Ухвала
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 545/2739/20-ц
провадження № 61-10500св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідачі: Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про долучення доказів, що підтверджують розмір витрат
на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої, апеляційної
та касаційної інстанцій у справі за позовом ОСОБА_1
до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, державної реєстрації земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом
до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, державної реєстрації земельної ділянки.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 березня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 02 липня 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 5324086205:05:001:0525, загальною площею 0,1500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію права в державному реєстрі прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5324086205:05:001:0525, загальною площею 0,1500 га, що знаходиться
за адресою: будинок АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_3 13 липня
2020 року № 37319835.
Короткий зміст вимог заяви
26 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про долучення доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 545/2739/20, у якій просить вирішити питання про стягнення з Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі
16 800,00 грн.
Заявник посилається на те, що у касаційній скарзі ОСОБА_1 просила суд вирішити питання про стягнення з відповідачів на її користь розмір, понесених нею витрат на професійну правничу допомогу у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, проте Верховним Судом під час винесення постанови від 31 серпня 2022 року не було вирішено питання щодо стягнення цих витрат.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд,
що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах
і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану
зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно
з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів
у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,
що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про
це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи,
у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові
від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити
у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ,
що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів
у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною
до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору,
є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів
на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи,
до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи в касаційній скарзі представник
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставив питання про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Постанова Верховним Судом прийнята 31 серпня 2022 року.
До заяви, поданої до Верховного Суду засобами поштового зв`язку
23 вересня 2022 року, про долучення доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 додано детальний опис робіт (наданих послуг)
та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі
№ 545/2939/20, акти прийому-передачі послуг за договором від 13 травня 2019 року № 173 про надання адвокатських послуг від 25 березня 2021 року, від 19 травня 2021 року та від 24 червня 2021 року, копії меморіальних ордерів від 28 вересня 2020 року на суму 3 000,00 грн, від 09 жовтня
2020 року - 2 800,00 грн, від 09 грудня 2020 року - 1 400,00 грн, від 03 лютого 2021 року - 3 000,00 грн, від 27 лютого 2021 року - 700,00 грн
та від 12 березня 2021 року, а також копію платіжного доручення від 12 квітня 2021 року на суму 2 500,00 грн та копії меморіальних ордерів від 20 травня 2021 року - 1 400,00 грн та від 24 червня 2021 року - 3 000,00 грн.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом
за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи
з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Разом із тим, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звертаючись
до Верховного Суду із заявою про долучення доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій 23 вересня 2022 року (зареєстрованої
26 вересня 2022 року), тобто поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України, не заявляла клопотання про поновлення такого строку.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для залишення заяви представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 про долучення доказів, що підтверджують розмір витрат
на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої, апеляційної
та касаційної інстанцій без розгляду, що відповідає положенням
статті 141 ЦПК України та вищевказаній релевантній практиці Верховного Суду.
Разом із цим, колегія Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду у порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про долучення доказів, що підтверджують розмір витрат
на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої, апеляційної
та касаційної інстанцій у справі № 545/2739/20,залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2023 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 109018885 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Хопта Сергій Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні