Рішення

від 23.02.2023 по справі 910/19535/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2023Справа № 910/19535/21

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ»проухвалення додаткового рішенняу справі№ 910/19535/21За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВХЛІБ»доТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ»простягнення 752 640,00 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Симбірцев Є.В.

від відповідача: Пилипець А.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/19535/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхліб" (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пещерін Фуд Процесінг" (далі також - відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 752 640,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВХЛІБ" штраф в розмірі 96 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 880,00 грн.

09.02.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24 696,00 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2023 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 23.02.2023.

23.02.2023 позивачем подані письмові заперечення проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, які ґрунтуються, зокрема, на такому:

- матеріали справи не містять як попереднього орієнтовного розрахунку витрат, так і відзиву на позов;

- відповідач не надав доказів фактичного понесення витрат;

- стверджувати, що дії адвоката призвели до ухвалення судового рішення в меншому розмірі ніж наполягав позивач (з урахуванням зменшення судом штрафних санкцій) є безпідставним.

Представник позивача у судовому засіданні 23.02.2023 заперечував проти відшкодуванню відповідачу витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача, у свою чергу, наполягав на стягненні на його користь відповідних витрат.

Заслухавши доводи представників сторін, за результатами розгляду заяви суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи письмові заперечення позивача, безпосередньо в судовому засіданні судом у присутності сторін було досліджено:

- відзив на позовну заяву від 22.09.2022 з орієнтовним розрахунком судових витрат в розмірі 31 000,00 грн;

- правову позицію, яку викладено в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19;

- протокол судового засідання від 15.09.2022, як підтвердження повідомлення відповідачем про подання доказів понесених витрат до закінчення судових дебатів;

- докази надіслання заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу позивача.

Отже, як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, у відзиві на позов відповідачем було заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат на послуги адвоката в розмірі 31 000,00 грн, а у заяві про ухвалення додаткового рішення розмір витрат склав 31 500,00 грн. Доводи позивача про відсутність попереднього розрахунку витрат відповідача є необґрунтованими.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також, за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 №910/13071/19.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

На доведення понесених витрат відповідачем надано наступні документи (копії):

- додаток № 1 від 18.08.2022 до договору про надання правової допомоги від 18.08.2022;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 22.09.2022;

- платіжне доручення про оплату правової допомоги № 503 від 24.08.2022 на суму 10 000,00 грн;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 02.02.2023;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги АІ № 1267931 від 19.08.2022;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЧН №000111 від 21.04.2017.

Судом надано оцінку наданим відповідачем доказам понесених витрат та обсягу наданих послуг та враховані доводи позивача. З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані відповідачем доведено розмір та обсяг витрат на суму 31 500,00 грн.

З наданих відповідачем доказів можливо встановити скільки часу було витрачено на надання правничої допомоги по справі № 910/19535/21, а також визначити вартість однієї години роботи адвоката (адвокатів).

Зважаючи на наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що відповідачем та його представником доведено належними та допустимими доказами обсяг виконаних робіт за договором про надання правової допомоги.

У той же час, у мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/19535/21 визнано, що обґрунтований розмір штрафу становить 192 000,00 грн. Крім того, суд дійшов висновку, що об`єктивним є зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу) на 50 % від обґрунтованої суми, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 96 000,00 грн.

З огляду на наведене вище, наданий відповідачем розрахунок належних до стягнення витрат в розмірі 24 696,00 грн є не обґрунтованим, а заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню на суму 8 035,71 грн (розраховано з урахуванням суми штрафу, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено).

Керуючись ст.ст. 120, 123, 126, 129, 219, 220, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВХЛІБ» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 64, код ЄДРПОУ 37175817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ» (02000, м. Київ, вул. Червоноткацька, 75; код ЄДРПОУ 36820911) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 035,71 грн. Видати наказ.

3. У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСІНГ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 28.02.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко