Постанова

від 16.02.2023 по справі 260/6701/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 260/6701/21 пров. № А/857/16381/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Хобор Р.Б.

секретар судового засідання Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2022 року (головуючий суддя Гаврилко С.Є., проголошено у м. Ужгород о 11:07:47) у справі № 260/6701/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росинка 5» до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росинка 5» звернулось з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області яким просило суд - визнати протиправними та скасувати Попередження, складене уповноваженими посадовими особами Держпраці у Закарпатській області № ЗК 331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року, Припис № ЗК 331/292/АВ/П від 29.07.2021 р. складених на підставі Акту інспекційного відвідування за № ЗК 331/292/АВ від 29 липня 2021 року; стягнути з Головного управління Держпраці у Закарпатській області Державної служби України з питань праці за рахунок бюджетних асигнувань на користь TOB «Росинка 5» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2272 грн. 00 коп. та гонорару за надання правової допомоги в розмірі 2500,00 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на наступне. 29 липня 2021 року головним інспектором праці Головного управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою Іваном Юрійовичем проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росинка 5». За результатами вказаної перевірки Товариства відповідачем складено Акт № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року, яким встановлено, що в мотельно-ресторанному комплексі «Наталі» за адресою АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність TOB «Росинка 5». 16 липня 2021 року позивачем залучались в якості робітників троє працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без укладення трудових договорів або договорів цивільно-правового характеру, чим порушено положеннястатті 24 частин 1 та 3КЗпПУ. На підставі вказаного акту відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень №ЗК331/292/АВ/П від 29 липня 2021 року, яким зобов`язано TOB «Росинка 5» усунути до 29 серпня 2021 року виявлені порушення законодавства про працю: укласти договори з працівниками. Разом з тим, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хланта І.Ю. винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року, яким попереджено керівництво TOB «Росинка 5» про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування. Позивач вважає, що вказані припис та попередження єпротиправними, безпідставними та винесеними передчасно, а отже таким, то підлягають скасуванню.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року. Визнано протиправним та скасовано Припис про усунення виявлених порушеньзаконодавства про працю Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК331/292/АВ/П від 29 липня 2021 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. Зокрема апелянт зазначає, що у зв`язку із встановленими позивачем в Акті № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року порушеннями вимог законодавства про працю, а саме - TOB «Росинка 5», так як 16 липня 2021 року залучались в якості робітників працівники без укладення трудових договорів або договорів цивільно-правового характеру, чим порушено положеннястатті 24 частин 1 та 3КЗпПУ, посадовими особами Держпраці складено припис про усунення виявлених порушень законодавства №ЗК331/292/АВ/П від 29 липня 2021 року та надано позивачу строк на усунення порушень вказаних у оскаржуваному приписі та винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК331/292/АВ/ПО. Апелянт вказує, що підстави для скасування Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК331/292/АВ/П відсутні, оскільки таке не породжує будь яких правових наслідків для позивача та не є індивідуальним актом в розумінніКАС України.

16 січня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про заміну сторони у справі, а саме - Управління Держпраці у Закарпатській області замінити на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Керуючись ст.52 КАС України колегія суддів задовольнила таке клопотання.

26 січня 2023 року на адресу суду надійшов відзив ТОВ «Росинка 5». З підстав наведених у відзиві позивач погоджується з висновками суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 21 липня 2021 року № 170 про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росинка 5».

При цьому підставою для видання вказаного наказу слугувала службова запискаголовного державного інспектора Хланта І.Ю. від 20 липня 2021року (а.с. 70).

Як вбачається і вказаної службової записки, інспектором Хлантою Іваном Юрійовичем було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4 , яка здійснювала підприємницьку діяльність в мотельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Під час відвідування, було встановлено, що мотельно-ресторанний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » належить товариству з обмеженою відповідальністю «Росинка 5», з яким ФОП ОСОБА_4 з 26 листопада 2020 року уклала договір оренди вказаного комплексу. Було встановлено, що в ТзОВ «Росинка 5», яке здійснює діяльність в мотельно-ресторанному комплексі «Наталі», залучаються до роботи троє працівників з якими не укладено трудові договори.

21 липня 2021 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ № 170 про проведення інспекційного відвідування у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росинка 5» за місцем здійснення його господарської діяльності: АДРЕСА_1 на підставі службової записки ОСОБА_5 від 19 липня 2021 року.

На підставі вказаного наказу 22 липня 2021 року видано направлення № 665 на проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росинка 5», строком дії з 26 липня 2021 року по 04 серпня 2021 року.

29 липня 2021 року посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області - державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росинка 5» на підставі вищезазначеного направлення.

За результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року (далі по текстуакт перевірки), яким зафіксовано, що в мотельно-ресторанному комплексі «Наталі» за адресою АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність TOB «Росинка 5», директором якого є ОСОБА_6 працює ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з якими укладено трудові договори з відповідним повідомленням ДПС. Також в мотельно-ресторанному комплексі «Наталі», 16 липня 2021 року залучались в якості робітників троє працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , без укладення трудового договору, чим порушив вимогистатті 24 частин 1 та 3КЗпП України.

На підставі вказаного акту у той же день відповідачем (інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області) оформлено припис про усунення виявлених порушень №ЗК331/292/АВ/П від 29 липня 2021 року, яким зобов`язано TOB «Росинка 5» усунути до 29 серпня 2021 року виявлені порушення законодавства про працю: укласти договори з працівниками.

Разом з тим, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хланта І.Ю. винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року, яким попереджено TOB «Росинака 5» про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування.

Не погоджуючись із вказаними Приписом та Попередженням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Судом встановлено, що за результатом перевірки позивача складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року (далі по текстуакт перевірки), яким встановлено, що в мотельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність TOB «Росинка 5», директором якого є ОСОБА_6 . У товаристві працюють ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з якими укладено трудові договори з відповідним повідомленням ДПС.

Також в мотельно-ресторанному комплексі «Наталі»,16 липня 2021 рокузалучались в якості робітників троє працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , без укладення трудового договору, чим порушено вимогистатті 24 частин 1 та 3КЗпП України.

Тобто, під час інспекційного відвідування TOB «Росинка 5» відповідачем було виявлено найманих працівників, з якими укладено трудові договори з відповідним повідомленням ДПС, однак виявлені і порушення законодавства про працю при інспекційному відвідуванні ФОП ОСОБА_4 , яка здійснювала підприємницьку діяльність в мотельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до укладеного договору оренди від 26 листопада 2020 року. Такий факт мав місце 16 липня 2021 року.

Із акту інспекційного відвідування вбачається, що опис виявленого порушення ґрунтується виключно на обставинах під час проведення інспекційного відвідування 16 липня 2021 року ФОП ОСОБА_4 яка здійснювала підприємницьку діяльність в мотельно-ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що не може встановити, а відповідачем не доведено чи вказані в акті інспекційного відвідування від 29 липня 2021 року працівники були присутні під час інспекційного відвідування у період з 28 липня 2021 року по 29 липня 2021 року.

А відтак за результатами перевірки позивача, що відбулася у період з 28 липня 2021 року по 29 липня 2021 рокупорушень законодавства про працю, що передбаченістаттею 24 частинами 1 та 3КЗпП Українивиявлено не було.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, частиною 2статті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаєЗакон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V(далі по тексту -Закон України № 877-V).

За приписамистатті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96(далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу положень пункту 4 його підпункту 6 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно зістаттею 4 частиною 4 Закону України № 877-V, виключно законами встановлюються, зокрема, спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно достатті 6 частини 1 абзацу 5 Закону України № 877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Відповідно достатті 6 частини 1 абзацу 10 Закону України № 877-V, під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Статтею 6 Закону України № 877-Vвизначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертоюстатті 2 цього Закону.

Відповідно достатті 7 частини 1 Закону України № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно достатті 7 частини 3 Закону України № 877-Vу посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі по тексту - Порядок № 823).

Відповідно достатті 7 частини 7 Закону України № 877-Vу разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю), зокрема, складає припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У відповідності достатті 7 частини 8 Закону України № 877-Vприпис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Припис органу державного нагляду (контролю), виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.

Припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.

Необхідність надання документів, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та меті припису, як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.

Як судом було встановлено, за результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року, з яким директор суб`єкта господарювання ОСОБА_10 був ознайомлений.

В цей же день29 липня 2021 року інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено припис про усунення виявлених порушень №ЗК331/292/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК331/292/АВ/ПО.

З матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування мотельно-ресторанного комплексу «Наталі» з питань дотримання законодавства ТОВ «Росинка 5» 28.07.2021 року інспектором ОСОБА_5 не могло здійснюватися. В протоколі зазначено - відвідування мотельно-ресторанного комплексу «Наталі» головним інспектором Хланта І.Ю. відбувалося 16.07.2021. Відтак, факти і відомості зазначені в Акті встановлені поза межами інспекційного відвідування.

ВстановленийЗаконом України № 877-Vстрок тривалістю 5 робочих днів і дня завершення здійснення заходу державного нагляду починає перебіг з опівночі 29 липня2021 року.

Таким чином оскаржуваний припис складений у строки, що суперечатьЗакону України № 877-V, тобто у строки, коли відповідач законодавчо таких повноважень не мав. А відтак така діяльність відповідача є протиправною, тобто такою, що не відповідає закону.

Згідно із пунктом 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працюприпис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області встановивши під час перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЗК331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року.

Відповідальність за порушення законодавства про працю врегульовано положеннямистаттею 265 КЗпП України.

Відповідно достатті 265 частини 2 пункту 1 КЗпП Україниюридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несутьвідповідальністьу вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп,застосовується попередження.

Відповідно достатті 265 частини 1 КЗпП Українипосадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Статтею 265 частиною 3 КЗпП Українивизначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначенихглавою 27 ГК України.

Системно аналізуючи вищевказані норми права, суд приходить до висновку, що попередження є видом відповідальності, який застосовується посадової особи Держпраці та створює для позивача певні правила поведінки у дотриманні вимог законодавства про працю і цей вид відповідальності прямо зазначений, зокрема. Устатті 265 КЗпПУкраїни.

З врахуванням викладеного спірне Попередження Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінністатті 19 частини 1 пункту 1 КАС України.

У ході судового розгляду справи встановлено відсутність порушень трудового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Росинка 5», а тому притягнення його до відповідальності на підставістатті 265 частини 2 пункту 1 КЗпП Україниза фактичний допуск осіб як працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) з ними є протиправним.

Окрім наведеного, питання інспекційного відвідування описаного в акті від 29.07.2021 року досліджувалось у постанові Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2021 року у справі № 303/6802/21, що набрало законної сили 19.10.2021 року. Постановою від 10.10.2021 року закрито провадження у справі про притягнення директора ТОВ «Росинка 5» ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, перевіряючи оскаржувані позивачем Попередження та Припису на відповідність їх критеріям, наведеним устатті 2 частині 2 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такі прийнято не на підставі та не у спосіб, встановлений законодавством, що регулює спірні правовідносини; є необґрунтованим, тобто таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; упередженим; прийнятим без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

При цьому апеляційний суд вважає за можливе застосувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 6 вересня 2005 року, пункт 89),«Проніна проти України»(заява № 63566/00 від 18 липня 2006 року, пункт 23)та «Серявін та інші проти України»(заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року, пункт 58), відповідно до якоїпринцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»серія A. 303-A від 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Одночасно суд апеляційної інстанції зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно зст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 243,250,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2022 року у справі № 260/6701/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор