ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2023 р. м.Київ Справа№ 911/1305/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Гончарова С.А.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.09.2023:
від прокуратури: Ясир Є.М.(прокурор);
від позивача: не з?явився;
від відповідача: Сенько О.В.;
від третьої особи: не з?явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Броварської міської ради Броварського району Київської області
на рішення Господарського суду Київської області
від 12.01.2023 (повний текст складено та підписано 04.05.2023)
у справі № 911/1305/22 (суддя А.Ю. Кошик)
за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади Броварської міської ради Броварського району Київської області
до Броварської міської ради Броварського району Київської області
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області
про визнання недійсними рішень,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади Броварської міської ради Броварського району Київської області (надалі - позивач) до Броварської міської ради Броварського району Київської області (надалі - відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області (надалі - третя особа) про визнання недійсними рішень:
- визнати незаконним та скасувати рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 № 181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301;
- визнати недійсним п. 2 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.06.2021 № 284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м.Бровари, с.Княжичі, с.Требухів Броварського району Київської області" яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та надання в постійне користування управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,8324 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул. Симоненка Василя, 115 в м.Бровари. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що приймаючи рішення № 181-06-08 від 27.04.2021 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", від 22.06.2021 № 284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м.Бровари, с.Княжичі, с.Требухів Броварського району Київської області" , Броварська міська рада Броварського району вийшла за межі власної компетенції, тим самим порушивши вимоги Земельного кодексу України. Крім того, прокурор зазначав, що розміщення закладу дошкільної освіти на земельній ділянці з іншим цільовим призначенням створює загрозу порушення прав громади на доступну освіту та виводить відповідний запланований дошкільний заклад з-під правового захисту держави, що є недопустимим і не може бути компенсовано за рахунок будівництва іншого дошкільного закладу з меншою потужністю.
Короткий зміст заперечень проти позову
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що оспорювані рішенян прийняті в межах компетенції відповідача, у відповідності до вимог закону, і обумовлені законом підстави для визнання їх незаконними та скасування у оскаржуваних прокурором частинах - відсутні. Крім того, відповідач посилався також на відсутність повноважень прокуратури звертатися до суду з даним позовом. Управління освіти і науки Броварської міської ради також заперечувало повноваження прокуратури звертатися до суду з даним позовом та зазначало, що вирішення питань, які наведені в оскаржуваних рішеннях, належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Крім того, відповідач зазначав, що Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області добровільно на власний розсуд відмовилось від права постійного користування земельною ділянкою площею 0,83242 га по вул. Симоненка Василя, 115, м. Бровари Київської області, кадастровий номер 3210600000:00:063:1301.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2023 у справі № 911/1305/22 позовні вимоги заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади Броварської міської ради Броварського району Київської області до Броварської міської ради Броварського району Київської області за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання недійсними рішень задоволено в повному обсязі, а саме:
- визнано незаконним та скасовано рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 року № 181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301;
- визнано недійсним п. 2 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.06.2021 року № 284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м.Бровари, с.Княжичі, с.Требухів Броварського району Київської області" яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та надання в постійне користування управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,8324 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул. Симоненка Василя, 115 в м.Бровари. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301;
- стягнуто з Броварської міської ради Броварського району Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 26376375) на користь Київської обласної прокуратури за наступними реквізитами: ГУК у Київ, обл./м. Київ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37955989, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UА7089999980313181206083010001, код класифікації доходів бюджету - 22030101 витрати на сплату судового збору в сумі 4962 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи приписи Конституції України, Закону України "Про освіту", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Броварська міська рада Броварського району Київської області, як орган місцевого самоврядування, повинна всебічно сприяти створенню умов для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності не тільки відповідно до освітніх запитів населення, визначених на її розсуд, а й з дотриманням встановлених загальнодержавних стандартів та вимог освітнього та земельного законодавства, а Територіальна громада як власник спірного майна делегувала Броварській міській раді Броварського району повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля держави як власника може виражатися лише в таких діях органу, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави. Таким чином, здійснення Броварською міською радою Броварського району права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб передбачений законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.
Крім того, суд першої інстанції врахував, що Броварська міська рада Броварського району Київської області своїми рішеннями № 181-06-08 від 27.04.2021 року, та п. 2 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.06.2021 року № 284-08-08 припинила право постійного користування земельною ділянкою площею 0,8324 га з кадастровим номером 3210600000:00:063:1301 Управління освіти і науки Броварської міської ради, одночасно змінивши цільове призначення "для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти" на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти" та надавши відповідну земельну ділянку під житлову забудову, що може призвести до негативних наслідків і порушення прав дітей, а виділена для освітніх цілей земельна ділянка не могла вільно передаватись зі зміною цільового призначення без достатніх підстав та всупереч фактичним обставинам, що склались в регіоні, на користь приватного житлового забудовника з нехтуванням необхідності забезпечення дітей на відповідній території доступною освітою. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з відповідним позовом до суду в інтересах держави в особі відповідної територіальної громади.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Броварська міська рада Броварського району Київської області (23.05.2023 згідно фіскальної накладної на конверті, в якому було направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 № 181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301, а також п. 2 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.06.2021 № 284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м.Бровари, с.Княжичі, с.Требухів Броварського району Київської області" яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та надання в постійне користування управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,8324 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул. Симоненка Василя, 115 в м.Бровари. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301 - прийняті у відповідності до вимог законодавства про освіту, і не суперечать ні ст. 80 Закону України «Про освіту», оскільки відповідачем не приймалось рішення про вилучення спірної земельної ділянки у порядку, передбаченому ст. 149 Земельного кодексу України, і відповідач не відмовлявся від земельної ділянки площею 0,8324 га.
Також, скаржник наголошував, що оспорювані рішення прийняті з дотриманням обумовленого ст. 142 Земельного кодексу України щодо добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою.
Крім того, скаржник наголошував, що:
- підстави для подання позову прокурором у даній справі в інтересах держави в особі визначеного ним позивача - відсутні, оскільки по-перше, інтереси громади представляє відповідна рада, а по-друге, представництво інтересів держави у спірних правовідносинах має здійснювати органи Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (Держгеокадастр);
- на адресу відповідача не надходив лист за підписом заступника керівника Броварської окружної прокуратури м.Шайтанової від 19.07.2022 № 2851/вих22 (лист від 26.09.2022 № 70423/1.12.4/в), і прокурором не доведено факту направлення даного листа на адресу відповідача, а тому такий доказ є недостовірним в силу приписів ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про передчасність подання відповідного позову
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
08/09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, з поновленням відповідного строку з метою забезпечення доступу учасників справи до правосуддя в умовах запровадженого воєнного стану, і у якому прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Доводи прокурора у відзиві зводяться до того, що:
- предметом позову у даній справі є визнання недійсними та скасування актів органу місцевого самоврядування - Броварської міської ради Броварського району, якими припинено право постійного користування землекористувача - Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району, тобто предметом позову у даній справі є спір стосовно права на земельну ділянку, площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115 м. Бровари. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301;
- суд першої інстанції, розглядав позовну заяву саме в частинні визнання недійсними та скасування актів органу місцевого самоврядування - Броварської міської ради Броварського району, якими припинено право постійного користування землекористувача - Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району, а не вилучення спірної земельної ділянки, як про це зазначає відповідач у апеляційній скарзі;
- законодавцем не визначено форму заяви про добровільну відмову від земельної ділянки, однак ключовим словом, виходячи із змісту ст.142 ЗК України є добровільна відмова, тобто без будь якого примусу;
- однак, зі змісту листа від 12.04.2021 №01-08-01/465, на який посилається Відповідач, вбачається, що Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області не добровільно відмовляється від земельної ділянки із кадастровим номером 3210600000:00:063:1301, а на виконання протоколу наради з питань добудови ЖК «Діамант» на території 5 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварського району Київської області від 09.04.2021;
- така вимога є незаконною та не може розцінюватись як згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, а тим більше ототожнюватись із заявою, передбаченою ст. 142 Земельного Кодексу України, на добровільну відмову землекористувача від земельної ділянки;
- посилання відповідача на те, що протокол наради від 09.04.2021 мав рекомендаційний характер та не створював жодних правовідносин, не відповідає дійсності, оскільки Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області в листі від 12.04.2021 №01 -08-01/465 посилається на те, що саме на виконання протоколу наради з питань добудови ЖК «Діамант» на території 5 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварського району Київської області від 09.04.2021 Управління відмовляється від земельної ділянки із кадастровим номером 3210600000;00:063;1301 отже, зі змісту листа Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області від 12.04.2021 №01-08-01/465 не вбачається добровільної відмови землекористувача від земельної ділянки;
- відповідно до резолютивної частини протоколу наради з питань добудови ЖК «Діамант» на території 5 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварського району Київської області від 09.04.2021, в ході обговорення вирішили: Управлінню освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області подати заяву про добровільну відмову від земельної ділянки по вул. Симоненка Василя, 115, м. Бровари Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301;
- враховуючи вищевикладене, вважаємо, що така вимога є незаконною та не може розцінюватись як згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, а тим більше ототожнюватись із заявою, передбаченою ст. 142 ЗК України, на добровільну відмову землекористувача від земельної ділянки;
- здійснення Броварською міською радою Броварського району права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб передбачений законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади;
- реагуючи на виявлені порушення Броварська окружна прокуратура, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звертаючись до суду із позовом самостійно, як позивач, представляє інтереси держави Україна в особі територіальної громади міста Бровари Броварського району Київської області, яке увійшло до складу Броварської територіальної громади Броварського району Київської області, оскільки в позовній заяві обґрунтовується факт вибуття спірного майна з власності безпосередньо територіальної громади міста Бровари без її волі та на підставі незаконного рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України;
- звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави із зазначенням необхідності судового захисту інтересів територіальної громади міста Бровари Броварського району Київської області, оскільки представницький орган даної територіальної громади на час виникнення спірних правовідносин - Броварська міська рада Броварського району Київської області допустила порушення вимог законодавства під час розпорядження землями територіальної громади і не може бути визначена позивачем;
- територіальна громада міста Бровари, яка увійшла до складу Броварської територіальної громади, не є окремою юридичною особою, зареєстрованою відповідно до вимог законодавства, у зв`язку з чим позбавлена можливості самостійно захистити власні інтереси шляхом звернення до суду, а тому прокурор звертається до суду з даним позовом як самостійний позивач, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів територіальної громади, виходячи із спірних правовідносин, не існує (правовий висновок Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 916/749/17, від 25.09.2020 у справі № 921/341/19);
- вказані обставини свідчать про порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства та наявність підстав для застосування прокурором наданих Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо представництва цих інтересів у суді.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 26.05.2023, апеляційну скаргу Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2023 у справі № 911/1305/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1305/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2023 у справі № 911/1305/22.
08.06.2023 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 911/1305/22.
В свою чергу, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 06.06.2023 перебував на лікарняному і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з лікарняного.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1661/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гвоздів-Град" на рішення Господарського суду Київської області від 10.04.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 13.07.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 12.06.2023 у справі № 911/1305/22 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1305/22 за апеляційною скаргою Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2023. Судове засідання призначено на 13.07.2023 о 10 год. 50 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 13.07.2023 розгляд апеляційної скарги Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2023 відкладено на 07.09.2023.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 07.09.2023 з`явились прокурор та та представник скаржника - Броварської міської ради Броварського району Київської області, а інші учасники справи своїх представників не направили, про час і дату судового засідання повідомлялись належним чином засобами електронного зв?язку шляхом направлення на електронні адреси, повідомлені вказаними особами, а також засобами поштового зв?язку.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні - судом не встановлено.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників інших учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, з урахуванням наявних матеріалів справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.
Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні 07.09.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Прокурор в судовому засіданні 07.09.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Броварською окружною прокуратурою Київської області під час опрацювання відомостей, отриманих з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, під час моніторингу сайту Броварської міської ради Броварського району Київської області, встановлено, що рішенням Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 року № 181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" припинено право постійного користування земельною ділянкою управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115, на підставі листа від 12.04.2021 року № 01-08-01/465, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
Крім того, встановлено, що пунктом 2 рішенням Броварської міської ради від 22.06.2021 року № 284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м. Бровари, с. Княжичі, с. Требухів Броварського району Київської області" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та надання в постійне користування управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,8324 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул.Симоненка Василя, 115 в м.Бровари. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
Прокурор у позові вказував, що рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 року № 181-06-08 та рішення Броварської міської ради від 22.06.2021 № 284-08-08 в частині, зокрема п.2, є незаконними виходячи з наступного.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що державним реєстратором 02.07.2015 зареєстровано право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Симоненка Василя, 115. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти. Власник - Броварська міська рада Київської області, правокористувач - Управління освіти і та науки Броварської міської ради.
Речове право припинено 07.05.2021 на підставі витягу з рішення "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", серія та номер: 181-06-08, виданий 27.04.2021 року, видавник: Броварська міська рада, Броварського району Київської області.
Рішенням Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 № 181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" припинено право постійного користування земельною ділянкою управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115 на підставі листа від 12.04.2021 № 01-08-01/465. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
Згідно з п.1 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 № 181-06-08 в зв`язку з добровільною відмовою, припинено право постійного користування щодо вказаної земельної ділянки Управлінню освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115.
Пунктом 2 даного рішення міської ради Броварського району від 27.04.2021 надано дозвіл Управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 0,8324 га по вул. Симоненка Василя, 115 зі зміною цільового призначення із "для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти" на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти".
Пунктом 2 рішення Броварської міської ради від 22.06.2021 № 284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м. Бровари, с.Княжичі, с.Требухів Броварського району Київської області" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та надання в постійне користування Управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,8324 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул. Симоненка Василя, 115 в м. Бровари. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
Відповідно до отриманої інформації Броварської міської ради Броварського району Київської області від 16.06.2021 №2-15/2827 на запит прокуратури, встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301, став лист Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області від 12.04.2021 №01-08- 01/465 на ім`я міського голови.
Опрацюванням листа Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області від 12.04.2021 року №01-08-01/465 на ім`я міського голови, встановлено, що Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області, відповідно до протоколу наради з питань добудови ЖК "Діамант" на території 5 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварського району Київської області від 09.04.2021, просить припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 0,83242 га по вул. Симоненка Василя, 115, м. Бровари, Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
Статтею 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.3 ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Однак, зі змісту вищевказаного Листа, вбачається, що Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області не добровільно відмовляється від земельної ділянки із кадастровим номером 3210600000:00:063:1301, а на виконання протоколу наради з питань добудови ЖК "Діамант" на території 5 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварського району Київської області від 09.04.2021 року.
Відповідно до резолютивної частини протоколу наради з питань добудови ЖК "Діамант" на території 5 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварського району Київської області від 09.04.2021 року, в ході обговорення вирішили: Управлінню освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області подати заяву про добровільну відмову від земельної ділянки по вул. Симоненка Василя, 115, м. Бровари Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301, тобто надали вказівку.
Враховуючи вищевикладене, прокурор в обгрунтування підстав позову вказував, що вищенаведена вказівка є незаконною та не може розцінюватись як добровільна згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, і не може вважатись заявою, передбаченою ст. 142 Земельного кодексу України на добровільну відмову землекористувача від земельної ділянки. Крім того, Управління освіти і та науки Броварської міської ради є виконавчим органом самої ж Броварської міськради і правокористувачем спірної земельної ділянки, а не землекористувачем.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 80 Закону України "Про освіту" визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про дошкільну освіту", дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України "Про освіту", дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку є обов`язковою. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти - формують і розвивають мережу закладів освіти відповідного рівня.
Особливості правового режиму майна дошкільних навчальних закладів визначені, зокрема ст. 16 Закону України "Про дошкільну освіту", ч.ч. 5, 6 якої передбачено, що вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми. Майно, яке є державною або комунальної власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.
Згідно зі ст.38 Закону України "Про дошкільну освіту", матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вимоги до матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами. Примірні переліки матеріально-технічного оснащення закладів дошкільної освіти, ігрового, навчально-дидактичного обладнання закладу дошкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Державними будівельними нормами ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" передбачено, що на 1 000 жителів має бути обов`язково забезпечено місцями у закладах дошкільної освіти: для дітей 1-2 років - 60% місць; для дітей 3-6 років - 100% місць. Вимоги щодо дотримання радіусу пішохідної доступності для дитсадків - до 300 м, для шкіл - до 750 м.
Крім того, відповідно до Державних будівельних норм В.2.2-4:201 "Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти" будівлі закладів дошкільної освіти слід розміщувати на окремих земельних ділянках, земельні ділянки вбудованих-прибудованих закладів дошкільної освіти не входять до прибудинкової території житлових будинків, з якими вони блокуються.
Площа земельної ділянки під заклад дошкільної освіти розраховується за наступними вимогами Державних будівельних норм: для дитячих садків місткістю від 40 до 80 місць - має бути 45 квадратних метрів на одне місце (дитину); для дитячих садків місткістю від 80 місць - 40 квадратних метрів на одне місце (дитину) до 10 %.
Під час проектування дитячих садків мають враховуватися вимоги до земельної ділянки, містобудівних норм, норм освітленості, озеленення тощо.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстацнії про те, що для правильного вирішення спору необхідно оцінити можливість побудови повноцінного чи прибудованого-вбудованого дитячого садочка на певній земельній ділянці.
Також, прокуратура зазначала, що в ході перевірки встановлено, що відповідно до протоколу наради з питань добудови ЖК "ДІАМАНТ" на території 5 мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварського району Київської області від 09.04.2021 року, земельну ділянку площею 0,8324 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301) передано на Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради для можливості проведення конкурсу з відбору забудовника, який завершить будівництво Житлового комплексу "ДІАМАНТ".
Як вбачається із змісту протоколу, пропонується на зазначеній земельній ділянці розмістити в житловому будинку вбудований дошкільний навчальний заклад освіти на 80 місць та додатково розмістити дошкільний навчальний заклад освіти на 140 місць на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:063:2368 площею 0,62 га по вул. Симоненка Василя, 72, яка перебуває в постійному користуванні Управління освіти і науки Броварської міської ради із цільовим призначенням "Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти для розміщення дитячого садка".
Таким чином, необхідність добудови Житлового комплексу "ДІАМАНТ" на території 5 мікрорайону IV житлового району в м.Бровари Броварського району Київської області - не є суспільною потребою для вилучення спірної земельної ділянки та інших потреб не пов`язаних з освітнім процесом.
Відповідно до Проекту внесення змін в "Детальний план території IV житлового району. І Етап. Схема планування території", затвердженого рішенням Броварської міської ради від 24.10.2013 року № 1061-39-06, планувалося розміщення дитячого дошкільного закладу на 220 місць на земельній ділянці площею 0,8324 га за адресою: вул. Симоненко Василя, 115, м. Бровари.
Натомість наразі планується побудувати вбудований в житловий будинок дитячий дошкільний заклад на 80 місць, що є порушенням вимог Закону України "Про дошкільну освіту" та містобудівного законодавства.
Як вбачається з листа Броварської міської ради Броварського району Київської області від 29.04.2021 № 2-10/2089, на території 5-го житлового району знаходиться один заклад дошкільної освіти, який не проводить свою діяльність. Територія вказаного мікрорайону, як і територія IV житлового району знаходиться на стадії будівництва. Чисельність населення, що проживає на вказаній території, в тому числі за віковим складом, не вираховувалася. Населення дошкільного віку забезпечується соціально-гарантованим державою об`ємом послуг на території IV житлового району.
Крім того, відповідно до інформації Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області від 09.02.2022 року №06.07-07/6.1/2460 щодо мережі закладів дошкільної освіти, розташованих на території 5-го мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварської територіальної громади, останні повідомляють: що за інформацією Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Броварського району (лист від 03.02.2022 року № 1748/1.5.1/В) відповідно до Проекту внесення змін в "Детальний план території IV житлового району. І Етап. Схема планування території" затвердженого рішенням Броварської міської ради від 24.10.2013 року № 1061-39-06, передбачено розмістити 9 закладів дошкільної освіти загальною кількістю 1460 місць. Зокрема, в 5-му мікрорайоні два заклади дошкільної освіти на 160 та 220 місць.
Згідно з мережею закладів освіти Броварської міської територіальної громади на 2021/2022 навчальний рік, затвердженої рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 14.09.2021 року № 723, на території 5-го мікрорайону IV житлового району м. Бровари здійснює освітню діяльність у сфері дошкільної освіти Фізична особа-підприємець Корнієнко Федір Якович, місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації, розміщеної на сайті "Опендатабот", ОСОБА_1 є власником та директором Приватного закладу освіти "Початкова школа-заклад освіти І ступеня "Мандаринка".
На офіційному інтернет-сайті Приватного закладу освіти "Початкова школа заклад освіти І ступеня "Мандаринка" вказано, що вартість навчання на місяць становить 9 950 грн.
Права дітей на освіту є одним із основоположних прав, яке регламентується та забезпечується державою. Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про дошкільну освіту" держава гарантує кожній дитині право на безоплатну дошкільну освіту в державних та комунальних закладах дошкільної освіти.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що наявність на території 5-го мікрорайону IV житлового району м. Бровари Приватного закладу освіти "Початкова школа заклад освіти І ступеня "Мандаринка", не забезпечує права дитини у сфері дошкільної освіти, які передбачені в Законами України "Про дошкільну освіту", "Про освіту", Конституцією України та іншими нормативно правовими документами.
Крім того, як вбачається з інформації Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області від 09.02.2022 №06.07-07/6.1/2460, на території 5-го мікрорайону IV житлового району м. Бровари розташовано заклад дошкільної освіти "Казка".
Відповідно до інформації, яка розміщена у відкритому доступі в мережі інтернет на офіційному сайті ЗДО "Казка", потужність закладу - 120 дітей. Станом на 01.09.2021 року заклад відвідує 223 дітей.
Крім того, необхідно враховувати, що 5-й мікрорайон IV житлового району м. Бровари це багатоквартирна забудова, на території якої проживають молоді сім`ї з дітьми, і наявність на території повноцінного дитячого дошкільного навчального закладу є необхідним для територіальної громади Броварської міської ради Броварського району Київської області.
Також відповідно до інформації Броварської районної військової адміністрації від 25.05.2022 №1791вх-22, внаслідок російської військової агресії проти України на території Броварського району постраждало 17 закладів освіти, які знаходяться в Великодимерській, Калитянській, Баришівській та Калинівській територіальних громадах, 2 з яких повністю зруйновані від бомбардувань та обстрілів. А саме пошкоджень зазнали: 12 закладів загальної середньої освіти, 3 заклади дошкільної освіти, 1 заклад позашкільної освіти, 1 спортивний комплекс.
З територій активних бойових дій до Броварської територіальної громади переїхало та стало на облік 1476 дітей. Таким чином кількість дітей, які потребують забезпечення дошкільною освітою значно збільшилась.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсними та скасування актів органу місцевого самоврядування - Броварської міської ради, якими було припинено право постійного користування землекористувача - Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району, тобто предметом спору у даній справі є спір стосовно права на земельну ділянку.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами, визначено Главою 19 Земельного кодексу України ( далі - ЗК України).
Відповідно до статті 116 цього Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою, визначеною у статті 141 Земельного кодексу України є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", невідповідність актів органів місцевого самоврядування Конституції або законом України є підставою для визнання їх незаконними в судовому порядку.
Згідно з п.2 ч.1 ст.32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій.
Згідно з ч.ч. 5-8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Разом з тим, відповідно до вимог абз. 3 ст. 5 Закону України "Про освіту" місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують в точу числі, розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками сду першої інстанції, що своїми спірними рішеннями Броварська міська рада Броварського району Київської області відмовилася від земельної ділянки площею 0,8324 га, на якій можливо було б побудувати повноцінний дитячий садокпередавши відповідну земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку із вбудованим закладом дошкільної освіти, що є порушенням законодавства про освіту.
У відповідності до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Пунктом 10 цієї статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Приймаючи рішення № 181-06-08 від 27.04.2021 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", Броварська міська рада Броварського району вийшла за межі власної компетенції, тим самим порушивши вимоги Земельного кодексу України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками сду першої інстанції, що законних підстав для прийняття рішення № 181-06-08 від 27.04.2021 року "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", - не було.
Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З огляду на встановлені вище обставини та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Броварської міської ради № 181-06-08 від 27.04.2021 року, та п. 2 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.06.2021 року № 284-08-08, суперечать вказаним вище нормам чинного законодавства і порушують право Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області на користування вказаною земельною ділянкою, у зв?язку з чим вказані рішенян в сокпорюваних частинах підлягають скасуваню.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, територіальна громада як власник спірного майна, делегувала Броварській міській раді Броварського району повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля держави як власника може виражатися лише в таких діях органу, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.
Таким чином, суда апеляційної інсанції погоджується з правомірними виснвоками сууд першої інстанції про те, що здійснення Броварською міською радою Броварського району права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб передбачений законом, не може розцінюватися як вираження волі територіальної громади.
Такі висновки підтверджуються правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 року у справі № 916/2129/15, від 23.11.2016 року у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 року у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 року у справі № 916/2130/15.
Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради Української PCP від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Крім того, Законом України "Про охорону дитинства" визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності.
Конституцією України кожному гарантовано право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам (ст. 53).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.
Враховуючи вищевикладене, Броварською окружною прокуратурою правомірно визначено, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у порушенні вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок використання земельних ділянок закладами освіти та їх використання відповідно до закону, що становить загрозу для встановленого порядку використання землі, як національного багатства, а також реалізації державної політики у сфері забезпечення діяльності закладів освіти та забезпечення прав дитини на безоплатну дошкільну освіту.
З огляду на наведені обставини, заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі територіальної громади Броварської міської ради Броварського району Київської області з позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 року № 181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
- визнати недійсним п. 2 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.06.2021 № 284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м.Бровари, с.Княжичі, с.Требухів Броварського району Київської області" яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та надання в постійне користування управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,8324 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул. Симоненка Василя, 115 в м. Бровари. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
В свою чергу, доводи відповідача про те, що Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області добровільно на власний розсуд відмовилось від права постійного користування земельною ділянкою площею 0,83242 га по вул. Симоненка Василя, 115, м. Бровари Київської області, кадастровий номер 3210600000:00:063:1301 - судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.
Дійсно, оскаржувані рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області приймались у відповідь на звернення Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області.
Відповідач стверджував, що наведені дії Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області відповідають ст.142 Земельного кодексу України і ґрунтуються на висновках проведеної 09.04.2021 наради з питань добудови ЖК "ДІАМАНТ" на території 5-го мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Броварського району Київської області, де за участю начальника Управління освіти і науки Броварської міської ради вирішено забезпечити розміщення дошкільного закладу освіти на 220 місць на двох ділянках, в ЖК "ДІАМАНТ" на 80 місць та на 140 місць на іншій земельній ділянці по тій же вулиці.
Одночасно, Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області звернулося до відповідача з листом від 13.04.2021 № 01-23/566 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування спірної земельної ділянки.
Рішенням Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 № 181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 0,8324 га по вул. Симоненка Василя, 115 зі зміною цільового призначення із "для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти" на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти".
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає, зокрема, правову та організаційну самостійність; органи місцевого самоврядування самостійно здійснюють владу і вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована відповідно до Закону України від 15 липня 1997 року №452/97-ВР): місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення (ч. 1 ст. 3); органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу (ч. 2 ст. 4); повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними; вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим центральним або регіональним органом, якщо це не передбачено законом (ч. 4 ст. 4); органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і вимагати поваги до принципів місцевого самоврядування, які закріплені в конституції чи національному законодавстві (ст. 11).
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" також встановлює, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста, під якою слід розуміти жителів, що об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями (ст. ст. 1 та 6).
Цим Законом також встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 10).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.
Аналіз положень вищезазначених норм дає підстави вважати, що жителі Броварської територіальної громади можуть звернутися до суду, якщо на їх думку, відповідачем, як уповноваженим органом місцевого самоврядування, порушено права дітей на освіту.
Відповідач стверджував, що вирішення питань, які наведені в оскаржуваних рішеннях, цілком належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Також відповідач заперечував повноваження прокуратури звертатися до суду з даним позовом.
Управління освіти і науки Броварської міської ради вказувало, що повноваження прокуратури звертатися до суду з даним позовом та зазначав, що вирішення питань, які наведені в оскаржуваних рішеннях, цілком належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Прокурор наголошував про суперечливість позиції відповідача нормам чинного загальнодержавного законодавства та маніпулятивність тверджень про добровільну відмову Управління освіти і науки Броварської міської ради від права постійного користування земельною ділянкою.
Прокуратура наголошувала, що розміщення закладу дошкільної освіти на земельній ділянці з іншим цільовим призначенням створює загрозу порушення прав громади на доступну освіту та виводить відповідний запланований дошкільний заклад з-під правового захисту держави, що є недопустимим і не може бути компенсовано за рахунок будівництва іншого дошкільного закладу з меншою потужністю.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Частиною 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності з тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Як визначено ч.2 ст.4 Закону України "Про освіту" (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень), право на безоплатну освіту забезпечується, зокрема, за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про освіту", освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.
З огляду на визначені ст. 66 Закону України "Про освіту" повноваження, органи місцевого самоврядування відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності освіти.
Також, ст.69 Закону України "Про освіту" передбачено здійснення державного нагляду (контролю) у сфері освіти з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері та спрямований на забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти та освітньої діяльності, і наведений припис закону безпосередньо не стосується предмету спору, однак окреслює важливість дотримання єдиної державної політики у сфері освіти та необхідність забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти та освітньої діяльності.
Відповідно до ст.80 Закону України "Про освіту" визначено, що майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, до якого належать також земельні ділянки, не підлягає вилученню, крім випадків, встановлених законом.
Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Таким чином, з огляду на наведено норму ст. 80 Закону України "Про освіту", суд апеляційної інстанції пооджується з правомірними виснвоками суду першої інстанції про встановлену незмінність пріоритету використання майна закладів освіти за освітнім призначенням, забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Тобто основним видом використання майна має бути пов`язаність з освітнім процесом, а не навпаки, як вчинив відповідач, змінюючи цільове призначення земельної ділянки на житлову забудову, визначивши її використання в освітньому процесі, як супутнє.
Аналогічні норми закріплена в ст.80 Закону України "Про освіту" в редакції, чинній на даний час.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстації також не погоджується з відповідною позицією відповідача та третьої особи, що вирішення питань, які наведені в оскаржуваних рішеннях, цілком належить до компетенції органів місцевого самоврядування, оскільки діяльність органів місцевого самоврядування не може бути свавільною і повинна відбуватись в межах, визначених законодавством.
Зокрема, рішення органу місцевого самоврядування та інших уповноважених на виконання функцій держави органів, не можуть порушувати встановлені законодавством правила та обмеження, зокрема, щодо незмінності майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, ще й надавати перевагу житловому будівництву нехтуючи дотриманням вимог щодо забезпечення дітей доступною освітою на законодавчо визначених державою стандартах.
З урахуванням наведеного, враховуючи вищенаведені приписи Конституції України, Закону України "Про освіту", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд апеляційної інтанції дійшов висновку, що Броварська міська рада Броварського району Київської області, як орган місцевого самоврядування, повинна всебічно сприяти створенню умов для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності не тільки відповідно до освітніх запитів населення, визначених на її розсуд, а й з дотриманням встановлених загальнодержавних стандартів та вимог освітнього та земельного законодавства, а Територіальна громада як власник спірного майна делегувала Броварській міській раді Броварського району повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля держави як власника може виражатися лише в таких діях органу, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави. Таким чином, здійснення Броварською міською радою Броварського району права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб передбачений законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача на зонування території міста Бровари, оскільки таке зонування також затверджене самою ж Броварською міською радою і спрямоване на зміну цільового призначення земельної ділянки, виділеної під заклади системи освіти. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Органи місцевого самоврядування можуть вирішувати питання громади в межах та на підставі норм чинного законодавства і не мають повноважень діяти на власний розсуд в питаннях, які регламентовані нормами чинного законодавства.
В питаннях розпорядження земельними ділянками відповідач і третя особа мають діяти у відповідності до вимог законодавства, тому відмова Управління освіти і науки Броварської міської ради по суті є актом, який сприятиме зміні цільового призначення.
Щодо доводів скаржника, а також третьої особи стосовно повноважень прокуратури звертатися до суду з даним позовом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Київської області" до Броварської територіальної громади Броварського району Київської області з адміністративним центром в м. Бровари ввійшли: Броварська, Княжицька та Требухівська територіальні громади Броварського району Київської області.
Реагуючи на виявлені порушення Броварська окружна прокуратура, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", звертаючись до суду із позовом самостійно, як позивач, представляє інтереси держави Україна в особі територіальної громади міста Бровари Броварського району Київської області, яке увійшло до складу Броварської територіальної громади Броварського району Київської області, оскільки в позовній заяві обґрунтовується факт вибуття спірного майна з власності безпосередньо територіальної громади міста Бровари без її волі та на підставі незаконного рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.
Одночасно слід врахувати, що звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави із зазначенням необхідності судового захисту інтересів територіальної громади міста Бровари Броварського району Київської області, оскільки представницький орган даної територіальної громади на час виникнення спірних правовідносин - Броварська міська рада Броварського району Київської області, допустила порушення вимог законодавства під час розпорядження землями територіальної громади і не може бути визначена позивачем.
Разом з тим, територіальна громада міста Бровари, яка увійшла до складу Броварської територіальної громади, не є окремою юридичною особою, зареєстрованою відповідно до вимог законодавства, у зв`язку з чим позбавлена можливості самостійно захистити власні інтереси шляхом звернення до суду, а тому прокурор звертається до суду з даним позовом як самостійний позивач, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів територіальної громади, виходячи із спірних правовідносин, не існує (правовий висновок Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 916/749/17, від 25.09.2020 року у справі № 921/341/19).
Одночасно слід зауважити, що позовна заява про визнання недійсними рішення Броварської міської ради безумовно становить суспільний інтерес.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
З огляду на те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Контексті представництва проурором держави в спірних правоідносинах, суд апеляційнї інстанції погоджується з доводами прокурора, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу про те, що реагуючи на виявлені порушення Броварська окружна прокуратура, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звертаючись до суду із позовом самостійно, як позивач, представляє інтереси держави Україна в особі територіальної громади міста Бровари Броварського району Київської області, яке увійшло до складу Броварської територіальної громади Броварського району Київської області, оскільки в позовній заяві обґрунтовується факт вибуття спірного майна з власності безпосередньо територіальної громади міста Бровари без її волі та на підставі незаконного рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.
Звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави із зазначенням необхідності судового захисту інтересів територіальної громади міста Бровари Броварського району Київської області, обумовлено саме тим, що оскільки представницький орган даної територіальної громади на час виникнення спірних правовідносин - Броварська міська рада Броварського району Київської області допустила порушення вимог законодавства під час розпорядження землями територіальної громади і не може бути визначена позивачем.
Разом з тим, територіальна громада міста Бровари, яка увійшла до складу Броварської територіальної громади, не є окремою юридичною особою, зареєстрованою відповідно до вимог законодавства, у зв`язку з чим позбавлена можливості самостійно захистити власні інтереси шляхом звернення до суду, а тому прокурор звертається до суду з даним позовом як самостійний позивач, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів територіальної громади, виходячи із спірних правовідносин, не існує (правовий висновок Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 916/749/17, від 25.09.2020 у справі № 921/341/19).
Вказані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчать про порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства та наявність підстав для застосування прокурором наданих Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо представництва цих інтересів у суді, у зв?язку з чим обгрунтовано подано відповідний позов, а доводи скаржника в цій частині щодо неналежності представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах - визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними та необгрунтованими.
Доводи скаржника про те, що на адресу відповідача не надходив лист за підписом заступника керівника Броварської окружної прокуратури м.Шайтанової від 19.07.2022 № 2851/вих22 (лист від 26.09.2022 № 70423/1.12.4/в), і прокурором не доведено факту направлення даного листа на адресу відповідача, а тому такий доказ є недостовірним в силу приписів ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про передчасність подання відповідного позову - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки скаржником в обгрунутвання вказаного твердження не подано жодного доказу, який би спростовував презумпцію достовірності вказаного доказу. При цьому, матеріали справи підтверджують, що на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 19.07.2022 за № 2851вих22 на адресу Броварської міської ради Броварського району Київської області скеровано лист щодо вжитих організаційно-правових заходів з боку Броварської міської ради, направлених на повернення земельної ділянки площею 0,83242 га по вул. Симоненка Василя, 115, м. Бровари Київської області, Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301 Управлінню освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області, проте, станом на 02.08.2022 відповідь на адресу Броварської окружної прокуратури на вказаний лист - не надходила. Посилання скаржника на неотримання вказаного листа - судом апеляційної інстанції визнаються необгрунтованими, з огляду на те, що в сукупності наявні в матеріалах справи свідчать про те, що вказаний лист направлено прокурором відповідачу, адже прокурором також долучена до матеріалів позову і лист від 10.08.2021 № 52-2754вих21 стосовно надання примірників оспорюваних рішень, а також відповідь відповідача від 18.08.2021 № 2-15/3836, тобто між сторонами спору наявна переписка щодо спірного питання.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.
За приписами ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Броварська міська рада Броварського району Київської області своїми рішеннями № 181-06-08 від 27.04.2021 року, та п. 2 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.06.2021 року № 284-08-08 припинила право постійного користування земельною ділянкою площею 0,8324 га з кадастровим номером 3210600000:00:063:1301 Управління освіти і науки Броварської міської ради, одночасно змінивши цільове призначення "для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти" на "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти" та надавши відповідну земельну ділянку під житлову забудову, що може призвести до негативних наслідків і порушення прав дітей, а виділена для освітніх цілей земельна ділянка не могла вільно передаватись зі зміною цільового призначення без достатніх підстав та всупереч фактичним обставинам, що склались в регіоні, на користь приватного житлового забудовника з нехтуванням необхідності забезпечення дітей на відповідній території доступною освітою.
Вказані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчать про порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства та наявність підстав для застосування прокурором наданих Конституцією України і Законом України "Про прокуратуру" повноважень щодо представництва цих інтересів у суді і є підставою для задоволення позовних вимог. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав ні суду першої інстанції під час розгляду спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи жодних належних, допустимих та достатніх доказів ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції у спростування позовних вимог прокурора,
З вимоги позивача є законними та обгрунтованими та підлягають задоволенню, як такі, що доведені належними, допустимими та більш вірогідними доказами в сукупності, а доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.
Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким повністю задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади Броварської міської ради Броварського району Київської області та визнано незаконним та скасовано рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 27.04.2021 року № 181-06-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Управління освіти і науки Броварської міської ради Броварського району Київської області площею 0,8324 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти по вул. Симоненка Василя, 115. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301, а також визнано недійсним п. 2 рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22.06.2021 року № 284-08-08 "Про припинення права користування земельною ділянкою, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок в користування, зміну цільового призначення земельних ділянок, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою в м.Бровари, с.Княжичі, с.Требухів Броварського району Київської області" яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та надання в постійне користування управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,8324 га, з них 0,0104 га - землі обмеженого використання - охоронна зона навколо інженерних комунікацій, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованим дошкільним закладом освіти по вул. Симоненка Василя, 115 в м.Бровари. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:1301.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2023 у справі № 911/1305/22, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2023 у справі № 911/1305/22 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2023 у справі № 911/1305/22 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 911/1305/22 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано: 13.11.2023.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді С.А. Гончаров
Є.Ю. Шаптала
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2023 |
Оприлюднено | 20.11.2023 |
Номер документу | 114921527 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні