Рішення

від 02.02.2023 по справі 910/19535/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2023Справа № 910/19535/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВХЛІБ»доТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ»простягнення 752 640,00 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Симбірцев Є.В.

від відповідача: Пилипець А.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/19535/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхліб" (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пещерін Фуд Процесінг" (далі також - відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 752 640,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором поставки № 1706 від 20.07.2020 з виготовлення, впровадження обладнання для автоматичного виробництва лавашів.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті неодноразово оголошувалися перерви зважаючи на подання сторонами заяв та клопотань.

Так, зокрема, суд поновив відповідачу строк для подання відзиву, а 02.01.2023 ТОВ "Пещерін Фуд Процесінг" звернулося із клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій до 5 000,00 грн.

У судовому засіданні 02.02.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВХЛІБ" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ" (як постачальником) було укладено договір поставки № 1706, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити виробничо-технологічне устаткування (далі також - товар) на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, що узгоджені сторонами та є невід`ємними частинами цього договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за їх наявності).

Згідно з п. 1.2. договору, поставка товару здійснюється партіями та на умовах (із зазначенням місця поставки товару, строку поставки товару, інших умов та вимог до якості товару, інших умов та вимог до якості товару, гарантійні періоди та інше), які викладено у відповідному Додатку (далі - Умови поставки), який сторони уклали за зразком, наведеним у Додатку № 1 до даного договору.

У Додатку № 1 до договору сторони визначили наступний порядок оплати:

- Етап 1 - платіж в розмірі 30% від загальної вартості товару, що становить 1 152 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%: 192 000,00 грн, покупець перераховує протягом 10 банківських днів з дати підписання договору;

- Етап 2 - платіж в розмірі 15% від загальної вартості товару, що становить 576 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%: 96 000,00 грн, покупець перераховує протягом 2 місяців з дати підписання договору;

- Етап 3 - платіж в розмірі 15% від загальної вартості товару, що становить 576 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%: 96 000,00 грн, покупець перераховує протягом 3 місяців з дати підписання договору;

- Етап 4 - платіж в розмірі 15% від загальної вартості товару, що становить 576 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%: 96 000,00 грн, покупець перераховує протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем від постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження;

- Етап 5 - платіж в розмірі 10% від загальної вартості товару, що становить 384 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%: 64 000,00 грн, покупець перераховує протягом 30 банківських днів з дати підписання видаткової накладної та/або акта приймання-передачі товару;

- Етап 6 - платіж в розмірі 15% від загальної вартості товару, що становить 576 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%: 96 000,00 грн, покупець перераховує протягом 3 місяців з дати підписання видаткової накладної та/або акта приймання-передачі товару.

Позивач зазначає, що на виконання вимог Додатку № 1 він виконав оплату на загальну суму 3 264 000,00 грн відповідно до платіжних доручень:

- № 1556 від 28.07.2020 на суму 576 000,00 грн;

- № 1582 від 29.07.2020 на суму 576 000,00 грн;

- № 2011 від 21.09.2020 на суму 576 000,00 грн;

- № 2287 від 27.10.2020 на суму 576 000,00 грн;

- № 811 від 29.03.2021 на суму 576 000,00 грн;

- № 1284 від 19.05.2021 на суму 384 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що відповідач в порушення умов договору не виконав пусконалагоджувальні роботи, що підтверджується відомостями, які відображені в Акті прийому-передачі налагоджувальних та випробувальних робіт виробничо-технологічного устаткування від 08.09.2021, акті прийому-передачі налагоджувальних та випробувальних робіт виробничо-технологічного устаткування від 15.09.2021. Крім того, позивач наголосив, що поставку обладнання за договором відповідач здійснив лише 11.03.2021, з перевищенням граничного строку поставки 73 календарних днів.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на таке:

- відповідно до протоколу узгодження розбіжностей № 1 до договору п. 6.17 було викладено в наступній редакції: Загальний обсяг штрафів за даним договором обмежений 5% від суми договору;

- оскільки загальна ціна за договором фактично складає 3 840 000,00 грн, то гранично допустимий розмір штрафу за неналежне виконання умов договору становить 192 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 1706 від 20.07.2020, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, між сторонами не виникає суперечностей стосовно факту оплати позивачем на користь відповідача 3 264 000,00 грн та не належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором стосовно своєчасної поставки та виконання монтажних та/або пусконалагоджувальних робіт.

У той же час, під час вирішення спору по суті, представник відповідача наголошував, що позивач в порушення п. 6.17. договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) нарахував до стягнення штраф, сума якого в декілька разів перевищує гранично допустиму суму штрафу, передбачену договором.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 6.2. договору, в разі несвоєчасної поставки погодженого у заявці сторонами партії товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати штрафу в розмірі 2% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленої партії товару за кожен день прострочення поставки.

У п. 6.12. договору сторони погодили, що при простроченні виконання робіт (окремих етапів робіт) більше ніж на 10 календарних днів, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,3% від вартості партії товару щодо якого виконуються роботи згідно Специфікації за кожний день прострочення, починаючи з першого дня прострочення виконання робіт.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, 560 640,00 грн штрафу нараховано за порушення строків поставки за період з 29.12.2020 по 10.03.2021, та 192 000,00 грн штрафу за порушення строку виконання етапу робіт.

Позивач та відповідач вказують, що вартість поставленого товару за договором становить 3 840 000,00 грн.

21.07.2020 сторони підписали Протокол узгодження розбіжностей № до договору поставки № 1706 від 20.07.2020, згідно з п. 6.17. загальний обсяг штрафів за даним договором обмежений 5% від суми договору.

Враховуючи наведені вище обставини, максимальною сумою штрафу, яку позивач може стягнути з відповідача за неналежне виконання умов договору є 192 000,00 грн.

Отже, за перерахунком суду, обґрунтований розмір штрафу становить 192 000,00 грн, а позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 560 640,00 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в цій частині.

Також відповідачем подано клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій до 5 000,00 грн.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (у даному випадку штрафу) є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.

Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При цьому, вирішуючи таке питання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Разом із цим, наявність у кредитора можливості стягувати надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити для нього непомірний тягар і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Враховуючи правове значення неустойки, а також те, що порушення відповідачем строків за договором було не значним, а позивач не навів жодних доводів про завдання йому збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов`язань за договором, то суд дійшов висновку, що об`єктивним є зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу) на 50 % від обґрунтованої суми, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 96 000,00 грн. Таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, яке запобігатиме настанню для них негативних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВХЛІБ» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВХЛІБ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ» (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 75, код ЄДРПОУ 36820911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВХЛІБ» (04080, м. Київ, вул. Констянтинівська, 64; код ЄДРПОУ 37175817) штраф в розмірі 96 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 880,00 грн. Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко