Постанова

від 15.02.2023 по справі 820/6187/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 820/6187/16

касаційне провадження № К/9901/41952/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі у тексті - відповідач, скаржник) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 (головуючий суддя - Перцова Т.С., судді - Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.) у справі №820/6187/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛОТО"</a> (далі - позивач, ТОВ "ІМПЕРІЯ ЛОТО") до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛОТО"</a>, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0003451401 від 29 серпня 2016 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛОТО"</a> штрафних санкцій, за кодом платежу 21080900, у сумі 1 гривня.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №820/6187/16 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки в частині порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265 «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а отже і податкове повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0003451401 від 29 серпня 2016 року винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №820/6187/16 скасував, прийняв нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛОТО"</a> до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнив.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.08.2016 №0003451401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №820/6187/16 залишити без змін.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права з викладенням в них висновків, які не відповідають обставинам справи.

На думку скаржника суд апеляційної інстанції невірно застосував приписи статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статтю 3 та пункт 4 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність судового рішення, просить залишити його без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.04.2017 відкрив касаційне провадження в справі №820/6187/16.

Дану справу у порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі у тексті - КАС України) передано до Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.02.2023 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 15.02.2023.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

ГУ ДФС у Харківській області 23.02.2016 проведена фактична перевірка господарського об`єкту, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Науки, 48, що належить ТОВ "Імперія Лото", щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами фактичної перевірки складено акт №655/20/40/14/39973287 від 20.05.2016. Перевірка проведена в присутності представника ТОВ "Імперія Лото" Новохіжко А.В.

Перевіркою встановлено непроведення розрахункової операції через РРО при прийнятті ставки у розмірі 50, 00 грн та виплаті виграшу у розмірі 80, 00 грн на загальну суму 130, 00 грн; нероздрукування та невидача відповідного розрахункового документу на суму 130, 00 грн, чим порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265 "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями.

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ "Імперія Лото" податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2016 № 0001981402 застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 2, 00 грн, у т. ч. 1, 00 грн - за непроведення розрахункової операцій через реєстратор розрахункових операцій; 1, 00 грн - за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

За результатами розгляду ГУ ДФС у Харківській області скарг ТОВ "Імперія Лото" від 17.06.2016 та від 22.06.2016 рішенням № 4542/10/20-40-10-01-14 від 08.08.2016 частково задоволено скарги платника, а податкове повідомлення-рішення Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 06.06.2016 № 0001981402 - скасовано на суму 1, 00 грн.

В рамках процедури адміністративного оскарження 29.08.2016 Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.08.2016 № 0003451401 про застосування до ТОВ «Імперія Лото» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1, 00 грн (за порушення п.п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

06.09.2016 ТОВ "ІМПЕРІЯ ЛОТО" додатково оскаржило в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України податкове повідомлення-рішення від 29.08.2016 № 0003451401.

24.10.2016 ТОВ "ІМПЕРІЯ ЛОТО" отримало рішення Державної фіскальної служби України від 20.10.2016 про результати розгляду скарг від 22.08.2016 та 06.09.2016, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача.

Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, забезпечення потреб державного бюджету в цій сфері, прав і законних інтересів громадян встановлено Законом України «Про державні лотереї в Україні» від 06.09.2012 № 5204-VI (далі у тексті - Закон № 5204-VI).

Пунктами 12, 16, 17 статті 1 Закону № 5204-VI, визначено, що розповсюджувач державної лотереї - юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов`язані з розповсюдженням державних лотерей; електронна система прийняття ставок - програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов`язаних з проведенням державної лотереї; електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов`язаних між собою електронним або іншим зв`язком. Використання електронної системи прийняття ставок не вимагається при проведенні миттєвих лотерей.

Термінал електронної системи прийняття ставок - програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи. Термінал електронної системи прийняття ставок не повинен містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не може бути з`єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з`єднання з центральною електронною системою державної лотереї).

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону № 5204-VI операторами державних лотерей можуть бути юридичні особи, зареєстровані на території України, які відповідають вимогам цього Закону.

Оператор державних лотерей забезпечує діяльність, спрямовану на проведення державних лотерей на всій території України. Оператор державних лотерей повинен мати постійно діючі відокремлені підрозділи у кожному населеному пункті України з населенням понад 500 тисяч осіб, а також пункти розповсюдження державних лотерей в кожному населеному пункті з населенням понад 5 тисяч осіб, але не менше 5 тисяч пунктів розповсюдження.

Згідно статті 9 Закону № 5204-VI розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції: здійснює прийом ставок від гравців і передає їх оператору державних лотерей; видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї; веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки; забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів; проводить популяризацію державної лотереї та роз`яснює правила участі в ній; виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей.

З розповсюджувачами державної лотереї - юридичними чи фізичними особами оператор державних лотерей укладає письмові договори.

Юридичні або фізичні особи мають право здійснювати розповсюдження державної лотереї за наявності посвідчення, виданого оператором державних лотерей, форма якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, політики у сфері випуску і проведення лотерей.

Розповсюджувач державної лотереї не має права без згоди оператора державних лотерей передавати надані договором про розповсюдження державних лотерей повноваження з розповсюдження лотереї третім особам.

Розповсюджувачі не можуть змінювати встановлений оператором державних лотерей розмір ставки у лотереї і/або ціну лотерейного білета (іншого засобу, що засвідчує участь у лотереї).

Розповсюдження державних лотерей фізичними та юридичними особами відповідно до укладених з оператором державних лотерей договорів не потребує будь-яких дозволів. Розповсюдження державних лотерей не вимагає обов`язкової реєстрації суб`єктами підприємницької діяльності фізичних осіб - розповсюджувачів. Держава сприяє збільшенню мережі розповсюдження державних лотерей.

Розповсюдження державних лотерей здійснюється будь-де на території України та у будь-який спосіб, не заборонений законодавством. Розповсюджувачі державних лотерей самостійно обирають місця для такої діяльності.

Оператор державних лотерей не несе відповідальності за порушення розповсюджувачами законодавства про розповсюдження державних лотерей, якщо інше не встановлено угодою, укладеною між розповсюджувачем та оператором державних лотерей.

З урахуванням норм цієї статті оператор державних лотерей самостійно визначає розповсюджувачів державної лотереї.

Відповідно до статті 13 Закону № 5204-VI уповноваженим органом державного нагляду (контролю) за проведенням лотерей в Україні є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей, здійснює нагляд (контроль) у формі проведення планових та позапланових перевірок операторів лотерей.

Державний нагляд (контроль) у сфері лотерейної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, політику у сфері випуску і проведення лотерей, відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 4 статті 9 Закону № 265/95-ВР визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються розповсюджувачами білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Підсумовуючи вищенаведене, Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що діяльність позивача з розповсюдження державної миттєвої лотереї «Золотий кубок» через електронну систему прийняття ставок що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, підпадає під дію п.4 ч.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо виключення в обов`язковому застосуванні реєстраторів розрахункових операцій.

Однак Верховний Суд вважає за необхідне зазначити нижченаведене.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно зі ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

За приписами п.80.4. ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Крім того, Верховний Суд зауважує, що Велика Палата постановою від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала наступний правовий висновок: «Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Також відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №814/733/17 визначається, що ПК України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Підсумовуючи вищенаведене Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що доводи відповідача про порушення ТОВ «Імперія Лото» п.п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є такими, що зроблені перевіряючими з перевищенням повноважень, наданих їм ст.80 ПК України та направленнями на перевірку.

Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції у цій справі ухвалив правильне по суті рішення щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0003451401 від 29 серпня 2016 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ ЛОТО"</a> штрафних санкцій, проте з неправильним застосуванням норм матеріального права в частині висновків про недотримання контролюючим органом вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду апеляційної інстанції в цій частині щодо мотивів його прийняття. В іншій частині постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017підлягає залишенню без змін.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 КАС України).

Керуючись статтями 345, 349, 350, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №820/6187/16 змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова