Рішення

від 03.02.2023 по справі 914/2524/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2023 Справа № 914/2524/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке», село Гірське, Миколаївський район, Львівська область

до відповідача Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, місто Миколаїв, Львівська область

про 1) Скасування державної реєстрації права власності.

2) Визнання права власності.

За участю представників:

від позивача: Оприско М.В. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1164498 від 29.11.2021);

від відповідача: Войтович О.М. - представник (довіреність №11/01-35/14в від 09.01.2023).

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» до Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області про 1) Скасування державної реєстрації права власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230 за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57261446 від 24.03.2021); 2) Визнання за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» ідеальну частку 86,91 відсотка у праві власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Представник позивача в судове засідання 03.02.2023 для розгляду справи по суті з`явився, подав заперечення на клопотання відповідача про виклик експерта (вх.№2598/23).

Представник відповідача в судове засідання 03.02.2023 для розгляду справи по суті з`явилась, подала клопотання про виклик експерта від 02.02.2023 вих.№ 14/01-36/2031(вх.№2604/23 від 03.02.2023).

В судовому засіданні 03.02.2023 представник відповідача підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Представник позивача проти задоволення клопотання категорично заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін щодо клопотання, суд оголосив перерву в судовому засіданні, у зв`язку з повітряною тривогою.

Після оголошення відбою повітряної тривоги, суд продовжив розгляд клопотання.

Клопотання відповідача про виклик експерта мотивоване тим, що у судовому засіданні 09.01.2023 представники позивача не дали відповідь на запитання представника відповідача про те, які нові письмові докази були надані експерту для проведення експертизи від 26.09.2022 № 521/22.

Відповідач обгрунтовує клопотання наявністю розбіжностей у висновку експерта № 7106 судової оціночної-будівельної експертизи від 31.07.2018 та висновку експерта від 26.09.2022 № 521/22, який долучений позивачем до позовної заяви.

Покликаючись на положення пункту 4 статті 69, частини 1 статті 76, частини 1 статті 86, пункт 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить відкласти розгляд справи, викликати в судове засідання експерта Бурдьо І.М. для роз`яснення та надання усних пояснень щодо висновку від 26.09.2022 № 521/22.

Представник позивача зазначив, що виклик експерта в засідання відповідно до положень частини 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду. Необхідність такого виклику визначається в залежності від обставин справи та обгрунтованості клопотання про це.

Твердження відповідача про ненадання відповіді на запитання, які нові докази були надані експерту для проведення експертизи 26.09.2022, не відповідає дійсності, оскільки усі документи, які були надані експерту для проведення експертизи перелічені в описовій частині висновку експерта.

Безпідставним, на думку представника позивача, є покликання відповідача на розбіжності у висновках судових експертиз № 7106 від 31.07.2018 та від 26.09.2022 № 521/22, оскільки це були різні експертизи, з різними вихідними даними. Висновок експертизи № 7106 від 31.07.2018 проводився в іншій справі, тому вони не можуть бути тотожними.

Представник позивача також зазначає, що позиція відповідача зводиться до незгоди із розрахунком розміру пайового внеску Гірської сільської ради в будівництві адмінкорпусу, та не вказує на незрозумілі моменти у висновку експерта, які потребують роз`яснення.

Твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи експертизи, на основі якої складено висновок, є незрозумілим, оскільки експертиза це певний процес застосування експертом своїх знань, процес дослідження, результат якого викладається у висновку, який знаходиться в матеріалах справи.

Висновок експерта №521 від 26.09.2022 долучений до позовної заяви, його копія була надіслана відповідачу, водночас він не заявляв клопотань про виклик експерта на стадії підготовчого провадження, не подавав свій висновок, не просив призначити судовеу експертизу у справі. Подання клопотання про виклик експерта на стадії розгляду справи по суті, на думку представника позивача, є зловживанням процесуальними правами та затягуванням розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про виклик судового експерта та відкладення розгляду справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до частини 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Відповідач в обгрунтування клопотання про виклик експерта вказує на розбіжність у висновку експерта №7106 судової оціночно-будівельної експертизи від 31.07.2018 року та висновку експерта № 521/22 від 26.09.2022 судово-економічної експертизи.

Водночас, слід зазначити, що вказані експертизи проводились у різних господарських справах експертиза №7106 від 31.07.2018 року проводилась у справі № 914/ 2677/16, а експертиза № 521/22 від 26.09.2022 виконана на замовлення позивача у справі № 914/2524/22. Вказані експертизи мають різні назви, на їх вирішення поставлені різні питання, тому вказані експертизи не можуть бути тотожними.

Позиція відповідача зводиться до незгоди із розрахунком розміру пайового внеску Гірської сільської ради в будівництві адмінкорпусу та не вказує на те, що у висновку експерта слід роз`яснити.

Якщо відповідачем ставиться під сумнів висновок експерта № 521/22 від 26.09.2022, він мав право подати висновок складений на його замовлення, або подавати клопотання про призначення експертизи судом, однак таким правом не скористався.

Щодо доказів, які були використані при проведенні експертизи по висновку від 26.09.2022, усі документи, які були надані експерту для проведення експертизи є перелічені в описовій частині висновку експерта.

Слід зазначити, що відповідно до положень частини 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду. Необхідність такого виклику визначається в залежності від обставин справи та обгрунтованості клопотання про це.

Крім того, таке клопотання подається на стадії підготовчого провадження, що врегульовано пунктом 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Закриваючи підготовче провадження суд запитував сторони чи повідомили вони про всі обставини справи, чи не мають заяв, клопотань, які можуть бути подані на стадії підготовчого провадження у справі, представник відповідача зазначав, що не має заяв чи клопотань.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання та виклик експерта.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2023 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача до закінчення судових дебатів, в судовому засіданні 03.02.2023 заявив про подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та відповідних доказів у строк, визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2023 проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання учасниками справи не заявлено.

У судовому засіданні 03.02.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано незаконним проведенням державної реєстрації права власності за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області на весь адміністративний будинок загальною площею 648,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230, що порушує право власності на частку позивача у цьому об`єкті, який будувався спільно.

В обґрунтування позовних вимог позивач, покликається на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/2677/16, положення частини 2 статті 357 Цивільного кодексу України та просить суд скасувати державну реєстрацію права власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230 за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57261446 від 24.03.2021); визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» ідеальну частку 86,91 відсотка у праві власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230.

Позиція відповідача.

Відповідач виклав свої заперечення проти позовних вимог у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Зокрема зазначив, що Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області представляє інтереси Миколаївської міської територіальної громади та є правонаступником Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області.

Покликаючись на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/2677/16, відповідач зазначає, що судовий експерт при проведенні експертизи не зміг встановити який розмір складає частка СГ ТзОВ «Горуцьке» та сільської ради від загальної вартості адміністративного будинку площею 648,5 кв.м.

Водночас, позивач долучив до справи експертний висновок від 26.09.2022 № 521/22 складений експертом Науково-дослідного інституту судових експертиз та права Бурдьо І.М., яким встановлено, що розмір пайового внеску Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області у будівництві адміністративного корпусу, розташованого у селі Гірське, Миколаївського району Львівської області по вулиці Шевченка, 15, складає 13,09 %.

Оскільки експертом при складанні висновку, не досліджено довіреності виконкому Гірської сільської ради депутатів трудящих Миколаївського району Львівської області та прямого річного договору підряду від 01.04.1977 № 20, що суперечить висновку експерта від 31.08.2018 № 7106, відповідач вважає наданий відповідачем висновок неналежним доказом.

Суд при прийнятті рішення у справі № 914/2677/16 належним чином не дослідив обставини наявності та обсягу правонаступництва товариства щодо майна колгоспу імені Мічуріна, який реформовано у ВСГК «Горуцький» та не дослідив питань додержання законодавчо визначеного порядку передачі такого майна товариству, якщо воно дійсно відбулось.

Зазначає, що адмінбудинок побудовано за кошти Гірської сільської ради, отже відповідач здійснив законну державну реєстрацію права власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адесою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230 за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57261446 від 24.03.2021, на підставі передавального акту від 01.02.2021, рішення 7-ої чергової сесії міської ради 8-го скликання «Про затвердження передавального акту Гірської сільської ради Львівської області» від 24.02.2021 № 233.

З огляду на вказане, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Обставини встановлені судом.

У селі Гірське Миколаївського району Львівської області діяв колгосп імені Мічуріна, який у 70-х роках будував кілька об`єктів, а саме: дитячий садок, адмінбудинок та кормоцех.

Питання будівництва спірного приміщення - адмінкорпусу, розглядалося на зборах уповноважених членів колгоспу ім.Мічуріна, що відображено у протоколах загальних зборів №5 від 25.12.1972, №1 від 01.02.1974, №1 від 27.01.1975, №4 від 13.12.1975, №1 від 31.01.1977, №9 від 20.08.1977, №4 від 09.12.1977, №1 від 30.01.1978. Спірному приміщенню було надано назву «адмінкорпус», оскільки в ньому були виділені кімнати для розміщення сільської ради, Ощадбанку, а також приміщення для урочистих подій.

Позивач зазначає, що всі виробничі будівлі і споруди, в тому числі і адмінкорпус, збудовані за кошти колгоспу, що зокрема підтверджується довідкою управління агропромислового розвитку Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області від 13.12.2010р. за № 375 і пояснюючою запискою бухгалтера ОСОБА_1 .

Адмінкорпус перебував на балансі колгоспу імені Мічуріна за початковою балансовою вартістю 166793 крб., що відображено у Звіті про експертну оцінку будівель і майна ВСГК «Горуцький» село Гірське Миколаївського району Львівської області.

Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих від 09.07.1975 №324 «Про виділення коштів на будівництво приміщень сільських рад», вирішено виділити з обласного бюджету 615,0 тис. крб на будівництво приміщень сільських Рад за рахунок вільних лишків бюджетних коштів і додатково виявлених і одержаних доходів при складанні і виконанні бюджету згідно з додатком. В додатку зазначено про додаткове виділення коштів на будівництво приміщень сільських Рад депутатів трудящих, та зокрема, на Миколаївський район в розмірі 30 тис. крб.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської районної ради депутатів трудящих від 03.12.1975 №432 «Про виділення коштів на будівництво адміністративних будинків сільських рад»; вирішено направити на оплату дольової участі в будівництві адмінбудинку Гірської сільської ради 11,0 тис.крб.

Згідно інформації з акта приймання виконаних робіт будівництво адмінбудинку за листопад 1975 року, замовником будівельних робіт на суму 11 тис. крб. була Гірська сільська рада, підрядником колгосп ім.Мічуріна.

Таким чином, колгосп ім.Мічуріна провів будівництво адмінкорпусу господарським способом за власні кошти за дольової участі Гірської сільської ради депутатів трудящих Миколаївського району Львівської області.

Згідно рішення загальних зборів уповноважених членів колгоспу імені Мічуріна, оформленого протоколом б/н від 02.02.1992, колгосп ім. Мічуріна був реформований у Виробничий сільськогосподарський кооператив «Горуцький».

20.01.2000 на виконання указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» зборами уповноважених працівників ВСГК «Горуцький» прийнято рішення про реорганізацію ВСГК «Горуцький» шляхом розпаювання майна кооперативу після збирання врожаю, яке оформлено протоколом №1.

20.01.2000 року зборами засновників СГ ТзОВ «Горуцьке» прийнято рішення про створення товариства та затвердження його статуту.

Згідно з п.1.12 статуту СГ ТзОВ «Горуцьке» (в редакції станом на 29.01.2000), воно є правонаступником реорганізованого ВСГК «Горуцький» в частині боргових зобов`язань колишнього кооперативу, його майнових прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства.

07.06.2016 Гірська сільська рада прийняла рішення № 120 «Про прийняття на баланс адмінбудинку Гірської сільської ради». Вказаним рішенням вирішено прийняти на баланс адміністративний будинок в селі Гірське по вулиці Шевченка, 15 загальною площею 684,5 кв.м.

12.08.2016 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 16222031 про реєстрацію комунальної власності в розмірі частки 1/1 нерухомого майна реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230 адміністративний будинок загальною площею 684,5 кв.м. за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, 15.

05.09.2016 державний реєстратор прав на нерухоме майно прийняв рішення про державну реєстрацію права комунальної власності за Гірською сільською радою на адміністративний будинок в селі Гірське по вулиці Шевченка, 15, загальною площею 684,5 кв.м.

У зв`язку з цим СГ ТзОВ «Горуцьке» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області №120 від 07.06.2016 року та скасування рішення державного реєстратора від 12.08.2016 року.

Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/2677/16 скасовано запис про державну реєстрацію права комунальної власності № 16222031 за Гірською сільською радою Миколаївського району Львівської області (ЄДРПОУ 04373985) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на адмінбудинок загальною площею 648,5кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/2677/16 набрало законної сили 31.01.2020 року.

Відповідач, як правонаступник Гірської сільської ради, оскаржував вищевказане рішення у 2022 році до Західного апеляційного господарського суду, однак ухвалою від 29.07.2022 року суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Рішенням спільного засідання членів ради ЦМК власників майнових паїв ВСГК «Горуцький» і засновників СГ ТзОВ «Горуцьке» оформлених протоколом від 28.08.2020 вирішено передати у власність СГ ТзОВ «Горуцьке» нежитлову будівлю адмінкорпус в рахунок належних товариству майнових прав.

Актом приймання-передачі часток майнових паїв від 15.10.2020 на підставі вищевказаного рішення голова ЦМК власників майнових паїв ВСГК «Горуцький» передав, а голова СГ ТзОВ «Горуцьке» прйняв нежитлову будівлю адмінкорпус (нову контору), що заходиться у селі Гірське Миколаївського району Львівської області вартістю 91711,77 грн.

Листом № 69 від 03.11.2020 СГ ТзОВ «Горуцьке» повідомило голову Гірської сільської ради про те, що ряд основних засобів, які входили до складу пайового фонду ВСГК «Горуцький» рішенням ради ЦМК було виділено в натурі, передано товариству та надав копії документів.

Позивач зазначає, що незважаючи на рішення суду від 09.12.2020 у справі № 914/22677/16, ні сільська рада, ні її правонаступник Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області не вчинили дій для вирішення питання про оформлення та реєстрацію права власності на спірний адмінкорпус.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 61 від 11.11.2021 в якому пропонував останньому створити комісію для укладення договору про розподіл часток у праві власності на адмінбудинок загальною площею 648,5кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське вулиця Шевченка, будинок 15, між позивачем та відповідачем, як правонаступником Гірської сільської ради з врахуванням рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/22677/16.

Відповідач листом від 26.11.2021 вих. № 03-11/4106 надав відповідь в якій зазначив, що рішення суду до відповідача не надходило, не замінено сторону у справі № 914/22677/16, відтак створити комісію не вбачається можливим.

26.11.2021 голова СГ ТзОВ «Горуцьке» отримав від відповідача довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №286922445 від 26.11.2021, згідно якої право власності на адмінбудинок загальною площею 648,5кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське вулиця Шевченка, будинок 15, на підставі рішень Миколаївської міської ради № 10 від 24.11.2020 та № 233 від 24.02.2021, передавального акту комісії з реорганізації від 01.02.2021 року, зареєстровано за відповідачем.

З метою визначення часток співвласників, за заявою позивача, судовий експерт 26.09.2022 склав висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи №521/22, яким встановлено що показник первісної вартості будівлі що знаходиться за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське вулиця Шевченка, будинок 15, становить 84 014,98 крб. Розмір пайового внеску Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області у будівництво адміністративного корпусу в сумі 11 000,00 крб., що відповідає показнику 13,09 %. Відповідно частка позивача становить 86,91 %.

Покликаючись на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/2677/16, положення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 357 Цивільного кодексу України, позивач просить суд скасувати державну реєстрацію права власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230 за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57261446 від 24.03.2021); визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» ідеальну частку 86,91 відсотка у праві власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230.

Висновки суду.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.

Водночас, відповідно до статті 8 Конституції України, в державі визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із проявів верховенства права є непорушність права приватної власності та недопустимість протиправного позбавлення такого права.

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Крім того, в Україні відносини, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом .

Частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власностi набувається на пiдставах, що не забороненi законом, зокрема iз правочинiв.

Вiдповiдно до положень статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власностi - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власностi на певнi об`єкти.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, яка кореспондується із положеннями частини третьої статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/22677/16 скасовано запис про державну реєстрацію права комунальної власності № 16222031 за Гірською сільською радою Миколаївського району Львівської області (ЄДРПОУ 04373985) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на адмінбудинок загальною площею 648,5кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230.

У вищевказаному рішенні суду зазначено, що аналізуючи повноваження сільських рад, які передбачені статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд встановив, що при прийнятті рішення Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області № 120 від 07.06.2016 року «Про прийняття на баланс адмінбудинку Гірської сільської ради» та зареєструвавши за собою право власності на спірне нерухоме майно, сільська рада вийшла за межі своїх повноважень, оскільки розпорядилась майном, яке в розмірі частки 1/1, (про що зазначено у записі про право власності №1622031), не належить до комунальної власності сільської ради.

Також вказаним рішенням суду встановлено, яким чином проводилось будівництво спірного нерухомого майна. Зокрема вказано, що колгоспом ім. Мічуріна проведено будівництво спірного адмінкорпусу господарським способом за дольової участі Гірської сільської ради депутатів трудящих Миколаївського району Львівської області.

В рішенні суду також вказано, що прийняття на баланс не визначає підстав знаходження/набуття майна у власність, а тому ні перебування спірного майна на балансі Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області, ні спільне користування позивачем та сільською радою частиною цього майна не свідчать про набуття останньою на нього права власності.

Рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/22677/16 про скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності № 16222031 за Гірською сільською радою Миколаївського району Львівської області (ЄДРПОУ 04373985) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на адмінбудинок загальною площею 648,5кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230, набрало законної сили 31.12.2020.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічне за змістом положення міститься також у статті 326 Господарського процесуального кодексу України.

24.11.2020 Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області прийняла рішення №10 «Про припинення повноважень та реорганізацію», згідно якого реорганізовано ряд сільських рад Миколаївського району, серед яких і Гірська сільська рада, яку приєднано до Миколаївської міської ради. На підставі пункту 3 вказаного рішення правонаступником Гірської сільської ради є Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області.

Рішенням Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області від 24.02.2021 № 233 «Про затвердження передавального акту Гірської сільської ради Львівської області» затверджено передавальний акт від 01.02.2021 Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області. В пункті 2 цього рішення вказано вважати безоплатно прийнятим у комунальну власність Миколаївської міської територіальної громади в особі Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області усе комунальне майно (рухоме, нерухоме, основні засоби) Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області, розміщене на її території та призначене для задоволення суспільних потреб та інтересів територіальної громади.

Додатком 1 до рішення Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області від 24.02.2021 №233 є передавальний акт від 01.02.2021, додатком 4 до передавального акта від 01.02.2021 є перелік правовстановлюючих документів на майно та земельні ділянки (свідоцтва про право власності, Витяги про реєстрацію права власності), технічних паспортів на нерухоме майно Гірської сільської ради Львівської області, що підлягають передачі Миколаївській міській раді Стрийського району Львівської області. В пункті 4 вказаного додатку зазначено про нежитлову будівлю, адмінбудинок, село Гірське, вулиця Шевченка, 15, площа 648,5 м2.

Враховуючи положення статті 129-1 Конституції України, частини 1 статті 18, статті 326 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області є правонаступником Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області, отже рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/22677/16 є обов`язковим до виконання відповідачем.

Водночас, Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області, всупереч рішенню Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/22677/16, незаконно зареєструвала право власності на адмінбудинок загальною площею 648,5кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське вулиця Шевченка, будинок 15.

Згідно статті 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до частини 2 статті 357 Цивільного кодексу України якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

З метою визначення часток співвласників, позивач звернувся до судового експерта, який 26.09.2022 склав висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи №521/22, яким встановлено що показник первісної вартості будівлі, що знаходиться за адресою Львівська область, Миколаївський район, село Гірське вулиця Шевченка, будинок 15, становить 84 014,98 крб. Розмір пайового внеску Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області у будівництво адміністративного корпусу в сумі 11 000,00 крб., що відповідає показнику 13,09 %. Відповідно частка позивача становить 86,91 %.

Враховуючи обставини встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі № 914/22677/16, визначення судовим експертом часток сторін в спірному майні, позовна вимог про визнання за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» ідеальної частки 86,91 відсотка у праві власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у чинній редакції, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом з тим державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

При цьому навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №915/572/17.

Відповідач стверджує, що внаслідок реформування органів місцевого самоврядування копію рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 у справі №914/2677/16 не отримував, ні від свого правопопередника Гірської сільської ради, ні від Господарського суду Львівської області.

Вказане не відповідає дійсності, оскільки відповідач був обізнаний про рішення суду у справі №914/2677/16 ще з 11.10.2021, що підтверджується листуванням між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» та Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області, яке додане до матеріалів справи. Окрім того, відповідачу вручалась ухвала Господарського суду Львівської області від 20.01.2022 у справі №914/2677/16, якою замінено боржника у виконавчому документі наказі від 04.01.2021 у справі № 914/2677/16 про примусове виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 із Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області на Миколаївську міську раду Стрийського району Львівської області.

Обставини викладені відповідачем у відзиві та додаткових поясненнях на заперечення позовних вимог, вже досліджувались судом при розгляді справи № 914/2677/16.

Відповідач до додаткових пояснень долучив докази, які він отримав після ознайомлення з матеріалами справи № 914/2677/16 та яким судом надано оцінку при розгляді справи, що відображено в рішенні Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 року № 914/2677/16.

Наведені відповідачем обставини у відзиві, додаткових поясненнях не спростовують законності позовних вимог, а відтак не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Відтак, вимога позивача про скасування державної реєстрації речових прав, також підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі «Серявін проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач довів належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 4 962,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 367 від 30.11.2021 на суму 4 540,00 грн та квитанцією АТКБ Приватбанк від 11.10.2022 на суму 422,00 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 962,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на останнього.

Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230 за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57261446 від 24.03.2021).

3. Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» (81625, Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Козловського,79, ідентифікаційний код юридичної особи 03760964) ідеальну частку 86,91 відсотка у праві власності на адмінбудинок загальною площею 648,5 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Шевченка, будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1017491946230.

4. Стягнути з Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області (81600, Львівська область, Стрийський район, місто Миколаїв, вулиця Володимира Великого, будинок 6 ; ідентифікаційний код юридичної особи 26411657) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Горуцьке» (81625, Львівська область, Миколаївський район, село Гірське, вулиця Козловського,79, ідентифікаційний код юридичної особи 03760964) судовий бір в сумі 4 962,00 грн.

5. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 13.02.2023

Суддя Сухович Ю.О.