Постанова

від 09.02.2023 по справі 917/5/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/5/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

представників сторін:

позивача за первісним позовом - Жирний О.С.,

відповідача за первісним позовом - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх.№1176П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Мацко О.С., дата складання повного тексту рішення - 19.10.2022, у справі № 917/5/22

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ,

до Приватного підприємства "Сучасні технології", м. Полтава,

про стягнення 998 110, 80грн та зобов`язання виконати умови договору в натурі

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Сучасні технології", м. Полтава,

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ,

про внесення змін до договору про закупівлю товарів №Т-10/2103000045 від 15.03.2021

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Сучасні технології" про стягнення 998 110, 80грн, з яких 644 170, 80грн пені за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю товарів №Т-10/2103000045 від 15.03.2021, 353 940, 00грн штрафу, та зобов`язання виконати умови договору в частині виконання в натурі зобов`язання щодо поставки товару, згідно з умовами укладеного договору та специфікації.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив строки поставки товарів за договором про закупівлю товарів №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 на суму 1 150 115, 10грн та не виконав умови договору в частині поставки товарів на суму 2 389 284, 90грн, чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом.

ПП "Сучасні технології" звернулось із зустрічною позовною заявою про внесення змін до вказаного договору.

В обґрунтування своїх вимог відповідач за первісним позовом посилається на те, що постачання товару за первісними цінами суперечить меті діяльності ПП Сучасні технології отриманню прибутку та господарському інтересу підприємства, оскільки операції з постачання товару за такими цінами будуть завідомо збитковими та завдадуть відповідачу за первісним позовом суттєвої фінансової шкоди.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 позовні вимоги Акціонерного товариства Укртрансгаз до Приватного підприємства Сучасні технології задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства Сучасні технології на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз 128 834, 16грн пені, 70 788, 00грн штрафу, 50 810, 93грн судового збору. Зобов"язано Приватне підприємство Сучасні технології виконати умови договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 в частині виконання зобов"язання щодо поставки відповідного обсягу товару згідно з умовами укладеного договору і специфікації (Додаток №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №Т-10/2103000045 від 15.03.2021). В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства Сучасні технології до Акціонерного товариства Укртрансгаз про внесення змін до договору про закупівлю товарів від 15.03.2021 відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідачем за первісним позовом було здійснено поставку позивачу за первісним позовом товарів згідно з договором № Т-10/2103000045 від 15.03.2021 на загальну суму 1 150 115, 10грн, що підтверджується видатковими накладними №00019 від 07.06.2021 на суму 528 690, 00грн, №00021 від 11.06.2021 на суму 603 108, 00грн та №00024 від 12.07.2021 на суму 18 317, 10грн, а також актами приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 14.06.2021, 15.06.2021 та 14.07.2021. Поставка товару на вказану суму була здійснена з порушенням встановлених договором № Т-10/2103000045 від 15.03.2021 строків.

Судом першої інстанції також встановлено, що доказів здійснення Приватним підприємством Сучасні технології поставки решти визначеного у Специфікації до договору № Т-10/2103000045 від 15.03.2021 товару на суму 2 389 284, 90грн відповідачем за первісним позовом не надано.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 644 170, 80грн пені та 353 940, 00грн штрафу за несвоєчасну та не в повному обсязі поставку товару, місцевий господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та вірним.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що строк дії договору №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 в частині поставки товарів закінчився 30.06.2021. При цьому, за умовами договору, закінчення строку його дії не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань.

Зазначений договір не був продовжений в порядку, визначеному частиною 6 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, а позовні вимоги у даній справі стосуються не виконання відповідачем умов додаткової угоди про продовження договору про закупівлю товарів № Т-10/2103000045 від 15.03.2021 (яка не була укладена сторонами), а дотримання Приватним підприємством Сучасні технології умов початкового договору №Т-10/2103000045 від 15.03.2021, зобов`язання сторін за яким є чинними та мають бути виконані в порядку, визначеному законодавством.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача за первісним позовом виконати умови договору в частині виконання в натурі зобов`язання щодо поставки відповідного обсягу товару, згідно з умовами укладеного договору та специфікації, підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем за первісним позовом, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву просив суд першої інстанції зменшити розмір штрафних санкцій на 80 %.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем за первісним позовом не надано доказів заподіяння Акціонерному товариству Укртрансгаз збитків внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару за договором про закупівлю товарів № Т-10/2103000045 від 15.03.2021. Крім того, з інформації, наявної в матеріалах справи, не вбачається, що у разі зменшення розміру штрафних санкцій позивач зазнає значних негативних наслідків для свого фінансового стану.

Врахувавши викладене, з огляду на необхідність дотримання принципу рівності та балансу інтересів обох сторін договору, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені та штрафу, заявлених позивачем за первісним позовом, на 80 % до 128 834, 16грн та 70 788, 00грн відповідно. При цьому, суд зазначив, що таке зменшення розміру штрафних санкцій не є дискримінаційним по відношенню до позивача за первісним позовом, оскільки у даних правовідносинах його інтереси достатньо захищені як сплатою гарантії, так і покладенням на відповідача за первісним позовом обов"язку щодо поставки відповідного обсягу товару, згідно з умовами укладеного договору та специфікації.

Щодо зустрічних позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку, що змінено може бути лише чинний (такий, строк дії якого на момент прийняття судового рішення ще не минув) договір. Відповідний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17 та від 18.11.2019 у справі №910/16750/18. Водночас, строк дії договору №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 в частині поставки товарів закінчився 30.06.2021.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що зміна істотних умов договору про закупівлю допускається з підстав, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, однак внесення змін до договору про закупівлю за рішенням суду можливе лише у разі досягнення сторонами згоди на таку зміну чи за наявності умов, передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, сторони договору №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 не досягли згоди щодо приведення умов договору у відповідність до умов, які змінилися.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що Приватним підприємством Сучасні технології не наведено виняткових випадків, з якими законодавець пов`язує можливість зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин, а також не надано доказів на підтвердження того, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, та що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 29.09.2022, позивач за первісним позовом звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 скасувати в частині відмови АТ "Укртрансгаз" у стягненні з ПП "Сучасні технології" 515 336, 64грн пені та 283 152, 00грн штрафу та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" до ПП "Сучасні технології" у справі №917/5/22 задовольнити в повному обсязі. Витрати позивача по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд визнав та встановив, що позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" є законними та обґрунтованими, а отже, підлягали задоволенню в повному обсязі.

Як зазначає апелянт, посилання відповідача за первісним позовом у клопотанні про зменшення розміру неустойки на скрутне фінансове становище, відсутність грошових коштів, нерівне фінансове становище сторін та відсутність завданих збитків позивачу за первісним позовом невиконанням договору, не можна визнати винятковими обставинами та виправданням причин порушення договірних зобов`язань перед позивачем за первісним позовом, оскільки такі обставини жодним чином не пояснюють невиконання зобов`язань відповідачем за первісним позовом за договором, а також є звичайними ризиками в господарській діяльності відповідача за первісним позовом як суб`єкта господарювання.

Апелянт вважає, що нарахована сума неустойки не є надмірно великою у зв`язку з цим, підстави для зменшення судом розміру неустойки були відсутні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 (з урахуванням ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/5/22; встановлено Приватному підприємству "Сучасні технології" строк до 20.12.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 20.12.2022 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "12" січня 2023 р. о 13:15 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2022 клопотання представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - адвоката О.Жирного про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "12" січня 2023 о 13:15 годині, провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.

Від відповідача за первісним позовом відзиву на апеляційну скаргу не надійшло; заяв та клопотань щодо суті спору від учасників справи також не надійшло.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2023 відкладено розгляд справи на 09 лютого 2023 року об 11:15год.; постановлено судове засідання, відкладене на "09" лютого 2023 об 11:15 годині, провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 09.02.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, представник апелянта просить апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач за первісним позов своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався; представник в судове засідання не з`явився, хоча відповідач за первісним позовом був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта висловиа доводи і вимоги апеляційної скарги, а неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із апеляційної скарги, позивач за первісним позовом не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови АТ "Укртрансгаз" у стягненні з ПП "Сучасні технології" 515 336, 64грн пені та 283 152, 00грн штрафу та просить ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" до ПП "Сучасні технології" у справі №917/5/22 задовольнити в повному обсязі.

Відтак, рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі №917/5/22 переглядається апеляційним господарським судом в частині відмови судом першої інстанції АТ "Укртрансгаз" у стягненні з ПП "Сучасні технології" 515 336, 64грн пені та 283 152, 00грн штрафу, у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення штрафних санкцій на 80%.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 15.03.2021 між Акціонерним товариством Укртрансгаз та Приватним підприємством Сучасні технології було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № Т-10/2103000045.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, Постачальник (ПП Сучасні технології) зобов`язувався у визначений цим договором строк передати у власність Покупця (АТ Укртрансгаз) Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами (Листи з нержавіючої сталі) (Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною, а Покупець прийняти і оплатити такі Товари.

Згідно з пунктом 5.1 договору, Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Згідно зі Специфікацією, що є додатком 1 до договору про закупівлю товарів №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 Постачальник зобов`язувався поставити Покупцю Товари на загальну суму 3 539 400, 00грн, в т.ч. ПДВ 589 900, 00грн. Строк поставки 45 календарних днів з дати укладення договору. Місце поставки Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, 49, Центральний склад ВРТП Укргазенергосервіс.

Пунктом 6.3.1 договору визначено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим договором.

Відповідачем за первісним позовом було здійснено поставку позивачу за первісним позовом Товарів згідно з договором №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 на загальну суму 1 150 115, 10грн, що підтверджується видатковими накладними №00019 від 07.06.2021 на суму 528 690, 00грн, №00021 від 11.06.2021 на суму 603 108, 00грн та №00024 від 12.07.2021 на суму 18 317, 10грн, а також актами приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 14.06.2021, 15.06.2021 та 14.07.2021.

Місцевим господарським судом встановлено, що поставка Товару на вказану суму була здійснена з порушенням встановлених договором №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 строків.

Доказів здійснення Приватним підприємством Сучасні технології поставки решти визначеного у Специфікації до договору № Т-10/2103000045 від 15.03.2021 Товару на суму 2 389 284, 90грн відповідачем за первісним позовом не надано.

Як встановлено судом першої інстанції, пунктом 7.4 договору №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 визначено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товару понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 644 170, 80грн пені та 353 940, 00грн штрафу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та вірним.

Однак, врахувавши доводи ПП Сучасні технології, викладені у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкції, а саме, надмірний розмір штрафних санкцій у порівнянні із сумою договору, добросовісність відповідача, нерівність сторін у договорі в частині встановлення відповідальності за порушення зобов`язань, а також значну фінансову нерівність сторін, суд першої інстанції задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом і зменшив штрафні санкції на 80 %.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у клопотанні про зменшення штрафних санкцій відповідач за первісним позовом посилається на те, що сума штрафних санкцій, які просить стягнути позивач за первісним позовом, є несправедливими та не відповідають цілям застосування штрафних санкцій.

Як вказує ПП Сучасні технології, позивач за первісним позовом не зазначив про будь-які збитки внаслідок прострочення поставки; відомостей про такі збитки немає, доказів їх заподіяння позивачем за первісним позовом не надано.

Заявник посилається на те, що поставка здійснювалася на умовах післясплати (протягом 45 календарних днів після поставки партії товару), тобто, позивач за первісним позовом не сплачував ніякої попередньої оплати за товар, гроші з його володіння не вибували. Також ніяких негативних наслідків для АТ Укртрансгаз не вбачається; АТ Укртрансгаз приймав товар, поставлений пізніше строку, встановленого договором, без зауважень щодо прострочення.

Крім того, відповідач за первісним позовом посилається на такі суттєві обставини, що мають значення для зменшення неустойки:

1.Невідповідність стягнутої неустойки визначеній законом меті її застосування.

Як вказує заявник, неустойка не є самостійним зобов`язанням, а лише засобом забезпечення основного зобов`язання. Але у даному випадку неустойка не спонукає відповідача за первісним позовом до виконання основного зобов`язання.

По-перше, позивач за первісним позовом одночасно просить суд зобов`язати відповідача за первісним позовом поставити товар. Тобто, в разі задоволення позову виконання обов`язку поставити товар здійснюватиметься примусово, незалежно від волі відповідача за первісним позовом.

По-друге, настільки велика сума неустойки перешкоджатиме виконанню відповідачем за первісним позовом поставки товару, адже після сплати такої неустойки у відповідача за первісним позовом не залишиться коштів для виконання поставки.

2.Добросовісність відповідача за первісним позовом та сприяння порушенню договору з боку позивача за первісним позовом.

У спірних правовідносинах відповідач за первісним позовом хоча і допустив прострочення поставки товару, але заздалегідь повідомив позивачу за первісним позовом про обставини, які загрожують своєчасній поставці товару.

Відповідач за первісним позовом вважає, що позивачу за первісним позовом було не суттєво отримати товар до 29.04.2021 або до 30.06.2021; позивач за первісним позовом не проти отримати товар і зараз.

Як зазначає відповідач за первісним позовом, позивач за первісним позовом відмовився продовжувати строк договору та збільшувати ціни за одиницю товару без обґрунтованих причин.

3.Нерівне становище сторін у договору в частині права на неустойку за порушення іншою стороною свого зобов`язання.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач за первісним позовом вимагає стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за ставкою 0, 1% від вартості поставленого з порушенням строку товару за кожний день прострочення, а також штраф за ставкою 10% від вартості поставленого з порушенням строку товару.

Але відповідальність позивача за первісним позовом за прострочення оплати вартості товару згідно з пунктом 7.2. договору обмежується лише пенею в розмірі 0, 01% від суми простроченого платежу. Крім того, за умовами договору, товар підлягав оплаті протягом 45 календарних днів з дати його поставки. Отже, поставка товару мала здійснюватися повністю за рахунок відповідача за первісним позовом. Позивач за первісним позовом до отримання товару не несе ніяких витрат, а натомість отримує значне відстрочення оплати за рахунок відповідача за первісним позовом.

При чому, як вказує заявник, договір укладався за шаблоном, розробленим позивачем за первісним позовом, та включеним як обов`язкова умова закупівлі до тендерної документації, змінити його відповідач за первісним позовом не мав можливості, тому що це не передбачено умовами тендерної документації.

4.Значна фінансова нерівність сторін, що виражається у різному майновому стані відповідача за первісним позовом, який є приватним підприємством та суб`єктом малого підприємництва, і позивача за первісним позовом оператора газотранспортної мережі України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із частково несвоєчасним, а також частково невиконанням Постачальником своїх зобов`язань за договором поставки, внаслідок чого позивач за первісним позовом як Покупець нарахував штрафні санкції.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 вказаного Кодексу передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Місцевим господарським судом встановлено і не спростовується відповідачем за первісним позовом, що останнім поставка Товару на суму 1 150 115, 10грн була здійснена з порушенням встановлених договором №Т-10/2103000045 від 15.03.2021 строків.

Доказів здійснення Приватним підприємством Сучасні технології поставки решти визначеного у Специфікації до договору № Т-10/2103000045 від 15.03.2021 Товару на суму 2 389 284, 90грн відповідачем за первісним позовом не надано.

Пунктом 7.4 договору № Т-10/2103000045 від 15.03.2021 визначено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товару понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.

З огляду на зазначене, АТ "Укртрансгаз" нарахував ПП "Сучасні технології" 644 170, 80грн пені та 353 940, 00грн штрафу за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю товарів №Т-10/2103000045 від 15.03.2021.

Водночас, в силу приписів статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

У постанові від 23.03.2021 у справі №921/580/19 Верховний Суд вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

У постанові від 16.03.2021 у справі № 922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80 %, посилаючись на:

- значний розмір штрафних санкцій, стягнення у повному розмірі яких унеможливить відповідачу за первісним позовом виконати умови договору і на виконання рішення суду поставити позивачу за первісним позовом товар;

- нерівне фінансове становище сторін;

- нерівне становище сторін у договору в частині права на неустойку за порушення іншою стороною свого зобов`язання; неможливість у відповідача за первісним позовом внести зміни до договору в цій частині;

- відсутність завданих збитків позивачу за первісним позовом невиконанням/несвоєчасним виконанням договору;

- одночасною вимогою позивача за первісним позовом зобов`язати відповідача за первісним позовом виконати вимоги договору і поставити товар, який не був поставлений;

- добросовісність поведінки відповідача за первісним позовом у спірних правовідносинах.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем за первісним позовом не надано доказів заподіяння Акціонерному товариству Укртрансгаз збитків внаслідок порушення відповідачем за первісним позовом строків поставки товару за договором про закупівлю товарів № Т-10/2103000045 від 15.03.2021. Крім того, з інформації, наявної в матеріалах справи, не вбачається, що у разі зменшення розміру штрафних санкцій позивач зазнає негативних наслідків для свого фінансового стану.

З огляду на наведені відповідачем за первісним позовом доводи в обґрунтування зменшення розміру штрафних санкції, виходячи з матеріальних інтересів обох сторін, співмірності належних до сплати відповідачем за первісним позовом штрафних санкцій і вартості товару, що має бути поставлений за договором, враховуючи відсутність доказів понесення позивачем за первісним позовом збитків внаслідок порушення відповідачем за первісним позовом строку поставки товару, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість зменшення розміру пені та штрафу, заявлених позивачем, на 80 % до 128 834, 16грн та 70 788, 00грн відповідно.

При цьому, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що зменшення розміру штрафних санкцій не є дискримінаційним по відношенню до позивача за первісним позовом, оскільки у даних правовідносинах його інтереси достатньо захищені як сплатою гарантії, так і покладенням на відповідача за первісним позовом обов"язку щодо поставки відповідного обсягу товару, згідно з умовами укладеного договору та специфікації.

Так, згідно матеріалів справи, відповідно до банківської гарантії, виданої 24.02.2021 року, Акціонерне товариство Банк Альянс прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов`язання сплатити Акціонерному товариству Укртрансгаз суму в розмірі 176 970, 00грн протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги останнього.

26.07.2021 року Акціонерним товариством Банк Альянс було перераховано вказану суму банківської гарантії на рахунок АТ Укртрансгаз, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 26.07.2021.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що оскільки суд визнав та встановив, що позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" є повністю законними та обґрунтованими, а отже, підлягали задоволенню в повному обсязі.

Зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу не є оцінкою правомірності позовних вимог, а є правом суду, за результатами здійсненої оцінки наданих сторонами доказів та обставин справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішити питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2014 р. № 7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Як зазначено вище, у постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її саме компенсаторний характер; заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

У спірних правовідносинах місцевий господарський суд, оцінивши обставини справи, врахувавши доводи відповідача за первісним позовом, викладені у клопотанні про зменшення штрафних санкції, встановивши відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем за первісним позовом збитків внаслідок поставки відповідачем за первісним позовом товару з пропуском строку, правомірно зазначивши, що зменшення розміру штрафних санкцій не є дискримінаційним по відношенню до позивача за первісним позовом, оскільки у даних правовідносинах його інтереси достатньо захищені як сплатою гарантії, так і покладенням на відповідача за первісним позовом обов"язку щодо поставки відповідного обсягу товару, згідно з умовами укладеного договору та специфікації, дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій на 80%.

При цьому, судова колегія зазначає, що зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан апелянта, оскільки стягнення неустойки має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі № 917/5/22 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі № 917/5/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.02.2023.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза