Постанова

від 09.02.2023 по справі 916/4058/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2023 р. Справа№ 916/4058/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача за зустрічним позовом: Ільмухіна Т.Ф., адвокат;

від відповідача за зустрічним позовом: Бондар О.В, адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 (повний текст складено 22.09.2022)

у справі № 916/4058/21 (суддя Балац С.В.)

за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об`єднання співвласників "СІМЕКС" багатоквартирних будинків № № 3, 3А, 3Б по провулку Дунаєва, м. Одеса

про стягнення 1 106 241,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У грудні 2021 року Об`єднання співвласників "Сімекс" багатоквартирних будинків № № 3, 3А, 3Б по провулку Дунаєва (далі - ОСББ "Сімекс", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", відповідач) про зобов`язання здійснити перерахунок.

Позовні вимоги мотивовані неправильним нарахуванням відповідачем розміру плати за спожитий позивачем природний газ в період з 01.10.2021 по 21.11.2021 на загальну суму 1 106 535,50 грн, в той час, як гранична величина ціни на природний газ у вказаний період мала бути розрахована на рівні 7,96 грн за 1 куб. метр, як між побутовим споживачем та постачальником "останньої надії".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2021 №916/4058/21 вказану позовну заяву передано на розгляд до Господарського суду міста Києва з підстав місцезнаходження відповідача у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/4058/21.

Разом з відзивом на позов ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (далі - позивач за зустрічним позовом) подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСББ "Сімекс" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 1 106 241,81 грн, яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 916/4058/21 та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у даній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначило, що ОСББ "Сімекс" не здійснено повного розрахунку за поставлений природний газ за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", що призвело до виникнення у останнього заборгованості в сумі 1 106 241,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022, первісний позов ОСББ "Сімекс" до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про зобов`язання здійснити перерахунок залишено без розгляду на підставі частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №916/4058/21 у задоволенні зустрічного позову ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявленого зустрічного позову з огляду на те, що ОСББ "Сімекс" створено співвласниками для забезпечення власних потреб, а не з комерційною метою, а тому у відповідача за зустрічним позовом не виникає факту реалізації отриманого газу, оскільки теплова енергія в яку перетворює газ дахова котельня у житловому комплексі ОСББ призначена виключно для забезпечення потреб мешканців в опаленні приміщень та гарячій воді. Нормою статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" чітко регламентовано застосування до ОСББ тарифу за природний газ для населення, за яким відповідач за зустрічним позовом і визначив ціну та здійснив оплату вартості спожитого ним природного газу за жовтень та листопад 2021 року позивачу за зустрічним позовом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 24.10.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №916/4058/21 змінити, судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач за зустрічним позовом зазначає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, за твердженням скаржника, єдиною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі могло бути застосування судом першої інстанції нормативно-правового акта, який регулює відносини на ринку природного газу протягом дії воєнного стану, а саме: Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 №2479-ІХ, який набрав чинності 19.08.2022. Саме зазначеним Законом передбачено, що непогашена на день набрання ним чинності кредиторська заборгованість ОСББ за природний газ, спожитий у жовтні-листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню з обліку такого постачальника в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тис. грн за 1000 м куб.

Оскільки судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення у даній справі не було застосовано норми вказаного Закону, на думку ТОВ "ГК "Нафтогаз України", таке рішення підлягає зміні.

В апеляційній скарзі позивачем за зустрічним позовом також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що рішення від 12.09.2022 було отримано ним 03.10.2022, докази на підтвердження чого додано до апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022 справу № 916/4058/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Кравчука Г. А., суддів: Коробенка Г. П. та Козир Т. П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №916/4058/21; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №916/4058/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.

14.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист від Господарського суду міста Києва, в якому зазначено, що 28.09.2022 справа №916/4058/21 була направлена до Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2022.

15.11.2022 матеріали справи №916/4058/21 було передано колегії суддів у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Кравчука Г. А., суддів: Коробенка Г. П. та Козир Т. П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 поновлено ТОВ "ГК "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №916/4058/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача за зустрічним позовом на рішення суду першої інстанції у даній справі, розгляд справи призначено на 20.12.2022 о 15 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

У судовому засіданні 20.12.2022, з огляду на неявку представника відповідача за зустрічним позовом, колегією суддів апеляційного господарського суду постановлено ухвалу про відкладення розгляду апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом до 16 год 00 хв 24.01.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 задоволено клопотання представника ОСББ "Сімекс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено судове засідання у справі, призначене на 24.01.2023 о 16 год 00 хв провести в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 24.01.2023 з розгляду справи №916/4058/21 колегією суддів апеляційного господарського суду оголошено перерву до 11год 00хв 09.02.2023, про що винесено відповідну ухвалу.

Позиція інших учасників справи.

20.12.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача за зустрічним позовом надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній просить апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За твердженням ОСББ "Сімекс", апеляційна скарга позивача за зустрічним позовом не ґрунтується на нормах чинного законодавства, їм суперечить та не відповідає фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в повному обсязі, оскільки правильно визнав недоведеною наявність правових підстав для покладення на відповідача за зустрічним позовом обов`язку з оплати вартості спожитого природного газу у спірний період за ринковою ціною.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 09.02.2023 представник позивача за зустрічним позовом підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, змінити рішення суду першої інстанції з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, з покладенням судових витрат на відповідача за зустрічним позовом.

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 09.02.2023, який приймав участь у режимі відеоконференції, вимоги апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, ОСББ "Сімекс" є управителем житлового комплексу багатоквартирних будинків №№ 3, 3А, 3Б по вулиці Дунаєва у місті Одесі відповідно до акту приймання-передачі житлових комплексів з балансу на баланс від 16.10.2000 № б/н.

Зазначені багатоквартирні будинки забезпечуються теплом та гарячою водою за рахунок власної дахової котельні, яка працює на природному газі.

В період з 01.09.2021 по 21.11.2021 природний газ постачався ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальник) ОСББ "Сімекс" (споживач) відповідно до укладеного публічного договору (договору-приєднання) постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір).

Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Відповідно до пункту 4.2 Договору об`єм (обсяг) природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Положеннями пункту 4.3 Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяці, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником та споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4 Договору).

За умовами пункту 11.1 Договору він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього Договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання), постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Правил постачання за договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 8 розділу VI Правил постачання передбачено, що постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника "останньої надії". Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника "останньої надії". Розрахунок за поставлений постачальником "останньої надії" природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін.

На виконання умов Договору позивач за зустрічним позовом надіслав на адресу ОСББ "Сімекс" Акти приймання-передачі природного газу , а саме:

-Акт від 30.09.2021 №13664 (вересень 2021) на загальну сум 101 430,59грн;

-Акт від 31.10.2021 №15571 (жовтень 2021) на загальну суму 666 036,27грн;

-Акт від 30.11.2021 №21360 (листопад 2021) на загальну суму 725 212,28грн.

Уповноваженою особою відповідача за зустрічним позовом підписано лише Акт №13664 приймання - передачі природного газу від 30.09.2021.

Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем за зустрічним позовом рахунків на оплату (природний газ) №26456 від 10.11.2021 на суму 666 036,47грн (розрахунковий період:1-31 жовтня 2021 року) та №30426 від 10.12.2021 на суму 725 212,28грн (розрахунковий період: 1-30 листопада 2021 року), виставлених ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

ОСББ "Сімекс" частково сплатило вартість спожитого природного газу згідно платіжних доручень:

-від 11.10.2021 №111571, №358 та від 12.10.2021 №359, №11572 на загальну суму 101 430,59грн (вересень 2021);

-від 11.11.2021 №111589 на суму 127 821,68грн;

-від 21.12.2021 №111621 на суму 156 891,60грн.

При цьому, у платіжних дорученнях №№ 111589, 111621 у розділі "призначення платежу" відповідачем за зустрічним позовом відповідно зазначено: "за постачан. природного газу за жовтень 2021р. по тарифам для населення 7,96 за 16058м3 в т. ч. ПДВ" та "за постачан. природного газу за листопад 2021р. по тарифам для населення - 7,96 за 19710 м3 у т. ч. ПДВ".

Відповідно до здійсненого позивачем за зустрічним позовом розрахунку заборгованість ОСББ "Сімекс" за спожитий природний газ у період з жовтня по листопад 2021року складає 1 106 241,81грн {1 492 679,34грн (вартість спожитого природного газу за ринковими цінами) - 386 143,87грн (сплачена вартість спожитого природного газу) - 293,66грн (коригування)}.

Оскільки рахунки на оплату постачальник надав споживачу у строки, визначені Договором, строк виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого та спожитого відповідачем за зустрічним позовом природного газу, на думку позивача за зустрічним позовом, є таким, що настав.

Зважаючи на встановлені обставини та не здійснення ОСББ "Сімекс" повного розрахунку за спожитий ним природний газ за Договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в період з жовтня по листопад 2021року, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом зустрічного позову у даній справі є позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок визначення ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії", ціни на поставлений ОСББ "Сімекс" з 1 жовтня 2021 року природний газ за формулою, передбаченою пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102).

Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи визначення ринкової ціни на природний газ, що постачався йому у період з жовтня по листопад (включно) 2021 року за укладеним з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" Договором, за вказаною формулою, сплатив позивачу за зустрічним позовом вартість спожитого газу за граничною ціною, встановленою для побутових споживачів - на рівні 7,96грн за 1 куб. метр, відповідно до пункту 41-7 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102). За твердженням відповідача за зустрічним позовом, він не веде господарську діяльність з виробництва теплової енергії у розумінні Закону "Про теплопостачання", автономна котельня призначена для обслуговування мешканців багатоквартирних будинків, а ОСББ, як неприбуткова організація, лише представляє спільні інтереси мешканців у договірних відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

Частинами 1 та 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що за змістом та правовою природою укладений між сторонами у даній справі Договір є договором енергопостачання і підпадає під регулювання статей 655-697, 712, 714 Цивільного кодексу України, статей 264-271 Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газотранспортних систем, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 1, 3 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

За приписами частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За визначенням, зазначеним у статті 1 Закону України "Про теплопостачання", виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю за визначенням, передбаченим у статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За приписами статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Приписами частини 1 статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, а відтак така діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб`єкта, а не господарською діяльністю у розумінні норм Господарського кодексу України.

Подібний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 910/15687/20, від 02.05.2018 у справі № 910/11650/17 та у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив, що теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у житловому комплексі відповідача за зустрічним позовом, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців багатоквартирних будинків в опаленні житлових приміщень та гарячій воді. Тобто, ОСББ "Сімекс" фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем за зустрічним позовом (постачальником "останньої надії" за Договором) виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та встановлені у справі обставини свідчать, що за метою придбання природного газу та характером діяльності відповідач за зустрічним позовом прирівнюється до побутового споживача, визначення якому встановлено у пункті 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", а саме, побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" пунктами 41-7 і 41-8 такого змісту:

"41-7. Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. граничну ціну на природний газ за договорами постачання:

між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість);

між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії" - на рівні 16,8 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

41-8. З метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року:

1) акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем:

забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач:

- побутові споживачі;

- бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України);

- заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);

- виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива.".

Крім того, цією ж постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", якими пункт 24 доповнено новими абзацами.

Саме на зазначені зміни посилається позивач за зустрічним позовом мотивуючи обґрунтування визначення ціни природного газу, постачання якого здійснювалося ОСББ "Сімекс" у спірний період, оскільки він як переможець конкурсу на обрання постачальника "останньої надії" має здійснювати постачання споживачу природного газу за ціною, що з 1 жовтня 2021 року визначається за встановленою у цьому пункті постанови формулою.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає зазначені підстави не обґрунтованими, так як у цьому ж пункті постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2915 №809 (у редакції постанови КМ від 25.10.2021 №1102) передбачено, що переможець конкурсу погоджується, що для побутових споживачів постачання природного газу з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб метр з урахуванням податку на додану вартість.

Зазначеними змінами Кабінетом Міністрів України встановлено граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу у період з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року побутовим споживачам.

З наведеного убачається, що Кабінет Міністрів внесеними змінами (доповненнями) до пункту 24 постанови від 30.09.2915 №809 встановив такі ціни, які відрізняється від цін постачальника "останньої надії", визначених умовами конкурсу на обрання постачальника "останньої надії" (за формулою), що мав би застосовувати переможець такого конкурсу як постачальник "останньої надії".

Поряд з цим, підтвердженням відсутності підстав для визначення ціни природного газу, постачання якого здійснювалося за укладеним сторонами у даній справі Договором у спірний період, за формулою, передбаченою пунктом 24 постанови КМ від 30.09.2015 №809 (у редакції постанови КМ від 25.10.2021 №1102) та визначення її на рівні граничної ціни є приписи абзацу 3 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон №2479-ІХ), який набрав чинності 19.08.2022.

Так, відповідно до вказаної норми Закону непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що зазначені положення Закону №2479-ІХ не слугують єдиною підставою, як стверджує скаржник, для відмови у задоволенні його зустрічного позову до ОСББ "Сімекс" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за період жовтень-листопад 2021 року у розмірі 1 106 241,81грн.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у даній справі, надаючи їм оцінку у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог позивача за зустрічним позовом у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав зустрічних позовних вимог і заперечень проти них, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

У зв`язку з наведеним, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №916/4058/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №916/4058/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №916/4058/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 15.02.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир