так, у касаційній скарзі процитовано норму частини четвертої статті 328 КАС України, з окремим виділенням її пункту 1 частини четвертої цієї статті, а в подальшому зазначено, що така подається на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС не зазначає відповідний пункт частини другої та/або третьої статті 353 КАС України. У касаційній скарзі не зазначено, в чому полягає порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин у справі і призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Не міститься й доводів про наявність обов`язкових підстав, передбачених частиною третьою статті 353 КАС України, для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.

Крім того, у касаційній скарзі конкретно не зазначено ані обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, ані які саме зібрані у справі докази судами не були досліджені, тобто відсутній взаємозв`язок зазначеного скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України із наведеними у касаційній скарзі доводами.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 340/3799/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Георг Біосистеми» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон