ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2023 р. Справа№ 911/1305/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Коробенка Г.П.
Кравчука Г.А.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
прокурора: Ясир С.М. за посвідченням;
від відповідача: Халимон Л.В. самопредставництво;
від третьої особи: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.10.2022 про відмову у забезпеченні позову
у справі № 911/1305/22 (суддя - Третьякова О.О.)
за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади Броварської міської ради Броварського району Київської області
до Броварської міської ради Броварського району Київської області
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області
про визнання недійсними рішень,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21 жовтня 2022 року відмовлено Заступнику керівника Броварської окружної прокуратури у задоволенні заяви від 17.10.2022 про забезпечення позову.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Заступник керівника Броварської окружної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову і накласти арешт на земельну ділянку.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права та неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки необхідність забезпечення позову обумовлена тим, що спірним рішенням відповідача незаконно припинено право постійного користування земельною ділянкою землекористувача - Управління освіти і науки Броварської міської ради, відповідачем оголошено конкурс серед охочих добудувати ЖК "Діамант" на цій земельній ділянці, проте на офіційному сайті міської ради порядок проведення конкурсу не був оприлюднений, і головним претендентом є ТОВ "Хозхімсервіс", до якого застосовані санкції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що свідчить, що вказане товариство є недобросовісним забудовником, тому наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що спір є немайновим і обраний прокурором захід забезпечення позову не відповідає критерію адекватності і не є співмірним із позовними вимогами; матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем заходів, спрямованих на відчуження земельної ділянки, вона не виключалась із земель комунальної власності, а власником залишається Броварська міська рада, змінився лише землекористувач. Також вказує, що порядок проведення конкурсу був своєчасно оприлюднений на сайті міської ради.
19 січня 2023 року від прокурора надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на долучення доказів та долучення доказів, які підтверджують наявність підстав для забезпечення позову.
Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на повідомлені ними адреси електронної пошти, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів, а неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, також просив долучити додаткові докази.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Щодо клопотання прокурора про долучення додаткових доказів, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Згідно з приписами статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими прокурор обґрунтовує вимоги заяви про забезпечення позову у справі, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідною заявою, і саме на прокурора покладено обов`язок подання таких доказів одночасно із заявою.
Прокурор у клопотанні про долучення доказів вказує, що подані докази отримані ним лише 02.01.2023 під час тимчасового доступу до речей і документів, на підставі ухвали слідчого судді, і до клопотання додано ряд доказів (рішень виконкому Броварської міської ради від 11.11.2022, 07.12.2022, ухвал Обухівського районного суду від 14.11.2022, 30.11.2022, протокол тимчасового доступу від 02.01.2022), які створені вже після винесення оскаржуваної ухвали від 21.10.2022, тобто докази, яких взагалі не існувало на момент розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову судом першої інстанції. Також додано ряд доказів (рішення виконкому від 11.10.2022, 04.10.2022, 29.09.2021, 09.11.2021), які існували на момент винесення ухвали.
Подані прокурором докази не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки більша частина з них виготовлена вже після прийняття оскаржуваної ухвали, однак така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття ухвали суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, і прокурор також не обґрунтував неможливості подання інших доказів (які існували на момент прийняття оскаржуваної ухвали), з незалежних від нього причин, суду першої інстанції (правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 19.12.2019 у справі №910/10002/19).
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів оскарження вбачається, що у червні 2022 року заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області звернувся у Господарський суд Київської області з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади Броварської міської ради Броварського району Київської області до Броварської міської ради Броварського району Київської області, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Броварської міської ради від 27.04.2021 №181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Управління освіти і науки площею 0,83224 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул.Симоненка Василя, 115, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301;
- визнати недійсним п.2 рішення Броварської міської ради від 22.06.2021 №284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м.Бровари, с.Княжичі, с.Требухів Броварського району Київської області", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки,зміни цільового призначення земельної ділянки та надання в постійне користування Управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради земельну ділянку площею 0,83224 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул.Симоненка Василя, 115, в м.Бровари, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства та порушують права та охоронювані законом інтереси територіальної громади міста Бровари.
У процесі розгляду справи заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області була подана заява від 17.10.2022 про забезпечення позову, у якій він просив суд забезпечити позов шляхом: накладення арешту на земельну ділянку площею 0,8324 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул. Симоненка Василя, 115, в м. Бровари з кадастровим номером 3210600000:00:063:1301, яка надана в постійне користування управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову в зазначеній заяві обґрунтовується тим, що у даній справі розглядається спір стосовно права на земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:063:1301. Водночас, у публікації "У Броварах заохотили інвесторів для добудови ЖК "Діамант" видання "Трибуна Бровари" висвітлено інформацію про те, що 05.10.2022 виконком Броварської міської ради затвердив порядок проведення конкурсу серед охочих добудувати ЖК "Діамант" на вул.Київська, 261, в м. Бровари.
Як зазначав прокурор, із цієї публікації видання "Трибуна Бровари" вбачається, що найближчим часом місто проведе конкурс, щоб обрати найвигідніші пропозиції від різних забудовників. Також в цій статті вказано, що для заохочення інвесторів влада виділила дві ділянки: 2,4 га по вул. Василя Симоненка, 115 із цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку з вбудованим дитсадком" на 80 місць, та 0,8 га по бул. Незалежності із цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості". Публікація аналогічного змісту розміщена і в соціальній мережі Facebook на сторінці "Brovarymedia".
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відсутність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки заявником не надано належних доказів, які підтверджують відповідачем тих чи інших дій.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст. 137); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.4 ч.1 ст. 137);
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.
З матеріалів оскарження, вбачається, що прокурор просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,8324 га з кадастровим номером 3210600000:00:063:1301, посилаючись на те, що 05.10.2022 виконком Броварської міської ради затвердив порядок проведення конкурсу серед охочих добудувати ЖК "Діамант" на вул.Київська, 261, в м. Бровари і серед основних претендентів є ТОВ "Хозхімсервіс", до якого АМКУ застосовані санкції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому, відповідно до поданої заяви про забезпечення позову, вона обґрунтовується тим, що із двох публікацій, а саме публікації у виданні "Трибуна Бровари" та в соціальній мережі Facebook на сторінці "Brovarymedia" вбачається, що найближчим часом Броварська міська рада, її виконавчий орган проведуть конкурс, щоб обрати найвигідніші пропозиції від різних забудовників.
Однак, як вірно відзначив суд першої інстанції, поява публікації у виданні "Трибуна Бровари" та в соціальній мережі Facebook само по собі не є доказом вчинення Броварською міською радою, її виконавчим органом тих чи інших дій, оскільки публікація може містити суб`єктивну оцінку її автора. При цьому самих рішень (протоколів засідань, порядку денного тощо) Броварської міської ради, її виконавчого органу, які б свідчили про те, що в разі невжиття заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду та призвести до ускладнення захисту права територіальної громади, яке прокурор вважає порушеним, до заяви про забезпечення позову не додано.
Відтак, подана прокурором заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб на даній стадії судового процесу.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про те, що заява прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає до задоволення.
При цьому, відмова у забезпеченні позову не позбавляє прокурора права повторно подати заяву про забезпечення позову, з наданням переконливих доказів на підтвердження своїх доводів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 21 жовтня 2022 року - без змін.
2. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено 16.02.2023.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2023 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 109013859 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні