Постанова

від 14.02.2023 по справі 910/7965/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. Справа№ 910/7965/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: адвокат Скрипчук М.Є.; від відповідача: адвокат Хитрова Л.В.Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродат ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22 (суддя Кирилюк Т.Ю., м. Київ, повний текст рішення складено - 28.11.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродат ЮА"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про зобов`язання укласти договір

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тродат ЮА" (далі - позивач/ ТОВ "Тродат ЮА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач /АТ КБ "Приватбанк") про зобов`язання укласти договір.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною відмовою відповідача від укладення договору банківського обслуговування.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено не надано належних доказів протиправної відмови відповідача від укладення договору банківського обслуговування.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Тродат ЮА" (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Тродат ЮА" до АТ КБ "Приватбанк задовольнити повністю.

Зокрема, узагальненні доводи апеляційної скарги ТОВ "Тродат ЮА" зводяться до того, що:

- місцевим господарським судом не було належної оцінки доводам позивача про порядок відкриття та закриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних, вкладних (депозитних) рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) клієнтів банків був врегульований положеннями Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція №492), зокрема, положення п. 5 Інструкції, відповідно якого клієнт мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов`язана з підприємницькою, і власних потреб;

- позивач зазначає, що на вимогу банку ТОВ "Тродат ЮА" були надані наступні документи: заповнений директором товариства опитувальник; щавірена копія паспорту директора товариства та завірена копія РНОКПП; завірені копії рішення про створення юридичної особи - ТОВ "Тродат ЮА" та наказу про призначення директора товариства; структура власності юридичної особи - ТОВ "Тродат ЮА", відповідно до якої єдиним власником товариства є ОСОБА_1 (він же виступає й директором товариства). При цьому, жодних додаткових документів чи запитань з боку відповідача до позивача не надходило, будь-якої інформації не запитувалось;

- єдиним аргументом відповідача стосовно відмови в укладенні договору з позивачем був той факт, що директор та учасник позивача є також учасником та директором іншого товариства - ТОВ «ТРОДАТ-УКРАЇНА», в якому одним з учасників є громадянин рф - ОСОБА_2 , однак вказаній обставині взагалі не надано оцінки в рішенні суду. Більш того, саме лише перебування директора позивача в структурі власності іншого товариства не може бути підставою для призначення позивачу високого ступеню ризиковості, та не є підставою згідно Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положенню №65, для відмови в укладенні договору банківського обслуговування;

- суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відповідачем не надано жодного обґрунтування та доказів на підтвердження існування підстав для встановлення ТОВ "Тродат ЮА" неприйнятно високого ризику;

- місцевим господарським судом не наданої належної оцінки поясненням позивача у справі про те, що дійсно засновник ТОВ "Тродат ЮА" ОСОБА_1 є директором та співзасновником ТОВ «ТРОДАТ-УКРАЇНА» з часткою 50 % статутного капіталу, іншим учасником з часткою 50% є громадянин рф - ОСОБА_2 . В зв`язку із збройної агресією рф проти України будь-які правовідносини та стосунки між учасниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були припинені, а господарська діяльність ТОВ «ТРОДАТ-УКРАЇНА» зупинена.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач до Північного апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22- без змін, посилаючись на те, що відповідачем у відповідності до положень ст.ст. 7, 8, 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 року № 65, Постановою Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» Банком здійснено належну перевірку потенційного клієнта, який мав на меті відкрити банківський рахунок, і, відповідно, прийнято рішення рішення про встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику та відмовлено від встановлення ділових відносин/відкриття рахунку відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Також відповідач вказує про те, що внутрішні документи банку з питань внутрішнього моніторингу є документами обмеженого доступу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Тродат ЮА" у справі №910/7965/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга ТОВ "Тродат ЮА" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2022 у справі №910/7965/22, вирішено відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.

11.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7965/22.

У зв`язку із перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 26.12.2022 по 20.01.2022, вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги у встановлені законом процесуальні строки у визначеному складі суду неможливо.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Тродат ЮА" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22 призначено на 14.02.2023.

Явка учасників справи

У судове засідання, 14.02.2023 з`явилися представники сторін.

Позиція представників сторін

Представник скаржника у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22 скасувати т прийняти нове, яким позов ТОВ "Тродат ЮА" задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ "Тродат ЮА" 29.06.2022 звернулось до відділення АТ КБ "Приватбанк" з анкетою-заявою клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Під час звернення, позивачем було надано пакет документів для оформлення та підписання договору банківського обслуговування, а саме:

-заповнений директором товариства опитувальник;

- завірена копія паспорту директора товариства та завірена копія РНОКПП;

- завірені копії рішення про створення юридичної особи - ТОВ "Тродат ЮА" та наказу про призначення директора товариства;

структура власності юридичної особи - ТОВ "Тродат ЮА", відповідно до якої єдиним власником товариства є Косенко Ю.О. (він же виступає й директором товариства).

Відповідач 19.07.2022 направив на адресу позивача повідомлення про відмову від встановлення ділових відносин № 20.1.0.0.0/7-220719/140. Банк повідомив, що 18.07.2022 ним прийнято рішення про встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику та відмовлено від встановлення ділових відносин/відкриття рахунку відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Представником позивача 03.08.2022 направлено на адресу АТ КБ "Приватбанк" адвокатський запит про надання інформації № 0308/22, згідного якого, представник позивача просив зазначити обґрунтовані підстави, причини, а також перелік критеріїв ризику, які були встановлені відповідачем під час перевірки діяльності Позивача.

Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" 10.08.2022 надана відповідь № 20.1.0.0.0/7-220809/28121 на адвокатський запит № 0308/22 від 03.08.2022, яка відтворює зміст повідомлення про відмову від встановлення ділових відносин № 20.1.0.0.0/7-220719/140 від 19.07.2022, та додатково зазначає, що рішення банку прийнято згідно чинного законодавства та не підлягає перегляду, а також у відповідача відсутній обов`язок надавати детальну інформацію про прийняте рішення.

Оскільки позивач вважає, що АТ КБ "Приватбанк" безпідставно та неправомірно відмовило позивачеві у укладенні договору банківського обслуговування, останній звернувся до суду із вимогою про зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір банківського обслуговування відповідно до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, ст. 174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Частинами 1 та 2 ст. 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Відповідно до ст.ст. 1 та 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність", цей закон серед іншого визначає економічні, організаційні і правові засади діяльності банків.

Положеннями ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на банки покладено обов`язок проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

В силу дії статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон 361-IX) до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов`язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону 361-IX суб`єктами первинного фінансового моніторингу є банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.

Згідно із ч.ч 1.2 Закону 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Як суб`єкт первинного фінансового моніторингу АТ КБ "Приватбанк" на підставі п.п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 8 Закону № 361-IX зобов`язаний забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(ими) операцією(ями);.

Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону № 361-IX, відповідно до якого суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Таким чином, чинне законодавством України надає банку як суб`єкту первинного фінансового моніторингу право у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом.

Суд не приймає до уваги позицію позивача з приводу обов`язку банку надати документи фінансового моніторингу, адже внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом. Тобто, банк не ознайомлює клієнтів із внутрішніми документами, у даному випадку критеріями ризику, з метою уникнення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до приписів наведених норм банк провів аналіз фінансових операцій позивача, в результаті чого було встановлено, що характер операцій клієнта (позивача) вказує на можливість використання рахунків відкритих в АТ Комерційний банк "Приватбанк", для здійснення діяльності направленої на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Зокрема, як стверджує банк, та не заперечує позивач, останній підписав та подав до банку Анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 29.06.2022, в якій вказав, що позивач є Директором ТОВ "Тродат ЮА", здійснює діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та займається неспеціалізованою оптовою торгівлею і очікує дохід в першому кварталі після відкриття рахунку 100 000,00 грн.

В процесі вивчення клієнта, банком було встановлено, що серед контрагентів позивача, є такі, на рахунки яких ОСОБА_1 здійснював платежі починаючи з 01.01.2021 по 31.12.2021 на загальну суму 1 175 105,99 грн. із вказанням платежу "Переказ власних коштів".

Враховуючи, що позивач подав до банку інформацію, що є Директором ТОВ "Тродат ЮА", здійснює діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, фінансові операції із переказом власних коштів на суму 1 175 105,99 грн банком визначені як такі, що мають ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, у зв`язку з чим, за результатами переоцінки ризику клієнта, позивачу встановлено неприйнятно високий рівень ризику.

Пунктом 3.3. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902), в редакції, яка була чинною на момент існування спірних правовідносин, встановлено, що ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема, можуть бути: проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають документального підтвердження очевидної економічної доцільності (сенсу) та/або, якщо у банку немає документів (інформації) щодо реальних фінансових можливостей здійснення фінансових операцій клієнтів, або в разі невідповідності фінансових операцій клієнта наявним у банку документам (інформації) щодо фінансового стану та/або змісту діяльності (соціального статусу) клієнта.

Банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п. 3 ч. 2 ст. 1075 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 1075 Цивільного кодексу України визначено,що банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до затверджених банком Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", з якими погодився позивач, вказавши про це у поданій Заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 29.06.2022, банк може відмовити клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках передбачених чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку і Договором банківського обслуговування (п. 3.4.1.6.2.1.).

Пунктом 3.4.1.6.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" передбачено право банку відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу, а також, відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач дійшов помилкового висновку, що АТ КБ "Приватбанк" неправомірно не укладає з ним договір банківського обслуговування, здійснюючи функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів статті 6, 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", оскільки право банку відмовитися від договірних відносин з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених Законом обставин.

Враховуючи приписи статей 6, 7, 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", як спеціального нормативно-правового акта, що прямо наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, та є пріоритетними над вимогами ст.ст. 1066, 1067, 1075 ЦК України, суд вважає, що наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

При цьому, місцевим господарським судом відхилено доводи позивача стосовно того, що банк не навів у відмові при укладенні договору банківського обслуговування дійсних та обґрунтованих підстав для встановлення клієнту неприйнятно високого рівня ризику та відмові від встановлення ділових відносин/відкриття рахунку, а також щодо того, що банк не витребував у позивача додаткових офіційних документів, для уточнення інформації, оскільки, чинним законодавством про фінансовий моніторинг та затвердженими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" не встановлено такого обов`язку для суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "Тродат ЮА" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22 на покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродат ЮА" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/7965/22 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №910/7965/22 повернути до Господарського суду міста Києва

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями -15.02.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова